Операції з обміну іноземної валюти

До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками належать:

0 купівля у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

0 продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної ва­люти за готівкову гривню;

0 зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикориста­них готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

0 купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

0 конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іно­земної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

0 прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Відкриття та порядок реєстрації пунктів обміну валюти

Під час організації діяльності, пов'язаної зі здійсненням валютно-обмінних операцій, банки (фінансові установи) керуються Інструкцією Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків України № 1, яка затверджена постановою Правлін­ня Національного банку України від 07.07.94 р. № 129, Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на те­риторії України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 р. № 520, Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 р. № 502 та іншими законодавчими й норма­тивно-правовими актами.

Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмін­них операцій, зокрема на підставі укладених з юридичними особами-резидентами агентських угод, погоджених відповідним територіаль­ним управлінням Національного банку мають право:

• банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями;

• фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Націо-

422

нального банку України на здійснення операцій з валютними ціннос­тями.

Відкриття пунктів обміну валюти банком (фінансовою установою) дозволяється лише на території того територіального управління, на території якого розташований цей банк (фінансова установа).

Банки (фінансові установи) реєструють у територіальному управ­лінні пункти обміну валюти за умови дотримання вимог щодо квалі­фікації касирів, забезпечення цих пунктів засобами для визначення справжності банкнот і дорожніх чеків та наявності реєстратора розра­хункових операцій, до якого належать сертифіковані комп'ютерно-ка­сова система (КС), електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА) та електронний контрольно-касовий реєстратор (далі - ЕККР).

Проведення операцій у пункті обміну валюти розпочинається ли­ше після його реєстрації в територіальному управлінні та реєстрації РРО у податковому органі згідно з наказом по банку (фінансовій установі).

Банк (фінансова установа) протягом трьох робочих днів од дати укладення угоди з агентом подає нотаріально засвідчену копію цієї угоди на погодження до територіального управління НБУ. До копії угоди додаються:

• заява про погодження агентської угоди;

• нотаріально засвідчена копія установчих документів агента.

Територіальне управління протягом 14 робочих днів од дати над­ходження нотаріально засвідченої копії угоди з агентом і відповідних документів розглядає їх і приймає рішення про погодження або від­мову в погодженні цієї угоди. Територіальне управління НБУ під час погодження агентської угоди може звертатись із запитами до право­охоронних органів. Висновок про погодження або відмову в пого­дженні угоди з агентом територіальне управління на своєму бланку видає банку (фінансовій установі).

Банки (фінансові установи) для реєстрації пунктів обміну валюти подають до територіального управління такі документи:

• заяву про відкриття пункту обміну валюти;

• інформацію банку (фінансової установи) про:

о стаж роботи касирів і дані про їхню освіту відповідно до квалі­фікаційних вимог;

о наявність потрібних технічних засобів для визначення справж­ності банкнот іноземних держав і дорожніх чеків;

о наявність довідників для визначення справжності банкнот і до­відкових матеріалів для визначення справжності дорожніх чеків;

о наявність РРО;

о забезпечення сейфом для зберігання валютних цінностей і бланків суворого обліку;

423

• копію документа, який дає право на розміщення пункту обміну валюти в певному місці (власність, оренда);

• копію висновку територіального управління про погодження агентської угоди, укладеної банком (фінансовою установою) з аген­ том, якщо пункт обміну валюти банку (фінансової установи) працю­ ватиме на підставі агентської угоди;

• інформацію про відповідність приміщення пункту обміну ва­ люти вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони.

Територіальне управління протягом 14 робочих днів од дати над­ходження поданих банком (фінансовою установою) документів роз­глядає їх та виносить рішення про реєстрацію пункту обміну валюти або про відмову в його реєстрації. Територіальне управління реєст­рує пункт обміну валюти в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти і після цього видає банку (фінансовій установі) на бланку управлін­ня довідку про реєстрацію пункту обміну валюти за встановленою формою.

Встановлення курсу гривні до іноземних валют

Курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні в касі банку (фінансової установи), у пунктах обміну валюти, зокрема і в пунктах обміну валюти агентів, установлюються банком (фінансовою уста­новою) щоденно до початку робочого дня. У касі банку (фінансової установи) та в пунктах обміну валюти, які розташовані за різни­ми адресами, у тому числі в пунктах обміну валюти агентів в один і той самий робочий день, можуть бути встановлені різні значення курсів купівлі та продажу іноземних валют. У пункті обміну валю­ти, в якому працюють одночасно кілька касирів, не може встанов­люватися кілька різних значень курсів купівлі та продажу інозем­них валют.

Банк (фінансова установа) протягом робочого дня може змінюва­ти значення курсів купівлі та продажу іноземних валют у касі з обов'язковим оформленням кожного зміненого значення курсів ку­півлі та продажу відповідним наказом (розпорядженням), у якому обов'язково зазначається час зміни курсів. Банк (фінансова установа) протягом робочого дня може змінювати встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют як у власних пунктах обміну валюти, так і в пунктах обміну валюти агентів, що працюють понад 8 годин (у 2-3 зміни), лише за умови зміни касирів після закінчення встановленого робочого часу (з початком роботи іншого касира) на підставі наказу (розпорядження) про встановлення (зміну) курсів.

