- •Розділ 5 Регулювання банківської діяльності
- •§ 1. Причини і способи створення центральних емісійних банків
- •§ 2. Призначення центральних банків та загальна характеристика їхнього статусу
- •Цілі діяльності центральних банків
- •Обмеження на кредитування уряду
- •Окремих країн
- •§ 3. Функції центрального банку
- •§ 1. Становлення центрального банку в Україні та його статус
- •§2. Функції нбу
- •§ 3. Структура і керівні органи нбу
- •§ 4. Фінансове забезпечення діяльності нбу
- •II. Комісійні доходи:
- •Амортизаційні витрати.
- •VIII. Витрати, пов'язані з випуском, перевезенням та зберіган ням паперових і металевих грошей та за операціями з монетар ними металами.
- •Непередбачені витрати.
- •§ 5. Основні завдання та права територіальних управлінь нбу
- •Контрольні запитання і завдання
- •§ 1. Емісія банкнот і роль нбу в організації готівкового обігу
- •§ 2. Організація готівкового обігу на підприємствах і в організаціях
- •§ 3. Регламентація готівкового обігу в комерційних банках
- •§ 4. Емісійно-касова робота установ нбу
- •Та їх зберігання
- •§ 5. Повноваження нбу щодо прогнозування готівкового обігу і касових оборотів банків
- •Складання прогнозного розрахунку касових оборотів з видачі на виплати, пов'язані з оплатою праці
- •Складання прогнозного розрахунку касових оборотів із видачі на виплату пенсій, допомоги і страхових відшкодувань
- •Складання прогнозного розрахунку касових оборотів із надходжень від підприємств поштового зв'язку і видачі підкріплень цим підприємствам
- •Складання прогнозного розрахунку за іншими статтями надходжень та видачі готівки
- •§ 1. Сутність і види кредитування центральним банком діяльності комерційних банків
- •§ 2. Загальні вимоги Національного банку до банків у разі здійснення рефінансування
- •§ 3. Рефінансування банків шляхом надання кредитів овернайт
- •§ 4. Короткострокові й середньострокові кредити рефінансування банків
- •§ 5. Рефінансування банків шляхом проведення операцій репо
- •§ 6. Рефінансування комерційних банків через надання стабілізаційного кредиту
- •§ 7. Депозитні операції Національного банку України
- •§ 8. Депозитні сертифікати Національного банку України
- •§ 9. Операції з купівлі (продажу) державних цінних паперів на відкритому ринку
- •§ 10. Економічна сутність і класифікація міжбанківських розрахунків
- •§ 11. Основи організації міжбанківських платежів
- •Контрольні запитання і завдання
- •§ 1. Сутність і завдання банківського регулювання
- •§ 2. Реєстрація комерційних банків
- •§ 3. Ліцензування операцій комерційних банків
- •Перелік і нумерація банківських операцій та послуг, що їх комерційні банки мають право здійснювати на підставі банківської ліцензії
- •Перелік банківських операцій, що їх комерційні банки мають право здійснювати за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу нбу
- •§ 4. Економічні нормативи діяльності комерційних банків
- •Нормативи інвестування
- •§ 5. Механізм обов'язкового резервування
- •§ 6. Порядок формування та використання
- •Коригування вартості забезпечення кредиту у розрахунку резервів під кредитні ризики
- •Порядок формування й використання резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи за активними операціями банків
- •§ 7. Система гарантування депозитів в Україні
- •§ 1. Сутність і необхідність банківського нагляду
- •§ 2. Форми, об'єкти й методи банківського нагляду
- •§ 3. Порядок проведення інспекційних перевірок комерційних банків
- •§ 4. Визначення рейтингової оцінки діяльності банків
- •Ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку
- •Накладання штрафів на банки
- •Примусова реорганізація банку
- •Звіти тимчасового адміністратора
- •Ліквідація банку
- •§ 1. Сутність і види державного боргу
- •§ 2. Обслуговування внутрішнього державного боргу Національним банком України
- •§ 3. Депозитарій Національного банку
- •§ 4. Роль нбу в обслуговуванні зовнішнього боргу
- •Еволюція систем касового виконання Державного бюджету України
- •§ 1. Валютна політика як основа валютного регулювання і контролю
- •§ 2. Валютне регулювання
- •§ 3. Валютний контроль
- •§ 4. Курсова політика нбу
- •Режими валютних курсів
- •§ 5. Офіційні валютні резерви та методи управління ними
- •§ 6. Регулювання нбу поточних валютних операцій
- •Операції з обміну іноземної валюти
- •Здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави
- •§ 7. Регулювання нбу операцій, пов'язаних із рухом капіталу
- •§ 8. Платіжний баланс країни, форми його побудови
- •Структура платіжного балансу
- •1 . Рахунок поточних операцій
- •2 . Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами
- •§ 1. Соціально-економічна сутність грошово-кредитної політики
- •§ 2. Завдання й цілі грошово-кредитної політики. Типи грошово-кредитної політики
- •§ 3. Класифікація інструментів грошово-кредитної політики
- •Згідно з Законом України «Про Національний банк України»
- •§ 4. Адміністративні інструменти грошово-кредитної політики
- •§ 5. Облікова ставка як інструмент грошово-кредитної політики
- •§ 6. Норма обов'язкового резервування як інструмент грошово-кредитної політики
- •§ 7. Операції на відкритому ринку як інструмент грошово-кредитної політики
§ 5. Механізм обов'язкового резервування
Національний банк України для контролю за грошовими агрегатами шляхом зниження (збільшення) грошового мультиплікатора використовує норматив обов'язкового резервування як один з інструментів здійснення грошово-кредитної політики. Обов'язкове резервування комерційних банків регулюється Положенням про порядок визначення та формування обов'язкових резервів для банків України, затвердженим постановою Правління НБУ від 21 квітня 2004 р. №172.
