- •1.1. Предмет і сутність науки
- •1.2. Класифікація наук
- •1.3. Науково-технічний потенціал України
- •2.1. Виховання творчих здібностей вченого
- •2.2.Основні психологічні риси вченого
- •2.3. Розумова праця та організація її проведення
- •3.1. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів
- •3.2. Формування і методи згуртованості наукового колективу
- •3.3. Основні особливості організування роботи наукового колективу
- •3.4. Етичні норми поведінки науковця і цінність науки
- •4.1.Сутність та основні етапи організації проведення досліджень
- •4.2. Вибір проблеми та вимоги до обґрунтування теми
- •4.3. Методи планування наукового дослідження
- •4.4. Системний підхід в наукових дослідженнях та оформлення їх результатів
- •5.1. Роль інформації у наукових дослідженнях
- •5.2. Бібліографічні джерела економічної інформації, їх структура і організація формування
- •5.3. Структура та призначення наукових документів
- •6.1. Методологія і методи наукових досліджень
- •6.2. Діалектичний підхід в економічних дослідженнях
- •6.3. Основні принципи загальних методів
- •6.4. Логічні закони та правила аргументації
- •Тема 7
- •7.1. Методи спостереження та збору даних. Методи вибіркового спостереження
- •7.2. Методи групування та таблично – графічні методи
- •7.3. Методи аналізу
- •7.4. Методи прогнозування
- •7.5. Програмно-цільовий метод
- •7.6. Методи моделювання
- •8.1. Магістерська робота: поняття та її підготовка
- •8.2.Поняття, загальна характеристика і вимоги до рукопису дисертації
- •8.3.Загальні вимоги до автореферату
Методологія і організація наукових досліджень
Тема 1
1.1. Предмет і сутність науки
Наука - явище складне і багатогранне. Дати їй остаточне визначення не можливо. Часто науку розглядають як форму суспільної свідомості або систему достовірних, безперервно оновлюваних знань про об’єктивні закони розвитку природи і суспільства. Під наукою можна розуміти сукупність соціальних інструментів або доцільну діяльність певної спрямованості чи систему знань, що постійно розвивається як безпосередня продуктивна сила суспільства.
Завданням науки є опис, пояснення і прогнозування процесів та явищ дійсності на основі законів, що нею відкриваються. Предметом науки є пов’язані між собою форми руху матерії або особливості відображення їх у свідомості. Матеріальні об’єкти природи визначають існування багатьох галузей знань, які, у свою чергу, адекватно відображають, відтворюють структуру об’єктів у системі наукових знань про них. Наука – це знання, зведені в систему.
Слід розрізняти поняття наука і знання. Знання – це продукт науки і водночас її матеріал. Знання можуть бути буденними і науковими. Наукові знання відрізняються від буденних послідовним і систематизованим характером, а також тим, що створюються нові поняття, закони і теорії. Головна функція науки полягає у пізнанні об’єктивного світу. Протягом багатьох століть єдиною функцією науки було знання – накопичення фактів і розкриття закономірностей навколишнього світу.
1.2. Класифікація наук
Сучасна система наукових знань представлена такими групами наук: природничими, технічними, суспільними. Вони між собою тісно взаємопов’язані. Комплексний характер сучасних проблем розвитку інформаційного суспільства вимагає поглиблення інтеграції суспільних, природничих і технічних наук.
Форми існування матерії визначають існування багатьох галузей знання, які об’єднуються у три великі групи: природничі та технічні, суспільні науки (економіка, філологія, історія та ін.) та науки про мислення (філософія, логіка, психологія тощо).
Методологічний підхід базується на взаємодії, взаємопроникненні та синтезі діалектичних, загальних і конкретно-наукових принципів класифікації, різних сфер пізнання і суспільної практики.
Виходячи з гносеологічного підходу, принципи класифікації наук поділяються на об’єктивні і суб’єктивні. У першому випадку зв’язки наук виводяться зі зв’язків самих об’ктів, у другому – залежать від здатності суб’єкта до абстрактного мислення. З логічного погляду класифікація наук базується на виділенні різних сторін загального зв’язку між ними, врахуванні співвідношення загального і часткового, абстрактного і конкретного за двома принципами – спаду загального і зростання конкретного.
За характером спрямованості та відношенням до суспільної практики науки поділяють на фундаментальні і прикладні. Мета фундаментальних наук – пізнання матеріальних основ і об’єктивних законів руху та розвитку природи, суспільства та мислення як таких, безвідносно до можливого практичного використання. Безпосереднім завданням прикладних наук є розробка на базі досягнень фундаментальних наук не лише конкретних пізнавальних, а й практичних проблем, пов’язаних з активною цілеспрямованою діяльністю людей.