- •Донецьк ДонУеп 2007
- •Тема 1 Автоматизовані інформаційні системи і технології в господарсько-правовій діяльності, класифікація інформаційних систем
- •1.1 Поняття та класифікація інформаційних технологій. Інформаційні технології у юридичній діяльності
- •1.2 Етапи та загальні тенденції розвитку інформаційних технологій у юридичній діяльності
- •Загальні вимоги до створення автоматизованих робочих місць
- •1.4 Поняття, покоління, структура та способи використання інформаційних систем
- •Тема 2 Інформаційні технології обробки даних
- •2.1 Табличні процесори
- •2.2 Системи управління базами даних
- •Мережна модель даних.
- •Реляційна модель даних
- •2.3 Текстові процесори
- •2.4 Графічні процесори
- •2.5 Геоінформаційні технології
- •2.6 Інтегровані пакети
- •Тема 3 Автоматизовані інформаційні технології ділових процесів та управління документами
- •3.1 Необхідність використання електронного документообігу
- •3.2 Загальні зведення про системи електронного документообігу
- •3.3 Системи керування електронним документообігом
- •3.3.1 Види систем електронного документообігу
- •3.4 Інформаційно-пошукові технології електронного діловодства
- •3.5 Розробка структури системи документообігу і шляхи його впровадження
- •3.5.1 Вимоги до прийому, обліку, реєстрації, проходження і відправлення кореспонденції й обліку документів
- •Порядок реєстрації вхідних документів
- •Порядок реєстрації і відправлення вихідних документів
- •Облік обсягу документообігу
- •Терміни виконання документів
- •3.5.2 Технологічна схема здійснення електронного документообігу Процес здійснення електронного документообігу подано на рис. 3.1. Перший етап – одержання інформації
- •Другий етап – попередня обробка
- •Тема 4 Використання Телекомунікаційних технологій у правовій діяльності
- •4.1 Переваги використання комп'ютерних мереж
- •4.2 Програмні додатки. Операційні системи користувача
- •4.3 Перетворення та обмін даними
- •Перетворення даних (кодування і декодування інформації)
- •Модель osi
- •4.4 Стандарти протоколів
- •4.5 Мережні операційні системи
- •Однорангові мережні ос (peer-to-peer Network Operating Systems)
- •Клієнт/серверні мережні ос (client-server Network Operating Systems)
- •4.6 Мережні апаратні засоби
- •Середовище передання даних
- •Кабельні середовища передання даних
- •Безпровідні середовища передання даних
- •Пристрої прийому/передання даних
- •Повторювачі (Repeaters)
- •Модеми (Modems)
- •Мікрохвильові прийомопередавачі (Microwave Transmitters)
- •Прийомопередавачі інфрачервоного і лазерного випромінювання (Infrared and Laser Transmitters)
- •4.7 Мережні топології
- •Фізичні топології
- •Фізична шина (Physical Bus)
- •Фізична зірка (Physical Star)
- •Фізичне кільце із підключенням типу зірка
- •Логічні топології
- •Логічна шина
- •Логічне кільце
- •Логічна зірка (комутація)
- •4.8 Загальні відомості про Інтернет
- •Локальний вузол
- •4.9 Сімейство протоколів tcp/ip
- •4.10 Адресація в Інтернет
- •4.11 Сервіс World Wide Web
- •Тема 5 Використовування інформаційно-пошукових систем у правовій діяльності
- •5.1 Призначення інформаційно-пошукових систем
- •5.2 Робота в Інформаційно-пошуковій системі
- •Тема 6 інформаційні системи законодавчих органів
- •6.1 Особливості та структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •6.2 Комп'ютерна мережа Верховної Ради України
- •6.3 Підсистема «Законопроект»
- •6.4 Електронний інформаційний бюлетень
- •6.5 Інформаційно-технічний комплекс «рада»
- •6.6 Бази даних правової інформації Верховної Ради України
- •6.7 Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •6.8 Інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв'язок»
- •6.9 Результати впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи
- •Тема 7 Автоматизація діяльності органів судової влади та прокуратури
- •7.1 Інформаційні системи судових органів
- •7.1.1 Проблеми і перспективи інформатизації судів
- •7.1.2 Інформаційні технології у діяльності Верховного Суду України
- •7.1.3 Типові автоматизовані робочі місця судів загальної юрисдикції
- •7.1.4 Автоматизація судового діловодства і судочинства
- •7.1.5 Автоматизоване робоче місце судового виконавця
- •7.1.6 Функціональні підсистеми іс державної судової адміністрації
- •7.2 Корпоративна інформаційна система органів прокуратури України
- •7.2.1 Концепція створення кіс органів прокуратури України
- •7.2.2 Автоматизовані системи органів прокуратури
- •7.2.3 Документообіг Генеральної прокуратури України
- •7.3 Комп'ютерні технології у судовій експертизі
- •Тема 8 аналіз функціонування інформаційних систем органів юстиції україни
- •8.1 Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України
- •8.2 Єдині та державні реєстри міністерства юстиції
- •8.2.1 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
- •8.2.2 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
- •8.2.3 Єдиний реєстр захисних знаків та спеціальних бланків нотаріальних документів
- •8.2.4 Єдиний реєстр нотаріусів України
- •8.2.5 Єдиний реєстр доручень
- •8.2.6 Державний реєстр застав рухомого майна
- •8.2.7 Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій
- •8.2.8 Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ
- •8.2.9 Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян
- •8.2.10 Реєстр прав власності на нерухоме майно
- •8.3 Багаторівнева ієрархічна іс «рагс»
- •Тема 9 Інформаційні системи і технології органів внутрішніх справ
- •9.1 Проблеми та стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення овс України
- •9.2 Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем
- •9.3 Рівні та склад інформаційних обліків підрозділів і служб овc
- •Підрозділами оперативної інформації формуються обліки:
- •9.4 Нормативно-правове й організаційно-кадрове забезпечення інформаційних підсистем
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
Логічна шина
У топології логічна шина послідовність даних, називані кадрами (frames), у вигляді сигналів поширюються одночасно у всіх напрямках існуючим середовищем передання. Кожна станція у мережі перевіряє кожен кадр даних для визначення того, кому адресовані ці дані. Коли сигнал досягає кінця середовища передання, він автоматично гаситься (віддаляється із середовища передання) відповідними пристроями, називаними термінаторами (terminators). Таке знищення сигналу на кінцях середовища передання даних запобігає відображенню сигналу і його зворотне надходження у середовище передання. Якби термінаторів не існувало, то відбитий сигнал накладався б на корисний і спотворював би його.
