§ 1. Становлення центрального банку в Україні та його статус

Національний банк України (НБУ) є центральним банком нашої країни. Правові засади створення Національного банку України наве­дено нарис. 2.1.

Н БУ створено у березні 1991 р.

на базі Української республіканської контори

Державного банку СРСР

З ГІДНО З

Конституцією України

З аконом України «Про банки і банківську діяльність»

Р ис. 2.1. Правові засади створення Національного банку України

На підставі зазначених вище законодавчих актів було скасовано дер­жавну монополію у банківській системі та створено нову дворівневу банківську систему: перший рівень - Національний банк України; другий рівень - комерційні банки. Основні етапи становлення НБУ наведено в табл. 2.1.

ЗО

1-й етап -1991 рік	• Перереєстрація створених раніше комерційних банків • Підготовка пакета документів, що регламентують функці­онування банків на території України
2-й етап -1992 рік	• Введення купонокарбованця • Затвердження складу і структури НБУ • Створення міжбанківської валютної біржі • Вступ України до МВФ • Вихід України із зони російського рубля
3-й етап -1993 рік	• Поява власної платіжної системи СЕП, що стала поштов­хом до розвитку платежів • У вересні - прилучення банківської мережі до 8\УІРТ • У листопаді - початок функціонування електронної пошти
4-й етап -1994 рік	• Завершення формування електронної платіжної системи • Відновлення торгів на біржі
5-й етап — 1995 рік	• Участь України в міжнародних фінансових програмах • Отримання Національним банком України фінансових кре­дитів (кредити 5Іап<і-Ьу, реабілітаційна позика тощо)
6-й етап -1996 рік	• Запровадження власної національної валюти
7-й етап — 1997 рік	• Макроекономічна стабілізація внаслідок проведення На­ціональним банком України послідовної антиінфляційної політики
8-й етап -1998 рік	• Перехід банківської системи на міжнародні стандарти бух­галтерського обліку
9-й етап -1999 рік	• Прийняття Закону України «Про Національний банк України»
10-й етап -із 2000 року	• Проведення міжнародного аудиту НБУ Міжнародним ва­лютним фондом та ін.

Важливим аспектом дослідження місця і ролі центрального банку у фінансовій системі держави є визначення його правового статусу. Правовий статус суб'єктів адміністративно-правових відносин - це юридичне закріплення їх ролі та місця в системі відповідних органів державної влади і в системі органів управління.

31

Статус і принципи діяльності Національного банку України визна­чені Основним Законом держави - Конституцією України. Статті, які стосуються функціонування Національного банку, вміщено у двох розділах, присвячених законодавчій і виконавчій гілкам влади. Пра­вовий статус Національного банку України визначається також Зако­нами України «Про Національний банк України», «Про банки і бан­ківську діяльність», декретом Кабінету Міністрів України «Про сис­тему валютного регулювання і валютного контролю» та іншими законодавчими актами.

Правовий статус Національного банку має комплексний характер, що властиво статусові органів держави. Він складається з конститу­ційної правосуб'єктності та галузевих статусів (адміністративно-правового та цивільно-правового). Основний зміст правового статусу НБУ становлять його функції та повноваження. Національний банк України як орган держави зі спеціальним статусом реалізує функції держави, виконуючи вимоги законодавчих актів.

Наявність владних повноважень є найважливішою ознакою пра­вового статусу Національного банку України. Це означає, що НБУ має право встановлювати обов'язкові для виконання правила і норми та контролювати їх виконання. З організаційного погляду важливим є факт того, що нормативно-правові акти Національного банку видаю­ться у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам та іншим законодавчим актам України. Відповідно до ст. 93 Конституції України Національ­ному банкові надане право законодавчої ініціативи.

