§ 4. Короткострокові й середньострокові кредити рефінансування банків

Одним з основних механізмів рефінансування банків, що застосо­вується Національним банком протягом останніх років, є коротко­строкове та середньострокове кредитування банків. Воно здійснюється проведенням тендерів із підтримання ліквідності.

Тендер із підтримання ліквідності банків - це форма задово­лення попиту на кошти під час рефінансування, яка передбачає на­дання Національним банком кредитів банкам, що потребують під­тримання ліквідності, через відбір за встановленими критеріями.

Національний банк України здійснює рефінансування банків стро­ком до 14 днів і до 365 днів проведенням кількісного або процентного тендера.

111

Кількісний тендер - тендер, на якому Національний банк наперед установлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредити рефінансування. Сума коштів, що пропонується для рефінан­сування, може оголошуватися або не оголошуватися.

Процентний тендер - тендер, під час оголошення якого банки у своїх заявках до Національного банку, крім суми очікуваного креди­ту, пропонують ціну (процентну ставку), за якою вони погоджуються одержати кредит.

Оголошення про проведення кількісного або процентного тендера надається банкам у п'ятницю кожного тижня до 17-ї години. Тендери проводяться щосереди з такою періодичністю:

0 три середи підряд - рефінансування строком до 14 днів;

0 одна середа - рефінансування строком до 365 днів.

За умови, що п'ятниця оголошується неробочим днем, повідом­лення про проведення тендера надається банкам у четвер того тижня, що передує дням проведення тендера.

Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку та стану ліквід­ності банків Національний банк може змінювати періодичність і чер­говість проведення тендерів, а також визначати додаткові вимоги до учасників тендерів, про що повідомляється банкам засобами елект­ронної пошти.

Банк, який виходячи з прогнозу своєї ліквідності планує взяти участь у тендері з пропозицією надати під забезпечення кредиту ре­фінансування враховані векселі, подвійні складські свідоцтва, іпотеч­ні сертифікати з фіксованою дохідністю, облігації підприємств чи облігації місцевих позик, орієнтуючись на терміни проведення Націо­нальним банком тендерів, має заздалегідь надавати територіальним управлінням відповідні документи для їх перевірки.

Територіальне управління до розгляду бере лише ті документи, які дають змогу зробити висновок щодо можливого прийняття запропо­нованого виду забезпечення, та не менше ніж за один робочий день до оголошення про проведення чергового тендера повинно повідоми­ти банк щодо прийнятності забезпечення.

Заявку на одержання кредиту рефінансування строком до 14 днів банк може надавати до Національного банку за умови дотримання встановлених вимог. Один банк не може одержати більше 50% за­пропонованого на тендері обсягу кредитів.

Сума заборгованості за кредитами Національного банку (крім кре­диту овернайт), зокрема за кредитами з урахуванням поданої заявки на участь у тендері, не повинна перевищувати 50% розміру регулятив­ного капіталу банку, розрахованого за даними останнього балансу.

Кредит рефінансування строком до 14 днів може надаватися бан­ку під забезпечення гарантії іншого банку в обсязі наданої гарантії

112

або врахованого векселя, авальованого іншим банком, але не більше 50% розміру регулятивного капіталу банку-позичальника, розрахова­ного за даними останнього балансу.

У разі звернення за кредитом рефінансування строком до 365 днів банк додатково має дотримуватися таких вимог:

• у кредитному портфелі банку кредити (крім кредитів строком понад один рік), що отримані банком на міжбанківському ринку та надані іншим банкам, не перевищують 20% від загальної суми зо­ бов'язань банку на останню звітну дату, що передує даті звернення;

• прострочені та сумнівні кредити в портфелі банку становлять до 10 процентів від суми кредитного портфеля;

• сума заборгованості за кредитами. Національного банку (крім кредиту овернайт), зокрема за кредитами з урахуванням поданої заяв­ ки на участь у тендері, не повинна перевищувати 50% розміру регу­ лятивного капіталу банку, розрахованого за даними останнього ба­ лансу.

До заявки на одержання кредиту рефінансування строком понад 14 днів додається інформація Генерального департаменту банківсько­го нагляду щодо фінансового стану банку та дотримання ним вимог нормативно-правових актів Національного банку з висновком щодо доцільності такого рефінансування.

Територіальні управління, Генеральний департамент банківського нагляду постійно здійснюють моніторинг фінансового стану банку, який має кредит, що наданий на строк понад 14 днів, і щокварталу його фінансовий стан розглядається на засіданні Комітету з управлін­ня активами і пасивами Національного банку. На засідання можуть бути запрошені керівники банку.

