§ 4. Курсова політика нбу

Валютний курс - ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Зростання курсу означає ослаблення національної валюти (деваль­вацію), а його зниження - зміцнення національної валюти (ревальва­цію). Визначаючи курс національної грошової одиниці щодо інозем­ної валюти і говорячи про зростання курсу, слід розуміти, що і такому випадку для купівлі одиниці іноземної валюти потрібно витратити більшу кількість національних грошей. Це свідчить про зниження цінності національних грошей. І навпаки.

На динаміку валютного курсу впливають різноманітні внутріш­ньо- та зовнішньоекономічні фактори, що можуть призвести до його значних коливань. Вирізняють чинники макроекономічного характе­ру та кон'юнктурні.

До макроекономічних чинників відносять: темп приросту ВВП; обсяг грошової маси; темп інфляції;

рівень облікової ставки центрального банку; стан платіжного балансу країни; збалансованість державного бюджету; стан державної заборгованості та ін. До кон'юнктурних чинників відносять: ^ інфляційні очікування;

404

• обсяг спекуляцій на валютному ринку;

• стабільність уряду;

• ступінь втручання центрального банку у функціонування валют­ ного ринку;

• ситуація на інших секторах фінансового ринку;

• політичний тиск із боку національних суб'єктів зовнішньоеко­ номічної діяльності.

Вплив названих факторів обумовлює необхідність здійснювати особливу державну політику щодо забезпечення вартості національ­ної валюти як усередині країни, так і на міжнародних ринках. Уза­гальненою характеристикою державного підходу до національної валюти є режим валютного курсу, що практикується органами гро­шово-кредитного регулювання економіки (табл. 8.1).

У виборі режиму курсоутворення центральні банки використо­вують різні підходи. В економічній теорії виділяють два основні типи режимів курсу національної валюти: фіксований та пла­ваючий.

Таблиця 8.1

Режими валютних курсів

Режим валютного курсу	Характеристика	Примітки
Вільно плаваю­чий	Повна свобода для ринкових сил	Теоретично можливий, однак на практиці в довгостроковому плані застосовується рідко. Як правило, центральний банк на­магається проводити інтер­венції
Керований пла­ваючий	Центральний банк проводить інтервенції, але тільки з метою підтримки рівноваги	Часто застосовується. Проблема полягає в тім, що центральний банк може не знати, чи є зміна курсу короткостроковим коли­ванням, чи довгостроковою тенденцією
«Повзуча при­в'язка» («сга\¥Ііп§ р姻)	Центральний банк проводить інтервенції для досягнення пев­них цілей у сфері кон­трольованого коригу­вання курсу	Використовується досить часто, але дає позитивний результат тільки тоді, коли дії ринку від­повідають прогнозам централь­ного банку щодо динаміки руху валютного курсу

405

Продовження таблиці

Режим валютного курсу	Характеристика	Примітки
Фіксований курс у рамках валют­ного коридору	Можливі коливання в рамках допустимих меж. Центральний банк проводить інтер­венції для того, щоб не дати змоги курсові вийти за встановлені межі	Застосовується в Європейській валютній системі: валютний курс міг коливатися в межах від 2,5 до 15%. Якщо курс на­ближається до верхньої або нижньої межі, то перед цент­ральним банком постають такі самі можливості й пробле­ми, як у системі фіксованого курсу
Фіксований курс із можливими відхиленнями	Фіксується (в разі по­треби за участю цент­рального банку) на довгостроковий тер­мін із урахуванням можливості незначних відхилень, але може значно змінитися, як­що порушується рів­новага або спостеріга­ється значний вплив на курс з боку ринку	Характерний для Бреттон-Вуд-ської валютної системи (допус­тимі межі коливання становили 1% в будь-який бік від уста­новленого паритету відносно долара). Широко використо­вувався в 1945-1972 рр., коли МВФ повинен був визначати випадки фундаментального від­хилення від рівноваги. Якщо курс вчасно не коригується, то для проведення інтервенцій такий режим може бути надто дорогим
Курс, фіксований центральним бан­ком	Жорсткіший порівня­но з фіксованим кур­сом з можливими від­хиленнями	Метою є фіксація на невизначе-ний термін, проте вона не га­рантована: валютний курс може змінюватися без попереднього обумовлення. В іншому випад­ку буде потрібно проводити значні інтервенції. Сьогодні практично не застосовується. Фіксація на довгостроковий пе­ріод використовувалася тоді, коли капітал був об'єктом конт­ролю і не був надто рухомим (англійський та ірландський фунти до 1979 р.)

