- •Донецьк ДонУеп 2007
- •Тема 1 Автоматизовані інформаційні системи і технології в господарсько-правовій діяльності, класифікація інформаційних систем
- •1.1 Поняття та класифікація інформаційних технологій. Інформаційні технології у юридичній діяльності
- •1.2 Етапи та загальні тенденції розвитку інформаційних технологій у юридичній діяльності
- •Загальні вимоги до створення автоматизованих робочих місць
- •1.4 Поняття, покоління, структура та способи використання інформаційних систем
- •Тема 2 Інформаційні технології обробки даних
- •2.1 Табличні процесори
- •2.2 Системи управління базами даних
- •Мережна модель даних.
- •Реляційна модель даних
- •2.3 Текстові процесори
- •2.4 Графічні процесори
- •2.5 Геоінформаційні технології
- •2.6 Інтегровані пакети
- •Тема 3 Автоматизовані інформаційні технології ділових процесів та управління документами
- •3.1 Необхідність використання електронного документообігу
- •3.2 Загальні зведення про системи електронного документообігу
- •3.3 Системи керування електронним документообігом
- •3.3.1 Види систем електронного документообігу
- •3.4 Інформаційно-пошукові технології електронного діловодства
- •3.5 Розробка структури системи документообігу і шляхи його впровадження
- •3.5.1 Вимоги до прийому, обліку, реєстрації, проходження і відправлення кореспонденції й обліку документів
- •Порядок реєстрації вхідних документів
- •Порядок реєстрації і відправлення вихідних документів
- •Облік обсягу документообігу
- •Терміни виконання документів
- •3.5.2 Технологічна схема здійснення електронного документообігу Процес здійснення електронного документообігу подано на рис. 3.1. Перший етап – одержання інформації
- •Другий етап – попередня обробка
- •Тема 4 Використання Телекомунікаційних технологій у правовій діяльності
- •4.1 Переваги використання комп'ютерних мереж
- •4.2 Програмні додатки. Операційні системи користувача
- •4.3 Перетворення та обмін даними
- •Перетворення даних (кодування і декодування інформації)
- •Модель osi
- •4.4 Стандарти протоколів
- •4.5 Мережні операційні системи
- •Однорангові мережні ос (peer-to-peer Network Operating Systems)
- •Клієнт/серверні мережні ос (client-server Network Operating Systems)
- •4.6 Мережні апаратні засоби
- •Середовище передання даних
- •Кабельні середовища передання даних
- •Безпровідні середовища передання даних
- •Пристрої прийому/передання даних
- •Повторювачі (Repeaters)
- •Модеми (Modems)
- •Мікрохвильові прийомопередавачі (Microwave Transmitters)
- •Прийомопередавачі інфрачервоного і лазерного випромінювання (Infrared and Laser Transmitters)
- •4.7 Мережні топології
- •Фізичні топології
- •Фізична шина (Physical Bus)
- •Фізична зірка (Physical Star)
- •Фізичне кільце із підключенням типу зірка
- •Логічні топології
- •Логічна шина
- •Логічне кільце
- •Логічна зірка (комутація)
- •4.8 Загальні відомості про Інтернет
- •Локальний вузол
- •4.9 Сімейство протоколів tcp/ip
- •4.10 Адресація в Інтернет
- •4.11 Сервіс World Wide Web
- •Тема 5 Використовування інформаційно-пошукових систем у правовій діяльності
- •5.1 Призначення інформаційно-пошукових систем
- •5.2 Робота в Інформаційно-пошуковій системі
- •Тема 6 інформаційні системи законодавчих органів
- •6.1 Особливості та структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •6.2 Комп'ютерна мережа Верховної Ради України
- •6.3 Підсистема «Законопроект»
- •6.4 Електронний інформаційний бюлетень
- •6.5 Інформаційно-технічний комплекс «рада»
- •6.6 Бази даних правової інформації Верховної Ради України
- •6.7 Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •6.8 Інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв'язок»
- •6.9 Результати впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи
- •Тема 7 Автоматизація діяльності органів судової влади та прокуратури
- •7.1 Інформаційні системи судових органів
- •7.1.1 Проблеми і перспективи інформатизації судів
- •7.1.2 Інформаційні технології у діяльності Верховного Суду України
- •7.1.3 Типові автоматизовані робочі місця судів загальної юрисдикції
- •7.1.4 Автоматизація судового діловодства і судочинства
- •7.1.5 Автоматизоване робоче місце судового виконавця
- •7.1.6 Функціональні підсистеми іс державної судової адміністрації
- •7.2 Корпоративна інформаційна система органів прокуратури України
- •7.2.1 Концепція створення кіс органів прокуратури України
- •7.2.2 Автоматизовані системи органів прокуратури
- •7.2.3 Документообіг Генеральної прокуратури України
- •7.3 Комп'ютерні технології у судовій експертизі
- •Тема 8 аналіз функціонування інформаційних систем органів юстиції україни
- •8.1 Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України
- •8.2 Єдині та державні реєстри міністерства юстиції
- •8.2.1 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
- •8.2.2 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
