
- •Донецьк ДонУеп 2007
- •Тема 1 Автоматизовані інформаційні системи і технології в господарсько-правовій діяльності, класифікація інформаційних систем
- •1.1 Поняття та класифікація інформаційних технологій. Інформаційні технології у юридичній діяльності
- •1.2 Етапи та загальні тенденції розвитку інформаційних технологій у юридичній діяльності
- •Загальні вимоги до створення автоматизованих робочих місць
- •1.4 Поняття, покоління, структура та способи використання інформаційних систем
- •Тема 2 Інформаційні технології обробки даних
- •2.1 Табличні процесори
- •2.2 Системи управління базами даних
- •Мережна модель даних.
- •Реляційна модель даних
- •2.3 Текстові процесори
- •2.4 Графічні процесори
- •2.5 Геоінформаційні технології
- •2.6 Інтегровані пакети
- •Тема 3 Автоматизовані інформаційні технології ділових процесів та управління документами
- •3.1 Необхідність використання електронного документообігу
- •3.2 Загальні зведення про системи електронного документообігу
- •3.3 Системи керування електронним документообігом
- •3.3.1 Види систем електронного документообігу
- •3.4 Інформаційно-пошукові технології електронного діловодства
- •3.5 Розробка структури системи документообігу і шляхи його впровадження
- •3.5.1 Вимоги до прийому, обліку, реєстрації, проходження і відправлення кореспонденції й обліку документів
- •Порядок реєстрації вхідних документів
- •Порядок реєстрації і відправлення вихідних документів
- •Облік обсягу документообігу
- •Терміни виконання документів
- •3.5.2 Технологічна схема здійснення електронного документообігу Процес здійснення електронного документообігу подано на рис. 3.1. Перший етап – одержання інформації
- •Другий етап – попередня обробка
- •Тема 4 Використання Телекомунікаційних технологій у правовій діяльності
- •4.1 Переваги використання комп'ютерних мереж
- •4.2 Програмні додатки. Операційні системи користувача
- •4.3 Перетворення та обмін даними
- •Перетворення даних (кодування і декодування інформації)
- •Модель osi
- •4.4 Стандарти протоколів
- •4.5 Мережні операційні системи
- •Однорангові мережні ос (peer-to-peer Network Operating Systems)
- •Клієнт/серверні мережні ос (client-server Network Operating Systems)
- •4.6 Мережні апаратні засоби
- •Середовище передання даних
- •Кабельні середовища передання даних
- •Безпровідні середовища передання даних
- •Пристрої прийому/передання даних
- •Повторювачі (Repeaters)
- •Модеми (Modems)
- •Мікрохвильові прийомопередавачі (Microwave Transmitters)
- •Прийомопередавачі інфрачервоного і лазерного випромінювання (Infrared and Laser Transmitters)
- •4.7 Мережні топології
- •Фізичні топології
- •Фізична шина (Physical Bus)
- •Фізична зірка (Physical Star)
- •Фізичне кільце із підключенням типу зірка
- •Логічні топології
- •Логічна шина
- •Логічне кільце
- •Логічна зірка (комутація)
- •4.8 Загальні відомості про Інтернет
- •Локальний вузол
- •4.9 Сімейство протоколів tcp/ip
- •4.10 Адресація в Інтернет
- •4.11 Сервіс World Wide Web
- •Тема 5 Використовування інформаційно-пошукових систем у правовій діяльності
- •5.1 Призначення інформаційно-пошукових систем
- •5.2 Робота в Інформаційно-пошуковій системі
- •Тема 6 інформаційні системи законодавчих органів
- •6.1 Особливості та структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •6.2 Комп'ютерна мережа Верховної Ради України
- •6.3 Підсистема «Законопроект»
- •6.4 Електронний інформаційний бюлетень
- •6.5 Інформаційно-технічний комплекс «рада»
- •6.6 Бази даних правової інформації Верховної Ради України
- •6.7 Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •6.8 Інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв'язок»
- •6.9 Результати впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи
- •Тема 7 Автоматизація діяльності органів судової влади та прокуратури
- •7.1 Інформаційні системи судових органів
- •7.1.1 Проблеми і перспективи інформатизації судів
- •7.1.2 Інформаційні технології у діяльності Верховного Суду України
- •7.1.3 Типові автоматизовані робочі місця судів загальної юрисдикції
- •7.1.4 Автоматизація судового діловодства і судочинства
- •7.1.5 Автоматизоване робоче місце судового виконавця
