Та їх зберігання

Банки отримують від територіальних управлінь зразки банкнот на­ціональної валюти, відповідні плакати та буклети. Для інформування клієнтів щодо зразків банкнот мають використовуватися плакати та буклети, що розміщуються біля видаткових кас на видному місці.

Зразки банкнот обліковуються на відповідному позабалансовому рахунку за номінальною вартістю, а банки мають забезпечувати їх непошкодженість (окрім наклеювання). Під час отримання зразків банкнот банки мають надавати територіальному управлінню письмо­ве зобов'язання щодо забезпечення ними схоронності, непошкодже­ності й використання зразків банкнот за призначенням і повернення їх на першу вимогу територіального управління. Оформляється зо­бов'язання у двох примірниках, які засвідчуються підписами керівни­ка банку. У разі повернення банком зразків банкнот до територіаль­ного управління це зобов'язання повертається банкові, а в разі повер­нення частини зразків банкнот оформляється нове зобов'язання на кількість і суму залишку зразків банкнот. У разі виявлення пошко­дження або недостачі зразків банкнот банк відшкодовує територіаль­ному управлінню їхню суму за номіналом.

Відділення, які не мають самостійного балансу, забезпечуються зразками банкнот банком (філією), на балансі якого вони обліковую­ться. Банк (філія) контролює забезпечення такими відділеннями схо­ронності, непошкодженості й використання зразків банкнот за при­значенням. У разі ліквідації відділення зразки банкнот передаються банку (філії), на балансі якого воно обліковується, а в разі ліквідації самого банку повертаються територіальному управлінню.

Вимоги щодо формування та пакування банкнот (монет) національної валюти

НБУ встановлює вимоги щодо формування й пакування банкнот і монет національної валюти. Приймання територіальними управлін­нями готівки національної валюти від банків здійснюється згідно з такими вимогами:

82

• банкноти (монети) мають бути розсортовані за номіналами, кожен номінал на придатні до обігу, зношені, значно зношені та з де­ фектами виробника, а банкноти також відповідно до їхніх розмірів;

• розсортовані за номіналами і розмірами банкноти формуються лицьовим боком догори в одному напрямку та пакуються окремо;

• надірвані й розірвані банкноти мають бути склеєні клейкою про­ зорою стрічкою завширшки до 10 мм або калькою за допомогою клею, який не призводить до склеювання сусідніх банкнот у корінці. Роздерті на дрібні частини чи обгорілі банкноти можуть наклеюватися на про­ зорий папір за розміром банкноти. Склеювання частин банкнот потріб­ но виконувати впритул без накладання однієї частини на іншу.

Банкноти, що не викликають сумніву щодо їхньої справжності, але пошкоджені, розірвані та розрізані більше ніж на дві частини і склеєні, зокрема з утраченими частинами (якщо залишилося не менше ніж 55% початкової площі банкноти), відсортовують до значно зношених банк­нот і пакують окремо. До значно зношених відсортовують також банк­ноти, які склеєні з порушенням установлених вимог, що перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах оброблення банкнот.

Банки отримують підкріплення готівкою в територіальних управ­ліннях лише в упакованні територіальних управлінь, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору. Під час пакування готівки, яка передається банками до територіальних управлінь, а також у те­риторіальних управліннях, Центральному сховищі та Банкнотно-монетному дворі застосовуються різні види пакування відповідно до вимог Інструкції про касові операції в банках України.

Національний банк України відповідно до чинного законодавства України здійснює контроль за дотриманням правил і порядку прове­дення операції з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів. Порядок здійснення перевезення валютних цінностей та інкасації кош­тів в установах банків України визначається Інструкцією з органі­зації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в уста­новах банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 03.12.2003р. №520.