- •8.2.3 Єдиний реєстр захисних знаків та спеціальних бланків нотаріальних документів
- •8.2.4 Єдиний реєстр нотаріусів України
- •8.2.5 Єдиний реєстр доручень
- •8.2.6 Державний реєстр застав рухомого майна
- •8.2.7 Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій
- •8.2.8 Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ
- •8.2.9 Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян
- •8.2.10 Реєстр прав власності на нерухоме майно
- •8.3 Багаторівнева ієрархічна іс «рагс»
- •Тема 9 Інформаційні системи і технології органів внутрішніх справ
- •9.1 Проблеми та стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення овс України
- •9.2 Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем
- •9.3 Рівні та склад інформаційних обліків підрозділів і служб овc
- •Підрозділами оперативної інформації формуються обліки:
- •9.4 Нормативно-правове й організаційно-кадрове забезпечення інформаційних підсистем
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
7.2 Корпоративна інформаційна система органів прокуратури України
7.2.1 Концепція створення кіс органів прокуратури України
Постійно зростаючий інформаційний потік вимагає істотного підвищення оперативності та ефективності роботи органів прокуратури, що сьогодні практично неможливо без впровадження новітніх комп'ютерних технологій. Автоматизація одержання, опрацювання, надання і використання всього обсягу інформації, що має відношення до питань охорони суспільного порядку і боротьби зі злочинністю, а також інших відомостей, необхідних для правоохоронних органів і відповідних міністерств і відомств, є одним із головних завдань органів прокуратури згідно з Державною програмою боротьби зі злочинністю.
Сьогодні у органах прокуратури переважає ручна праця з оброблення інформації. У поєднанні із достатньо формалізованим карним процесом і методами керування це породжує величезний документообіг. У свою чергу, це відриває і без того обмежені ресурси від безпосередньо правоохоронних функцій на суто офісну діяльність. При цьому службові документи важко доступні і не можуть бути ефективно використані для прийняття рішень.
Технічне забезпечення здебільшого складають застарілі комп'ютери. Більш того, відсутня система їх технічного обслуговування.
Особливу проблему становить координація та обмін інформацією між різними відомствами. Кожне відомство має свою власну систему обліку і звітності. Це породжує дублювання і плутанину. В Україні не існує незалежної, позавідомчої структури, яка б могла своєчасно надати надійні статистичні дані про злочинність та законність і допомогти у проведенні наукового аналізу ефективності правоохоронної роботи. Як наслідок, втрачається цінний організаційний досвід, знижується продуктивність праці.
У контексті задач і проблем інформаційно-правового і комп’ютерного забезпечення діяльності органів прокуратури України комп’ютерною службою Генеральної прокуратури розроблена і поступово впроваджується «Концепція створення корпоративної інформаційної системи органів прокуратури України». Концепція реалізується у рамках Національної програми інформатизації, при цьому враховується можливість інтеграції корпоративної інформаційно-обчислювальної мережі органів прокуратури в загальну ІС правоохоронних органів, а також інтеграцію в загальнодержавну інформаційно-обчислювальну мережу України.
Головна мета Концепції – створення на всій території України високоефективного автоматизованого інформаційно-обчислювального середовища, спроможного найбільш повно й оперативно задовольняти інформаційні потреби органів прокуратури всіх рівнів управління під час здійснення ними своїх функцій. Технічні і програмні засоби, впровадження яких передбачено, мають забезпечити виконання таких задач:
– міжвідомчі зв'язки – забезпечення двосторонніх електронно-інформаційних зв'язків між органами прокуратури України всіх рівнів з різними організаціями і службами України та приватними особами, які перебувають як на території України, так і за кордоном;
– статистика – забезпечення керівництва органів прокуратури, державних органів влади та управління на рівні району, міста, області й України статистичною інформацією про стан законності, правопорядку, злочинності та про результати діяльності органів прокуратури;
– документообіг – формування, збереження, пошук, аналіз і видача законодавчих і нормативних актів при здійсненні прокурорами нагляду за виконанням законів і проведенні профілактичних заходів щодо попередження порушень закону;
– впровадження безпаперової технології групової роботи – систем автоматизації ділових процедур (електронного документообігу);
– робота із кадрами – комплексне вирішення питань управління кадрами, підвищення оперативності виконання функціональних обов'язків співробітниками кадрових служб, зниження трудомісткості і строків підготовки та обґрунтованості аналітичних матеріалів, підвищення достовірності облікових даних.