406

Продовження таблиці

Режим валютного курсу	Характеристика	Примітки
Курс, фіксований валютною радою, або золотий стан­дарт	Грошова маса (готівка плюс кошти на рахун­ках у банках) має бути повністю покрита іно­земною валютою (або золотом) за фіксова­ним курсом	Жорстка дисципліна, що забез­печує конвертованість грошової маси за фіксованим курсом, який відповідно через арбітраж наближається до ринкового значення курсу. Одначе запро­вадження такого курсу може впливати на економіку, наприк­лад на банки, виробництво або ціни, що може зумовити полі­тичний тиск, направлений на зміну курсу або на повну відмо­ву від системи валютної ради
Єдина валюта	Відмова від націо­нальної незалежної валюти та введення нової єдиної валюти для групи країн	При цьому може виникнути пи­тання, чи грошово-кредитна політика країни буде частково незалежною, чи повністю під­падає під вплив інших країн. У січні 1999 р. введено єдину європейську валюту - євро. По­літика передбачає прийняття спільних рішень у сфері грошо­во-кредитного регулювання

Нині існує кілька типів фіксації курсу:

0 прив'язка його до кошика валют;

0 прив'язка до однієї валюти;

0 поступова девальвація курсу в межах валютного коридору тощо.

У виборі режиму валютного курсу принциповим положенням виступають механізми його формування, а також ступінь втручання органів грошово-кредитного регулювання у процес курсоутворення.

Слід зауважити, що за будь-якого типу фіксованого курсу валют­на політика чітко виступає інструментом економічної політики із за­стосуванням політичних інструментів.

За плаваючого режиму курсоутворення формування ціни відбува­ється ринковими методами, а політичними інструментами виступа­ють саме інструменти монетарної політики, насамперед пропозиції грошей та процентної ставки.

407

Зміна ринкової вартості курсу валюти відбувається за будь-яких режимів валютного курсу. Якщо за плаваючого режиму рівноважний рівень досягається ринковими інструментами попиту-пропозиції, то за фіксованого режиму курсоутворення зміна курсу відбувається адміністративно, шляхом оголошення центральним банком чи урядом нового «рівноважного» рівня курсу.

Відповідно до чинних в окремих країнах нормативів курси інозем­них валют встановлюються їх котируванням.

Котирування - це визначення курсу іноземної валюти.

Визначення офіційного валютного курсу та управління ним, що як правило здійснюється центральним банком, є важливим елементом економічної політики країни.

Базою визначення валютних курсів є співвідношення купівельної спроможності різних національних валют. Купівельна спромож­ність валюти виражається як сума товарів і послуг, що їх можна придбати на певну грошову одиницю.

Теорія грошей визначає такі функції валютного курсу:

0 сприяння інтернаціоналізації грошових відносин;

0 сприяння об'єднанню та стабільному розвитку фінансових ринків;

0 зіставлення рівнів і структури цін в окремих країнах;

0 перерозподіл національного продукту між окремими країнами.

Однією з основних функцій центрального банку на валютному ринку є встановлення офіційних курсів національної валюти до іно­земних валют. В Україні порядок установлення офіційного курсу гривні до іноземних валют регулюється Положенням про встанов­лення офіційного курсу гривні до іноземних валют і курсу банків­ських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 496.

Національний банк України установлює офіційний курс гривні до іноземних валют, міжнародних рахункових і тимчасових грошових одиниць, а також офіційний (обліковий) курс банківських металів. Офіційний курс гривні до іноземних валют і банківських металів встановлюється:

>• щоденно - для вільно конвертованих валют (1-ша група Кла­сифікатора іноземних валют та банківських металів, для іноземних валют інших країн, які є головними зовнішньоекономічними партне­рами України, і для банківських металів;

• один раз на місяць - для інших іноземних валют;

• один раз на місяць повторно - для спеціальних прав запози­ чення.