Під час здійснення операції з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів застосовуються бланки єдиної форми, що виготовле­ні друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки із відображенням обов'язкових реквізитів. Установи банків на влас­ний розсуд і за власною ініціативою можуть використовувати під час пломбування інкасаторських сумок, мішків, сейфів одноразові плас­тикові індикаторні пломби. Правила їх використання в установах банків визначаються Інструкцією № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Відповідальність за довірені установою банку та його клієнтами

83

валютні цінності й кошти, що перевозяться та інкасуються підрозді­лом перевезення валютних цінностей та інкасації коштів згідно з укладеними договорами і чинним законодавством України, несе установа банку, якій належить цей підрозділ. Валютні цінності й ко­шти під час їх перевезення та інкасації повинні страхуватися згідно з нормативними актами установи банку. Створення належних умов для забезпечення схоронності валютних цінностей і коштів під час їх пе­ревезення та інкасації покладається на керівника установи банку, який несе за це персональну відповідальність.

Організація виготовлення, випуску в обіг і реалізація пам'ятних та ювілейних монет України

Національний банк України встановлює правила виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних та ювілейних монет України. Ці правила регламентуються Інструкцією про організацію виго­товлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних та ювілейних монет України, затвердженою постановою Правління НБУ від 07.11.2000 р. № 438. У ній викладено порядок планування, організації виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних та ювілейних мо­нет України з дорогоцінних і звичайних металів.

Планування випуску монет проводить департамент готівково-грошового обігу, який розробляє перспективні довгострокові програ­ми та річні плани випуску монет на наступний рік і може погоджува­ти їх з Національною академією наук України, Міністерством культу­ри та мистецтв України, відділом з питань ЮНЕСКО Міністерства закордонних справ України. Розроблені річні плани подаються на розгляд Правління Національного банку України не пізніше вересня поточного року.

План випуску монет на наступний рік із визначенням металів, розмірів, номіналів, тиражів і строків випуску їх в обіг затверджуєть­ся Правлінням Національного банку України. Кількісний склад і ти­ражі монет у плані випуску визначаються з урахуванням можливос­тей їх реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, економічної ефективності й фінансування.

Банкнотно-монетний двір після отримання затвердженого плану випуску монет на наступний рік:

• протягом місяця складає, узгоджує з департаментом готівково- грошового обігу і подає на затвердження заступникові Голови Націо­ нального банку України поетапний план-графік робіт із виготовлен­ ня кожного найменування монети;

• протягом місяця розробляє та подає на затвердження заступни­ кові Голови Національного банку України погоджену з департамен-

84

тами готівково-грошового обігу та фінансовим планову собівартість виготовлення монет, що передбачені планом випуску;

• подає на розгляд фінансового департаменту в установлений строк проект виробничої програми Банкнотно-монетного двору з обґрунтуванням обсягу витрат на виготовлення монет, іншої нуміз­ матичної продукції та виконання замовлень сторонніх організацій і фірм для складання проекту кошторису Національного банку Украї­ ни на наступний рік;

• у межах своїх повноважень забезпечує укладення та виконання договорів і контрактів на постачання сировини та матеріалів, які по­ трібні для виготовлення визначених планом тиражів монет.

Після затвердження Правлінням Національного банку річного плану випуску монет департамент готівково-грошового обігу разом із Банкнотно-монетним двором розробляє проектне завдання на кожну монету та організовує розроблення ескізів монет на конкурсній основі чи безпосередньо замовляє художникові. Виконавець у встановлений строк, але не пізніше ніж за чотири місяці до планового випуску мо­нети в обіг, подає департаменту не менше двох варіантів ескізів моне­ти разом із авторським описом кожного варіанта. Розгляд ескізів мо­нет здійснюється Експертною радою з питань попереднього розгляду дизайну колекційних монет України.

Експертна рада розглядає ескізи монет протягом п'яти робочих днів од дати їх отримання. Обговорення ескізів, представлених на розгляд, проводиться за участю їх авторів. Рішення Експертної ради (про прийняття, відхилення чи доопрацювання ескізів) приймається без участі авторів ескізів відкритим голосуванням. Рішення вважаєть­ся прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість членів ради, присутніх на засіданні. За необхідності доопрацювання ескізів Експертна рада повертає їх авторам із зауваженнями і пропозиціями та встановлює строк повторного розгляду.