Національний банк України використовує нормативи обов'язкового резервування як один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком без нарахування процентів за залишками коштів, що формують обов'язкові резерви.
Обов'язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти юридичних і фізичних осіб як у національній, так і в іноземній валюті, за винятком кредитів, одержаних від інших банків та іноземних інвестицій, залучених від міжнародних фінансових організацій, а також коштів, залучених на умовах субординованого боргу. До залучених банками коштів належать кошти, які обліковуються на поточних, вкладних (депозитних) рахунках юридичних і фізичних осіб, а також залучені кошти, що належать юридичним і фізичним особам та відображені в балансі банку на інших рахунках бухгалтерського обліку.
Банки формують обов'язкові резерви виходячи з установлених нормативів обов'язкового резервування до зобов'язань щодо залучених банком коштів, у цілому за зведеним балансом банку з урахуванням усіх філій. Норматив обов'язкових резервів установлюється єдиним для всіх банків. Для спеціалізованих банків можуть установлюватися окремі нормативи обов'язкового резервування.
Формування обов'язкових резервів здійснюється у процентному відношенні до зобов'язань у цілому за зведеним балансом банку разом із філіями. Сума залишків коштів, що приймається для розрахунку обов'язкових резервів, визначається за формулою середньоариф-
206
метичної за відповідний звітний період. Середньоарифметична сума коштів за даними щоденного балансу щодо залучених за звітний період коштів розраховується за такою формулою:
(5.17)
де Ьа1 - середні залишки коштів, що використовуються для обрахування обов'язкових резервів за звітний період;
Ь\ - сума залишків коштів за станом на кожне число (дату) звітного періоду;
Ьп - сума залишків коштів за останній календарний день звітного періоду;
п - кількість календарних днів звітного періоду.
Сума залучених коштів, що приймається для розрахунку обов'язкових резервів, і залишки коштів на кореспондентському рахунку банку за вихідні та святкові дні визначаються на рівні залишків коштів за той робочий день банку, що передував вихідним чи святковим дням.
Визначена сума коштів обов'язкових резервів у національній валюті повинна перебувати на кореспондентському рахунку банку або на окремому рахунку в Національному банку України за встановлений період регулювання або за рішенням Правління Національного банку України має бути перерахована на окремий рахунок в операційному або територіальному управлінні Національного банку України. Проценти за залишками коштів обов'язкових резервів, що перебувають на кореспондентському рахунку банку або на окремому рахунку в Національному банку України, не нараховуються.
Національний банк України для різних видів зобов'язань може встановлювати диференційовані нормативи обов'язкового резервування залежно від:
строку залучення коштів (короткострокові зобов'язання банку, довгострокові зобов'язання банку);
валюти зобов 'язань.
Залежно від стану грошово-кредитного ринку та прогнозу його подальшого розвитку Правління Національного банку приймає окремі рішення щодо:
звітного періоду резервування;
нормативів обов'язкового резервування;
складу зобов'язань банку (об'єкт резервування), до яких вста новлюються нормативи обов'язкового резервування;
обсягу обов'язкових резервів, який має щоденно на початок
207
операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку.
Звітний період резервування - це визначений строк (кількість днів), протягом якого резервуються та зберігаються на кореспондентському рахунку банку в Національному банку або на окремому рахунку в Національному банку кошти відповідно до встановлених нормативів.