- •7.1.6 Функціональні підсистеми іс державної судової адміністрації
- •7.2 Корпоративна інформаційна система органів прокуратури України
- •7.2.1 Концепція створення кіс органів прокуратури України
- •7.2.2 Автоматизовані системи органів прокуратури
- •7.2.3 Документообіг Генеральної прокуратури України
- •7.3 Комп'ютерні технології у судовій експертизі
- •Тема 8 аналіз функціонування інформаційних систем органів юстиції україни
- •8.1 Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України
- •8.2 Єдині та державні реєстри міністерства юстиції
- •8.2.1 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
- •8.2.2 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
- •8.2.3 Єдиний реєстр захисних знаків та спеціальних бланків нотаріальних документів
- •8.2.4 Єдиний реєстр нотаріусів України
- •8.2.5 Єдиний реєстр доручень
- •8.2.6 Державний реєстр застав рухомого майна
- •8.2.7 Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій
- •8.2.8 Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ
- •8.2.9 Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян
- •8.2.10 Реєстр прав власності на нерухоме майно
- •8.3 Багаторівнева ієрархічна іс «рагс»
- •Тема 9 Інформаційні системи і технології органів внутрішніх справ
- •9.1 Проблеми та стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення овс України
- •9.2 Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем
- •9.3 Рівні та склад інформаційних обліків підрозділів і служб овc
- •Підрозділами оперативної інформації формуються обліки:
- •9.4 Нормативно-правове й організаційно-кадрове забезпечення інформаційних підсистем
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
6.8 Інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв'язок»
Оперативне опрацювання великих обсягів і потоків інформації, підвищені вимоги до її достовірності, необхідність інформаційно-аналітичного супроводу кожного етапу законотворчого процесу, накопичення та швидкого доступу до інформації у різноманітних аспектах визначили необхідність створення інформаційно-аналітичного комплексу «Зворотний зв'язок».
Комплекс «Зворотний зв'язок» забезпечує аналітичну обробку звернень, пропозицій та скарг громадян, повідомлень преси, дозволяє відстежити фактичні результати впровадження нормативно-правових актів щодо змін у житті суспільства та становлення нової держави. Комплекс також забезпечує обробку даних про народних депутатів, їхні програми, облік та аналіз результатів виборів.
Впровадження інформаційно-аналітичної системи (ІАС) «Вибори» як складової частини комплексу «Зворотний зв'язок» продемонструвало значну ефективність використання сучасних інформаційних технологій у виборчому процесі.
ІАС «Вибори» здійснює:
– централізоване накопичення інформації, що надходить із виборчих округів, про хід виборів на всіх етапах виборчого процесу;
– узагальнення інформації про хід реєстрації претендентів та кандидатів в регіонах та виборчих округах;
– формування даних про кандидатів у депутати у обсязі відомостей, передбачених Законом України про вибори народних депутатів України;
– збір (за допомогою електронної пошти або телеграфних повідомлень), контроль та опрацювання оперативної інформації про результати виборів;
– формування звітів, статистичних та інформаційно-аналітичних довідок;
– оперативні дані про реєстрацію претендентів та кандидатів по регіонах та округах;
– облікова картка, автобіографія та програма кандидата в народні депутати;
– оперативні дані про хід голосування в округах регіонів у задані інтервали часу на день виборів;
– деталізовані результати виборів по регіонах та по виборчих округах у вигляді альбому-звіту.
Формуються також звіти про результати кожного туру виборів:
– повний звіт про результати виборів по всіх кандидатах у народні депутати;
– звіт про результати виборів по округах, у яких обрано народних депутатів України.
Крім регламентних запитів, система забезпечує обслуговування запитів користувача згідно з довільною комбінацією параметрів та їх значень, оперативно формує відповідні звіти за формою, означеною користувачем, для перегляду на екрані або друку.
