Накладання штрафів на банки

Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмі­рі не більше 1% від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними таких порушень:

0 порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку;

0 неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

0 подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-празовими актами Національного банку, а також непо­дання або несвсєчасне їх подання;

0 невипрарлення звітності в порядку, встановленому Національ­ним банком;

0 недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом календарного року;

318

0 порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків;

0 невиконання (неналежне виконання) вимог банківського зако­нодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобі­гання та протидії легалізації («відмиванню») доходів, одержаних зло­чинним способом;

0 порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку та дострокового його погашення.

Штраф за порушення порядку, строків і технології виконання бан­ківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, накладається на банки:

• за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,01% від суми зареєстрованого статутного фонду банку (також може застосовуватися письмове застереження щодо потреби усунення до­ пущеного порушення);

• за друге однотипне порушення протягом календарного ро­ ку - в розмірі 0,05% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за третє і подальші однотипні порушення протягом календар­ ного року - в розмірі 0,1% від суми зареєстрованого статутного фон­ ду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені норматив­но-правовими актами Національного банку, нарахована за місяць у якому допущено порушення, не може перевищувати 1% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Штраф за неподання документів на письмову вимогу вповноваже­них працівників Національного банку, а також приховування рахун­ків, документів, активів тощо накладається на банки:

• за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за неподання документів на письмову ви­могу вповноважених працівників Національного банку, а також при­ховування рахунків, документів, активів тощо, нарахована за місяць, в якому допущено порушення, не може перевищувати 1% від суми зареєстрованого статутного фонду.

Штраф за подання недостовірної інформації та звітності, що вста­новлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання накладається на банки:

319

• за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,01% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за друге порушення протягом календарного року — у розмірі 0,02% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за третє і подальші порушення протягом календарного ро­ ку - у розмірі 0,05% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за подання недостовірної інформації та звіт­ності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання, нарахована за місяць, в якому допущено порушення, не може перевищувати 1% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Штраф за невиправлення звітності в порядку, встановленому На­ціональним банком, накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,03% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року -у розмірі 0,05% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за невиправлення звітності в порядку, встановленому Національним банком, нарахована за місяць, у якому допущено порушення, не може перевищувати 1% від суми зареєстро­ваного статутного фонду.

Штраф за недотримання банком нормативу обов'язкового резер­вування протягом півріччя накладається на банки за другий випадок порушення в розмірі ставки «овернайт» (ломбардної ставки) від суми недорезервування, але не більше 1% від суми зареєстрованого статут­ного фонду банку.

Штрафи за кожний випадок порушення економічних нормативів накладаються на банки (табл. 6.3):

• за щоденне порушення таких нормативів:

о максимального розміру кредитного ризику на одного контра­гента (Н7), зокрема в разі непідтвердження відповідними докумен­тами та умовами підстав вилучення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям, у розрахунках цього нормативу, що встановлено інспекційною перевіркою;

о максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

о максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та пору­чительств, наданих інсайдерам (Н10).

Накладення штрафів за порушення цих нормативів здійснюєть­ся за кожен випадок їх порушення, допущений у звітному місяці.

320

Таблиця 6.3 Заходи впливу НБУ за порушення економічних нормативів

Назва нормативу чи групи нормативів, які були порушені	Штраф (у % до суми зареєстрованого статутного фонду банку)			Примітки
	За перше порушення протягом календарного року	За друге порушення протягом календарного року	За третє і подальші порушення протягом календарного року
Нормативи кредит­ного ризику: Н7,Н9,Н10	0,1	0,2	0,5	Нормативи цієї групи розраховуються щодня
Нормативи ліквід­ності: Н4, Н5, Н6	0,05	0,1	0,5	Розраховуються як се­редньозважена величи­на за місяць
Нормативи інвес­тування: Н11.Н12	0,1	0,2	0,5	Розраховуються як се­редньозважена величи­на за місяць
Нормативи відкри­тої (довгої/короткої валютної позиції: Н13,Н13-1,Н13-2	0,1	0,2	0,5	Для Н13 і Н13-2 (корот­кої відкритої валютної позиції)
	0,05	0,1	0,2	Для Н13 - 1 (довгої від­критої валютної позиції)

• За порушення таких нормативів, що розраховуються за серед­ньозваженою величиною за місяць:

о нормативів ліквідності (Н4, Н5, Н6);

о нормативів інвестування (Н11, Н12);

о нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валют­ної позиції (Н13), зокрема довгої відкритої валютної позиції (НІ3-1) та короткої відкритої валютної позиції (НІ3-2).