Оригінали ескізів монет, схвалені Експертною радою, затверджу­ються Головою Національного банку або його заступником, який відає питаннями банкнотно-монетного виробництва. Протягом двох днів після затвердження оригінали ескізів монет передаються до Банкнотно-монетного двору для виготовлення гіпсових моделей, але не пізніше ніж за три місяці до запланованого випуску монети в обіг.

Банкнотно-монетний двір відповідно до затверджених ескізів гіп­сових моделей монет виготовляє і передає їх на розгляд департаменту готівково-грошового обігу не пізніше ніж за два місяці до запланова­ного випуску монети в обіг. Департамент протягом двох днів органі­зовує розгляд представлених гіпсових моделей за участі експертів департаменту, головного технолога Банкнотно-монетного двору, авто­рів ескізів, скульпторів-виконавців. Результати розгляду оформля-

85

ються протоколом, у якому дається оцінка відповідності виготовленої моделі затвердженим ескізам і технічним вимогам. Протокол затвер­дження гіпсової моделі монети є підставою для виконання Банкнотно-монетним двором робіт із виготовлення карбувального інструменту.

Банкнотно-монетний двір відповідно до затверджених гіпсових моделей виготовляє карбувальний інструмент і не пізніше ніж за один місяць до запланованого випуску монети в обіг виготовляє та передає до Центрального сховища чотири зразки монети з оригінального ме­талу. Передавання зразків монет оформляється накладною відповідно до встановленого порядку за номінальною вартістю. Зразки монет не входять до запланованого тиражу.

Центральне сховище оприбутковує отримані зразки монет за номі­нальною вартістю за позабалансовим рахунком і передає їх до опера­ційного управління Національного банку. Передавання зразків монет оформляється видатковим позабалансовим ордером та описом. Опера­ційне управління Національного банку оприбутковує отримані зразки монет за номінальною вартістю за позабалансовим рахунком і пере­дає їх до департаменту для розгляду й затвердження. Передавання зразків монет оформляється видатковим позабалансовим ордером.

Департамент готівково-грошового обігу розглядає представлені зразки монет за участі експертів управління організації виготовлення, експертизи, захисту грошей і нумізматики, головного технолога, на­чальника цеху карбування ювілейних і пам'ятних монет Банкнотно-монетного двору, авторів ескізів, скульпторів - виконавців гіпсових моделей. Результати розгляду зразків монет оформляються протоко­лом, у якому дається оцінка їх відповідності затвердженим ескізам і гіпсовим моделям, а також визначається відповідність якості виготов­лення запланованій.

Затверджені зразки монет після закінчення карбування всього ти­ражу залишаються на Банкнотно-монетному дворі та в Центральному сховищі для постійного зберігання.

Банкнотно-монетний двір за затвердженими зразками та в устано­влені графіком строки карбує запланований тираж монет і передає його до Центрального сховища в установленому порядку. Паралельно з карбуванням тиражу департамент готівково-грошового обігу разом з інженерно-технічним центром і Банкнотно-монетним двором органі­зовує випуск супутньої нумізматичної продукції (сертифікатів монет, буклетів, проспектів, листівок, сувенірного паковання тощо).

Введення в обіг пам'ятних і ювілейних монет здійснюється на під­ставі відповідної постанови Правління Національного банку. При цьому за три дні до дати випуску монети в обіг департамент готівко­во-грошового обігу подає прес-службі Національного банку офіційне повідомлення Національного банку про випуск монети та її фото-

86

знімки для оприлюднення засобами масової інформації. Одночасно текст повідомлення про випуск монети в обіг надсилається територі­альним управлінням Національного банку, комерційним банкам України та редакції журналу «Вісник Національного банку України».

