Фізична зірка (Physical Star)

Найпростіша форма топології фізична зірка складається із безлічі кабелів (по одному на кожен мережний пристрій, що підключається,) підключених до одного, центрального пристрою. Цей центральний пристрій називають концентратором. У таких мережах кожен мережний пристрій підключається до концентратора з використанням кабелю типу «кручена пара».

У випадку використання простої топології фізична зірка шляхи руху сигналів можуть не відповідати формі зірки. Єдина характеристика, описувана топологією фізична зірка – це спосіб фізичного з'єднання мережних пристроїв. Приклад найпростішої топології фізична зірка приведений на рис. 4.3.

Рисунок 4.3 – Топологія фізичної зірки

У топології розподілена зірка способи з'єднання пристроїв можуть бути істотно складніші. У такій топології центральні пристрої (концентратори) додатково з'єднуються між собою (рис. 4.4).

Рисунок 4.4 – Топологія розподіленої зірки

Фізичне кільце із підключенням типу зірка

У цій топології всі мережні пристрої підключаються до центрального концентратора так само, як це відбувається при використанні топології фізична зірка. Але кожний з концентраторів усередині себе організовує фізичні з'єднання, що забезпечують побудову єдиного фізичного кільця. При використанні декількох концентраторів, кільце у кожному із концентраторів розмикається, а самі концентратори підключаються один до одного із використанням двох кабелів, організовуючи фізичне замикання кільця.

Топологія фізичного кільця використовується у мережах IBM Token-Ring. Приклад описаної топології приведений на рис. 4.5.

У цій топології всі концентратори є інтелектуальними пристроями. При виникненні розриву фізичного кільця у будь-якій точці мережі концентратор автоматично виявляє розрив і відновлює кільце шляхом замикання усередині себе відповідних портів. На рисунку показаний приклад такого відновлення кільця (концентратор А).

Рисунок 4.5 – Топологія фізичного кільця з підключенням типу «зірка»

На сьогодні найбільшою популярністю користується зіркоподібна топологія, оскільки вона забезпечує найпростіший спосіб підключення нових пристроїв у мережу. У більшості випадків включення нового пристрою у мережу полягає лише у прокладці відрізка кабелю, котрий з'єднує мережний пристрій, що підключається, із концентратором.

Логічні топології

Логічна топологія визначає реальні шляхи руху сигналів при переданні даних по використовуваній фізичній топології. Таким чином, логічна топологія описує шляхи передання потоків даних між мережними пристроями. Вона визначає правила передання даних у існуючій середовищі передачі з гарантуванням відсутності перешкод, що впливають на коректність передання.

Оскільки логічна топологія описує шлях і напрямок передачі даних, то вона тісно зв'язана з рівнем MAC (Media Access Control) моделі OSI (підуровень канального рівня). Для кожної з існуючих логічних топологій існують методи контролю доступу до середовища передачі даних (MAC) що дозволяють здійснювати моніторинг і контроль процесу передачі даних. Ці методи будуть обговорюватися разом з відповідної їм топологією.

На сьогодні існує три базові логічні топології: «логічна шина», «логічне кільце» і «логічна зірка» (комутація). Кожна із цих топологій забезпечує переваги у залежності від способів використання. Використовуючи розглянуті раніше малюнки, присвячені фізичним топологіям, слід пам’ятати, що логічна топологія визначає напрямок і спосіб передання, а не схему з'єднання фізичних провідників і пристроїв.