
- •1. Зовнішнє середовище діяльності української компанії
- •Повернення старих ринків
- •Оцінка технології
- •Відповідний експорт
- •Використання національних переваг на рівні фірми
- •Завершальні зауваження
- •2. Ролеві функції міжнародного менеджера в контексті аналізу зовнішнього середовища
- •1. Міжнародний менеджер як організатор стратегічного пошуку можливостей фірми на зовнішньому ринку
- •2. Міжнародний менеджер як стратегічний мотиватор
- •3. Міжнародний менеджер як культурний аналітик
- •4. Міжнародний менеджер як ефективний організатор і керівник інтернаціонального колективу
- •5. Міжнародний менеджер як дипломат
- •6. Міжнародний менеджер як громадський діяч
- •7. Міжнародний менеджер як "стратегічний оптимізатор" міжнародного бізнесу
- •Специфіка культурної складової
- •3. Економічний, правовий і політичний аналіз зовнішнього середовища
- •4. Стартовий маркетинговий аналіз зовнішнього середовища
- •5. Аналіз культурного зовнішнього середовища і облік національних стереотипів поведінки в міжнародному менеджменті
- •1. Мовні бар'єри
- •2. Невербальне спілкування
- •3. Сприйняття
- •4. Стереотипи
- •5. Обставини часу і місця
- •6. Етика
- •7. Інформація в системі управління
- •8. Етноцентризм
Використання національних переваг на рівні фірми
Цей метод можна використовувати в основному як допоміжний до п. 1 - 4, але можливі випадки і його самостійного застосування.
Перерахуємо ті національні переваги, які самі по собі мають ту іншу цінність в очах зарубіжного партнера і, відповідно, можуть бути використані для виходу фірми на міжнародний ринок:
* висококваліфікована і відносно недорога робоча сила (природно, йдеться тільки про працівників, позбавлених серйозних особових недоліків, – інакше, з погляду зарубіжного партнера, взагалі безглуздо говорити про переваги цієї робочої сили);
* достатньо високий рівень досліджень і розробок у ряді галузей;
* досвід роботи персоналу в країнах Азії, Африки і Латинської Америки ще в радянського періоду;
* основні фонди, придбані підприємствами на вильоті періоду перебудови і що дозволяють проводити продукцію цілком пристойної (хоч і не світового) якості, придатну для експорту.
У обіг було введене позначення «+15%»; воно означало якраз техніку, про яку йшла мова вище, в тому сенсі, що їй не вистачає 15% сучасної технології (як правило, фінішні, обробні та інші того ж роду операції), щоб випускати продукцію цілком прийнятного не тільки за мірками тих, що розвиваються, але навіть і європейських країн) якості. Серйозні зарубіжні партнери, готові вкласти гроші в ці «15%» з урахуванням, природно, інших українських переваг, як правило, знаходяться. Більш того, вони ж самі і займаються потім просуванням нашої продукції на зарубіжні ринки.
Виходячи з відповідного практичного досвіду, можна рекомендувати проведення наступних робіт:
5.1. Аналіз і оцінка кадрового потенціалу підприємства і виділення в ньому елементів міжнародного характеру (що викликають потенційний інтерес зарубіжного партнера).
5.2. Аналіз і оцінка рівня НДДКР, виділення в ньому конкурентноздатних елементів.
Аналіз і оцінка діючих технологій з погляду концепції "15%".
Оглядова оцінка зарубіжних фірм, які потенційно можуть виявити цікавість до національних переваг в рамках нашої фірми, і виділення більш перспективних з них.
5.5. Наближене техніко-економічне обґрунтування найважливіших пропозицій і попередні переговори з вірогідними партнерами.
Використання можливостей поглибленої переробки сировини і матеріалів з істотним збільшенням доданої вартості
Питання, на які в цих випадках звертає увагу міжнародний менеджер, лежать в звичайних рамках маркетингового аналізу (з урахуванням, природно, економічних характеристик продукції поглибленої переробки).
Входження в міжнародний бізнес за рахунок використання державних і регіональних можливостей
Мається на увазі постійне стеження фірми за міждержавною, державною і регіональною активністю в частині міжнародного економічного співробітництва (угоди, програми, встановлення квот, надання пільг і переваг і т.д.).
Ці можливості такі широкі і багатообразні, що було б нереальним намагатися систематизувати їх, тим паче, що істота цільової орієнтації фірми скрізь практично однаково: відстежувати такого роду інформацію на державному і регіональному рівнях, аналізувати її і вичленяти все те, що може стати об'єктом зусиль фірми по входженню в міжнародний ринок.