424

Організація роботи, пов'язаної з проведенням валютно-обмінних операцій

Тарифи комісійної винагороди під час здійснення операцій з купів-лі-продажу дорожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на інкасо банкнот інших держав та іменних чеків установ­люються згідно з наказом по банку (фінансовій установі). Сума комі­сійної винагороди під час здійснення операцій з купівлі-продажу до­рожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на інкасо банкнот інших держав та іменних чеків (у разі встановлення її в іноземній валюті та сплати в гривнях) визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлюється Національним банком України.

. У касах банків (фінансових установ) у доступному для огляду клі­єнтами місці розміщується така інформація:

• копія наказу (розпорядження) по банку (фінансовій установі) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют;

• перелік операцій, що їх здійснює ця каса;

• повідомлення українською та іноземними мовами щодо мож­ ливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки за формою № 377;

• витяг із наказу про встановлення тарифів комісійної винагоро­ ди за операціями, що їх здійснює ця каса.

У пункті обміну валюти в доступному для огляду клієнтами місці розміщується така інформація:

• назва банку (фінансової установи), який відкрив пункт обміну валюти, а також назва агента, якщо пункт обміну валюти працює на підставі агентської угоди;

• копія наказу (розпорядження) по банку (фінансовій установі) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют;

^ перелік операцій, що їх здійснює цей пункт обміну валюти;

• повідомлення українською та іноземними мовами щодо мож­ ливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки за формою № 377;

• витяг із наказу про встановлення тарифів комісійної винагоро­ ди за операціями, що їх здійснює цей пункт обміну валюти;

• режим роботи пункту обміну валюти;

• телефон керівника, що відповідає за роботу пункту обміну ва­ люти.

Режим роботи пункту обміну валюти встановлює банк (фінансова установа). У прикордонних зонах, аеропортах, на залізничних, морсь-

425

ких і річкових вокзалах пункти обміну валюти мають функціонувати не менше 21 години на добу. Тривалість режиму роботи пунктів об­міну валюти, розташованих в інших місцях, установлює банк (фінан­сова установа) за погодженням з адміністрацією підприємства, уста­нови або органу державної влади, на території яких вони відкриті.

Банкам (фінансовим установам) забороняється встановлювати об­меження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції, крім тих, що встановлюються Національним банком України.

З метою організації неперервної роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк (фінансова установа) самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкових гривнях і до початку робочого дня, включаючи вихідні і святкові дні, забезпечує власні пункти обміну валюти і пункти обміну валюти агентів коштами відповідно до вста­новлених обсягів у порядку, визначеному Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України № 1, а також за­безпечує ці пункти обміну валюти бланками суворого контролю -довідками та квитанціями про здійснення валютно-обмінних операцій за формами № 377, 377-А, 06, реєстрами (журналами-реєстрами) для обліку за кожним видом операцій, що здійснюють ці пункти обміну валюти.

Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють опера­ції за рахунок коштів отриманого від банку (фінансової установи) авансу в іноземній валюті та гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти і отриманих гривень. Пункти обміну валюти мають право тримати у своїй касі розмінні купюри в обсязі до 200 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до долара США та цієї іноземної валюти, встановлений Національним банком України. Банки (фінансові установи) зобов'язані забезпечувати під­кріплення та інкасацію коштів власних пунктів обміну валюти і пунк­тів обміну валюти агентів.

Не допускається зберігання в пунктах обміну валюти банків (фі­нансових установ) готівкової іноземної валюти, гривень і дорожніх чеків у неробочий час, якщо їхні приміщення не відповідають вимо­гам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони. Зберігання валютних цін­ностей у пунктах обміну валюти агентів у неробочий час не допус­кається.

Банк (фінансова установа) має встановлювати максимальну суму залишків іноземної валюти і гривень у касах пунктів обміну валюти

426

банку (фінансової установи) у неробочий час в обсязі, що має забез­печити роботу цих пунктів протягом робочого дня. Залишки валют­них цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, під­лягають інкасації, яку проводять банки (фінансові установи).

Пункти обміну валюти банку (фінансової установи) під час роботи у вихідні й святкові дні можуть перевищувати встановлену макси­мальну суму залишків іноземної валюти і гривень у касі за умови обов'язкової інкасації валютних цінностей, що перевищують установ­лену максимальну суму, не пізніше наступного робочого дня банку (фінансової установи). Якщо пункти обміну валюти працюють ціло­добово, то закінченням робочого дня вважається початок операційно­го дня банку (фінансової установи).

Не допускається відмова касира пункту обміну валюти в здійснен­ні будь-якої операції, зазначеної в переліку операцій, які проводить цей пункт обміну валюти, за наявності відповідних коштів для цього.