1.4. Мережеві програмні засоби

Серед основних функцій мережевого програмного засобу можна відмітити управління: конфігурацією мережі і її ресурсами, санкціонованим доступом до її ресурсів з боку окремих робочих місць і інших зовнішніх абонентів, системою мережевих ідентифікаторів і адресацією, інформаційними потоками в мережі і її виробництвом, методами доступу, обробки особливих і аварійних ситуацій, мостами або шлюзами і т.д. В загальному випадку мережеве програмне забезпечення забезпечує вирішення задач користувача (абонента мережі), зв'язаних з розділеним використанням ресурсів мережі і розподіленою обробкою інформації. В першу чергу це відноситься колективного використання спільних для багатьох користувачів даних у вигляді окремих файлів, та їх сукупності . Для забезпечення функціонування ЛОМ різного типу і призначення в теперішній час розроблено цілий ряд ефективних мережевих ПЗ різного рівня - від окремих пакетів до цілих мережевих операційних систем, забезпечуючи роботу достатньо великих і різнотипних ЛОМ.

Користувач на робочому місці мережі, обладнаного ПК з необхідною периферією і програмним забезпеченням, виконує свою професійну роботу, наприклад текстовий процесор, електронні таблиці, спеціальний пакет прикладних програм і т.д. Вся його локальна робота на ПК підтримується операційною системою (ОС); через систему логічних інтерфейсів користувач отримує доступ до інформаційно-обчислюваних ресурсів свого (вузлового) ПК. Працюючи в умовах функціонування ЛОМ, таке робоче місце не показує (при незначних мережевих обслуговуваннях) якого-небудь суттєвого впливу на ефективність роботи мережі в цілому.

Ефективність функціонування самого робочого місця, в загалі, визначаються його локальними умовами. При необхідності використання інформації із загальною базою даних іншого робочого місця використовується мережева ПЗ (телекомунікаційні функції, які розподілені по всіх вузлових ПК мережі) для отримання передачі потрібної інформації. В багатьох ЛОМ використовується централізована база даних (яка зберігається в достатньому об'ємі НМД), тому доцільно на файловий сервер покласти функції централізованого управління даними. Такий підхід реалізований в цілому ряді систем типу клієнт - сервер. При цьому в ряді випадків при виборі телекомунікаційної організації такого типу системах перевагу слідує надавати не виключно мережевій, а багато термінальній системі як більш ефективній у випадках приватного використання загальної БД багатьма робочими місцями.

Мережеве ПЗ забезпечує користувача логічним інтерфейсом і засобами доступу до ресурсів як файлового сервера, так і будь-якого іншого робочого місця мережі. Фізично ввесь обмін інформацією проводиться тільки через середовище обміну ( через мережевий кабель вита пара або бездротовою Wi-Fi мережею та ін.).

1.5. Типові топології мережі, топологія «зірка»

В топології зірка. Кожен комп’ютер підключається окремим кабелем до пристрою, що називається комутатор який знаходиться в центрі мережі. У функції комутатора входить напрям переданої комп’ютером інформації одному або решті всіх комп’ютерів, що знаходяться в мережі.

Головна перевага цієї топології перед загальною шиною - істотно велика надійність. Будь-які неприємності з кабелем стосуються лише того комп’ютера до якого цей кабель приєднаний і лише несправність комутатора може вивести з ладу всю мережу.

Крім того комутатор може грати роль інтелектуального фільтру інформації, що поступає від вузлів в мережу і при необхідності блокувати заборонені адміністратором передачі.

До недоліків топології типу зірка відноситься вища вартість мережевого устаткування із-за необхідності придбання комутатора. Крім того можливості по нарощуванню кількості вузлів в мережі обмежуються кількістю портів у комутатора. Іноді має сенс будувати мережу з використанням декількох комутаторів ієрархічно сполучених між собою зв′язками типу зірка.

В даний час ієрархічна зірка є найпоширенішим типом топології зв′язків як в локальних так і глобальних мережах.

Рис. 1. Топологія зірка

У мережах з топологією «зірка» підключення комп'ютерів до мережі виконується централізовано. Але є і недоліки: оскільки всі комп'ютери підключені до центральної точки, для великих мереж значно збільшується витрата кабелю. До того ж, якщо центральний компонент вийде з ладу, то зупиниться вся мережа. А якщо вийде з ладу тільки один комп'ютер (або кабель, що сполучає його з концентратором), то лише цей комп'ютер не зможе передавати або приймати дані по мережі. На решту комп'ютерів в мережі цей збій не вплине.

В основні достоїнства такого підходу - універсальність, гнучкість, безпека.