За нормативами, які розраховуються на підставі середньозваженої величини за місяць, одним порушенням вважається порушення нор­мативів, що розраховуються як середньозважена величина за місяць.

Штраф за щоденне порушення нормативів максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), максимального розмі­ру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру

321

(Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручи­тельств, наданих інсайд ерам (Н10), накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

• за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Якщо порушення нормативів максимального розміру ризику на одного контрагента (Н7), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайд ерам (Н10), здійснюються щодо одного контрагента одночасно, то штраф стягується за розрахунком із більшої суми виходячи з одно­го дня порушення.

Загальна сума штрафів за порушення кожного з нормативів кредит­ного ризику (Н7, Н9, Н10), що нарахована за звітний місяць, не може становити більше, ніж один відсоток від суми зареєстрованого статут­ного фонду банку.

Штраф за порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточ­ної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6), що розрахо­вуються як середньозважена величина за місяць, накладається на бан­ки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

• за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,05% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів ліквідності, що нарахована за місяць, у якому допущено порушення, не може перевищувати 1% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Штраф за порушення нормативів інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (НІ 1) і загальної суми інвестування (НІ2), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним норма­тивом):

• за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

322

> за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів інвестування, що нарахована за місяць, у якому допущено порушення, не може пере­вищувати 1 % від суми зареєстрованого статутного фонду.

Штраф за порушення нормативу ризику загальної відкритої (дов­гої/короткої) валютної позиції (Н13), зокрема короткої відкритої ва­лютної позиції (НІ3-2), що розраховуються як середньоарифметична величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах:

> за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

^ за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

> за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Штраф за порушення нормативу ризику довгої відкритої валютної позиції (НІ3-1) накладається на банки в таких розмірах:

• за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,05% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

• за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13), зокрема довгої відкритої валютної позиції (НІ3-1) та короткої відкритої валютної позиції (НІ3-2), що нарахована за місяць, у якому допущено пору­шення, не може перевищувати 1% від суми зареєстрованого статутно­го фонду банку.

Штраф за невиконання (неналежне виконання) банками вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національ­ного банку із запобігання та протидії легалізації («відмиванню») до­ходів, одержаних злочинним способом, накладається на банки за кожне порушення в розмірі 0,01% від суми зареєстрованого статутного фон­ду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення, виявлені перевір­кою, не може перевищувати 1% від суми зареєстрованого статутного фонду. Штраф за порушення вимог щодо порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу або його дострокового повернення накладається на банки в розмірі 0,1% від розміру зареєстрованого статутного фонду банку.

Розрахунок суми штрафів здійснюється за кожним фактом допу­щених порушень, а накладення штрафів за ці порушення здійснюється

323

в наступному за звітним місяці. Рішення про накладення штрафів на банки ухвалює Комісія Національного банку або комісія Національ­ного банку при територіальному управлінні (у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку). Рі­шення Комісії Національного банку (комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу на банк має міс­тити перелік виявлених порушень з посиланням на нормативно-пра­вові акти Національного банку та документи, що підтверджують факт порушення.

Рішення Комісії Національного банку про накладення штрафу на банк надсилається відповідному територіальному управлінню Націо­нального банку не пізніше наступного робочого дня після його ухва­лення. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосеред­ньо здійснює нагляд за банком) протягом п'яти робочих днів од дня отримання (прийняття) рішення Комісії Національного банку (або рішення комісії Національного банку при територіальному управлін­ні) про накладення штрафу має надіслати банку це рішення із супро­відним листом, що містить розрахунок суми штрафу та пропозицію до банку-порушника про добровільну сплату нарахованої суми штра­фу протягом трьох робочих днів починаючи з наступного дня після отримання банком цього рішення. Якщо нараховану суму штрафу не буде перераховано банком-порушником у зазначений строк, то штраф стягується через подання відповідним територіальним управлінням Національного банку (юридичною службою центрального апарату) до господарського суду позовної заяви.