Норматив резервування - це встановлений Національним банком розмір до зобов'язань щодо залучених банком коштів.
Об'єктом резервування є сума пасивів (склад зобов'язань), а за окремими активно-пасивними рахунками - пасивне сальдо за зведеним балансом банку.
Норматив обов'язкового резервування, період і механізм його застосування встановлюються за рішенням Правління Національного банку України з огляду на необхідність впливу на сферу пропозиції грошей в обігу.
Для збільшення пропозиції грошей Національний банк України зменшує норматив обов'язкового резервування, для зменшення пропозиції грошей норматив обов'язкового резервування збільшується. Зобов'язання дотримуватися нормативу обов'язкового резервування коштів у банків виникає від часу отримання банківської ліцензії.
Обсяг обов'язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку, установлюється для звітного періоду резервування в процентному відношенні (від 20 до 80%) до суми обов'язкових резервів за попередній звітний період резервування, визначеної без урахування покриття будь-якими активами банку.
Національний банк окремим рішенням Правління Національного банку може встановлювати на відповідні звітні періоди резервування розмір і вид активів, що можуть зараховуватися для покриття обов'язкових резервів, але не більше ніж 40% від суми активів, що можуть зараховуватися для покриття обов'язкових резервів. Про будь-які зміни в порядку визначення та формування банками обов'язкових резервів Національний банк повідомляє банкам у межах 30 календарних днів до дати їх уведення.
Банк повинен щоденно на початок операційного дня протягом звітного періоду резервування дотримуватися залишків коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку в розмірі, встановленому Правлінням Національного банку на відповідний період.
Якщо банк більш як 30 разів (включаючи вихідні або святкові дні) не дотримується визначеного Національним банком щоденного на початок операційного дня обсягу коштів протягом трьох звітних періодів резервування поспіль незалежно від дотримання ним вимог
208
обов'язкового резервування за ці звітні періоди резервування в цілому або має суттєве погіршення фінансового стану, то територіальне управління Національного банку подає до департаменту монетарної політики Національного банку та Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку пропозиції для розгляду питання про переведення банку в режим формування обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку.
Пропозиції про переведення банку в режим формування обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку департамент монетарної політики разом із Генеральним департаментом банківського нагляду подають на розгляд Комісії Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія). Департамент монетарної політики повідомляє територіальне управління за місцем обслуговування банку про переведення банку в режим формування обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку на наступний робочий день після прийняття відповідного рішення Комісією.
Контроль за повнотою та своєчасністю виконання банками вимог щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування як за звітний період резервування на підставі зведеного балансу банку за звітний період, так і щоденно здійснює територіальне управління виходячи з установленого Національним банком розміру:
порівнянням середньоарифметичної суми коштів, яка визначе на на підставі встановлених нормативів обов'язкового резервування, з фактичною середньоарифметичною сумою залишків коштів на корес пондентському рахунку банку в Національному банку за відповідний звітний період резервування згідно з наданою банком довідкою;
порівнянням залишків коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку із щоденним на початок операційного дня обсягом коштів, що встановлюється Національним банком для відповідного звітного періоду резервування.
Вимоги щодо дотримання банком порядку формування обов'язкових резервів вважаються виконаними, якщо:
0 банк витримав на своєму кореспондентському рахунку в Національному банку середньоарифметичну суму залишків коштів за звітний період у розмірі, який дорівнює або перевищує фактичну середньоарифметичну суму обов'язкових резервів;
Й банк витримав на своєму кореспондентському рахунку в Національному банку щоденно на початок операційного дня обсяг коштів у розмірі, встановленому Національним банком.
Територіальне управління НБУ в перший робочий день після закінчення звітного періоду резервування засобами електронного зв'язку надає департаменту монетарної політики оперативну інфор-
209
мацію щодо банків, які не дотримуються нормативів обов'язкового резервування, із зазначенням суми недорезервованих коштів.
Сума недорезервованих банком коштів за звітний період резервування визначається як від'ємна різниця між середньоарифметичною сумою обов'язкових резервів і розрахованою середньоарифметичною сумою залишків коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку у відповідному звітному періоді резервування.
Банк протягом двох робочих днів після закінчення звітного періоду резервування засобами електронного зв'язку подає територіальному управлінню довідку про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку із наступним наданням цієї інформації на паперовому носії за підписом керівника та головного бухгалтера банку. Територіальне управління звіряє надану інформацію з даними щоденного балансу банку і визначає правильність дотримання банком вимог щодо формування обов'язкових резервів.
