72. Перебудова державного апарату на воєнний лад. Реорганізація органів суду і прокуратури (1941-1945).

Згідно указу Прездії УРСР « Про воєнний стан» від 22 червні 1941р. у місцях оголошених на воєнному фронті військ. рада фронтів були передані ф-ії органів держ. влади. З метою мобілізації всіх сил держ Постановою Президії ВР СРСР, ЦК ВКП(б) і Раднаркомом СРСР 30 червня 1941 р. ств. єдиний пол. воєнний орган з надзв. повноважень –ДКО. Він зосереджував всю владу – воєнну, пол., господ. Видава обов*язкові постанови і розпорядження. Призначав уповноважених в Києві, в кожній обл., великиї містах, на великих оборонних заводах. Утв. міські комітети оборони. Вони керували підготовкою до захисту міст. На місцях ств. міські комітети оборони. Вони успішно діяли при обороні міст-героїв.

Проведена значна робота по мобілізації ресурсів відсічі фашистам. Сотні тися поповнили ряди винищуальних загонів. Ств. цілі дивізії народного ополчення. Щоб налагодити роботу тилу потрібно було здійснитии надзв. повноваження.

30 червня 1941 р. при Раднаркомі ств. спеціальний комітет по обліку і розподілу робочої сили. Вони проводили роботу по мобілізації робочої сили.

Швидкий наступ фаш. військ зумовив ств. Раду з евакуації. В Укр. цю роботу проводили уповноважені. До к. 1942р. з терит. Укр. було евакуйовано 550 підпр. оборонного значення.

Зпочатком війни зросла роль викон.-розпор. органів. Надзв. умови воєнного часу вимагали перебудови правлячих органів, особливо міліції і суд.-прокур. органів. Указом від 22 червні 1941 р. затв. Положення про військ. трибунали в місцевостях, оголош. районами військ. дій. Вони діли при військ. округах, на флотах, при арміях. Діяли лінійні суди залізн. і водного транспорту.

Таким чином, на терит. Укр. були створені такі вйськ. трибунали : війсь. трибунал НКВС, зал. транспорту, водного трансп., у прифронтових обл.

На Укр. функціонув. суд система, яка була до війни. Значні міни відбулись у д-сті терит. судів і органів прокурат УРСР. Вони переводились на воєнний стан. Обл. суди реоргганіз у воєнні трибунали. Були переведені на воєнний стан майже всі прокуратури.

73. Український рух опору рух опору: радянські партизани партизани і упа.

Бандерівці збагнувши, що Нім. розглядає Укр. як колонію, перейшли до партизанської боротьбі з гітлерівцями. Вже на прикінці 1942р. численні партизанські загони, якими керували оунівці, об*єднались в УПА. Її командиром став офіцер реформованого Нахтігалю Роман Шухевич. Він зумів ств. професійну партизанську армію, яка фактично контролювала майже всю територ. Зах. Укр. У 1942-43рр. під контролем УПА на Волині була прголошена Колківська республіка, де функціонув. укр. цивільна та військ. влада. Німці боялися потикати в цей район навіть носа. Програма боротьби УПА спрамовувалась як проти боротьби з фашистами, так і проти більшовицького режиму. Коли розпочався наступ Червоної армії на зх., УПА вступає в сутички з рад. військами.

У серпні 1944. за ініціативою ОУН-Б під Самбором таємно зібралась делегація різних пол. партій і предст. сх. укр. та утв. Укр. Головну Визвольну Раду.

У тилу Черв. армії розгонулась справжня парт. війна. У селах поряд з Радами нелегально діяли нац-держ. структури ОУН, які спирались на УПА.