За своїм правовим статусом НБУ є однією з найважливіших інсти­туцій держави, не входячи при цьому до жодної з гілок влади. Проте цей головний орган банківської системи - Національний банк підзвіт­ний Президентові України та Верховній Раді України в межах їхніх конституційних повноважень. Підзвітність НБУ означає:

0 призначення на посаду та звільнення з посади Голови Націо­нального банку Верховною Радою України за поданням Президента України;

0 призначення та звільнення Президентом України половини складу Ради Національного банку;

0 призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;

0 доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку;

0 надання Президентові України та Верховній Раді України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

32

Умовно сферу дій НБУ можна поділити на дві частини.

1. Економічна політика країни й уряду в цілому (участь у розроб­ ленні, обговоренні та реалізації економічної політики і програм уряду).

2. Сфера безпосередньої діяльності банку: гроші, кредит, капітал, цінні папери, іноземна валюта та інші цінності.

У Законі України «Про Національний банк України» зазначено, що у сфері своєї безпосередньої діяльності банк наділений повною не­залежністю. Це означає, що будь-який орган законодавчої чи вико­навчої державної влади не має права давати вказівки обов'язкового характеру центральному банку держави.

Незалежність Національного банку полягає в тому, що НБУ відпо­відно до основ бюджетної та економічної політики формує грошово-кредитну політику. Уряд розробляє економічну і фінансову політику, яку затверджує парламент. Національний банк на її основі самостійно розробляє відповідну монетарну політику та фінансові інструмен­ти її реалізації. Національний банк повинен підтримувати економічну програму уряду доти, доки вона не суперечитиме виконанню основної функції НБУ - забезпечення стабільності власної грошової оди­ниці (ст. 99 Конституції України).

Проте незалежність Національного банку не обумовлює відсутності співпраці між центральним банком, урядом і парламентом, а також іншими державними інститутами. Названі державні органи повинні погоджувати між собою економічні дії та політику, яку вони про­водять у країні. Це, в першу чергу, стосується економічної програми уряду, бюджету і принципів грошово-кредитної політики, що їх роз­робляє центральний банк.

Юридично визначена незалежність Національного банку обов'яз­ково повинна підкріплюватися його економічною незалежністю. Тому ст. 4 Закону України «Про Національний банк України» визна­чено, що НБУ є самостійним органом, який здійснює видатки за ра­хунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а в певних випадках - також за рахунок Державного бюджету України. Націо­нальний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної вла­ди, інших банків, а ті не відповідають за зобов'язаннями Національ­ного банку, крім випадків, коли вони добровільно перебирають такі зобов'язання.

Особливість статусу Національного банку України полягає в тім, що, з одного боку, він входить до структури органів держави як авто­номний орган, до сфери регулювання якого належить банківська сис­тема держави, а з іншого - НБУ є звичайною, економічно самостій­ною юридичною особою, що має статутний капітал, може від свого імені набувати права і нести зобов'язання, бути позивачем і відпові­дачем у суді.

33

Як один з органів державного управління Національний банк наділений важливими і дуже широкими повноваженнями, однак його діяльність має й певні обмеження. Так, Національному банку забороняється:

• бути акціонером або учасником банків та інших підприємств і установ;

• проводити операції з нерухомістю, крім тих. що пов'язані безпосередньо із забезпеченням діяльності Національного банку та його установ;

• здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяль­ ність, яка не відповідає функціям Національного банку.

Водночас ці обмеження не стосуються набуття з метою покриття заборгованості Національного банку будь-яких прав та активів за умови їх відчуження в найкоротший строк, а також участі в капіталах інших підприємств, установ, що забезпечують діяльність Національного бан­ку. НБУ як особливий орган державного управління має переважне та безумовне право задовольняти вимоги, що ґрунтуються на здійснено­му рефінансуванні банку в установленому законом порядку та за яки­ми вже настав час погашення.

Отже, на сьогодні організаційно-правові засади діяльності Націо­нального банку України законодавчо врегульовані на достатньо висо­кому рівні, і НБУ посідає належне місце в системі центральних банків європейських країн.