Тема: Філософія культури

Мета: визначити сутність понять «культура» і «цивілізація"; з'ясувати який зв'язок існує між цими поняттями; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; розширювати міжпредметні зв'язки.

Форма проведення: лекція з елементами дискусії та бесіди.

Епіграф: Цивілізація — це влада над світом; культура — любов до світу.

А. Кемпінській

Проблемні питання

1. Що таке цивілізація?

2. Які характерні риси цивілізації ви можете назвати?

3. Що ми називаємо культурою?

4. Чи впливає рівень розвитку культури на рівень розвитку цивілізації?

План викладу матеріалу

1. Поняття цивілізації та її типів.

2. Поняття культури. Структура та функції культури.

3. Співвідношення культури та цивілізації.

4. Національна культура та її основні компоненти

Завдання для студентів:

1. Підготувати повідомлення за темою: "Мічіо Каку, відомий фізик і футуролог: його бачення шляхів розвитку сучасної цивілізації".

2. Охарактеризувати одну із цивілізацій чи культуру (на вибір).

1. Поняття «цивілізація» та її типи

У сучасній філософській мові поняття «культура» і «цивілізація» — одні з найбільш поширених і багатозначних.

Поняття «цивілізація» у перекладі з лат. означає громадянський, державний. Воно з'явилося у французькій мові в рамках теорії прогресу у XVIII ст. Введене у науковий словник французьким просвітником Оноре Габріелем Мірабо 1756 року. Під цим визначенням французькі просвітники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості.

На противагу зазначеним поняттям, що увійшли в культурний обіг Стародавнього Риму ще у II ст. до н.е., термін "цивілізація" — продукт зовсім іншої культури.

Із точки зору найбільш поширеного підходу культура розглядається як специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, репрезентований у продуктах матеріальної і духовної праці, в системі соціальних норм і закладів, у духовних цінностях, у сукупності ставлень людей до природи, до самих себе, стосунків між собою; як особливість свідомості, поведінки і діяльності людей у конкретних сферах суспільного життя (культура праці, побуту, художня, екологічна, політична культура).

Цивілізація може бути визначена як власне соціальна організація життя, що характеризується загальним зв'язком індивідів на основі відтворення, що забезпечує її буття і розвиток суспільного багатства.

З кінця XVIII ст. проблема цивілізації посідає одне з чільних місць у західноєвропейській філософії та історії. По суті, аж до початку XX ст. у європейській ментальності поняття "цивілізація" застосовува­лося для позначення особливостей розвитку європей­ського суспільства, що тлумачились як переваги і, як правило, протиставлялися "недолікам" або ж взагалі рівню розвитку інших країн і народів, яким, отже, відмов­ляли у "цивілізованості".

Починаючи з середини 80-х років XX ст., різко розширюється спектр вживання семантичних значень слова "цивілізація": "глобальна цивілізація", "афри­канські цивілізації", "ста­родавня індійська цивілізація", "локальні цивілізації", "космогенні цивілізації", "перші цивілізації", "шумеро-вавилонська цивілізація", "стародавні цивілізації", "ан­тичні цивілізації", "грецька цивілізація", "римська циві­лізація", "антична цивілізація", "середньовічна цивілі­зація", "буржуазна цивілізація", "постіндустріальні цивілізації", "техногенна цивіліза­ція" і т.п.

Ознаки цивілізації

• виникнення та розвиток міст оброблення та використання металів

• виникнення письма

• поява держави та публічних органів влади

• виникнення сім'ї

Поява цивілізації суттєво стабілізувала суспільне життя та хід історії, створила умови для нагромадження історичного досвіду і, звичайно, сприяла продуктивнішому розвитку культури. Цивілізація ніби концентрує переважно ті сторони суспільного життя, які забезпечують функціонування технологічної складової культури. Першими гаслами цивілізації стають "зручність, ефективність, комфорт".

Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднують людей однакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).

Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.

За просторовою ознакою розрізняють два головних типи цивілізацій:

– всесвітня, що характеризується планетарними масштабами,

– локальні цивілізації, що обмежуються територіями окремих регіонів.

Виходячи з рівня розвитку цивілізаційних утворень і циклічного характеру поступу, виділяють сім видів всесвітніх цивілізацій, що послідовно змінювали одна одну впродовж дев'яти останніх тисячоліть:

• неолітична (VІІ-ІУ тис. до н.е.);

• східно-рабовласницька (III - перша пол. І тис. до н.е.);

• антична (VI ст. до н.е. -VI ст. н.е.);

• ранньофеодальна (ІІ-ХІП ст.);

• доіндустріальна (XIV-XVIII ст.);

• індустріальна (60-90-ті роки XVIII ст. - 60-70-ті роки XX ст.);

• постіндустріальна (80-ті роки XX ст. - кінець XXI ст. - початок XXII ст.)

Значного поширення набула класифікація всесвітніх цивілізацій за домінуючими економічними ознаками, такими як вид виробництва, характер праці, провідний тип власності.

Тип всесвітньої цивілізації	Домінуючий вид виробництва	Праця та її характер	Провідний тип власності
Аграрна	Сільськогосподарське	Ручна	Земельна
Індустріальна	Промислове	Машинна	Промислова
Постіндустріальна	Інформаційне	Інтелектуальна (духовна)	Інтелектуальна