Штрафи не накладаються на банки, що є критично недокапіталізо-ваними. У разі незастосування штрафів із метою забезпечення випра­влення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подаль­шій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні (жорсткіші) заходи впливу.

Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких ви­падках:

• якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів і якщо такі порушення відбуваю­ ться систематично, а саме:

о економічні нормативи, що розраховуються за середньозваже­ною величиною за місяць, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

о економічні нормативи, які розраховуються за кожний випадок порушення, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;

• якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення фінан-

324

сового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладни­ків і кредиторів;

• за третє й подальші порушення в поточному році порядку, стро­ ків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нор­ мативно-правовими актами Національного банку стосовно до одного виду банківської операції;

• за повторне і подальші в поточному році випадки подання не­ достовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно- правовими актами Національного банку, а також неподання або не­ своєчасне їх подання - щодо тієї самої форми звітності чи інформації або невиправлення звітності в порядку, встановленому Національним банком.

Про доцільність незастосування такого заходу впливу, як накла­дення штрафу (або розстрочення чи відстрочення строку сплати штрафу) територіальне управління Національного банку (структур­ний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює на­гляд за банком) повідомляє Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку з обґрунтуванням підстав.

Порядок накладення адміністративних штрафів на керівників банків

Порядок накладення адміністративних штрафів на керівників банків регламентується Положенням про порядок накладення адміні­стративних штрафів, затвердженим постановою Правління Націо­нального банку України від 29.12.2001 р. № 563.

Згідно зі ст. 234-3 Кодексу України про адміністративні право­порушення Національний банк України розглядає справи про адмі­ністративні правопорушення, пов'язані з допущенням порушень бан­ківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також порядку подання фі­нансової звітності, ліквідаційного балансу і ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку.

Від імені Національного банку розглядати справи про адміністра­тивні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку та його заступники, керівники те­риторіальних управлінь Національного банку та їхні заступники. За малозначності вчиненого адміністративного правопорушення посадо­ва особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити поруш­ника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним за­уваженням.

325

Національний банк вживає заходів щодо притягнення до адмініст­ративної відповідальності за допущення таких порушень:

0 банківського законодавства;

0 нормативно-правових актів Національного банку;

0 у разі здійснення ризикових операцій, які загрожують ін­тересам вкладників чи інших кредиторів банку;

0 порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку;

0 у разі незаконного розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю;

0 створення перешкод будь-якою особою для доступу тимчасо­вого адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, за­писів, документів;

0 у разі здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії;

0 вимог щодо ідентифікації особи, яка здійснює фінансову опе­рацію;

0 порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають пер­винному фінансовому моніторингу;

0 неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної ін­формації про фінансові операції, що підлягають первинному фінансо­вому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;

0 у разі невиконання вимог щодо зберігання документів, що сто­суються ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції, та до­кументації щодо проведених ними фінансових операцій;

0 у разі розголошення інформації, яка надається спеціально упов­новаженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніто­рингу, або факту надання такої інформації.

Штраф накладається на: керівників банків;

інших осіб, які відповідно до закону можуть бути об'єктом пе­ревірки Національного банку;

голову ліквідаційної комісії, ліквідатора; інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації банку; посадових осіб банків;

осіб, які незаконно розголосили інформацію, що надається спе­ціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансо­вого моніторингу, або факт її надання;

♦ осіб, які незаконно розголосили або використали інформацію, що становить банківську таємницю, яким ця інформація стала відома завдяки виконанню професійних чи службових обов'язків.

Штрафи на зазначених осіб накладаються, якщо виявлене пору­шення є наслідком їхніх особистих дій чи бездіяльності.

326

До керівників банків, на яких накладаються штрафи, належать: *1* голова, його заступники та члени ради банку;

♦ голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

♦> головний бухгалтер, його заступник; ♦І* керівник філії;

♦ головний бухгалтер філії.

До посадових осіб банків, на яких накладаються штрафи, нале­жать:

• керівники банків;

• посадові особи банків, відповідальні за:

о проведення ідентифікації особи, яка здійснює фінансову опе­рацію;

о реєстрацію фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу;

о подання інформації про фінансові операції, що підлягають первинному фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;

о зберігання документів, що стосуються ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведених ними фінансових операцій.

До осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку, на яких накладаються штрафи, належать:

• власник істотної участі в банку, якщо Національний банк вва­ жає, що він не відповідає вимогам, установленим законом щодо істот­ ної участі, або негативно впливає на фінансову безпеку і стабільність банку;

• особа, яка придбала істотну участь у банку без письмового до­ зволу Національного банку;

♦І* особа, яка здійснює банківську діяльність без банківської ліцензії.

У накладенні штрафу враховуються характер вчиненого правопо­рушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Обстави­нами, що пом'якшують відповідальність, визнаються:

• щире розкаяння винного;

• вчинення правопорушення за збігу тяжких особистих чи сімей­ них обставин;

• вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Посадова особа, яка вирішує справу про адміністративне правопо­рушення, може визнати пом'якшувальними й інші обставини. Обставинами, що обтяжують відповідальність, визнаються:

■ продовження протиправної поведінки;

327

• повторне протягом року вчинення однорідного правопору­ шення, за яке посадову особу вже було піддано адміністративному стягненню;

• вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

У разі вчинення однією посадовою особою двох чи більше адмі­ністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці від дня вчинення правопорушення, а за триваючого правопорушення - через два місяці від дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопо­рушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць од дня ухвалення рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року від дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адмініст­ративного правопорушення, то ця особа вважається такою, яка не бу­ла піддана адміністративному стягненню.

Якщо внаслідок учинення адміністративного правопорушення за­подіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо відшкодування винним майнової шкоди вирішується в судовому порядку.

Заборона власникові істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв)

Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власникові істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного по­рушення ним вимог Закону України «Про банки і банківську діяль­ність» або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

0 наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істот­ної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до ризикової політики банку, яка за­грожує інтересам кредиторів і вкладників;

0 порушено бездоганну ділову репутацію власника істотної учас­ті. Якщо власником істотної участі є юридична особа, то ця заборона поширюється на членів виконавчого органу і спостережної (наглядо­вої) ради цієї юридичної особи;

0 за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника

328

істотної участі (підтвердженням цього є, наприклад, висновок про його незадовільний фінансовий стан на дату придбання акцій банку);

0 володіння істотною участю банку або збільшення розміру істот­ної участі до визначеного рівня без письмового дозволу Національно­го банку.

Національний банк має право прийняти рішення про заборону влас­никові істотної участі в банку використовувати право голосу придба­них акцій (паїв), якщо власникові істотної участі (фізичній особі або представникові власника істотної участі - юридичної особи) пред'яв­лено обвинувачення в учиненні злочину, не встановлено складу зло­чину з боку цієї особи, одначе має місце порушення банківського за­конодавства, зокрема встановлено наявність впливу з боку цієї особи на проведення ризикової політики банку, що створює загрозу ін­тересам кредиторів і вкладників банку, або особу визнано винною в учиненні корисливого злочину з призначенням покарання без позбав­лення волі.

Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону влас­никові істотної участі в банку використовувати право голосу прид­баних акцій (паїв) приймається Комісією Національного банку або комісією при територіальному управлінні Національного банку, за результатами інспекційної перевірки (планової або позапланової).

Рішення Комісії Національного банку або комісії при територіаль­ному управлінні Національного банку про тимчасову заборону влас­никові істотної участі банку використовувати право голосу придба­них акцій (паїв) вручається під підпис власникові істотної участі бан­ку (фізичній особі чи повноважному представникові юридичної особи) або надсилається йому спецзв'язком.

Це рішення також доводиться до відома спостережної ради і прав­ління (ради директорів) банку з вимогою надати Національному бан­ку у визначений строк інформацію щодо надання банком рекоменда­цій довіреній особі (чи особам), якій буде передано право брати участь у голосуванні. Рекомендована банком особа має відповідати вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку щодо власників істотної участі банку. Довірена особа зобов'язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікова­ного та зваженого управління банком.

Рішення про передавання права голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) довіреній особі (особам) приймається Комісією Націо­нального банку (комісією Національного банку при територіальному управлінні) у строк до одного місяця після отримання рекомендацій та доводиться до відома правління (ради директорів) та спостережної ради банку.