У топології «логічна шина» середовище передання спільно й одночасно використовується всіма пристроями передання даних. Для запобігання перешкод при спробах одночасного передання даних декількома станціями, тільки одна станція у будь-який момент часу має право передавати дані. Таким чином, повинний існувати метод визначення того, яка станція має право передавати дані у кожен конкретний момент часу. Відповідно до цих вимог були створені методи контролю доступу до середовища передання.
Найбільш часто використовуваним при організації топології логічної шини методом контролю доступу до середовища передання є CSMA/CD (Carrier Sense Multiple Access/ Collision Detection). Цей метод доступу дуже схожий на розмову декількох людей у одній кімнаті. Для того, щоб не заважати один одному, у будь-який момент часу говорить тільки одна людина, а всі інші слухають. А починати говорити хто-небудь може тільки, переконавшись у тому, що у кімнаті запанувала тиша. Точно у такий же спосіб працює і мережа.
Коли яка-небудь станція збирається передавати дані, спочатку вона «прослухує» (carrier sense) середовище передання даних із метою виявлення якої-небудь станції, що передає дані. Якщо яка-небудь станція у даний момент виконує передання, то інша станція чекає закінчення цього процесу. Коли середовище передання звільняється, станція, що очікувала, починає передання своїх даних. Якщо у цей момент починається передання ще однією чи декількома станціями, то вони теж очікують звільнення середовища передання. У цьому разі виникає колізія (collision). Усі передавальні станції виявляють колізію і посилають спеціальний сигнал информуючий усі станції мережі про виникнення колізії. Після цього всі станції замовкають на випадковий проміжок часу перед повторною спробою передання даних. Потім цей алгоритм роботи починається спочатку.
Мережа, що базується на топології логічної шини, може також використовувати і технологію передання маркера (token passing) для контролю доступу до середовища передання даних. При використанні цього методу контролю кожній станції призначається порядковий номер, якій вказує черговість у передання даних. Після передання даних станцією із максимальним номером, черга повертається до першої станції. Порядкові номери, призначувані станціям, можуть не відповідати реальної послідовності фізичного підключення станцій до середовища передання даних. Для контролю того, яка станція у цей момент має право передати дані, використовується контрольний кадр даних, названий маркером доступу. Цей маркер передається від станції до станції в послідовності, що відповідає їхнім порядковим номерам. Станція, що одержала маркер, має право передати свої дані. Однак, кожна передавальна станція обмежена часом, протягом якого їй дозволяється передавати дані. Після закінчення цього часу станція зобов'язана передати маркер наступної станції.
Робота такої мережі починається із того, що перша станція, що має маркер доступу, передає свої дані й одержує на них відповіді протягом обмеженого проміжку часу (time slot). Якщо станція завершує обмін даними раніше, ніж закінчиться виділений їй час, маркер передається станції із наступним порядковим номером. Далі процес повторюється. Такий послідовний процес передання маркера продовжується безупинно, надаючи можливість кожній станції через строго визначений проміжок часу одержати можливість передати дані.
Топологія логічної шини базується на використанні топологій фізична шина і фізична зірка. Метод контролю доступу і типи фізичних топологій вибираються у залежності від вимог до проектованої мережі. Наприклад, кожна із мереж: Ethernet, 10Base-T Ethernet і ARCnet® використовують топологію логічна шина. Кабелі у мережах Ethernet (тонкий коаксіальний кабель) підключаються із використанням топології фізична шина, а мережі 10Base-T Ethernet і ARCnet базуються на топології фізична зірка. Разом із тим, мережі Ethernet (фізична шина) і 10Base-T Ethernet (фізична зірка) використовують CSMA/CD як метод контролю доступу до середовища передання даних, а у ARCnet (фізична зірка) застосовується маркер доступу.
На рис. 4.6 показана мережа Ethernet (фізична шина, логічна шина), а на рис. 4.7 проілюстрована мережа 10Base-T Ethernet (фізична зірка, логічна шина). Зверніть увагу на те, що на обох рисунках сигнал (показаний пунктиром) виходить від однієї (що передає у цей момент) станції і поширюється у всіх напрямках середовища передання.
Рисунок 4.6 – Мережа Ethemet на базі тонкого коаксіального кабелю (фізична шина, логічна шина)
Рисунок 4.7 – Мережа 10 Base-T Ethemet (фізична шина, логічна шина)
