§ 1. Сутність і види кредитування центральним банком діяльності комерційних банків

Центральний банк є банком банків, кредитором в останній інстанції, тобто, тільки він здатний задовольнити зростаючу потребу економіки в кредитних ресурсах. У разі, коли комерційні банки та інші кредитні установи використали всі інші можливості для розши­рення своєї ресурсної бази шляхом рефінансування активів на ринку цінних паперів або на міжбанківському кредитному ринку, вони звер­таються до центрального банку. Центральний банк здійснює рефі­нансування комерційних банків, тобто кредитує банки на їх прохан­ня у випадках тимчасової нестачі ресурсів.

Рефінансування банків - операції з надання кредитів Національ­ним банком банкам у встановленому ним порядку з метою підтри­мання ліквідності банків.

Кредитування в останній інстанції запобігає виникненню ланцю­гового ефекту - поширення кризи від комерційних банків, що тимча­сово мають нестачу ліквідності, на фінансово стійкі банки, а також запобігає втраті довіри населення до надійності банківської системи в цілому.

Кредити рефінансування центрального банку є для комерційних банків джерелом тимчасових ресурсів, необхідних їм для поповнення ліквідних коштів. Одначе доступ до цих кредитів є обмеженим і за­лежить від багатьох чинників, основними з яких є такі:

• стан грошово-кредитної сфери країни;

• фінансовий стан комерційного банку, який звертається по кредит. Економічна сутність кредитів рефінансування центрального бан-

101

ку на макроекономічному рівні полягає в тому, що через кредиту­вання банківських установ:

• здійснюється емісія грошей в обіг;

• збільшується обсяг сукупної грошової маси в економіці.

Це створює умови для розширення (експансії) кредитної діяльнос­ті комерційних банків.

На мікроекономічному рівні кредити центрального банку сприяють:

• підтримці необхідного ступеня ліквідності комерційних банків;

• зміні структури їхніх активів на користь позичкових операцій;

• розширенню обсягу кредитування клієнтів банків. Суб'єктами рефінансування у більшості країн світу найчастіше є

лише комерційні банки. При цьому кредити надаються фінансово стабільним комерційним банкам, що мають лише тимчасові фінансові труднощі (максимальний термін надання кредитів рефінансування у більшості країн становить один рік, при цьому більшість кредитів на­дається терміном до одного місяця).

Кредити рефінансування центрального банку прийнято класифіку­вати залежно від:

• форми забезпечення: о облікові;

о ломбардні;

• термінів використання:

о короткострокові (від одного до кількох днів); о середньострокові (від місяця до року);

• методів надання: о прямі кредити;

о кредити, що надаються через аукціон;

• цільового характеру: о коригувальні;

о сезонні кредити.

У нашій країні кредитором в останній інстанції є Національний банк України. Проводячи відповідну грошово-кредитну політику, він може підтримувати ліквідність комерційних банків здійсненням:

• операцій з рефінансування банків;

о постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кре­дитів овернайт;

о кредити рефінансування строком до 14 днів і до 365 днів; о операції прямого РЕПО;

• депозитних операцій:

о укладення депозитних договорів;

о емісія депозитних сертифікатів Національного банку;

о операції зворотного РЕПО;

• операцій на відкритому ринку з державними цінними паперами;

• надання стабілізаційного кредиту.

102

Національний банк здійснює регулювання ліквідності банків у межах визначених монетарних параметрів і в обсягах, потрібних для їх збалансування та управління грошово-кредитним ринком.