329

• повторне протягом року вчинення однорідного правопору­ шення, за яке посадову особу вже було піддано адміністративному стягненню;

• вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

У разі вчинення однією посадовою особою двох чи більше адмі­ністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці від дня вчинення правопорушення, а за триваючого правопорушення - через два місяці від дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопо­рушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць од дня ухвалення рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року від дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адмініст­ративного правопорушення, то ця особа вважається такою, яка не бу­ла піддана адміністративному стягненню.

Якщо внаслідок учинення адміністративного правопорушення за­подіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо відшкодування винним майнової шкоди вирішується в судовому порядку.

Заборона власникові істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв)

Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власникові істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного по­рушення ним вимог Закону України «Про банки і банківську діяль­ність» або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

0 наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істот­ної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до ризикової політики банку, яка за­грожує інтересам кредиторів і вкладників;

0 порушено бездоганну ділову репутацію власника істотної учас­ті. Якщо власником істотної участі є юридична особа, то ця заборона поширюється на членів виконавчого органу і спостережної (наглядо­вої) ради цієї юридичної особи;

0 за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника

328

істотної участі (підтвердженням цього є, наприклад, висновок про його незадовільний фінансовий стан на дату придбання акцій

банку); . .

0 володіння істотною участю банку або збільшення розміру істот­ної участі до визначеного рівня без письмового дозволу Національно­го банку.

Національний банк має право прийняти рішення про заборону влас­никові істотної участі в банку використовувати право голосу придба­них акцій (паїв), якщо власникові істотної участі (фізичній особі або представникові власника істотної участі - юридичної особи) пред'яв­лено обвинувачення в учиненні злочину, не встановлено складу зло­чину з боку цієї особи, одначе має місце порушення банківського за­конодавства, зокрема встановлено наявність впливу з боку цієї особи на проведення ризикової політики банку, що створює загрозу ін­тересам кредиторів і вкладників банку, або особу визнано винною в учиненні корисливого злочину з призначенням покарання без позбав­лення волі.

Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону влас­никові істотної участі в банку використовувати право голосу прид­баних акцій (паїв) приймається Комісією Національного банку або комісією при територіальному управлінні Національного банку, за результатами інспекційної перевірки (планової або позапланової).

Рішення Комісії Національного банку або комісії при територіаль­ному управлінні Національного банку про тимчасову заборону влас­никові істотної участі банку використовувати право голосу придба­них акцій (паїв) вручається під підпис власникові істотної участі бан­ку (фізичній особі чи повноважному представникові юридичної особи) або надсилається йому спецзв'язком.

Це рішення також доводиться до відома спостережної ради і прав­ління (ради директорів) банку з вимогою надати Національному бан­ку у визначений строк інформацію щодо надання банком рекоменда­цій довіреній особі (чи особам), якій буде передано право брати участь у голосуванні. Рекомендована банком особа має відповідати вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку щодо власників істотної участі банку. Довірена особа зобов"язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікова­ного та зваженого управління банком.

Рішення про передавання права голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) довіреній особі (особам) приймається Комісією Націо­нального банку (комісією Національного банку при територіальному управлінні) у строк до одного місяця після отримання рекомендацій та доводиться до відома правління (ради директорів) та спостережної ради банку.

329

Рішення загальних зборів учасників, що приймалися з використан­ням права голосу придбаних акцій (паїв) особою, яка володіє істотною участю та щодо якої встановлено тимчасову заборону його викорис­тання, не мають юридичної сили.

Відновлення права власника істотної участі у використанні голосу придбаних акцій (паїв) здійснюється за дозволом Комісії Національ­ного банку (комісії при територіальному управлінні Національного банку) у разі усунення порушення.

