
- •Донецьк ДонУеп 2007
- •Тема 1 Автоматизовані інформаційні системи і технології в господарсько-правовій діяльності, класифікація інформаційних систем
- •1.1 Поняття та класифікація інформаційних технологій. Інформаційні технології у юридичній діяльності
- •1.2 Етапи та загальні тенденції розвитку інформаційних технологій у юридичній діяльності
- •Загальні вимоги до створення автоматизованих робочих місць
- •1.4 Поняття, покоління, структура та способи використання інформаційних систем
- •Тема 2 Інформаційні технології обробки даних
- •2.1 Табличні процесори
- •2.2 Системи управління базами даних
- •Мережна модель даних.
- •Реляційна модель даних
- •2.3 Текстові процесори
- •2.4 Графічні процесори
- •2.5 Геоінформаційні технології
- •2.6 Інтегровані пакети
- •Тема 3 Автоматизовані інформаційні технології ділових процесів та управління документами
- •3.1 Необхідність використання електронного документообігу
- •3.2 Загальні зведення про системи електронного документообігу
- •3.3 Системи керування електронним документообігом
- •3.3.1 Види систем електронного документообігу
- •3.4 Інформаційно-пошукові технології електронного діловодства
- •3.5 Розробка структури системи документообігу і шляхи його впровадження
- •3.5.1 Вимоги до прийому, обліку, реєстрації, проходження і відправлення кореспонденції й обліку документів
- •Порядок реєстрації вхідних документів
- •Порядок реєстрації і відправлення вихідних документів
- •Облік обсягу документообігу
- •Терміни виконання документів
- •3.5.2 Технологічна схема здійснення електронного документообігу Процес здійснення електронного документообігу подано на рис. 3.1. Перший етап – одержання інформації
- •Другий етап – попередня обробка
- •Тема 4 Використання Телекомунікаційних технологій у правовій діяльності
- •4.1 Переваги використання комп'ютерних мереж
- •4.2 Програмні додатки. Операційні системи користувача
- •4.3 Перетворення та обмін даними
- •Перетворення даних (кодування і декодування інформації)
- •Модель osi
- •4.4 Стандарти протоколів
- •4.5 Мережні операційні системи
- •Однорангові мережні ос (peer-to-peer Network Operating Systems)
- •Клієнт/серверні мережні ос (client-server Network Operating Systems)
- •4.6 Мережні апаратні засоби
- •Середовище передання даних
- •Кабельні середовища передання даних
- •Безпровідні середовища передання даних
- •Пристрої прийому/передання даних
- •Повторювачі (Repeaters)
- •Модеми (Modems)
- •Мікрохвильові прийомопередавачі (Microwave Transmitters)
- •Прийомопередавачі інфрачервоного і лазерного випромінювання (Infrared and Laser Transmitters)
- •4.7 Мережні топології
- •Фізичні топології
- •Фізична шина (Physical Bus)
- •Фізична зірка (Physical Star)
- •Фізичне кільце із підключенням типу зірка
- •Логічні топології
- •Логічна шина
- •Логічне кільце
- •Логічна зірка (комутація)
- •4.8 Загальні відомості про Інтернет
- •Локальний вузол
- •4.9 Сімейство протоколів tcp/ip
- •4.10 Адресація в Інтернет
- •4.11 Сервіс World Wide Web
- •Тема 5 Використовування інформаційно-пошукових систем у правовій діяльності
- •5.1 Призначення інформаційно-пошукових систем
- •5.2 Робота в Інформаційно-пошуковій системі
- •Тема 6 інформаційні системи законодавчих органів
- •6.1 Особливості та структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •6.2 Комп'ютерна мережа Верховної Ради України
- •6.3 Підсистема «Законопроект»
- •6.4 Електронний інформаційний бюлетень
- •6.5 Інформаційно-технічний комплекс «рада»
- •6.6 Бази даних правової інформації Верховної Ради України
- •6.7 Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •6.8 Інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв'язок»
- •6.9 Результати впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи
- •Тема 7 Автоматизація діяльності органів судової влади та прокуратури
- •7.1 Інформаційні системи судових органів
- •7.1.1 Проблеми і перспективи інформатизації судів
- •7.1.2 Інформаційні технології у діяльності Верховного Суду України
- •7.1.3 Типові автоматизовані робочі місця судів загальної юрисдикції
- •7.1.4 Автоматизація судового діловодства і судочинства
- •7.1.5 Автоматизоване робоче місце судового виконавця
- •7.1.6 Функціональні підсистеми іс державної судової адміністрації
- •7.2 Корпоративна інформаційна система органів прокуратури України
- •7.2.1 Концепція створення кіс органів прокуратури України
- •7.2.2 Автоматизовані системи органів прокуратури
- •7.2.3 Документообіг Генеральної прокуратури України
- •7.3 Комп'ютерні технології у судовій експертизі
- •Тема 8 аналіз функціонування інформаційних систем органів юстиції україни
- •8.1 Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України
- •8.2 Єдині та державні реєстри міністерства юстиції
- •8.2.1 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
- •8.2.2 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