При створенні КІС прокуратури України враховується трирівнева структура системи органів прокуратури України: перший рівень – Генеральна прокуратура України; другий рівень – прокуратури областей і прокуратури, прирівняні до них; третій рівень – прокуратури районів і міст, а також прокуратури, прирівняні до прокуратур районів. Органи прокуратури складають єдину централізовану систему з підпорядкуванням органів нижчого рівня вищому і Генеральному прокуророві.
Генеральна прокуратура України повинна мати інформаційні зв'язки з:
– вищими органами державної влади і управління – Верховною Радою України, Президентом України, урядом;
– судовими і правоохоронними органами – Конституційним Судом України, Верховний Судом України, Вищим господарським судом України, Міністерством юстиції України, Міністерством внутрішніх справ України;
– іншими міністерствами і відомствами.
Прокуратури другого та третього рівнів повинні мати аналогічні інформаційні зв'язки з представницькими і виконавчими органами відповідних рівнів, а також із прокуратурами вищого і нижчого рівнів підпорядкування.
Створення корпоративної ІС відбувається поетапно, при цьому частина робіт на окремих етапах проводиться паралельно. Виділено такі етапи проведення робіт:
1) створення ЛОМ Генеральної прокуратури України – встановлення структурованих кабельних систем у двох адміністративних будинках і з'єднання їх між собою; закупівля і встановлення активного мережного обладнання, робочих станцій проведення виділеної широкополосної лінії зв'язку до найближчого значного вузла Інтернет; закупівля і встановлення необхідного програмного забезпечення; навчання фахівців служби комп'ютеризації і користувачів;
2) створення ЛОМ у прокуратурах обласного рівня; з'єднання їх із ЛОМ Генеральної прокуратури за допомогою комутованих каналів АТС Мінзв'язку України, системою безпосереднього модемного зв'язку «АСТРА»; встановлення зв'язку за допомогою виділених або комутованих ліній із прокуратурами районного рівня; інтеграція баз даних із базами даних Генеральної прокуратури;
3) створення автоматизованих робочих місць на базі персональних комп'ютерів у прокуратурах районного рівня і з'єднання їх із ЛОМ прокуратур обласного рівня.
Основні стандартизовані компоненти системи:
– протокол взаємодії віддалених мереж – ТСР/ІР;
– внутрішньомережний протокол – ІРХ/SРХ;
– мережна операційна система – NETWARE 4.11 (Intranet Ware);
операційна система додатків –UNIX;
– базова система електронної пошти і документообігу – Lotus Notes;
– обладнання міжмережної взаємодії – Моtогоlа;
– система керування базами даних – Огаclе.
Особлива увага під час створення системи приділяється захисту інформації. Інформаційна безпека розглядається як чинник, від якого залежить надійність системи безпеки органів прокуратури України в цілому. Тому комплексна система захисту інформації від несанкціонованого доступу має:
– оперативно реагувати на зміни чинників, які визначають методи і засоби захисту інформації;
– базуватися на кращих алгоритмах закриття інформації, які гарантують надійний криптографічний захист;
– мати найважливіші елементи ідентифікації користувачів і контролю істинності інформації, що передається і зберігається;
– здійснювати захист від несанкціонованого доступу до інформації в базах даних, файлах, на носіях інформації, а також під час її передавання лініями зв'язку в локальних і глобальних мережах;
– забезпечувати режим спеціально захищеної електронної пошти для обміну секретною інформацією із високою швидкістю і достовірністю передання інформації адресату;
– мати зручну і надійну ключову систему, яка гарантує безпеку під час підготовки і розподілу ключів між користувачами;
– забезпечувати різні рівні доступу користувачів до інформації, що захищається.
Завершення проекту забезпечить значне покращення інформаційно-аналітичних служб на всіх рівнях правоохоронної системи, зменшення дублювання численних форм державної і відомчої звітності, ефективну координацію та обмін інформацією між різними відомствами. Водночас, для одержання повного ефекту необхідні розробка, узгодження та уточнення стандартів обміну інформацією між правоохоронними відомствами, сумісних зі стандартами, рекомендованими ООН та Радою Європи.