Департамент готівково-грошового обігу готує службове розпоря­дження про розподіл по територіальних управліннях Національного банку відкарбованого тиражу монет, а також супутньої нумізматичної продукції. Центральне сховище проводить видачу монет і супутньої нумізматичної продукції територіальним управлінням Національного банку.

Відпускна ціна на пам'ятні та ювілейні монети з дорогоцінних і недорогоцінних металів та її розрахунок затверджується постановою Правління Національного банку про введення монети в обіг. На мо­нети звичайної якості карбування відпускна ціна Національного бан­ку встановлюється на рівні номіналу (без розрахунків).

Розрахунок відпускної ціни на монети здійснюється департамен­том готівково-грошового обігу і погоджується з фінансовим департа­ментом. Цінова політика щодо встановлення відпускних цін Націо­нального банку ґрунтується на принципах ринкової ціни та вартісного методу обчислення витрат з урахуванням рівня, що склався на внут­рішньому і міжнародному ринках, та економічної ефективності дія­льності Банкнотно-монетного двору в цілому. Інформацію про за­твердження і зміну відпускних цін на пам'ятні та ювілейні монети департамент доводить до відома територіальних управлінь, установ та офіційних дистриб'юторів Національного банку, а територіальні управління інформують про це комерційні банки.

Відпускна ціна на монети складається з витрат Банкнотно-монет­ного двору на виготовлення монет, номінальної вартості, інших ви­трат Національного банку, податку на додану вартість.

Розподіл пам'ятних та ювілейних монет по територіальних управ­ліннях і установах Національного банку здійснюється департаментом готівково-грошового обігу на підставі розпорядження, що підписує­ться заступником Голови Національного банку. У разі додаткової по­треби в монетах територіальні управління та установи Національного банку надсилають департаменту готівково-грошового обігу заявки за підписом керівника, в яких зазначаються назва, кількість і вид металу за кожним найменуванням монет.

Департамент готівково-грошового обігу розробляє щорічний план реалізації монет територіальними управліннями та установами Націо­нального банку, що затверджується відповідною постановою Прав­ління Національного банку, і контролює виконання цього плану. Те­риторіальні управління Національного банку розробляють заходи щодо виконання планів реалізації монет і щомісяця подають до

87

департаменту готівково-грошового обігу звітність про стан реалізації монет, на підставі якої він аналізує виконання планів реалізації нуміз­матичної продукції.

Реалізація територіальними управліннями та установами Націо­нального банку пам'ятних і ювілейних монет комерційним банкам або іншим юридичним чи фізичним особам здійснюється за відпуск­ними цінами Національного банку. Для реалізації монет (за винятком обігових монет, які реалізують за номіналом) дистриб'юторами Націо­нального банку може надаватися знижка до 10% від загальної суми вартості партії монет.

Територіальні управління та установи Національного банку реалі­зують монети клієнтам, які обслуговуються в системі Національного банку, комерційним банкам, товариствам нумізматів, іншим торго­вельним підприємствам.

Реалізація монет у територіальних управліннях та установах Націо­нального банку здійснюється через кіоски і відповідні каси продажу монет:

• фізичним особам - за готівку;

• юридичним особам - за готівку або за безготівковим розрахун­ ком за відпускною ціною Національного банку.

Установи Національного банку здійснюють реалізацію пам'ятних і ювілейних монет:

• з попередньою оплатою покупцем;

• під звіт без попередньої оплати;

• на зовнішньому ринку через нумізматичні фірми (дистриб'ю­ тори).

