§ 7. Регулювання нбу операцій, пов'язаних із рухом капіталу

За відсутності відповідного закону Національний банк України своїми нормативними актами встановив, що до валютних операцій, пов'язаних із рухом капіталу, належать:

^ здійснення прямих інвестицій у вигляді валютних цінностей нерезидентами в Україну або резидентами за кордон, включаючи участь в акціонерному капіталі, реінвестування доходів, інші форми довгострокового (на термін понад 1 рік) і короткострокового (на термін не більше 1 року) вкладення капіталу, пов'язані з набуттям контролю над підприємствами чи компаніями або придбання права власності на будівлі, споруди, природні ресурси та інше нерухоме майно;

432

• здійснення портфельних інвестицій нерезидентами в Україну або резидентами за кордон;

• розміщення резидентами валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України;

• одержання резидентами фінансових кредитів од іноземних між­ народних фінансових організацій та інших кредиторів.

Враховуючи таку класифікацію операцій, пов'язаних із рухом капі­талу, загалом їх валютне регулювання можна розмежувати на регу­лювання експорту та імпорту капіталу (приплив капіталу з-за кор­дону). В Україні більшість операцій, пов'язаних із рухом капіталу, підпадає під режим валютного контролю, розповсюдженими фор­мами якого в нашій країні є ліцензування та реєстрація (табл. 8.2).

Таблиця 8.2

Форми валютного контролю за операціями, пов'язаними з рухом капіталу, що застосовуються в Україні

Вид валютної операції	Форма контролю
Контроль за імпортом капіталу
Інвестиції нерезидентів в Україну	-
Кредитування нерезидентами рези­дентів в іноземній валюті	Реєстрація кредитів Національним банком
Контроль за експортом капіталу
Інвестиції резидентів за кордоном	Разові індивідуальні ліцензії НБУ
Відкриття резидентами рахунків за кордоном	Індивідуальні ліцензії НБУ

Інвестиції в Україну, що здійснюються нерезидентами відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» (цей доку­мент є спеціальним законодавчим актом, що визначає режим інозем­них інвестицій на території України та пов'язані з цим правовідноси­ни), не потребують одержання ліцензій НБУ.

Законодавством України встановлено гарантії недоторканності іноземних інвестицій в Україні та безперешкодного переказу за кор­дон (після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів) доходів, прибутків та інших коштів, одержаних іноземними інвесто­рами на законних підставах, пов'язаних з інвестиціями. Не існує жод­них обмежень щодо конвертації в іноземну валюту на міжбанківсь-кому валютному ринку України доходів (дивідендів), одержаних іно­земними інвесторами у національній валюті України. Тож в Україні

433

щодо іноземних інвесторів діє досить ліберальний режим валютного контролю.

Іншою сферою залучення коштів нерезидентів у національну еко­номіку є кредитування в іноземній валюті. Резиденти мають право отримувати кредити в іноземній валюті як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку капіталів. Національний банк здійснює валют­ний контроль за рухом коштів, що надходять в Україну у вигляді кре­дитів в іноземній валюті. Такий контроль здійснюється в досить лібе­ральній формі - зводиться до реєстрації іноземних кредитів од нере­зидентів.

Національний банк здійснює реєстрацію всіх кредитів в іноземній валюті, що їх резиденти отримують від нерезидентів, і видає рези­дентам реєстраційні свідоцтва встановленої форми. При цьому ре-зидент-позичальник повинен отримати реєстраційне свідоцтво після підписання кредитної угоди з банком-кредитором, але до фактично­го отримання коштів за кредитом. Такий порядок передбачає отри­мання інвестором конкретного документа - реєстраційного свідоцтва, що є своєрідним офіційним підтвердженням правомірності надання іноземного кредиту.

Отже, в нашій державі діє досить ліберальний і сприятливий (під кутом зору валютного регулювання) клімат щодо залучення інозем­них інвестицій та кредитів в економіку України.

Регулювання експорту капіталу здійснюється в нашій державі найбільш жорсткими правилами. Українські інвестиції в економіку інших країн підпадають під режим валютного контролю і допускаю­ться на основі індивідуальної ліцензії Національного банку України, отримання якої регулюється Інструкцією про порядок видачі інди­відуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвер­дженою постановою Правління НБУ від 16.03.1999 р. № 122.

Інвестиція за кордон - господарська операція, яка передбачає придбання суб'єктами інвестицій основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав, цінних паперів та їх похідних в обмін на валютні цінності з метою отримання прибутку або досягнення соці­ального ефекту.