Відсторонення посадової особи банку від посади

Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади в разі грубого чи сис­тематичного порушення цією особою вимог банківського законодавс­тва, нормативно-правових актів Національного банку, зокрема:

0 невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програмою капіталіза­ції/фінансового оздоровлення або планом реорганізації);

0 невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, щодо усунення порушень банківського законодавства;

0 невиконання банком у встановлений строк вимоги Національ­ного банку щодо скликання загальних зборів банку з визначених пи­тань (щодо прийняття програми капіталізації/фінансового оздоров­лення або плану реорганізації тощо);

0 невиконання банком у встановлений строк розпоряджень Націо­нального банку щодо зупинення виплати дивідендів або розподілу капіталу в будь-якій формі або обмеження, зупинення або припинен­ня проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з висо­ким рівнем ризику, чи заборони видавати бланкові кредити, підви­щення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та інши­ми активами;

0 проведення банком ризикових операцій, які загрожують ін­тересам вкладників і кредиторів, якщо це є наслідком особистих дій чи бездіяльності цих посадових осіб;

0 подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання;

0 невиправлення звітності в порядку, встановленому Національ­ним банком;

0 неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, докумен­тів, активів тощо;

330

0 невиконання вимог Національного банку України щодо звіль­нення з посади керівників банку;

0 невиконання (неналежне виконання) вимог банківського зако­нодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобі­гання та протидії легалізації («відмиванню») доходів, одержаних зло­чинним способом.

До посадових осіб, яких Національний банк має право відсторо­нити від посади, належать такі перші керівники банку та керівники філій:

• голова, його заступники та члени ради банку;

• голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

• головний бухгалтер, його заступники;

• керівник філії;

• головний бухгалтер філії.

Обґрунтовані пропозиції щодо тимчасового відсторонення посадо­вої особи банку від посади подаються територіальними управліннями Національного банку (відповідним структурним підрозділом банків­ського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком, або іншим самостійним структурним підрозділом) і Генеральним департаментом банківського нагляду Національного банку, який готує відповідний висновок, на розгляд Комісії Націо­нального банку. На засідання Комісії Національного банку ці посадо­ві особи мають запрошуватися для надання пояснень.

Рішення про тимчасове відсторонення перших керівників банку від посади приймається Комісією Національного банку (крім випад­ків, коли такі рішення постановлені правоохоронними органами або загальними зборами акціонерів/учасників банку). Рішення про тимча­сове відсторонення керівника та головного бухгалтера філії виносить комісія Національного банку при територіальному управлінні, яка провадить нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі, на підставі обґрунтованих пропозицій територіального управління Націо­нального банку за місцезнаходженням філії, з обов'язковим запро­шенням керівника філії на засідання комісії Національного банку при територіальному управлінні для надання пояснень.

Рішення про тимчасове відсторонення керівників філій банків, на­гляд за діяльністю яких безпосередньо здійснює відповідний структур­ний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, якщо ці філії підпорядковано безпосередньо банку, приймає Комісія Націо­нального банку, а якщо ці філії підпорядковано іншим філіям - комі­сія Національного банку при територіальному управлінні.

Територіальне управління за місцезнаходженням банку передає розпорядження Національного банку про тимчасове, до усунення

331

порушення, відсторонення посадової особи банку від посади правлін­ню (раді директорів) або спостережній (наглядовій) раді банку.

Якщо прийняте Національним банком рішення стосується посадо­вих осіб банку, які мають право першого і другого підпису від імені банку (філії), а зразки їхніх підписів унесено до картки зі зразками підписів осіб для відкриття кореспондентського рахунку банку в те­риторіальному управлінні Національного банку, то одночасно тери­торіальне управління Національного банку видає письмове розпоря­дження територіальній розрахунковій палаті про заборону приймати до виконання платіжні документи за підписами керівників, які від­сторонені з посади, і повідомляє про це банк.

Особу, яку на підставі рішення Національного банку було відсто­ронено від посади, може бути поновлено в посаді лише на підставі відповідного дозволу Національного банку.

Якщо керівникові банку висунуто обвинувачення у вчиненні зло­чину, одночасно має місце порушення вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» або нормативно-правових актів Націо­нального банку, або якщо керівника банку визнано винним у вчинен­ні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, то Національний банк має право видати розпорядження спосте­режній раді банку (загальним зборам учасників банку, якщо банк створено як товариство з обмеженою відповідальністю) про звільнен­ня керівника банку з посади.

Рішення про видачу розпорядження щодо звільнення керівника банку з посади приймається Комісією Національного банку та дово­диться до відома банку та його керівника.