Розділ I. Організація виробництва для надання перукарських послуг

Перукарнею називається підприємство, яке надає всім бажаючим послуги, пов'язані з турботою про волосся, і ще багато про що, крім цього. Згідно з якістю й асортиментом пропонованих послуг перукарні діляться на:

1. Перукарні.

2. Перукарні-салони.

3. Перукарні-люкс.

Зараз вже досить рідко зустрічаються заклади такого роду, що займаються тільки стрижками і, в кращому разі, - укладаннями. Перукарні відкривають свої двері для того, щоб їх клієнти могли стати ще привабливішим і красивішим. Досвідчені майстри вносять родзинку в імідж, роблять людину більш стильною і модною.

Як правило, в перукарнях пропонується комплекс спеціальних послуг: фарбування, стрижка, колорування, мелірування, хімічна та БІО завивка, укладка повсякденних і вечірніх зачісок, а також процедури, оздоровлюючі та лікуючі волосся. В найкращих салонах професіонали в своїй роботі користуються тільки відомими сертифікованими засобами, які також сприяють досягненню найкращих результатів.

Крім того, у всіх перукарських салонах здійснюється, нарощування нігтів, манікюр, догляд за шкірою на руках і ногах, педикюр, епіляція, фарбування та моделювання брів, нарощування вій, а косметологи повертають шкірі красу і молодість.

Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі та змішані. Дитячі перукарні призначені тільки для обслуговування дітей. Залежно від складу приміщень перукарень, оснащення необхідним устаткуванням і пристосуваннями, а також

кваліфікації персоналу розрізняють перукарні звичайного типу і підвищеного типу.

Планування приміщень перукарень і розміщення в них необхідного устаткування і пристосувань повинні створювати максимальні зручності для відвідувачів і персоналу перукарень.

У жіночих перукарнях, крім приміщень для обробки волосся, можуть бути додаткові кабінети: декоративної косметики, педикюру та манікюру. 

Робоче місце для манікюру мають у своєму розпорядженні і безпосередньо в робочому залі. У чоловічих перукарнях може бути встановлено робоче місце для манікюру.

Змішані перукарні складаються з чоловічого і жіночого залів. Крім того, в них можуть бути обладнані кабінети декоративної косметики,педикюру та манікюру. У таких перукарнях повинні бути роздільні чоловічий і жіночий зали. Зали очікування можуть бути роздільними і спільними, залежно від площі приміщення.

Освітлення має велике значення для якості роботи і продуктивності праці перукарів.

Для правильного визначення кольору та відтінку волосся (при виконанні операції забарвлення) необхідно, щоб джерело світла був досить сильним,але розсіяним, тобто щоб відмінності в ступені освітленості робочого залу перукарні були мінімальними. Кращим для задоволення цієї умови є природне освітлення. Крім того, ультрафіолетові промені не тільки знищують більшість шкідливих мікробів, але й сприяють підвищенню активності працюючих, поліпшують їх працездатність і настрій. Ось чому санепідемстанція не допускають до експлуатації перукарні, не мають природного освітлення.

Природне освітлення здійснюється через віконні отвори. За санітарними нормами площа віконних прорізів у робочих залах перукарні повинна становити не менше однієї п'ятої частини площі приміщення, відстань від протилежної стіни до вікна - не більше 7 м.

В інших приміщеннях перукарні (крім складських та інших приміщень,розташованих у підвальних або напівпідвальних поверхах) співвідношення площі вікон до площі приміщення може бути 1:8.

Постійна температура робочих приміщень перукарні 18-20 С. В літній період таку температуру підтримують за допомогою вентиляції. У інші періоди часу, коли температура зовнішнього повітря знижується,У великих містах і населених пунктах основна маса перукарень має центральне опалення (водяне або парове). Воно складається з ряду нагрівальних приладів (калориферів або батарей), розташованих рівномірно в різних точках перукарень. Площа поверхні приладів строго розрахована для кожного приміщення. Таке опалення дозволяє підтримати рівномірну температуру у всіх приміщеннях перукарні. При обладнанні перукарні центральним опаленням у завдання обслуговуючого персоналу входити лише зміст нагрівальних приладів у чистоті і порядку.

Більшість перукарень в сільській місцевості обладнано пічним опаленням. Топка печей в таких перукаренях здійснюється тільки з-підсобного або допоміжного приміщення. Причому дерев'яні підлоги повинні бути обов'язково застелені бляхою розміром не менш 50x70 см.

Велике значення для нормального функціонування перукарень має вентиляція. Виділення тепла і вологи, а також попадання в атмосферу приміщень великої кількості газоподібних продуктів від застосовуваних для обробки волосся препаратів викликає необхідність у встановленні в кожній перукарні з кількістю робочих місць понад три системи примусової вентиляції.

Робоче крісло перукаря обладнується туалетним столом і кріслом.

Існує безліч конструкцій перукарень туалетних столів. Зазвичай це столик, облицьований пластиком, з вмонтованою в неї раковиною або без неї. У столику є висувні ящики для інструментів,пристосувань, парфумерії та білизни. Над столиком встановлено прямокутне або овальне дзеркало розміром не менше 60x100 см.

Перукарське крісло повинно мати напівм'яке сидіння із спинкою і підлокітниками, оббивку з водонепроникних матеріалів і вільно обертатися навколо вертикальної осі. Бажано також, щоб воно було обладнано гідропідйомників, щоб у залежності від зростання клієнта можна було піднімати або опускати його, а також повертати у потрібне положення. Для зручності клієнтів крісло повинне бути забезпечене спеціальною підставкою для ніг.

Підприємства що надають перукарські послуги повинні забезпечити:

1.Застосування обладнання згідно із встановленого підприємству категорію.

2.Комплектацію білизни в обсягах не нижче санітарних норм.

3.Застосування препаратів за наявністю відповідних їм сертифікатів якості.

4.Дотримання правил і норм техніки безпеки і виробничої санітарії.

Конкуренція-це економічне змагання виробників однакових товарів на ринку заради приваблення якомого більшої кількості покупців і отримання завдяки цьому максимальної вигоди. Конкуренція є закономірним явищем ринкової економіки. Найважливішим її засобом є низькі ціни на товари,що реалізуються.Види конкуренції:

-внутрішньогалузева;

-міжгалузева.

Всі сучасні перукарні в залежності від призначення повинні бути розділені на 4 групи.

1.Приміщення для обслуговування клієнтів.

2.Приміщення для прийняття клієнтів (зали очікування).

3.Складськіприміщення.

4.Приміщення для обслуговуючого персоналу. Санвузол і душова кімната. Справжнього перукаря характеризують: естетичність, ввічливість, шанобливість, терплячість, здатність до компромісів, позитивне ставлення до клієнта і своїх обов'язків, самоконтроль, дисциплінованість, охайність.

Справжній перукар — особистість, наділена особливими моральними якостями. Для нього важливою є якість обслуговування, тому основний зміст роботи не може зводитися тільки до заробітку.

РОЗДІЛ II. ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ У ПЕРУКАРСЬКОМУ

МИСТЕЦТВІ

Кожна історична епоха відрізняється своїм особливим стилем, своєю власною модою. Саме по елементах одягу і по зачісці можна визначити відношення людини до того чи іншого історичного періоду.

"Зачіска появилась в первісному суспільстві раніше, ніж одяг" - стверджують дослідники. Наші далекі предки вимушені були якось справлятися з волоссям, яке відростало і мішало в повсякденних заняттях. Первісні люди підрізали волосся примітивними ножами, або обпалювали над вогнем, заплітали в коси, змащували жиром чи гряззю. А волосся на обличчі наші предки голили ще у кам'яному віці. Це підтверджують найдені археологами дуже давні кременеві бритви.

Для чоловіків і жінок в Стародавньому Єгипті зачіскою служили в основному перуки, які відрізнялися геометричністю пропорцій, а по формі нагадували трапецію. Їх виготовляли з стебел папірусів, шерсті тварин, водоростей, шовкових ниток і з натурального волосся. Перуки фарбували в різні кольори і прикрашали діадемами, кольоровими стрічками, золотими пластинами. Прості люди носили зачіски з власного волосся, але через жаркий клімат багато хто повністю голив волосся на голові. Все чоловіче населення голило бороди.

У стародавніх греків створення зачіски було своєрідним церемоніалом, їх створювали, враховуючи закони гармонії і естетики, незалежно від статі. Носили в основному довге волосся.

Грецька зачіска у вигляді зібраного на потилиці у вузол волосся збереглось і до наших днів. Поширеною була також зачіска "лампадіон", яка по формі нагадувала язики вогню. У чоловіків великою популярністю

користувалась зачіска з короткого волосся "Олександр Македонський". Волосся стриглося сходинками, завивалося і вільно вкладалось на голові.

Поширеною була зачіска з кіс, заплетених за вухами: коси в два ряди кругом обвивали голову, а на чолі спадала коротка густа чілка із дрібних локонів. Також чоловіки носили бороди. Першим, хто зголив бороду був О. Македонський.

Ось що написав про це знаменитий поет Стародавнього Риму О. Назон: "легше перерахувати жолуді дуба, ніж зачіски римлянок". Дуже високо цінувалось світле волосся і перуки. Римлянами було винайдено засіб для зміни кольору волосся, який тримався в секреті.

Жіночі зачіски були різноманітних форм і варіантів а чоловічі, в основному, короткі, з густою чілкою.

В епоху середньовіччя на розвиток перукарського мистецтва впливала церква, закони якої вимагали покривати волосся головними уборами. Ці головні убори заміняли жінкам зачіски і називалися "Ом юз". Довге волосся при цьому збиралося високо над скронями. Тільки молодим неодруженим дівчатам дозволялося носити розпущене волосся, яке символізувало чистоту. Чоловічі зачіски були дуже примітивні. Най поширенішою була пейзанська стрижка. Волосся акуратно підстригалося навкруг голови і завивалося, а чоло закривала густа чілка. Але саме в цей час між XVII-XVIII століттями виникають перші перукарні.

Після сумного Середньовіччя наступає епоха Відродження. Жіноче волосся, яке раніше рахувалося гріховною спокусою, стало головною прикрасою. Жіночі зачіски най різноманітніші. Коси дуже популярні. Серед жіночих зачісок дуже популярна "флорентійська коса". Все волосся розділялося прямим проділом зачісувалося півкругом на щоки і на потилиці запліталося в косу, яку перев'язували стрічками, шнурами, намистом із перлів. Особливий вигляд надавали довгі локони, які звисали по обидві сторони обличчя. В чоловічих зачісках велику роль відігравала стрижка.

В кінці ХV століття зачіски відрізняються великою парадністю, пишністю. В моду входять перуки і зачіски з великою кількістю локонів, які припудрюють кольоровими пудрами.

В Парижі в 1763р. Придворний перукар Людовіка ХVI Легро засновує Академію перукарського мистецтва. Перукарі-художники виконують зачіски дуже великих розмірів.

На зміну стилю Бароко в першій половині XVII століття прийшов більш декоративний стиль Рококо, в якому були присутні риси манірності, чутливості. Чоловічі зачіски були невеликими по об'єму. Волосся завивалося в локони, а ззаду зав'язувалося чорною стрічкою. В моді було біле волосся. Серед жіночих зачісок найбільш популярною була "мала пудрена" зачіска.

На початку ХIХ століття в епоху Романтизму зачіски символізують благополуччя і затишок. Чоловіки носили бакенбарди і короткі стрижки з локонами на чолі. Жіночі зачіски поділялися на ранкові, повсякденні, бальні та для візитів. В моду вернулися знову локони різної форми, шиньйони, коси.

Друга половина ХІХ століття - епоха модернізму. 1881 році французький перукар Грато розповсюдив спосіб завивки гарячими щипцями. Жіночі зачіски постійно міняють свій силует, форму, елементи. Кожна нова зачіска нічого спільного не мала з попередньою. Спільне було тільки одне - всі вони виконувалися з довгого волосся.

Наприкінці XIX ст. в Європі було створено першу корпорацію «перукарів, голярів, майстрів постижерної справи». Корпорація складалася із власників численних дамських і чоловічих перукарень. Такі професійні об'єднання стали виникати в усіх містах Європи, включаючи Російську імперію.

У цей же час у Парижі та Барселоні почали проводити конкурси краси й перукарського мистецтва, в яких брали участь і російські перукарі. Так, Іван Андреєв на конкурсах 1888 і 1900 років (Париж) за свої прості й елегантні моделі отримав ряд винагород, почесний диплом і звання дійсного заслуженого професора Академії перукарського мистецтва. У 1910 р. він створив альбом зачісок, який викликав велику зацікавленість не лише серед фахівців, а й серед населення.

На початку XX ст. в Україні значно розвинулася перукарська справа. Збільшилася кількість перукарень і майстрів. Звичайним явищем стало розміщення кількох перукарень одна біля одної. У великих містах перукарі об'єдналися в спілки — артілі. У Києві на пл. Льва Толстого зберігся будинок (1901), в якому з 1902 р. до середини 90-х років XX ст. розміщувалася найстаріша перукарня міста.

В ХХ столітті в моді - простота і зручність. В 20-их роках у моду ввійшли зачіски з короткою стрижкою. Німецький перукар в 1924р. винайшов плоску намотку волосся на бігуді. Це дозволило дуже урізноманітнити зачіски. З винайденням кіно у моду входять зачіски героїнь фільмів Г. Гароо, Б. Бардо, М. Владі.

В 70 роки в моду вернулись маленькі геометричні стрижки типу "гаврош" і "паж". Відомий перукар В. Сесун запропонував новий вид стрижки, яка миттєво розійшлась серед жінок всього світу.

Мода 80-90 років відрізняється своєю демократичністю і ненав'язливістю. Популярні стрижки "їжак", "шапочка". В центрі моди "каре", яка має багато варіантів виконання. Завжди модними залишаються зачіски з довгого і середньої довжини волосся з локонами. Основою багатьох зачісок є хімічна завивка. Стали модними "міліровка" і "колорування" волосся.

В кінці ХХ століття широке розповсюдження дістали різні шиньйони.

Яка ж мода буде майбутнього? Відомий перукар Франції Жак Дисанж вважає, моди на зачіски не існує, багато залежить від стилю життя, характеру людини. Кожен носить те, що йому подобається.

Аналізуючи роботи провідних зарубіжних майстрів, спочатку потрібно виділити найбільш популярних та найбільш відомих перукарів світу. Ними вважаються Луї Лонгераус, Відал Сасун, Олександр де Ларі ,тощо.

Сучасні моделі зачісок розробляються в лабораторіях майстрами-перукарями. Але більшість сучасних моделей з різними технологічними і конкурсними особливостями розробляють і виконують майстри на різних конкурсах, майстер-класах.

Таким чином, можна побачити, що перукарська майстерність з кожним роком йде до своїх злетів. Саме завдяки високій майстерності сучасних майстрів, перукарське мистецтво набуло престижності і ввійшло до елітних професій.