5. Показники монопольної влади: індекс Лєрнера, індекс Герфіндаля

Монопольна влада надає можливість монополії впливати на ціну товарів.

Індекси монопольної влади:

Індекс Лєрнера:

де – ціна монополіста;

МС – граничні витрати монополіста.

Рис. Відношення Р і МС при монополії і досконалої конкуренції

Індекс Герфіндаля

де S – сегмент ринка, який займає фірма

Індекс Герфіндаля вимірює концентрацію ринку та дає оцінку ринкової частки продажу ринку у відсотках.

6. Короткострокова рівновага монополіста

Монопольна фірма досягає рівноваги за умови: MR=MC, тобто за відповідності між обсягом граничного виторгу і граничних витрат.

Qм, Рм – рівноважний обсяг та рівноважна ціна.

ЕР=ТR-TC

TR= Qм*Рм=SOPCQ;

ТС= Qм*Рк=SOPKAQ

EP=(Рм-Рк)Qм=SLPMCB – прибуток монополіста.

Якщо значення ЕР від'ємне, то монополіст несе збитки; якщо дорівнює 0, монополіст працює на собівартості.

Довгострокова рівновага монополіста

У довгостроковому періоді всі витрати підприємства є змінними. Тому підприємство може змінювати обсяги факторів виробництва, пристосовуючи їх до обсягу виробництва, який максимізує прибуток. У довгостроковому періоді, по-перше, будь-яке підприємство має можливість вибору виробничих по­тужностей і, відповідно, має більшу можливість змінювати об­сяги випуску. По-друге, завдяки вільному входу в галузь та ви­ходу з неї одні підприємства мають можливість залишити ринок цього товару, якщо вони мають від'ємний прибуток, а інші входитимуть до нього в разі можливості отримати високий прибуток. Тобто зміна кількості підприємств, що прагнуть максимізувати прибуток на цьому ринку, є важливим фактором до­сягнення рівноваги у довгостроковому періоді на ринку доско­налої конкуренції.

У довгостроковому періоді підприємство може вибирати ви­робничі потужності та обсяг виробництва, який максимізує прибуток. Процес вибору відображено на рисунку 61

Рисунок: Вхід нових підприємств у галузь та вибір оптимальної потужності

Початкові попит та пропозиція формують рівноважну ціну Р. На рис. б подано криві середніх та граничних довгостроко­вих витрат SАТС₁, LМС, а також SАТC₂, , SМС_1, SАТС₃, SМС₂, LАТС, SМС₃ — криві середніх та граничних витрат трьох різних за розмірами заводів.

В умовах досконалої конкуренції типові підприємства та галузь перебувають у стані довгострокової рівноваги тільки тоді, коли ціна дорівнює мінімуму середніх витрат довгострокового періоду типового підприємства. При цьому виконується рівняння, яке є умовою рівноваги довгострокового періоду:

SMС(q*) = LМС(q *) = SAТС(q *) = LАТС(q*) = Р = МК.

В ситуації довгострокової рівноваги підприємство отримує нульовий економічний прибуток Р* = SАТСq*. Довгострокову рівновагу галузі з незмінними витратами на­ведено на рисунку. Крива пропозиції галузі у довгостроковому пе­ріоді за незмінних витрат має вигляд горизонтальної прямої. Галузь у цьому разі має незмінну ціну пропозиції

P P SMC

SATC

S₁

E2 S₂

P₂ P₂ LATS

P₁ E1 P₁

E3 D₂ AR₁=MR₁

D₁

0 Q q₁ q₂ q

Рисунок: Довгострокова рівновага та крива пропозиції за незмінних витрат

Крива пропозиції галузі, витрати виробництва якої у довгостро­ковому періоді збільшуються, має додатний нахил. Збільшення обсягу галузевого випуску супроводжується підвищенням цін на продукцію галузі.

Це дає змогу сформулювати загальний висновок відносно до­сягнення фірмою рівноваги у довготерміновому періоді: після того як усі довготермінові пристосування завершені, тобто коли досяг­нута довготермінова рівновага, ціна продукту буде повністю відпо­відати точці мінімуму середніх сукупних витрат фірми, і вироб­ництво припаде на цю саму точку.

В довгостроковому періоді всі види витрат повністю змінні. Фірми випускають продукцію лише в тому випадку, коли ціна не нижче довгострокових середніх витрат Р > АС.