Індивідуальна ліцензія Національного банку України на здійс­нення інвестиції за кордон - належним чином оформлений письмовий дозвіл Національного банку України на право здійснення конкретним резидентом конкретної інвестиції. Для здійснення всіх видів інвести­цій (незалежно від строків і сум) резидентам потрібно обов'язково попередньо одержати ліцензії.

На здійснення інвестиції за кордон резиденти повинні отримати в Національному банку разову індивідуальну ліцензію. Для одержання ліцензії резидент - юридична особа або фізична особа - суб'єкт під-

434

приємницької діяльності повинні подати до відповідного територі­ального управління Національного банку України за місцем держав­ної реєстрації такі документи:

0 лист - звернення на ім'я Голови Національного банку України із зазначенням мети, строків і суми інвестиції;

0 нотаріально засвідчені копії свідоцтва про державну реєстра­цію резидента - юридичної особи (або свідоцтва про реєстрацію ре­зидента - фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності), а також статуту і установчого договору з доповненнями та змінами, зареєстрованими в установленому порядку);

0 згоду відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, уповноваженого управляти майном, що належить державі, на здійснення резидентом інвестиції (для підприємств, орга­нізацій, установ тощо з частковою або повною державною формою власності);

0 нотаріально засвідчені копії угод (контрактів) резидентів з іно­земними партнерами про здійснення резидентами інвестиції (мовою оригіналу, а також засвідчений переклад на російську або українську мову) з обов'язковим зазначенням банківських реквізитів сторін;

0 легалізовану копію документа про реєстрацію об'єкта інвести­ції за кордоном (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо) та його установчих документів;

0 відомості про назву банку-нерезидента та його місцезнахо­дження, реквізити розрахункового рахунку, на який здійснюватиме­ться переказ валютних коштів;

0 документ, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Для одержання ліцензії фізична особа, не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, має подати до відповідного територіаль­ного управління Національного банку України (за місцем реєстрації в податковому органі як платника податків) такі документи:

0 заяву за встановленою формою;

0 нотаріально засвідчені копії угод (контрактів) резидентів з іно­земними партнерами про здійснення резидентами інвестиції з обов'язковим зазначенням банківських реквізитів сторін;

0 легалізовану копію документа про реєстрацію об'єкта інвестиції за кордоном (витяг із торговельного, банківського або судового реєст­ру тощо) та його установчих документів;

Ш відомості про назву банку-нерезидента та його місцезнахо­дження, реквізити розрахункового рахунка, на який здійснюватиме­ться переказ валютних коштів;

0 документ, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Уповноважений банк, окрім перелічених документів, зобов'язаний також подати до територіального управління копію протоколу рішення

435

компетентного органу уповноваженого банку про здійснення банком інвестиції.

Для здійснення фінансових інвестицій резидент, окрім переліче­них документів, подає до територіального управління легалізовану копію проспекту емісії об'єкта інвестиції, підтверджену відповідним контрольним органом країни-емітента.

Протягом п'яти робочих днів од дати надходження пакета доку­ментів територіальне управління надсилає копію заяви (листа-звер-нення) про видачу ліцензії відповідному територіальному підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України та відповідному територіальному підрозділу по бо­ротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

У строк не більше 15 робочих днів од дати надсилання територі­альним управлінням копії заяви (листа-звернення) про видачу ліцен­зії зазначеним вище спеціальним органам по боротьбі з організова­ною злочинністю територіальне управління НБУ в порядку черговос­ті одержання від резидента документів перевіряє їхні комплектність, відповідність вимогам чинному законодавству України і подає до де­партаменту валютного контролю та ліцензування Національного бан­ку України пакет документів разом із супровідним листом і виснов­ками спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю, якщо ці висновки надійшли до територіального управління протягом строку перевірки документів, що передбачений цим пунктом (факт ненадходження висновків спеціальних органів по боротьбі з організо­ваною злочинністю протягом установленого строку має зазначатися в супровідному листі територіального управління).

Департамент валютного контролю та ліцензування у строк, що не перевищує 20 робочих днів од дати надходження, розглядає поданий територіальним управлінням пакет документів резидента. З ураху­ванням висновків спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю, якщо ці висновки надійшли до територіального управ­ління протягом строку перевірки документів, визначається доціль­ність видачі індивідуальної ліцензії.

Національний банк України видає резидентові в чотирьох примір­никах ліцензію за формою, за підписом Голови Національного банку України або його першого заступника. Перший примірник ліцензії надсилається власникові ліцензії (або передається власнику ліцензії під розписку), другий примірник - до територіального управління, третій примірник - до уповноваженого банку, що обслуговуватиме інвестицію, четвертий примірник залишається в департаменті валют­ного контролю та ліцензування для обліку і контролю.