- •8.2.3 Єдиний реєстр захисних знаків та спеціальних бланків нотаріальних документів
- •8.2.4 Єдиний реєстр нотаріусів України
- •8.2.5 Єдиний реєстр доручень
- •8.2.6 Державний реєстр застав рухомого майна
- •8.2.7 Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій
- •8.2.8 Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ
- •8.2.9 Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян
- •8.2.10 Реєстр прав власності на нерухоме майно
- •8.3 Багаторівнева ієрархічна іс «рагс»
- •Тема 9 Інформаційні системи і технології органів внутрішніх справ
- •9.1 Проблеми та стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення овс України
- •9.2 Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем
- •9.3 Рівні та склад інформаційних обліків підрозділів і служб овc
- •Підрозділами оперативної інформації формуються обліки:
- •9.4 Нормативно-правове й організаційно-кадрове забезпечення інформаційних підсистем
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
Логічне кільце
У топології логічне кільце (рис. 4.8) кадри даних передаються по фізичному кільцю доти, поки не пройдуть через усе середовище передання даних. Топологія логічне кільце базується на топології фізичне кільце із підключенням типу зірка. Кожна станція підключена до фізичного кільця, одержує дані від попередньої станції і повторює цей же сигнал для наступної станції. Таким чином, дані, повторюючись, випливають від однієї станції до іншої доти, поки не досягнуть станції, який вони були адресовані. Станція, що одержує, копіює дані із середовища передання і додає до кадру атрибут, що вказує на успішне одержання даних. Далі кадр із установленим атрибутом доставки продовжує подорож кільцем доти, поки не досягне станції, що відправила ці дані. Станція, проаналізувавши атрибут доставки і переконавши в успішності передання даних, видаляє свій кадр із мережі. рисунок демонструє процес передання даних у вигляді логічного кільця у мережі, що базується на топології фізичне кільце з підключенням типу зірка.
Рисунок 4.8 – Топологія логічне кільце
Метод контролю доступу до середовища передання у таких мережах завжди базується на технології маркерів доступу. Однак послідовність одержання права на передання даних (шлях проходження маркера), не завжди може відповідати реальної послідовності підключення станцій до фізичного кільця. IBM's Token-Ring являє приклад мережі, що використовує топологію логічного кільця, що базується на фізичному кільці з підключенням типу зірка.
Логічна зірка (комутація)
У топології логічна зірка (рис. 4.9) використовується метод комутації, що забезпечує обмеження поширення сигналу у середовищі передання у межах деякої її частини. Механізм такого обмеження є основним у топології логічна зірка.
У чистому виді комутація надає виділену лінію передання даних кожної станції. Коли одна станція передає сигнал іншій станції, підключеної до того ж самому комутатору, то комутатор передає сигнал тільки середовищу передання даних, що з'єднує ці дві станції. На рис. 4.9 показано спосіб передання даних між двома станціями, підключеними до одного комутатора. При такому підході можливе одночасне передання даних між декількома парами машин, тому що дані, що передаються між будь-якими двома станціями, залишаються невидимими для інших пар станцій.
Рисунок 4.9 – Комунікація
Більшість технологій комутації створюються на базі існуючих мережних стандартів, підвищуючи їх функціональність. Наприклад, розглянутий раніше стандарт мережі 10Base-T (метод контролю CSMA/CD), дозволяє застосовувати комутацію.
Деякі комутатори розробляються для підтримки можливостей одночасного використання декількох мережних стандартів. Наприклад, один комутатор може мати порти для підключення станцій як за стандартом 10Base-T Ethernet, так і FDDI (Fiber Distributed Data Interface).
Комутатори мають убудовану логіку, що дозволяє їм інтелектуально керувати процесом передання даних між машинами. Внутрішній логіці комутаторів властива швидкісна дія, тому що вони повинні забезпечувати можливість одночасного передання даних із максимальною швидкістю між кожною парою портів. Таким чином, використання комутаторів дозволяє істотно збільшити продуктивність мережі.
Комутація ілюструє те, що логічна топологія визначається не тільки методом контролю доступу до середовища передання, але і безліччю інших аспектів схем електронних з'єднань (комутатор є досить складним і дорогим електронним пристроєм). Комбінуючи нові технології комутації з існуючими логічними схемами з'єднання, інженери одержують можливість створення нових логічних топологій.
Кілька комутаторів можуть бути з'єднані між собою з використанням однієї чи декількох фізичних топологій. Комутатори можуть бути використані не тільки для з'єднання індивідуальних станцій, але і цілих груп станцій. Такі групи називаються сегменті мережі. Таким чином, через багато причин комутація може значно підвищити продуктивність мережі.