Правила визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України

Реалізуючи емісійну функцію, Національний банк України встанов­лює правила визначення платіжності банкнот і монет. Правила визна­чення платіжності банкнот і монет Національного банку України

затверджено постановою Правління НБУ від 31.03.99 р. № 152. Банк­ноти й монети, що перебувають в обігу і виготовлені на замовлення Національного банку України, залежно від зовнішнього вигляду внас­лідок зношення можуть бути платіжними (придатними та не придат­ними до обігу) і неплатіжними. Ознаки платіжності встановлює Націо­нальний банк України і оголошує їх з уведенням банкнот і монет в обіг. Платіжними є введені в обіг Національним банком України як за­конний засіб платежу на території України банкноти і монети, що за ознаками платіжності повністю відповідають затвердженому зразку, а також ті, що за критеріями зношення, пошкоджень і дефектів відпо-

відають установленим вимогам. Залежно від зовнішнього вигляду і ступеня зношення або пошкодження платіжні банкноти (монети) по­діляються на придатні та непридатні до обігу.

Придатні до обігу банкноти і монети - це такі банкноти і монети, що за ознаками платіжності та дизайном повністю відповідають уста­новленим Національним банком України зразкам, не мають пошко­джень, забруднень і зберегли естетичний зовнішній вигляд. Одначе при цьому допускається наявність на придатних до обігу банкнотах:

0 незначних дефектів виробника (відхилення до 1 мм у більший або менший бік розміру банкноти;

0 зміщення зображення рамки, якщо різниця між шириною про­тилежних полів банкноти не перевищує 3 мм);

0 незначних забруднень.

Придатні до обігу банкноти і монети з обігу не вилучаються і мо­жуть видаватися установами банків клієнтам, обов'язкові до прийман­ня без будь-яких обмежень установами, організаціями та підприємст­вами всіх форм власності до всіх видів готівкових платежів, а устано­вами банків, крім того, для здійснення інших операцій з готівкою.

Непридатні до обігу банкноти і монети - це банкноти і монети, що в процесі використання набули ознак зношення і пошкодження та зберегли всі ознаки платіжності або втратили чи змінили окремі з них, а також банкноти й монети з дефектами виробника.

За критеріями зношення, забруднень, пошкоджень і дефектів не­придатні до обігу банкноти і монети, своєю чергою, поділяються на:

• зношені;

• значно зношені;

" з дефектами виробника.

Зношені банкноти і монети - це такі банкноти і монети, що мають незначні ознаки зношення й пошкодження, а саме:

• банкноти без пошкоджень, але потерті, з ознаками фізичного зношення, із загальним і локальним забрудненнями, що псують есте­ тичний вигляд банкноти;

• банкноти, у будь-якому місці яких є плями, написи (включаючи видимі в ультрафіолетових або інфрачервоних променях), відбитки штампів (окрім штампів про погашення);

^ надірвані й надрізані банкноти незалежно від розміру надриву, надрізу, зі склеєними надривами і надрізами (склеєна ділянка не по­винна заважати визначенню номіналу та справжності і склеюватися з іншими банкнотами);

• банкноти з проколами і отворами, відірваними краями і кутами;

• монети з подряпинами і зміненим початковим кольором, якщо вони зберегли зображення Малого герба України та номіналу, а також рельєфний гурт, якщо він є на затвердженому зразку.

89

Зношені банкноти і монети, якщо вони не викликають жодного сумніву щодо справжності й платіжності, повинні без обмежень при­йматись установами, організаціями та підприємствами всіх форм влас­ності до всіх видів готівкових платежів. Установи банків приймають зношені банкноти і монети разом із виручкою підприємств, установ і організацій, а також як платежі від фізичних і юридичних осіб, для проведення інших операцій з готівкою та обміну на придатні до обігу банкноти і монети.

Значно зношені банкноти і монети - це банкноти і монети, що мають суттєві ознаки зношення чи (і) пошкоджень:

• банкноти з утраченими частинами, якщо збереглось не менше 55% початкової площі банкноти;

• банкноти, розірвані й розрізані на дві або більше частин, окрім розрізаних на вузькі смуги, та склеєні (склеєна ділянка не повинна заважати визначенню справжності і склеюватися з іншими банкно­ тами), у тому числі з утраченими частинами, якщо не менше 55% загальної площі частин, що залишилися, безумовно належать одній банкноті;

• банкноти, розрізані на вузькі смуги та склеєні, якщо всі смуги збереглися:

• банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами й хімікатами;

• банкноти, склеєні з двох половинок різних банкнот одного но­ міналу й дизайну, якщо ці половинки (частини) у місці склеювання за дизайном доповнюють одна одну, а їхня сумарна площа не менша 75% початкової площі банкноти;

• монети деформовані, але без отворів і надломів, якщо на цих монетах збереглися зображення Малого герба й номіналу.