Ліцензія фізичній особі, яка не зареєстрована як суб'єкт підприєм-

436

ницької діяльності, також оформляється в чотирьох примірниках і над­силається згідно з порядком. При цьому територіальне управління у п'ятиденний термін надсилає копію ліцензії до відповідного податко­вого органу, де власника ліцензії зареєстровано як платника податку.

Сума інвестиції у вигляді готівкової іноземної валюти, що вивози­ться (переміщується) власником ліцензії через митний кордон Украї­ни, разом із витратами на перебування за кордоном не може переви­щувати загальних розмірів, визначених нормативними актами, що регулюють порядок переміщення іноземної валюти через митний кордон України.

У митному оформленні готівкової іноземної валюти, що вивозить­ся (переміщується) власником ліцензії через митний кордон України, ліцензія не є заміною відповідних дозволів на вивезення за кордон іноземної валюти готівкою (чеками).

Ліцензія видається власникові ліцензії на весь строк здійснення за­значеної в ній інвестиції та не може бути підставою для інших валют­них операцій. Ліцензія видається тільки зазначеному в ній власникові ліцензії без права передання її третім особам. За видачу ліцензії із заявника стягується плата в розмірах, визначених Національним бан­ком України.

Ліцензія не є підставою для відшкодування Національним банком України будь-яких витрат, що виникли у власника ліцензії у процесі оформлення, здійснення та повернення ним інвестиції, а також дохо­дів (прибутків) від інвестиції.

Власник ліцензії зобов'язаний у тижневий термін після фактично­го здійснення інвестиції надіслати до департаменту валютного конт­ролю та ліцензування, територіального управління та обслуговуючого банку повідомлення про фактично здійснену інвестицію залежно від конкретної форми здійснення інвестиції, тобто перерахуванням кош­тів через український уповноважений банк або переміщенням валют­них цінностей через митний кордон України.

Територіальне управління після одержання повідомлення про фак­тичне здійснення власником ліцензії інвестиції у десятиденний термін надсилає копію зазначеного повідомлення до податкового органу за місцем реєстрації власника ліцензії як платника податків для організації контролю за операціями, пов'язаними із здійсненням інвестиції.

У разі потреби внесення змін і доповнень до виданої ліцензії влас­ник ліцензії не пізніше десяти днів після виникнення обставин, які потребують такого внесення (зміна суми або валюти інвестиції, умов її внесення, зміни в розподілі часток участі засновників, зміни в дія­льності або припинення діяльності об'єкта інвестиції тощо), зобов'я­заний подати до територіального управління клопотання з докумен-

437

тальним обґрунтуванням потреби внесення змін і доповнень до рані­ше виданої ліцензії.

Територіальне управління на підставі поданого власником ліцензії клопотання готує висновок щодо доцільності внесення змін і допов­нень до раніше виданої ліцензії та надсилає його разом із документа­ми заявника до департаменту валютного контролю та ліцензування.

Департамент валютного контролю та ліцензування на підставі вис­новку територіального управління та документів власника ліцензії готує пропозиції керівництву Національного банку України щодо правомірності внесення змін і доповнень до раніше виданої ліцензії. За відсутності підстав для відмови зміни та доповнення до раніше виданої ліцензії оформлюються згідно із затвердженою формою.

Документи резидентів, подані до департаменту валютного конт­ролю та ліцензування, зберігаються там і не можуть бути використані резидентами для отримання нової ліцензії на здійснення інвестиції.

При цьому НБУ може відмовити заявникові у виданні ліцензії на основі значного переліку причин. Підставами для відмови у видачі ліцензії, для внесення змін і доповнень до неї, для тимчасового при­зупинення розгляду клопотання резидента про видачу ліцензії можуть бути:

• відсутність необхідних документів;

• невідповідність поданих документів вимогам чинного законо­ давства України;

• виявлення в поданих документах недостовірної інформації;

• порушення проти заявника справи про банкрутство;

• заборони чи обмеження щодо іноземних інвестицій, передба­ чені чинним законодавством України та/або країни інвестиції;

• негативні висновки відповідного територіального підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України та (або) відповідного територіального підрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

Підставами для анулювання ліцензії можуть бути: ^ порушення власником ліцензії її умов, вимог чинного законо­давства України;

• письмова відмова від здійснення інвестиції;

• припинення інвестиції;

• установлення факту подання резидентом документів для отри­ мання ліцензії, що містять заздалегідь недостовірну інформацію.

