3. Характеристика найефективніших грошових реформ у світовій практиці

Вирішуючи питання про оздоровчу для нашої економіки грошову реформу, слід ознайомитися із зарубіжним досвідом. відомо, що Ізраїль ще не так давно, як і Україна, не мав ні держави, ні грошової системи. Тепер же ізраїльська грошова одиниця - шекель - є стабільною валютою. Звичайно, в різних країнах по-різному здійснювалася стабілізація валют. Наприклад, ні в США, ні в Великобританії грошова реформа у післявоєнний час не проводилася. І не тому, що там не було галопуючої інфляції. Скоріше це пояснюється тим, що там давно панує цивілізований дух і толерантне ставлення до національних вартостей. Дорожили там також і довір'ям народів інших країн, які використовували долар і фунт стерлінгів як міжнародні валютні резерви. Це не лише престижно, а й приносить значні доходи. Наприклад, Великобританія щорічно лише від Друкування фунтів стерлінгів для країн стерлінгової зони отримує більший доход, ніж від зовнішньої торгівлі. У 1948 p. В Німеччині під керівництвом Людвига Ерхарда було здійснено грошову реформу, яка економічно поділила країну на дві частини. Ця реформа стала частиною загальної господарської реформи. Згідно з реформою в обіг було введено нову грошову одиницю - німецьку марку. Готівка і внески населення мали обмінюватися у співвідношенні 6,5 нових німецьких марок до 100 старих рейхсмарок. Частина внесків спочатку була заморожена, а потім приблизно 70 % їх анульовано , але кожний мешканець отримав одноразову допомогу у розмірі 60 німецьких марок. У результаті реформи був ліквідований державний борг і всі активи державного сектора, міжбанківські реформи в рейхсмарках. Грошова реформа усунула основні причини дисбалансу в країні. І якщо на початку 1948 р. обсяг промислового виробництва в західних зонах становив лише 53% від рівня 1936 p., то вже в другій половині того самого року ця цифра сягнула до 73%, а в листопаді 1949р. досягла 100%. У листопаді 1950 р. обсяг промислового виробництва збільшився на третину порівняно з попереднім роком. Після реформи знову з'явилась заінтересованість у праці, яка оплачувалася грошима. Помітно зросла продуктивність праці, виростала довіра до нових грошей, до нового економічного укладу. Безробіття швидко пішло на спад, і вже з другої половини 1950 р. виявилась стійка тенденція до зростання зайнятості. Дедалі ширші верстви населення стали на собі відчувати позитивні результати економічного піднесення. Дуже відповідально до здійснення грошової реформи поставилися в 1958 р. у Франції, замінивши старий франк на "важчий" новий. Однак ця акція мала скоріше психологічний, ніж економічний характер. Італія та Японія, дбаючи про довір'я й авторитет своїх національних валют, після військової поразки реформи не проводили. Навіть після бурхливої галопуючої інфляції тут знайшли дійові фінансово-економічні важелі, перебороли негативні тенденції й забезпечили вільну конвертованість своїх валют.