34

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ І. Правова характеристика шлюбного договору…………………………6

1.1. Поняття договору, його види та порядок укладення…………………………6

1.2. Значення та правова природа шлюбного договору…………………….…......8

1.3. Порядок укладання шлюбного договору в іноземних країнах……………..10

РОЗДІЛ ІІ Шлюбний договір за сімейним законодавством України …………..14

2.1. Поняття та суб’єкти шлюбного договору……………………………………14

2.2. Форма шлюбного договору…………………………………………………...16

2.3. Зміст шлюбного договору……………………………………………………..19

2.4. Порядок і особливості укладення шлюбного договору……………..………23

РОЗДІЛ ІІІ. Динаміка шлюбного договору……………………………………….25

3.1. Зміна та припинення шлюбного договору…………………………………...25

3.2. Шляхи вирішення проблемних питань пов’язаних із шлюбним договором…………………………………………………………………………...28

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………..33

ВСТУП

Шлюбні контракти укладалися споконвіку. Незважаючи на те, що вони не є повальним захопленням в нашій країні в порівнянні з іншими, не варто нехтувати такою формою страховки свого майбутнього. Скільки сімей – стільки й способів життя. Як витрачати гроші, як розподілити домашні обов'язки, як користуватися і розпоряджатися майном, організовувати догляд і виховання дітей – вирішувати кожній подружній парі між собою. Ні якихось обов'язкових постулатів, інструкція, ні спеціальних рецептів бути не може. Головне полягає в тому, щоб такий стан речей влаштовувало обох. А шлюбний договір, який ви складете, лише офіційно закріпить прийнятий подружжям порядок.   Інакше кажучи, шлюбний договір – це закон для двох. За допомогою шлюбного договору подружжя може обумовити порядок несення кожним сімейних витрат, визначити майно, яке буде передано кожному з подружжя у разі розірвання шлюбу, подружжя може визначити і способи участі у доходах один одного. Укладення шлюбного договору це справа виключно добровільна, можливе лише за згодою обох сторін. За бажанням сторін договір може бути змінений або розірваний. Причому в будь-який час – життя завжди вносить свої корективи. Нова угода полягає в тій же формі, що і сам шлюбний договір, тобто письмово, і обов'язково засвідчується нотаріусом.   Однак бажання повинно бути обопільною. В односторонньому порядку шлюбний контракт ні розірваний, ні змінений бути не може. Виняток – судовий порядок, якщо до суду звернувся один з подружжя, щоб захистити свої права та інтереси, честь, добре ім'я або майно.   Сімейне законодавство дає можливість докладно обговорити майнові питання, що дозволяє виключити невизначеність і виникнення проблем у майбутньому. Шлюбний договір призначений для зміцнення інституту сім'ї, дозволяючи більш повно враховувати інтереси кожного з подружжя, зменшити кількість суперечок і конфліктів між ними, а на випадок розлучення і розділу майна – вирішити це цивілізованим способом. Шлюбний договір і шлюб тісно пов'язані між собою. І якщо існування шлюбу без шлюбного договору можливо, то шлюбний договір не може існувати поза шлюбом.   Актуальність теми дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати поняття, види, особливості шлюбного договору. А також особливості даного договору, який відіграє важливу роль у формуванні сімейного законодавства.   Мета роботи – комплексне дослідження і узагальнення нормативної бази сучасного законодавства про шлюбний договір в Україні, а також монографічних робіт таких авторів, як І.В. Жилінкова, З.В. Ромовська, С.Я. Фурса, В.С. Гопанчука.   Предметом даної роботи є шлюбний договір в Україні, тобто майнові права та обов'язки подружжя. Об'єктом дослідження є інститут сімейного законодавства України, майнові відносини подружжя і їх правове регулювання.

РОЗДІЛ І. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ

1. Поняття договору, його види та порядок укладення

Сьогодні поняття, зміст, правила укладення шлюбного договору визначені главою 10 Сімейного кодексу України . Шлюбний договір – це угода, що укладена особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також між подружжям для врегулювання їхніх майнових відносин [2]. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою [1].

Великого поширення в Закарпатській області такі договори поки не набули. Так, за останні п’ять років кількість посвідчених шлюбних договорів становила не більше 20 договорів у рік. У першому півріччі 2012 року кількість посвідчених шлюбних договорів нотаріусами області становила 10 договорів, найбільше шлюбних договорів посвідчено в м. Ужгороді. Основне значення шлюбного договору полягає в тому, що він урегульовує майнові відносини подружжя відповідно до їх волі, з урахуванням їхніх особистих поглядів на взаємовідносини в сім’ї. Згідно ст. 94 Сімейного кодексу України шлюбний договір укладається в письмовій формі і нотаріально посвідчується. Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. Відповідно до ч. 2 ст. 92 СК, на укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріально. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також майнові права та обов’язки подружжя як батьків [2]. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації. Наприклад, у шлюбному договорі не може бути зазначено, що чоловік дарує дружині квартиру. Такий договір дарування має бути окремо укладений і нотаріально посвідчений. Шлюбний договір є консенсуальним договором: якщо шлюбний договір укладено подружжям, то він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення; якщо шлюбний договір укладається сторонами, які лише мають намір одружитися (є нареченими), то він вважається правочином з відкладальною умовою і почне діяти лише з моменту реєстрації шлюбу. У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, строки тривалості окремих прав та обов’язків. У шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу. Сімейним кодексом передбачено можливість зміни умов шлюбного договору і встановлено вимоги щодо форми угоди про це, тобто угода подружжя про зміну умов шлюбного договору нотаріально посвідчується. Крім цього, шлюбний договір може бути змінений на вимогу одного з подружжя за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси непрацездатних дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення [6, c. 13]. Дія шлюбного договору, як і будь-якого іншого договору, може бути припинена. Чинне сімейне законодавство передбачає дві підстави його припинення: відмова подружжя від шлюбного договору шляхом подання до нотаріуса заяви про це і розірвання шлюбного договору на вимогу одного з подружжя за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання. Частиною другою статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками, Таке договірне регулювання стосується насамперед шлюбного договору.

У новому СК України окресленно три основних види майнових відносин які можуть регулюватися шлюбним договором. Сторони у шлюбному договорі можуть визначити: а) правовий режим майна (ст. 97 СК);

б) порядок користування житлом (ст. 98 СК);

в) право на утримання ( ст. 99 СК) [2].