Офіційний курс гривні до іноземних валют і банківських металів розраховується:

408

• до долара США - на підставі котирування валюти на міжбан- ківському валютному ринку, а також з урахуванням інформації про діючий офіційний курс Національного банку та про проведені ним операції з купівлі-продажу іноземних валют 1-ї групи Класифі­ катора;

• до інших вільно конвертованих валют, які широко використо­ вуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу,- на підставі інфор­ мації про:

о курс гривні до долара США;

о щоденний фіксинг Європейського центрального банку поточ­них крос-курсів до євро;

о курс СПЗ до долара США, встановлений Казначейським управ­лінням Міжнародного валютного фонду;

• до вільно конвертованих валют, які обмежено використовують­ ся для здійснення платежів за міжнародними операціями та не про­ даються на головних валютних ринках світу, а також до неконверто- ваних іноземних валют - на підставі інформації про крос-курси, що розраховані відповідно до курсу гривні до долара США, та курси на­ ціональних валют до долара США, встановлені центральними (націо­ нальними) банками держав СНД та Балтії.

До банківських металів: золота (959, ХАІГ), срібла (961, ХАО), платини (962, ХРТ) та паладію (964, ХРБ) - на підставі інформації про ціни на дорогоцінні метали, визначені (зафіксовані) учасниками Лондонської асоціації ринку дорогоцінних металів та учасниками Лондонського ринку платини й паладію та офіційного обмінного курсу гривні до долара США.

Якщо немає поточних котирувань банківських металів на Лондон­ському ринку дорогоцінних металів та ринку платини і паладію для визначення офіційних (облікових) курсів банківських металів, то ви­користовується їх значення за попередній день.

Інформація про фіксинг золота, срібла, платини і паладію для ви­значення офіційних (облікових) курсів цих банківських металів отри­мується з міжнародної інформаційної мережі Кешегз та Інтернет.

Офіційний курс гривні до СПЗ повторно встановлюється другого робочого дня місяця, наступного за звітним, за станом на останній робочий день попереднього місяця з використанням інформації про курс СПЗ до гривні (або до долара США), встановлений Казначей­ським управлінням МВФ на останній робочий день попереднього місяця.

Офіційний курс гривні до іноземних валют і банківських металів починає діяти наступного дня після дня затвердження. Офіційний курс гривні до іноземних валют і банківських металів, установлений

409

Джерела формування золотовалютних резервів

Золотовалютні резерви відображаються в балансі центрального бан­ку. Джерела формування золотовалютних резервів наведено на рис. 8.2.

на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діє про­тягом наступних вихідних чи святкових днів.

Офіційний курс гривні до іноземних валют і банківських металів, установлений в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починає діяти в перший робочий день наступного тижня чи в перший післясвятковий робочий день. Офіційний курс гривні до іно­земних валют установлюється в передостанній робочий день місяця зі строком дії цього курсу із першого числа наступного календарного місяця і до його кінця.

Офіційний курс гривні до іноземних валют і банківських металів розраховується департаментом валютного регулювання та затверджу­ється першим заступником Голови Національного банку.

Офіційний курс гривні до іноземних валют і банківських металів використовується резидентами й нерезидентами України для здійс­нення бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою та бан­ківськими металами.

Повторно встановлений курс гривні до СПЗ використовується для складання місячного балансу та іншої бухгалтерської й статистичної звітності Національного банку.

Інформація про встановлені офіційні курси гривні до іноземних валют і банківських металів розміщується в міжнародній комп'ю­терній мережі Інтернет, надсилається територіальним управлінням Національного банку та банкам згідно з Тимчасовою схемою розси­лання організаційно-розпорядчих і нормативно-правових актів Націо­нального банку, центральним органам виконавчої влади згідно з пе­реліком, установленим Національним банком.

Національний банк у межах своїх повноважень щодо забезпечення стабільності гривні може впливати на формування офіційного валют­ного курсу в результаті купівлі-продажу іноземної валюти на міжбан-ківському валютному ринку України.

Національний банк установлює офіційний курс гривні до інозем­них валют і банківських металів без зобов'язання здійснювати за ним операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів.