Ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку

Комісія Національного банку з метою оздоровлення банку має право ухвалити рішення про потребу скликання спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення для тих банків, які:

• отримали за результатами інспекційної перевірки загальну рей- тингову оцінку «4» за системою САМЕЬ8;

• є недокапіталізованими чи значно недокапітолізованими та отримали за результатами інспекційної перевірки загальну рейтинго- ву оцінку «З» за системою САМЕЬЗ.

305

Комісія Національного банку має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку, якщо фінансове оздо­ровлення банку потребує залучення додаткових коштів акціонерів (учасників, інвесторів) для реструктуризації капіталу банку та/або зобов'язань банку, або в разі потреби розроблення плану реорганіза­ції банку злиттям чи приєднанням - якщо банк є недокапіталізованим або значно недокапіталізованим і не надав у встановленому порядку програму капіталізації банку.

Банк протягом 20 робочих днів од дня отримання рішення Комісії Національного банку щодо прийняття програми фінансового оздоро­влення зобов'язаний розробити і подати затверджену правлінням і радою банку програму фінансового оздоровлення на узгодження від­повідному територіальному управлінню Національного банку (підроз­ділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), у строк до 25 робочих днів.

Якщо радою банку (радою директорів) на вимогу Національного банку чи без цієї вимоги прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників із метою схвалення програми фінансового оздоров­лення або рішення про його реорганізацію, то банк зобов'язаний по­відомити територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійс­нює нагляд за діяльністю банків) про час і місце проведення загаль­них зборів, порядок денний і надати проект рішення щодо фінансово­го оздоровлення чи реорганізації банку, що вноситься на розгляд за­гальних зборів учасників, у строк до 20 робочих днів після отримання листа з вимогою, але не пізніше 25 днів до дня скликання зборів.

Територіальне управління Національного банку (структурний під­розділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) розглядає отримані документи щодо ефективності й відповідності вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, у разі потреби надає зауваження. Уповноважений представник Національного банку в разі потреби бере участь у проведенні загальних зборів учасників банку з правом дорадчого голосу.

Банк протягом трьох робочих днів після проведення загальних зборів подає територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу банківського нагляду центрального апара­ту, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) прийняту банком програму фінансового оздоровлення (чи план реорганізації разом з економічними обгрунтуваннями та розрахунками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо ре­організації банків), протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем зборів і засвідчений печаткою банку разом з іншими

306

документами відповідно до вимог нормативно-правових актів Націо­нального банку.

У разі прийняття загальними зборами банку програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) особи, що бажають придбати (збільшити) істотну участь у банку, мають подати Національному банку документи для отримання дозволу. Умови подання банком документів щодо реорганізації банку, погодження Національним бан­ком плану реорганізації банку та контроль за виконанням плану реор­ганізації здійснюються згідно з нормативно-правовими актами Націо­нального банку щодо реорганізації банків.

Територіальне управління Національного банку (підрозділ банків­ського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) протягом 10 робочих днів од дня отри­мання програми фінансового оздоровлення розглядає її щодо ефектив­ності й відповідності вимогам Національного банку і в разі її під­тримки подає разом із висновками до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку.

Генеральний департамент банківського нагляду в строк до 10 ро­бочих днів розглядає програму і готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями. У разі погодження програми фінансо­вого оздоровлення Комісія Національного банку приймає відповідне рішення. Після схвалення програми фінансового оздоровлення Комі­сією Національного банку з банком укладається письмова угода на строк до 12 місяців (до 18 місяців, якщо нагляд за діяльністю банку безпосередньо здійснює структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату).

Рішення Комісії Національного банку про погодження програми фінансового оздоровлення в триденний строк після його постанов-лення надсилається банку та відповідному територіальному управ­лінню Національного банку. За наявності обґрунтованих підстав для успішного завершення фінансового оздоровлення банку цей строк може бути продовжений Правлінням Національного банку ще на шість місяців.

У разі неподання банком у встановлений строк програми фінансо­вого оздоровлення (плану реорганізації) або подання програми (плану реорганізації), яка не відповідає вимогам, Національний банк засто­совує жорсткіші заходи впливу, що адекватні допущеним порушен­ням, зокрема відсторонення керівництва від управління банком, при­значення тимчасової адміністрації або відкликання банківської ліцен­зії та призначення ліквідатора, залежно від фінансового стану банку.

Контроль за виконанням банком програми фінансового оздоров­лення (плану реорганізації) здійснюється територіальним управлін-

307

ням Національного банку (структурним підрозділом банківського на­гляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком). За результатами нагляду щодо виконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та умов письмової угоди з банком територіальне управління Національного банку щомі­сяця до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Генерально­му департаменту банківського нагляду свої висновки та пропозиції.

До закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення та/або для прийняття рішення про продовження її дії (дії письмової угоди) в обов'язковому порядку відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку має здійснити комплексну (планову або позапла­нову) інспекційну перевірку діяльності цього банку. За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення банку (строку дії письмової угоди) територіальне управління Національного банку зобов'язане подати Генеральному департаменту банківського нагляду (з урахуванням звіту про інспекційну перевірку) висновок про виконання банком програми фінансового оздоровлення (письмової угоди) або про застосування інших, жорсткіших заходів впливу.

У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, та отримання банком загальної рейтинго-вої оцінки «1» або «2» за системою САМЕЬЗ програма вважається завершеною, а дія угоди - припиненою.

У разі невиконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або погіршення його фінансового стану Націо­нальний банк розриває з банком письмову угоду і постановляє рішен­ня про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку.

Видача Національним банком розпоряджень

Національний банк може видати розпорядження, за яким доводи­ться до відома окремого банку зміст заходу впливу, що застосовуєть­ся за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посилан­ням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Націо­нального банку, і яке є обов'язковим для виконання. НБУ видає розпорядження у формі постанови Правління Національного банку, рішення Комісії Національного банку або комісії Національного бан­ку при територіальному управлінні, а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення відповідно до Поло­ження про порядок накладення адміністративних штрафів, затвер­дженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001р. №563.

308

Розпорядження про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі

Національний банк має право видати банку розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій ін­шій формі. Розпорядження щодо зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що зали­шається в розпорядженні банку після сплати податків та обов'язкових платежів. Цей захід впливу Національний банк має застосовувати в таких випадках:

0 до банків, що є недокапіталізованими або порушили норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи норматив адекватності основного капіталу (НЗ), або якщо Національний банк визнає, що ви­плата дивідендів і розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи нормативу адекватності основного капіталу (НЗ);

0 до банків, у яких викуп власних акцій призвів/призведе до па­діння регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого Націо­нальним банком рівня;

0 одночасно з надсиланням листа з вимогою до банку щодо роз­роблення програми фінансового оздоровлення до часу виконання ним цієї програми.

Цей захід впливу не застосовується, якщо акціонери/учасники банку ухвалили рішення про спрямування нарахованих дивідендів на при­дбання акцій/часток нової емісії або попередньо викуплених банком в акціонерів/учасників для поповнення статутного капіталу банку.

Видання розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподіл капіталу в будь-якій формі здійснюється Комісією Націо­нального банку у формі відповідного рішення. Таке рішення Комісія Національного банку може постановити одночасно з погодженням розробленої банком програми фінансового оздоровлення.

Встановлення для банку підвищених економічних нормативів

Національний банк має право видати розпорядження щодо встано­влення для банків підвищених економічних нормативів. Таке розпо­рядження видається Національним банком у формі постанови Прав­ління Національного банку або рішення Комісії Національного банку в частині підвищення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу адекватності основного капіталу (НЗ), а також нормативів кредитного ризику для банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику.

Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій у разі видачі

309

Національним банком розпорядження щодо встановлення для банків підвищених значень економічних нормативів визначається (з ураху­ванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки) за таких підстав:

^ рівень активів з негативною класифікацією (з урахуванням сформованих резервів під ці активи) становить 60 та більше відсотків від сукупних активів;

• загальна сума недосформованих резервів на покриття можли­ вих збитків за активними операціями банків од часу введення Націо­ нальним банком вимоги щодо формування відповідного резерву в повному обсязі становить понад 40% від загальної розрахункової су­ ми резерву за активними операціями;

• надмірна величина валютного ризику (постійне порушення банком нормативу загальної відкритої (довгої/короткої) валютної по­ зиції або використання позабалансових валютних інструментів для збільшення, а не для зменшення валютних позицій, якщо таке збіль­ шення за рахунок позабалансових валютних інструментів становить понад 50% від загального обсягу дозволеної позиції;

• надмірна величина ризику концентрації (сукупна величина за­ боргованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу мак­ симального сукупного розміру кредитів гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) щодо підприємств однієї галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад 200% регулятивного капіталу банку);

• підстави для надання кредитів і здійснення активних операцій, а також рівень контролю за ними не є достатніми;

• здійснення операцій з інсайдерами (пов'язаними особами бан­ ку) на умовах, що сприятливіші за звичайні.

Рішення про видачу розпорядження Національного банку щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів при­ймається за обгрунтованими пропозиціями територіальних управлінь Національного банку (або відповідного структурного підрозділу бан­ківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

Отримавши пропозиції від територіального управління Національ­ного банку, відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату протягом 10 днів розглядає їх і в разі потреби готує обґрунтовані висновки для подання на розгляд Комісії або Правління Наці анального банку.

Протягом трьох днів після прийняття рішення Комісією Націо­нального банк-' або постанови Правління Національного банку щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів відповід­ний структурі :ий підрозділ банківського нагляду центрального апара-

310

ту повідомляє відповідне територіальне управління та банк про засто­сований захід впливу. Через 10 календарних днів після часу прийнят­тя Національним банком відповідного рішення підвищені значення економічних нормативів набирають чинності та стають обов'язко­вими для їх виконання. У випадку недотримання банком установле­них підвищених значень економічних нормативів розглядається пи­тання щодо застосування адекватних заходів впливу.

Підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами

У разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, які можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, що підтверджується результатами планової або позапланової інспек­ційної перевірки, Національний банк може видати розпорядження банку щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами, яке полягає в установленні підвище­ного розміру відрахувань до резервів (коефіцієнта резервування) під ці активні операції або в розрахунку суми резервів ураховується лише першокласне забезпечення за кредитними операціями банку.

Цей захід впливу застосовується до банків, що є добре капіталізо­ваними, достатньо капіталізованими або недокапіталізованими, одна­че не дотримуються вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку класифікації активних операцій, зокрема:

0 неподання на вимогу уповноважених працівників Національно­го банку документів або інформації для перевірки достовірності оцін­ки фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників/контр­агентів банку, правильності їх класифікації та достатності резервів під активні операції;

0 надання недостовірної інформації та звітності, ненадання або несвоєчасне їх надання;

0 невиправлення звітності в порядку, встановленому Національ­ним банком;

0 недотримання нормативів кредитного ризику;

0 невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень.

Обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику

Розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення окре­мих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику видається у формі рішення Комісії Національного банку або комісії

311

при територіальному управлінні Національного банку. Розпоряджен­ня щодо припинення банківських операцій видається іншим юридич­ним особам (крім банків), що здійснюють ці операції на підставі ліцен­зії на здійснення окремих банківських операцій.

Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій під час видання розпорядження Національного банку про обмеження, зупи­нення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику визначається за оцінкою (класифікацією) активів відповідно до нормативно-правових актів Національного бан­ку з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної пе­ревірки (планової та позапланової). Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремих видів операцій визначається органом, який приймає рішення про зупинення (обмеження) здійснення окремих видів бан­ківських операцій.

Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій приймається за поданням відповідних структурних підрозділів центрального апарату на підставі їх пропози­цій або пропозицій територіальних управлінь Національного банку в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, а також якщо подальше їх здійснення є ризиковим і створюватиме загрозу ін­тересам кредиторів і вкладників, зокрема в таких випадках:

> встановлення процентних ставок і комісійних винагород на рів­ ні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;

• надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під активні операції та покриття збитків банку. За результатами інспек­ ційної перевірки банк має складову рейтингову оцінку надходжень «4» за системою САМЕЬЗ;

• проведення операцій за незареєстрованими Національним бан­ ком кореспондентськими рахунками банків;

• порушення економічних нормативів, установлених Національ­ ним банком;

• недотримання ліцензійних і спеціальних вимог щодо одержання банками письмового дозволу Національного банку на виконання окре­ мих операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Націо­ нального банку щодо окремих операцій (зокрема недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, по­ трібного для здійснення відповідних операцій);

• порушення умов, на підставі яких було надано банківську ліцен­ зію/письмовий дозвіл;

• недофор >гування резервів під активні операції банків у необ­ хідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів Націо­ нального банку);

312

> здійснення без письмового дозволу Національного банку опе­ рацій, які вимагають отримання такого письмового дозволу;

>• недотримання вимог нормативно-правових актів Національно­го банку щодо складання і надання звітності;

• надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання;

• неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, докумен­ тів, активів тощо;

• невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;

• невиправлення звітності в порядку, встановленому Національ­ ним банком;

• допущення банком недобросовісної конкуренції щодо здійс­ нення тих чи інших операцій;

• недотримання вимог банківського законодавства, нормативно- правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалі­ зації («відмиванню») доходів, одержаних злочинним способом.

У разі недотримання банком нормативу обов'язкового резервуван­ня більше трьох разів протягом півріччя Комісія Національного банку може постановити рішення про обмеження або зупинення операцій щодо приймання вкладів (депозитів) від юридичних та/або фізич­них осіб.

З отриманням банком рішення Комісії Національного банку або комісії при територіальному управлінні Національного банку щодо припинення здійснення окремого виду операцій банк втрачає право на їх здійснення. Якщо здійснення банком цього виду операцій передба­чає отримання письмового дозволу Національного банку, то одночасно втрачає чинність письмовий дозвіл Національного банку в частині здійснення цього виду операцій. У цьому випадку банк зобов'язаний у триденний строк повернути територіальному управлінню Національ­ного банку раніше отриманий письмовий дозвіл на здійснення опера­цій для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій. Отри­мання банком рішення Комісії Національного банку або комісії при територіальному управлінні Національного банку про припинення здійснення окремих видів операцій є підставою для розірвання банком відповідних договорів на здійснення цих операцій.

У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо зупинення здійснення окремого виду операцій банк:

■ од часу отримання цього рішення втрачає право на здійснення цих операцій на строк, визначений цим рішенням;

313

• втрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) од часу отримання цього рішення;

• одночасно забезпечує здійснення операцій згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення.

^ У випадку ухвалення Комісією Національного банку рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій відповідне територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) у день отри­мання цього рішення зобов'язане, по-перше, забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представ­ника і, по-друге, повідомити в одноденний строк територіальні управ­ління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про ухвалене рішення.

Якщо комісія при територіальному управлінні Національного бан­ку ухвалила рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійс­нення банком окремих видів операцій, то територіальне управління Національного банку в день його ухвалення зобов'язане:

• забезпечити отримання банком цього рішення під розписку йо­ го уповноваженого представника;

• повідомити в одноденний строк територіальні управління На­ ціонального банку за місцезнаходженням філій цього банку про ухва­ лене рішення та встановлені вимоги до банку стосовно внесення від­ повідних змін у дозволи, які надані його філіям;

• повідомити про ухвалене рішення Генеральний департамент банківського нагляду та департамент реєстрації та ліцензування бан­ ків Національного банку. Крім того, територіальне управління Націо­ нального банку зобов'язане протягом трьох днів надіслати копію ви­ несеного рішення департаментові реєстрації та ліцензування банків Національного банку на паперових носіях.

Якщо банк відмовився отримати рішення Комісії Національного банку (комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійсню­ваних ним операцій, то на супровідному документі та його копії ро­биться відповідна відмітка про це із зазначенням дати і прізвища від­повідального представника банку. У такому разі рішення Національ­ного банку надсилається банку спецзв'язком.

Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) окремі види здійснюваних банком операцій, банк має право відновити здійс­нення цих операцій у повному обсязі, якщо Національний банк не ухвалив рішення про продовження зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій.

314

У разі усунення банком порушень Комісія Національного банку (або комісія при територіальному управлінні Національного банку) може ухвалити рішення про дострокове скасування рішення про зу­пинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій за поданням відповідного територіального управління Національного банку (відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльніс­тю банку). Якщо таке рішення ухвалене комісією при територіально­му управлінні Національного банку, то територіальне управління в день його ухвалення зобов'язане повідомити про це банк, Генераль­ний департамент банківського нагляду і департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку.

Територіальні управління та відповідні підрозділи банківського нагляду Національного банку зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням банком (зокрема його філіями) вимог Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окре­мих видів банківських операцій. За 10 днів до закінчення строку дії рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій територіальне управління Національного банку (від­повідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) надає комісії Національного банку при територіальному управлінні (або Комісії Національного банку) інформацію про усунення банком порушень і пропозиції щодо подальшої його діяльності.