У комп’ютерному банку даних ЦВК зберігається інформація про всіх кандидатів, накопичено великі обсяги фактографічної та аналітичної інформації, яка є важливим інформаційним ресурсом для політологів, аналітиків та законотворців.
6.9 Результати впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи
Використання засобів інформаційно-обчислювальної техніки в українському парламенті дозволило створити єдину комплексну технологію опрацювання даних, яка містить фіксацію і попередню підготовку інформації, семантичне та лінгвістичне опрацювання, зберігання, актуалізацію, дублювання інформації на випадок можливих пошкоджень оригіналу й оперативне надання даних користувачам у потрібних їм аспектах. При цьому форми надання інформації пропонуються різноманітні: від короткочасної видачі на екран до виводу на різні пристрої (друкування, компакт-диски та інші носії).
Основними результатами впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи законотворчої та правозастосовної діяльності є:
– піднесення рівня обґрунтованості управлінських рішень за рахунок можливості широкого використання різних джерел альтернативної аналітичної інформації, вчасної обробки даних, достатнього інформаційного забезпечення нормотворчої діяльності, застосування сучасних наукових методів та засобів обробки даних, що сприяє також зменшенню впливу суб’єктивних чинників;
– підвищення продуктивності праці у нормотворчій та правозастосовній діяльності за рахунок можливості швидкого пошуку та порівняльного аналізу даних у великих масивах інформації;
– впровадження принципу одноразової фіксації та колективного використання даних, а також технології їх опрацювання і пересилки;
– синхронізація інформаційних потоків, скорочення технологічного циклу проходження законопроектів, уникнення паралелізму в законопроектних роботах та багатоаспектному використанні накопичених даних;
– можливість моделювання та прогнозування наслідків введення нових законів та підзаконних актів ще до їх прийняття;
– значна економія матеріальних і трудових ресурсів при розробленні законопроектів та інших нормативних актів.
Організаційне, науково-технічне та методичне забезпечення розробки та функціонування комп’ютеризованої системи інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності в українському парламенті покладено на Центр управління комп’ютеризованих інформаційних систем та мереж Секретаріату Верховної Ради України (УКІСМ).
– впроваджує нові технології, методи і засоби збору, обробки та видання даних для ефективної діяльності підрозділів Верховної Ради України і народних депутатів України;
– забезпечує функціонування та розвиток комп’ютеризованих інформаційних систем і мереж, обробку законопроектів на всіх стадіях їх проходження у Верховній Раді України до оформлення і прийняття;
– здійснює автоматизацію управління законотворчим процесом;
– створює і забезпечую функціонування баз даних, електронних бюлетенів у галузі права, економіки та накопичує інші фонди інформації, які можуть бути використані при роботі над законопроектами, у нормотворчій та право застосовній діяльності;
– формує та поширює еталонну базу даних нормативно-правових актів (офіційних документів), що приймаються вищими органами влади в Україні;
– сприяє доступу користувачів до масивів даних обчислювальних центрів міністерств і відомств, організацій, установ та баз даних законодавчих актів зарубіжних країн;
– встановлює зв’язки з питань електронного обміну правовою та іншою інформацією з відповідними службами парламентів інших країн;
– забезпечує своєчасне надходження вхідної інформації та актуалізацію баз даних;
– підтримує функціонування програмних, технічних та мережених комплексів Верховної Ради України;
– проводить роботи зі створення автоматизованих інформаційних систем, комплексів і робочих місць у Верховній Раді України, у тому числі спільно та за участю міністерств і відомств, науково-дослідних установ і підприємств;
– формує науково-технічну політику у галузі інформатизації та контролює ефективність інформативно-обчислювальної техніки у підрозділах Верховної Ради України;
– веде науково-методичну роботу, здійснює координацію програм комп’ютеризації в системі органів законодавчої влади;
– організовує навчання із опанування комп’ютерною технікою, що функціонує в підрозділах Верховної Ради України;
– формує та організовує разом із відповідними підрозділами апарату Верховної Ради України виконання плану розвитку інформатизації та її матеріально-технічного забезпечення.