У повідомленні про проведення Національним банком тендера за­значаються такі умови його проведення:

0 дата;

0 тип тендера (кількісний або процентний);

0 строк користування кредитом;

0 загальна сума кредиту, що пропонується Національним банком (чи без її оголошення);

0 мінімальна сума заявки для одного банку;

0 вид забезпечення кредиту тощо.

Протягом понеділка банк, який потребує підтримки своєї ліквідно­сті, узгоджує з відповідним територіальним управлінням НБУ свою участь у тендері, здійснюється перевірка застави, яка надається під забезпечення кредиту рефінансування, готується заявка.

Банк за допомогою засобів програмно-технологічного забезпечення «Кредитний тендер» може подати лише одну заявку на участь у тен­дері до департаменту монетарної політики, яка має містити перелік

113

державних цінних паперів, врахованих банками векселів, подвійних складських свідоцтв, іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, облігацій підприємств чи облігацій місцевих позик, без будь-яких по­дальших змін до неї. Заявки, які надійшли пізніше встановленого для участі в тендері часу, не приймаються, за винятком причин технічно­го характеру.

За умови надання під забезпечення кредиту рефінансування дер­жавних цінних паперів Національний банк перевіряє наявність у бан­ку на рахунку в цінних паперах вільних від зобов'язань державних цінних паперів і строки їх погашення, а департамент монетарної полі­тики передає копію заявки до відповідного територіального управ­ління для подальшої перевірки кредитоспроможності банку.

У разі надання кредиту рефінансування під забезпечення облігацій підприємств, облігацій місцевих позик Національний банк перевіряє через уповноважений банк-зберігач на підставі виписки з рахунку в цінних паперах у відкритому акціонерному товаристві «Міжрегіо­нальний фондовий союз» або іншому уповноваженому суб'єкті фондового ринку наявність у банку-позичальника облігацій, які пе­редаються під забезпечення кредиту рефінансування, і передає заяв­ку територіальному управлінню для подальшої перевірки кредито­спроможності банку. Департамент монетарної політики без перевірки передає заявку відповідному територіальному управлінню для здійс­нення подальшої перевірки:

• урахування векселів, їх обліку на відповідному рахунку бухгал­ терського обліку та відповідності встановленим вимогам;

• подвійних складських свідоцтв та іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю відповідно до вимог законодавства України.

Відповідне територіальне управління після розгляду заявки на участь у тендері, перевірки кредитоспроможності банку, запропоно­ваного забезпечення та дотримання ним установлених вимог за допо­могою засобів програмно-технологічного забезпечення «Кредитний тендер» повідомляє департамент монетарної політики про можливу участь банку в тендері та надійність запропонованого банком забез­печення.

Розподіл кредитів під час проведення кількісного тендера здійс­нюється відповідно до поданих заявок до закінчення суми, яка запро­понована на цей тендер. Якщо запропонованої на кількісний тендер суми недостатньо для задоволення всіх заявок банків, то кредитні кошти за оголоиеною ціною розподіляються між усіма банками про­порційно до поданих заявок.

За умови проведення Національним банком процентного тендера банки самостійно пропонують процентну ставку з точністю до одного десяткового зі.ака, за якою вони погоджуються одержати кошти, але 114

не нижчу, ніж облікова ставка Національного банку. На процентному тендері заявки задовольняються відповідно до зниження запропоно­ваної в них процентної ставки, починаючи з найвищої, і надалі посту­пово до закінчення запропонованого обсягу кредитів або задоволення всіх заявок банків. Якщо два або кілька учасників процентного тенде­ра пропонують однакову процентну ставку, а обсяг кредитів, що за­лишився, недостатній для задоволення всіх заявок банків з однаковою процентною ставкою, то кошти розподіляються пропорційно між ци­ми банками.

Результати проведеного тендера повідомляються банкам, які брали участь у тендері, й територіальним управлінням НБУ. Банки, заявки яких задоволені, мають укласти кредитний договір і договір застави з відповідним територіальним управлінням, яке має повідомити депар­тамент монетарної політики про укладення договорів.

Департамент монетарної політики в середу відповідно до укладе­них кредитних договорів і договорів застави забезпечує перераху­вання коштів банкам, що надали під забезпечення враховані векселі, подвійні складські свідоцтва, іпотечні сертифікати із фіксованою дохідністю, облігації підприємств та облігації місцевих позик. Пе­рерахування коштів банкам, що надали під забезпечення кредиту рефінансування державні цінні папери, забезпечується департамен­том монетарної політики з одночасним блокуванням цих цінних па­перів у депозитарії державних цінних паперів Національного банку в установленому порядку.

