§ 2. Організація готівкового обігу на підприємствах і в організаціях

Разом із регулюванням емісії важливу роль у функціонуванні гро­шової системи відіграють методи регулювання безпосередньо руху грошей. Обіг готівки в країні регулюється Інструкцією про організа­цію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвер­дженою постановою Правління Національного банку від 19.02.2001 р. № 69. Інструкція визначає загальний порядок проведення готівкових грошових операцій банками та їхніми клієнтами.

Національний банк України з метою забезпечення стабільності на­ціональної грошової одиниці проводить єдину політику у сфері готів­кового грошового обігу згідно з макроекономічними показниками та основними параметрами економічного та соціального розвитку України.

Установи комерційних банків, відповідно до нормативно-пра­вових актів Національного банку, здійснюють аналіз готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території відповідних ре­гіонів.

Основними завданнями установ банків у сфері організації готівко­вого обігу є:

• повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових коштах;

• забезпечення своєчасного видання готівки підприємствам і під­ приємцям на оплату праці, пенсій, допомоги та на інші цілі;

• створення умов для залучення готівки до кас банків;

67

> сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за товари і послуги шляхом впровадження прогресивних форм безготів­ кових розрахунків

Основними завданнями територіальних управлінь Національного банку є:

• здійснення аналізу і прогнозування готівкового обігу у відповід­ ному регіоні. На підставі прогнозів касових оборотів визначення по­ трібного обсягу готівки для належного та неперервного функціону­ вання економіки регіону;

• контроль за роботою установ комерційних банків з питань до­ тримання встановлених вимог;

• участь в опрацюванні пропозицій щодо скорочення готівкового обігу в позабанківській сфері, розвитку й розширення безготівкових розрахунків, зокрема у сфері обслуговування населення;

• інформування місцевих органів виконавчої влади про стан го­ тівкового обігу в регіоні.

Стосовно ролі установ банків, то вони:

• задовольняють потреби економічних суб'єктів - своїх клієнтів у готівці;

• систематично аналізують стан надходжень і видання готівки;

• сприяють залученню вільних коштів населення на вклади та розширенню безготівкових перерахувань доходів громадян за їх ба­ жанням на поточні (вкладні) рахунки в установах банків;

• сприяють подальшому розвиткові безготівкових розрахунків за товари і послуги;

• встановлюють підприємствам ліміти залишку готівки в їхніх касах, порядок і строки здавання готівкової виручки.

Здійснення операцій з готівкою на підприємствах і в організаціях усіх форм власності і видів діяльності визначається названою вище Інструкцією та Положенням про ведення касових операцій у націо­нальній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Націо­нального банку. Це Положення визначає загальні правила здійс­нення касових операцій, порядок формування грошових знаків, їх зберігання, транспортування, визначення платіжності, умови і порядок заміни та знищення пошкоджених банкнот і монет.

Основними принципами організації обороту готівки суб'єкта­ми господарювання згідно з названими документами є:

• обов'язковість зберігання всіма підприємствами та організа­ ціями власних коштів у банківських установах;

• безперешкодне одержання всіма клієнтами готівки з власних банківських рахунків без подання обґрунтовувальних документів;

• здійснення розрахунків як у безготівковій, так і в готівковій формах;

68

• обмеження розмірів готівки, що перебуває в касах підприємств, через установлення їм лімітів залишку готівки в касі;

• можливість використання касового виторгу (поточних надхо­ джень) на певні цілі в межах встановлених норм.

Важливим принципом готівкового обігу є обов'язковість для всіх підприємств і організацій зберігання власних коштів у банківсь­ких установах. Це є передумовою акумулювання готівки саме у банківській системі, забезпечення її ефективного використання в обо­роті, гарантування збереження. Тому обмежується готівковий оборот коштів економічних агентів, а також установлюються ліміти залишків готівки, яку підприємства, установи та організації можуть зберігати в касі.

Для клієнтів комерційних банків установлюється такі правила:

проведення розрахунків готівкою;

обмеження залишків готівки у касі;

витрачання готівки за цільовим призначенням;

оформлення касових операцій;

порядок інкасації виручки;

порядок ведення касової книги та обов'язки касира;

порядок видання готівки під звіт;

контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готів­кою тощо.

Ліміт залишку готівки в касі - граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня.

Усі підприємства, які здійснюють операції з готівкою в національ­ній валюті та мають поточні рахунки в установах банків, можуть тримати у своїй касі на кінець дня готівку в межах, установлених їм обслуговуючими установами банків лімітів каси.

Укладаючи договір на розрахунково-касове обслуговування, під­приємство має подати до установи банку заявку-розрахунок у двох примірниках для встановлення загального ліміту каси (з урахуванням потреби його відокремлених підрозділів), строків і порядку здавання готівкової виручки, або копію заявки-розрахунку, засвідчену підпи­сом уповноваженого працівника та відбитком печатки установи бан­ку, що встановила ліміт каси, або копію документа про самостійно встановлений підприємством ліміт каси для внесення розміру цього ліміту в договір на розрахунково-касове обслуговування. Відпові­дальність за достовірність даних у заявці-розрахунку даним касової книги та бухгалтерського обліку несе підприємство.

У разі звернення підприємства (за наявності обгрунтованих при­чин - зміни розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здавання виручки тощо) або з ініціативи банку, який установив за­гальний ліміт каси, він може переглядатися. Для цього підприємство

69

подає до банку заявку-розрахунок, яка і є підставою для перегляду діючого ліміту каси та оформляється додатковою угодою до договору на розрахунково-касове обслуговування.

Ліміт каси визначається установами банків для кожного підпри­ємства з урахуванням:

о режиму і специфіки роботи підприємства;

о віддаленості підприємства від установи банку;

о обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма ра­хунками;

о установлених строків і порядку здавання готівкової виручки;

о тривалості операційного часу установи банку;

о наявності домовленості підприємства з установою банку на ін­касацію та здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку.

