• Дно – обернене до пульпи зуба

• Стінки – під кутом до дна

• Порожнину основну

• Порожнину додаткову (її ще називають додатковою площадкою), яка створюється в здорових тканинах для міцнішої фіксації пломби.

• Кути - за стінками, що їх утворюють , називаються щічно – медіальни ми

• Краї – разом із стінками обмежують вхідний отвір каріозної порожнини

• Стінки порожнини залежно від того , до якої сторони зуба звернені називаються :

• Вестибулярна(губна або щічна)

• Оральна(піднебінна або язична )

• Контактна (медіальна або латеральна – на фронтальних зубах, передня або задня – на жувальних зубах)

• Стінка ,обернена до ріжучого краю або жувальної поверхні

• Стінка ,обернена до ясен(приясенна)

• Елементи сформованої каріозної порожнини:

  Краї порожнини	грань яка оточує вхідний отвір і відмежовує сформовану каріозну порожнину від поверхні зуба.
  Стінки порожнини	поверхні , які направлені на зовнішні сторони зуба. Мають назву в залежності від їхнього напрямку: язикова (піднебінна), вестибулярна (щічна або губна), приясенна, контактна (дистальна і медіальна).
  Дно порожнини	поверхня, яка направлена до пульпи зуба. Має вигляд однієї площини (порожнини I,V класу) або складатися із одної чи кількох поверхонь (II,III,IVкласу)
  Кути порожнини	кути сформовані між стінками; називаються в залежності від назви стінок.

• Основна порожнина формується ящикоподібною, форма додаткової порожнини в ділянці жувальної поверхні може бути хрестоподібна, трикутною , у вигляді ластів’ячого хвоста та ін..

Основна додаткова площадка сприяє зміцненню фіксації пломби, а замкоподібна форма на жувальній поверхні утримує пломбу від зміщень під час жування,адже тиск на зуб при цьому досягає 45-90 кг. На жувальних зубах за шириною вона повинна дорівнювати основній або бути трішки вужчою.

Довжина додатковою площадки повинна бути не менш як у два рази довшою від довжини основної площадки,що складає ¼-1/5 площі всієї жувальної поверхні . Додаткова площадка менших розмірів не забезпечує фіксації пломби.

За глибиною додаткова площадка повинна розміщуватись на 1мм глибше емалево- дентинного з’єднання. Якщо ж зробити її менших розмірів, то порожнина буде надто мілкою, пломба – тонкою та неміцною.

Кут між основною та додатковою порожнинами повинен бути прямим .При гострому куті може статись злом пломби на його вершині. Додаткова площадка фронтальних зубів теж повинна бути під прямим кутом до основної і займати не менш ¼ піднебінної поверхні зуба та знаходитись у меах дентину.

Як в основній , так і в додатковій порожнинах у найбільш збережених ділянках твердих тканин за допомогою колесоподібного бора в дентині роблять неглибокі боріздки, ніші, замкоподібні заглиблення, які сприятимуть укріпленню майбутньої пломби(при цьому не можна відсікати емаль від дентину).

Для попередження травмування ясенного сосочка пломбою створюють приясенну стінку горизонтальною, під прямим до дна порожнини.

Недопустимий тупий кут між при ясенною стінкою і дно порожнини, бо пломба під дією жувального навантаження зсунеться на ясеневий сосочок т випаде.

2.Класифікація каріозних порожнин за G.V. Black .

Порожнини поділяються на:

Прості	порожнини розташовані на одній із поверхонь зуба (порожнини I,V класу)
Складні	кілька порожнин на різних поверхнях з’єднані в одну (II,III,IVкласу). Тут є основна порожнина, яка формується на місці локалізації каріозного ураження і додаткова (опорна площадка), яка формується додатково за рахунок висічення непошкоджених тканин і служить для покращення фіксації пломби..