У випадку невиправлення банком порушень у строк, на якого зупинено (обмежено) окремий вид операцій, що здійснюється бан­ком, Комісія Національного банку (або комісія Національного банку при територіальному управлінні) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку інших жорсткіших заходів впливу.

Якщо банк не припинив або не зупинив проведення окремих видів операцій (чи не обмежив їх проведення), здійснення яких рішенням Національного банку зупинено (обмежено, припинено), або не випра­вив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) ці операції, то Національний банк має застосувати до нього інші, жорсткіші заходи впливу.

У разі здійснення банком операцій з валютними цінностями з ви­соким рівнем ризику структурний підрозділ Національного банку, який здійснював перевірку, надає пропозиції щодо припинення опе­рацій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями на ім'я керівника Генерального департаменту банківського нагляду.

Якщо Комісія Національного банку (комісія Національного банку при територіальному управлінні) прийняла рішення про припинення

315

Х)Щ

операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового до­зволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цін­ностями, то банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання цього рішення надати Національному банку інформацію про кредиторську і дебіторську заборгованість (реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому облікову­ється заборгованість, вид заборгованості).

Після ухвалення Комісією Національного банку (комісією Націо­нального банку при територіальному управлінні) рішення про припи­нення операцій з валютними цінностями та припинення письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний вжити таких заходів:

*}* у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та в триденний строк повернути Національному банку отриманий раніше письмовий дозвіл Національного банку для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій. Територі­альне управління Національного банку (структурний підрозділ бан­ківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) має забезпечити отримання цього рішен­ня в день його постановлення (отримання);

*1* протягом одного операційного дня повідомити всі банки-корес-понденти про факт утрати чинності письмового дозволу Національ­ного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, одно­часно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку в іноземній валюті та кореспон­дентських рахунків, відкритих у цьому банку;

*1* у місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків ностро в банках-кореспондентах і рахунків лоро іноземних бан­ків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними. Після закриття кореспондентських рахунків повернути територіаль­ному управлінню Національного банку документ, що підтверджує присвоєння реєстраційного номера;

*1* протягом трьох робочих днів од дня отримання рішення надіс­лати повідомлення банкам-кореспондентам про необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їхніх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перераху­вання коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у бан­ках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у са­мостійно обраному уповноваженому банку України. Угоду про вста­новлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Націо­нального банку в триденний строк од дня отримання рішення про припинення зг значеного письмового дозволу; 316

• протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахун­ ків у грошовій одиниці України;

• закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні (вкладні) тощо);

♦> закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і пові­домити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про від­криття пунктів обміну іноземних валют) про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та закін­чення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют. Територіальне управління Націо­нального банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних ва­лют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також устано­вити контроль за припиненням їхньої діяльності. Крім того, територі­альне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іно­земних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб;

♦♦♦ вжити заходів щодо припинення валютних операцій власними дирекціями, філіями, іншими відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їхніми рахунками на баланс упов­новаженого банку;

• припинити надання гарантій, поручительств та інших зобов'я­ зань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті;

• припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних папе­ рів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (зокрема пла­ тіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у грив­ нях), чеків;

*1* забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів;

♦♦• вжити заходів щодо погашення простроченої дебіторської за­боргованості в іноземній валюті;

♦ вжити заходів щодо повернення наданих банком кредитів в іноземній валюті (насамперед пролонгованих і прострочених), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. Тож уповно­ важені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі припинення дії зазна-

317

^ченого письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цін­ностями. За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком з цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредито-рами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цих кредитних коштів. Продаж кредитних коштів має бути завершено в строк до 90 днів од початку перего­ворів.

Заборона надавання бланкових кредитів

Розпорядження Національного банку щодо заборони надавання бланкових (незабезпечених) кредитів має видаватися:

0 недокапіталізованим банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі та ма­ють загальну рейтингову оцінку «З» або «4» за системою САМЕЬЗ;

0 значно недокапіталізованим і критично недокапіталізованим банкам.

Рішення про заборону надавати бланкові кредити постановляє Ко­місія Національного банку за результатами планової або позапланової інспекційної перевірки та на підставі пропозицій відповідних територі­альних управлінь Національного банку (підрозділу банківського нагля­ду центрального апарату управління, що безпосередньо здійснює на­гляд за банком) і Генерального департаменту банківського нагляду.