33.Конституція Пилипа Орлика і її основні положення та історичне значення.

Пiсля смерті І.Мазепи у 1710р.гетьманом було обрано генер.писаря Пилипа Орлика.В день виборів Пилипа Орлика 5 квітня 1710р.було підписано договір під назвою «Конституція прав і свобод запорозького війська».історичне значення договору перш за все в тому,що він був першим конституційним актом У.Конст.обмеж.права гетьмана на користь старшинської аристократії і точно встановлювання якими прибутками міг користуватись гетьман.Конст.приділяла увагу також соц.стан.міщан,селян,та козаків.В цілому вона свідчила про перемогу старшинської аристократії над гетьманським абсолютизмом.Конституція була маніфестом держ.волі укр.народу,памятником держ.політ.думки.

34.Суспільний лад і державний устрій в західноукраїнських землях (середина 17-друга половина 18 ст.)

Сусп.лад.Панівним класом були феодали,правлячу верхівку становили князі та панство утворюючи могутній прошарок магнатів-аристократію.На праві власності їм належали велечезні зем.володіння.Магнати в основному походили з панівних класів Польщі,Румунії та Угорщини. Основну группу феодалів становила шляхта.Верхівка шляхти володіла вотчинними,а основна її маса удільними землями.Шляхта звільнялася від податків і повинностей,за винятком,так званої,земської служби,тобто обовязку служити у війську і виконувати деякі повинності,повяз.з обороною країни.Шляхтичі могли обіймати державні посади,якщо вони сповідували католицизм. Для православних шляхтичів у 1676 під.загрозою см.кари був заборонений виїзд за межі Польщі або вїзд на її.територію.без дозволу властей. Серед шляхти було чимало дрібної та бідної.Певними особливостями відрізнялась пн.Буковина.Тут було дуже мало великих панських маєтків.Серед феодалів майже не було укр.,значним був прошарок вільних селян-резешей(до 30%).Духовенство-передусім-католицьке утвор.другий привілейований стан.Воно поділ.на біле(світське),і чторне(ченці). Селянство-становило осн.масу нас.зах-укр.земель.Міщани-число міщан зростало як і кількіть міст.У 1676р.на Львівській землі налічувалося понад 50 міст і містечок,на Гал.-38,на Вол.-68 тощо.Міська верхівка-купці,лихварі,власники будинків, землевласники-користувалися привілеями.Купецтво в містах обєднувалось в гільдії,більщість ремісників у цехів.Держ.устрій.Зах.-укр.землі поділялися на воєводства:руське,волзьке,волинське.Воєводства очолювались воєводами,яких король призначав з числа магнатів.При них існував.великий штат різних за рангом чиновників,яких підбирав собі воєвода.Головний з них був.-каштелян,котрий допомагав воєводі в управлінні і заміщав його в разі необхідності.Шляхта уважно пильнувала за тим,щоб король не створив вільного йому,розгалуженого чиновницького.апарату.Станово представницький орган-сейм(склад.із сенату)Сейм визначав осн.напрями дія-ті зовн.політ.держави,контролював фінанси.Король владарював але не правив.В Закарпатті станово-представницьким органом були державні збори,що склад.з 2 палат—табул.

35.Судочинство і право в західноукраїнських землях (середина 17 – друга половина 18 ст.).

Внаслідок Національно-визвольної війни Польська судова система була скасована. Тобто шляхетські становили 1)земські-в цив спр, 2)гродські-в крим спр, 3) та підкоморські-в земел-спр.

Всі суди керувалися статутом 1588, і в містах діяло магдебурзьке право.

Після створення Укр-держави-судова система складалася з 1)Генерального суду, 2) полкового, 3) сотенних та громадських ( сільських )!

1)Вищий відповідно-Ген-суд-до якого входили - ген судді ( в різні часи 3, 2, 1) і ген старшина! На початку війни діяв як суд 1-ї інстанції у справах особливої важливості..З часом став вищою апел-інстанцією! 2) Полкові суди-розглядали найбільше справ-їх очолювали полкові судді, проте головували полковники.

3) До сотенних входили-отаман, міський писар, осавул та хорунжий. Вони часто діяли з міськими (ратушними) судами але у 1730 їх було відокремлено, а ліквідували у 1763!

4)Громадські або сільські-були спільні для селян і козаків, але їхні справи розглядали окремо! До складу цих судів входили війт, та представники від селян і козаків.

У 1760-проведено суд-реформу-яку підтримав з`їзд старшини у Глухові-Україну було поділено на 20-судових повітів!. До складу підкоморського суду входили комірник, і підкоморій!

У півн Буковині з 1775р, у східній Галичині, та Закарпаття діяла система Австро-Угорської імперії. Судовими органами тут були жупи (комітети). Усі смертні вироки затверджував губернатор. Рішенням судів виносились іменем імператора. З 1774-в суд справах Галичини стали обов’язково використовувати австрійські правові акти.

1-ю Інстанцією для сільського населення стали домініальні суди, для міського магістрацькі, для шляхти земські! Таким чином на території-Лів, і Прав бережжя було ліквідовано частини козацької суд-системи і введено Рос І Авст-суд системи . Процес-було 2-змагальний і пошуковий (слідчий, інквізиційний).

Більш-стала сфера розшукового процесу, йому підлягали всі справи з тяжких злочинів.

Сторонами процесу були відпов і позивач. Позивачі мали право мати представників у суді, який називався прокуратор. З 18-ст-адвокат повірений.

Судочинство було усним і обов’язково відбивалось в протоколах, які підписували усі члени сууду. До сер-18ст-судочинство велося укр-що свічило що укр мова-мала статус державної.Судові докази-не змінюються-і включало-влесне зізнання, показання свідків, письмові та речові докази!

В 2-й половинні 18ст-додаються висновки експертів. Свідки поділялись на звичайних та офіційних. При розслідуванні тяжких злочинів застосовувалися катування, від нього звільнялась шляхта, духовенство, псих-хворі. Вагітні жінки, старі люди, і малолітні.

По закінченні судової справи суд приймав дикрет!

З сер-18ст-вирок судової справи почав називатися —мнение-- , а постановка з цив спр—ришением--.Сторона яка була невдоволена рішенням могла дати апеляцію в Ген військовий суд в 10-ний термін.Судові рішення виконували самі суди або місцеві уряди!

З 18ст-в судах відновлюється посада судового виконавця-возного!