Територіальне управління на третій робочий день після звітного періоду подає департаменту монетарної політики та Генеральному департаменту банківського нагляду звіт про залучені банками кошти і розрахунок обов'язкових резервів. Про причини недотримання банками нормативів обов'язкового резервування територіальні управління повідомляють департамент монетарної політики та Генеральний департамент банківського нагляду протягом семи календарних днів після закінчення звітного періоду.
За умови переведення банку в режим формування обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку банк протягом двох робочих днів після отримання відповідного повідомлення від територіального управління має перерахувати кошти обов'язкових резервів у повному обсязі відповідно до встановлених нормативів за звітний період на окремий рахунок, відкритий у Національному банку. Довідку про залучені кошти та стан перерахування коштів обов'язкових резервів на окремий рахунок у Національному банку банки подають засобами електронного зв'язку протягом двох робочих днів після закінчення встановленого звітного періоду резервування.
Територіальне управління на підставі цієї довідки здійснює контроль за правильністю розрахунку суми коштів обов'язкових резервів згідно з установленими нормативами резервування за відповідний звітний період резервування та перерахуванням банками цих коштів на окремий рахунок у Національному банку.
Якщо залишок коштів на окремому рахунку в Національному банку за відповідний звітний період резервування перевищує встановлені нормативи обов'язкового резервування щодо залучених банком коштів, то територіальне управління протягом трьох робочих днів після 210
закінчення звітного періоду резервування повертає банку суму перевищення.
У разі зростання обсягів залучених банком коштів щодо попереднього звітного періоду резервування банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення звітного періоду резервування перерахувати на окремий рахунок, відкритий у Національному банку, суму коштів обов'язкового резервування відповідно до встановлених нормативів.
Скасування режиму формування банком обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку здійснюється згідно з рішенням Комісії, прийнятим на підставі повідомлення територіального управління про виконання банком вимог щодо формування обов'язкових резервів протягом п'яти періодів резервування поспіль, висновку департаменту монетарної політики та Генерального департаменту банківського нагляду.
Про скасування режиму формування банком обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку територіальне управління повідомляє банк на наступний робочий день після відповідного рішення Комісії. Після скасування режиму формування обов'язкових резервів на окремому рахунку банку в Національному банку банк має формувати обов'язкові резерви на своєму кореспондентському рахунку відповідно до встановлених нормативів і звітного періоду резервування.
Територіальне управління НБУ у визначеній ним періодичності, але не частіше ніж один раз на рік, під час проведення планової або позапланової перевірки має перевіряти достовірність наданої банком інформації для розрахунку суми обов'язкових резервів безпосередньо в банку. Перевірку мають здійснювати відповідні підрозділи Національного банку, на які покладено функції контролю за дотриманням банками нормативів обов'язкового резервування, як у складі комплексних інспекційних перевірок банків, так і самостійно згідно з планами робіт цих структурних підрозділів за умови, що під час здійснення інспекційної перевірки питання виконання обов'язкового резервування не перевірялися.
Банки несуть відповідальність за недотримання порядку формування обов'язкових резервів згідно з цим Положенням і про причини невиконання вимог щодо обов'язкового резервування письмово повідомляють територіальне управління протягом двох робочих днів після закінчення періоду резервування. За недотримання банком порядку формування обов'язкових резервів Національний банк застосовує адекватні заходи впливу.
♦ Якщо банк не дотримується нормативів обов'язкового резервування за один звітний період резервування протягом календарного
211
року, то Національний банк надсилає письмове застереження банку щодо необхідності безумовного дотримання вимог обов'язкового резервування та недопущення їх повторного порушення протягом календарного року.
♦ За другий випадок порушення порядку формування обов'язкових резервів (два звітні періоди резервування поспіль) протягом півріччя на банк накладається штраф у розмірі процентної ставки Національного банку за кредитом овернайт під забезпечення, яка діяла на день застосування заходу впливу, від суми недорезерву-вання, але не більше ніж 1% від суми зареєстрованого статутного капіталу.
♦ За порушення банком порядку формування обов'язкових резервів упродовж трьох звітних періодів резервування поспіль протягом календарного року або неперерахування ним коштів обов'язкових резервів у повному обсязі на окремий рахунок у Національному банку протягом 10 календарних днів після закінчення звітного періоду резервування територіальне управління Національного банку України подає клопотання Генеральному департаменту банківського нагляду Національного банку України щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення операцій банку із залучення коштів від фізичних та/або юридичних осіб.
Національний банк може застосовувати до банку інші, адекватні допущеному порушенню, заходи впливу відповідно до ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