Банкноти і монети з дефектами виробника - це банкноти і моне­ти, що не відповідають затвердженому зразку (зміщення графічних зображень, відсутність графічних зображень, однієї або кількох фарб, номерів, захисної стрічки, неправильне розміщення водяного знака або стрічки, невідповідність водяного знака або захисної стрічки но­міналу, нечіткість чеканки та ін.), у тому числі зношені та значно зношені банкноти і монети.

Значно зношені та з дефектами виробника банкноти і монети, справжність і платіжність яких не викликає жодного сумніву, устано­ви банків зобов'язані приймати від юридичних і фізичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти і монети, а також для зараху­вання на вклади і поточні рахунки та в платежі. Установам банків за­бороняється видавати клієнтам (юридичним і фізичним особам) не придатні до обігу банкноти і монети. Інші установи, організації, під­приємства всіх форм власності для розрахунків із фізичними та юри-

90

дичними особами повинні використовувати в першу чергу придатні до обігу банкноти і монети.

Установи банків повинні обмінювати непридатні на придатні до обігу банкноти і монети за таких умов:

• якщо не виникає сумніву в їх справжності та в номіналі;

• якщо відсутня частина банкноти не може бути прийнята для обміну.

Банкноти і монети, що викликали сумнів щодо справжності й пла­тіжності, установи банків передають на експертизу до територіально­го управління Національного банку за місцезнаходженням банку.

Банкноти і монети, вилучені Національним банком України з обі­гу, і ті, що не підпадають під визначення платіжних, включаючи банкноти, від яких залишилося менше 55% початкової площі, фаль­шиві й перероблені, а також зразки банкнот є неплатіжними. Вони не приймаються до платежів жодним підприємством, установою чи організацією, а установами банків і до інших операцій з готівкою та обміну на придатні до обігу банкноти і монети.

Як виняток, справжні банкноти, що втратили платіжність унаслі­док пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії, можуть бути обміняні Центральним сховищем за рішенням департаменту го­тівково-грошового обігу Національного банку України. У цьому разі установа банку приймає банкноти цілісною групою (платіжні й не­платіжні) та разом із заявою власника і пояснювальними обставинами пошкодження документами (за їх наявності) передає її в окремій упа­ковці через територіальне управління Національного банку України до Центрального сховища.

Зразок банкноти - це контрольний примірник банкноти певного номіналу, виготовлений на замовлення Національного банку України, з усіма ознаками платіжності й захисними елементами, що має нульо­ву нумерацію і на якого перфорацією або за допомогою друку нане­сено слово «ЗРАЗОК».

Фальшиві банкноти і монети - це банкноти і монети, що вигото­влені будь-яким способом, зокрема й промисловим, усупереч установ­леному законодавством порядку, та імітують (фальсифікують) пла­тіжні банкноти і монети, виготовлені на замовлення Національного банку України і введені ним в обіг.

Перероблені банкноти - це банкноти, на яких змінено шляхом наклеювання, малювання, друкуванням тексту і (або) цифр зображен­ня, що визначають номінал, рік зразка (емісії), банк-емітент, інші рек­візити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні вищого номіналу або іншого року зразка.

Фальшиві та перероблені банкноти і монети установами банків ви­лучаються і передаються до територіальних управлінь для офіційного

91

висновку, а останні за результатами експертизи передають їх органам внутрішніх справ.

Установи банків та їхні службові особи несуть відповідальність за порушення правил визначення платіжності й порядку обміну банкнот і монет Національного банку.