Ліміт каси, зокрема, встановлюється:

• для підприємств, які мають готівкову виручку зі строком зда­ вання її в банк щодня в день надходження до каси підприємства - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи ранком наступ­ ного дня;

• для підприємств, які мають готівкову виручку зі строком зда­ вання її наступного дня,- у межах середньоденної готівкової виручки;

• для підприємств, що мають готівкову виручку з іншим строком здавання її в банк,- у розмірах, що залежать від установлених строків здавання виручки та її суми;

• для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів),- у межах середньоденного ви­ дання готівки.

Ліміт каси підприємствам (окрім підприємств торгівлі, громадсь­кого харчування та послуг) встановлюється установами банків за по­годженням із керівниками підприємств на підставі розрахунку серед­ньоденного надходження готівкової виручки або середньоденного видання готівки. У деяких випадках згідно з особливостями діяльнос­ті підприємств і на підставі їхніх відповідних обґрунтовань за пись­мовим рішенням керівників установ банків цим підприємствам може встановлюватися ліміт каси в розмірах більших, ніж середньоденна готівкова виручка чи середньоденне видання готівки.

Фінансовим установам (кредитні спілки, ломбарди, лізингові ком­панії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичуваль­ного пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінан­сових послуг) ліміт каси установою банку не встановлюється. Зазна­чені установи самостійно встановлюють ліміт каси.

Підприємствам поштового зв'язку ліміт каси установою банку не

70

встановлюється. Зазначені підприємства самостійно встановлюють такий ліміт у їхніх касах і касах структурних підрозділів, які входять до їх складу. Ліміт каси також не встановлюється банкам і під­приємцям.

Понадлімітну готівку підприємства на кінець робочого дня зо­бов'язані здавати до кас банківських установ для зарахування на відкриті в них поточні рахунки згідно з порядком і термінами, згада­ними вище. Готівкові кошти підприємства можна здати в денні та вечірні каси установ комерційних банків, інкасаторам НБУ, під­приємствам зв'язку для переказу коштів на рахунки в банках.

Цільове призначення готівки, яку одержують підприємства (під­приємці) зі своїх поточних рахунків, має зазначатися ними в грошо­вому чеку з чітким формулюванням суті операцій, що будуть здійс­нюватися. Установи банків зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які здійснюють значні чи сумнівні операції, та, відповідно до вимог зако­нодавства України, повідомляти про ідентифікацію осіб, які їх здійс­нили, відповідним органам згідно з законодавством, яке регулює пи­тання боротьби з організованою злочинністю.

Надання установами банків кредитів суб'єктам господарської дія­льності, а також їх погашення та сплата за ними відсотків мають здійс­нюватися в безготівковій формі. У готівковій формі може надаватися кредит суб'єктам господарської діяльності лише для розрахунків із здавальниками сільськогосподарської продукції та фізичним особам, а також малим і середнім підприємствам (для їх розвитку) за кредит­ною лінією Європейського банку реконструкції та розвитку для роз­витку малих і середніх підприємств у національній валюті в сумах, які на дату зарахування готівки не перевищують еквівалент 10 000 до­ларів США за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, вста­новленим Національним банком.

Страхові організації самостійно визначають строки здавання го­тівки страховими агентами - фізичними особами до кас страховиків або переказами на рахунок страхової організації в установі банку.

Національний банк із метою стимулювання безготівкових розра­хунків і скорочення тіньового обігу встановлює певні правила та обмеження щодо можливості підприємств використовувати готівку. Основними з них є:

■ сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим не повинна перевищувати десяти тисяч гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться тільки в безготівково­му порядку. Кількість підприємств (підприємців), з якими проводять­ся розрахунки, протягом дня не обмежується. У разі здійснення під­приємствами готівкових розрахунків з іншими понад установлену

71

граничну суму кошти в розмірі її перевищення розрахунково додаю­ться до фактичних залишків у касі на кінець дня готівки платника (одноразово) в день здійснення цієї операції з подальшим порівнян­ням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси;

• уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їхніх касах. Оприбуткуванням го­ тівки в касі підприємства є здійснення підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень із оформленням цієї операції в установленому порядку прибутковим касовим ордером і відобра­ женням в касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів;

• готівкова виручка підприємств (підприємців), окрім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може вико­ ристовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у про­ цесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків із бю­ джетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.

• Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт ка­ си протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених підрозділів підприємств залізничного транспорту і морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, рахуючи день одержання готівки в установі банку. Готівка, що одержана в установі банку на інші випла­ ти, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, одержані в установі банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до установи банку не пізніше наступного робочого дня установи банку та підприємства або можуть залишатися в його касі (в межах установленого ліміту) і видаватися на ті самі цілі.

• Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, що здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів од дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.

• видання готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умо­ ви повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами. Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії під-

72

приємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі терміни:

• за відрядженнями - протягом трьох робочих днів після повер­ нення з відрядження;

• на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів ії пе­ рероблення та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту - протягом десяти робочих днів од дня видання готівки під звіт;

• на всі інші виробничі (господарські) потреби - наступного ро­ бочого дня після видання готівки під звіт.

Контроль за дотриманням підприємствами касової дисципліни здійснюють органи державної податкової служби України та інші ор­гани в межах своєї компетенції.

До підприємств (підприємців) застосовуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством України за такі порушення:

• перевищення встановлених лімітів каси;

• неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки;

• перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видання готівкових коштів під звіт без повно­ го звітування щодо раніше виданих коштів;

• витрачання готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу;

• використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням;

• проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покуп­ цем готівкових коштів.