У разі часткового задоволення заявок кількість кожного коду ви­пуску державних цінних паперів, запропонованих під забезпечення кредиту, пропорційно перераховується та округляється до більшого цілого, про що надсилається повідомлення банку-позичальнику та відповідному територіальному управлінню.

Перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення креди­ту рефінансування державні цінні папери (облігації зовнішньої дер­жавної позики), забезпечується після отримання департаментом мо­нетарної політики виписки з рахунків у цінних паперах відповідної депозитарної системи, заблокованих на користь Національного банку. Перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення креди­ту рефінансування облігації підприємств, облігації місцевих позик, здійснюється тільки після отримання Національним банком від упов­новаженого банку-зберігача виписки з рахунків у цінних паперах про блокування на користь Національного банку облігацій підприємств, облігацій місцевих позик у визначеній у кредитному договорі та до­говорі застави кількості.

Кредитний договір і договір застави укладаються банком з терито­ріальним управлінням НБУ залежно від виду забезпечення відповідно

115

до законодавства України. У кредитному договорі як основні умови зазначаються:

• строк дії договору;

• сума, на яку укладається договір;

• процентна ставка та порядок її обрахування (базовою кількістю днів для обрахування процентів за користування кредитом вважають­ ся 365 днів);

• застосування заходів впливу до банку в разі прострочення ви­ конання зобов'язань за наданим кредитом рефінансування;

• перелік і характеристика державних цінних паперів, що надані під забезпечення;

• балансова вартість державних цінних паперів;

>* балансова вартість врахованих векселів, подвійних складських свідоцтв, іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, прийня­тих під забезпечення;

• перелік і характеристика облігацій підприємств, облігацій міс­ цевих позик, що надані під забезпечення, їхня балансова вартість;

• порядок надання гарантії банку;

• черговість погашення заборгованості за кредитом і процентів за користування ним;

• здійснення протягом дії кредитного договору відповідним те­ риторіальним управлінням перевірок банку щодо правильності про­ ведення операцій з урахування векселів, подвійних складських сві­ доцтв, з обліку облігацій підприємств, облігацій місцевих позик, що пропонуються банком під забезпечення кредиту рефінансування;

• застосування Національним банком переважного та безумовного права задовольнити вимогу, за якою настав строк погашення, відповід­ но до ст. 73 Закону України «Про Національний банк України»;

• реалізація Національним банком права продажу активів, що перебувають у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок коштів від їх продажу;

• звернення до гаранта.

У кредитному договорі між банком і Національним банком перед­бачається, що, в разі недостатності в банків коштів для одночасного погашення заборгованості за кредитом, у першу чергу погашається заборгованість за кредитом, у другу - проценти за користування ним і пеня, а потім відшкодовуються витрати, пов'язані з одержанням виконання.

Національний банк України може ініціювати дострокове розірвання кредитного договору за коштами, наданими на строк понад 14 днів, за умови виявгення фактів надання банком недостовірної інформації (у т. ч. звітної), яка мала істотний вплив на прийняття рішення щодо підтримання згявки банку про надання кредиту рефінансування.

116

Банк повертає кредити рефінансування, що одержані від Націо­нального банку, у строки відповідно до укладеного договору. Банк може достроково повернути кредит і проценти за користування ним повністю або частково, письмово повідомивши, але не пізніше ніж за один робочий день до настання строку погашення кредиту, відпо­відне територіальне управління та департамент монетарної політики

НБУ.

У разі невиконання банком умов кредитного договору щодо своє­часного погашення заборгованості за наданим кредитом через рефі­нансування та/або процентів за користування ним департамент моне­тарної політики повідомляє відповідному територіальному управлінню, в якому обслуговується кореспондентський рахунок банку-позичаль-ника, про застосування переважного та безумовного права щодо спи­сання в безспірному порядку всієї заборгованості з кореспондентсь­кого рахунку цього банку. Згідно з повідомленням відповідне тери­торіальне управління на підставі меморіального ордера здійснює списання з кореспондентського рахунку банку заборгованості за кре­дитом і процентів за користування ним.

Якщо через відсутність коштів на кореспондентському рахунку неможливо стягнути суму заборгованості, то протягом 10 днів од дня виникнення простроченої заборгованості Національний банк має пра­во також реалізувати предмет застави. Порядок та/або черговість за­стосування конкретного виду задоволення вимог Національного бан­ку мають передбачатися в кредитному договорі, що укладається з банком.