Анулювання виданої ліцензії тягне за собою безумовне повернен­ня резидентом в Україну у строки, визначені Національним банком України, усіх інвестованих за кордон згідно з ліцензією коштів і отри­маних від інвестиції доходів (прибутків).

Зазначений перелік підстав для відмови Національного банку

438

України у видачі ліцензії, тимчасового призупинення розгляду клопотання резидента про видачу ліцензії, внесення змін і допов­нень до неї або анулювання ліцензії, є вичерпним. Про відмову у видачі ліцензії, у внесенні змін і доповнень до неї, тимчасове при­зупинення розгляду клопотання резидента про видачу ліцензії або анулювання ліцензії Національний банк України письмово повідом­ляє резидента із зазначенням підстав. Зазначені адміністративні за­ходи зменшують активність резидентів щодо іноземного інвесту­вання.

Враховуючи неефективність діючої системи контролю за експор­том капіталу, Національний банк здійснює окремі заходи щодо його лібералізації, а саме: надання можливості відкриття фізичним особам -резидентам після 1 грудня 2000 р. рахунків за кордоном. До цього часу відкривати рахунки за кордоном могли лише юридичні особи -резиденти на підставі індивідуальної ліцензії НБУ (табл. 8.2), й лише в обмежених випадках. Наприклад, в окремих країнах законодавчо передбачено здійснення механізму розрахунків своїх резидентів із нерезидентами-експортерами (зокрема й українськими) лише через рахунки, відкриті в національній валюті таких країн та на їхній тери­торії. Іншим прикладом є необхідність забезпечення українськими транспортними організаціями своєчасних розрахунків з іноземними постачальниками в іноземних портах, аеропортах тощо. Лише у цих двох випадках дозволялося відкриття рахунків резидентами України за кордоном. До того ж необхідно було щороку перереєстровувати індивідуальну валютну ліцензію в Національному банку.

У листопаді 2000 р. НБУ прийняв Положення про порядок на­дання фізичним особам - резидентам України індивідуальних лі­цензій на відкриття рахунків за межами країни та розміщення на них валютних цінностей. Згідно з цим документом громадяни України та іноземці, а також особи без громадянства, що постійно проживають на території України, можуть, отримавши індивідуальну ліцензію НБУ, відкривати рахунки в іноземних банках і розміщувати на них валютні кошти.

Ліцензія дає право на відкриття тільки одного рахунку, тільки в одному банку (філії) та в певній країні. Після відкриття рахунку фізи­чна особа - резидент України повинна в 10-денний строк подати до відповідного територіального управління Національного банку та до місцевого податкового органу копію повідомлення закордонного бан­ку про відкриття рахунку. Операції з рахунком фізичної особи - рези­дента України здійснюються відповідно до чинного законодавства країни, в якій відкрито цей рахунок.

Для отримання ліцензії фізичні особи-резиденти України зобов'я­зані подати до відповідного територіального управління Національного

439

банку пакет необхідних документів. Протягом п'яти робочих днів од дати надходження пакета документів територіальне управління Націо­нального банку надсилає копію листа-звернення про надання індивіду­альної ліцензії відповідному територіальному підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України та відповідному територіальному підрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

Територіальне управління розглядає пакет документів у строк не більше 20 робочих днів од дати надсилання копії листа-звернення про надання індивідуальної ліцензії зазначеним вище спеціальним ор­ганам по боротьбі з організованою злочинністю. З урахуванням ви­сновків спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю, якщо ці висновки надійшли до територіального управління протягом строку розгляду документів, визначається доцільність надання індиві­дуальної ліцензії. Негативний висновок відповідного територіального підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внут­рішніх справ України або Служби безпеки України може бути підста­вою для відмови в наданні індивідуальної ліцензії. Після розгляду за­значених документів територіальне управління надає заявникові відпо­відну індивідуальну ліцензію чи письмову відмову в наданні ліцензії.

Підставами для відкликання індивідуальної ліцензії на відкриття рахунків за межами країни може бути:

0 порушення строку подання податковому органу додаткової декларації та інших документів, обов'язковість подання яких перед­бачається чинним законодавством України (за поданням податкового органу);

0 порушення умов наданої ліцензії;

0 встановлення факту подання документів для отримання ліцен­зії, що містять недостовірну інформацію.

Дія ліцензії припиняється від моменту прийняття окремого рі­шення (службове розпорядження) Національного банку про її від­кликання.