3. Волога в житті організмів

Вода – основа протоплазми кліток, тканин, рослинних і тваринних соків. Тільки за наявності води в організмі протікають процеси фотосинтезу, терморегуляції, обмінних процесів. Найбільш високий вміст води в періоди активної життєдіяльності і у молодому віці.

В процесі еволюції у рослин і тварин виробився численні складні пристосування, ці пристосування-адаптації групуються в анатомо-морфологічні, фізіологічні і поведінкові.

Серед тварин можна виділити три екологічні групи:

Гигрофіли – не можуть накопичувати і довго утримувати в тканинах запаси води – багато членистоногих: багатоніжки, ногохвостки, комарі, білоніжки (гнус), а також наземні молюски і амфібії. Потребують постійно високої вологості повітря.

Мезофілли – тварини, що мешкають в умовах помірної вологості. Їх більшість, як серед комах, так і серед ссавцям.

Ксерофіли – сухолюби і термофили одночасно, не переносять високу вологість повітря. У них добре розвинені механізми водообміну і функції утримання води в тілі. У плазунів відсутні шкірні залози, з тіла виділяється сечова кислота, а не сечовина (для розчинення сечовини потрібно більше води). У черепахи вода запасається в сечовому міхурі, гризуни воду отримують з їжею. Верблюд, тушканчики, курдючні вівці воду отримує в результаті окислення жирів, при якому утворюється метаболічна вода. У таблиці 2 приведені приклади пристосування живих істот до життя в пустелі.

Таблиця 2

Адаптації до посушливих умов у тварин (по Н. Гріну і ін., 1993)

Адаптації	Приклади організмів
Зменшення втрати води
Виділення азоту у вигляді сечової кислоти	Комахи, птахи і деякі рептилії
Подовжена петля Генле в нирках	Пустинні ссавці, наприклад, верблюд, пустинний щур
Тканини витривалі до високих температур із-за зменшення потовиділення	верблюд
Тварини ховаються в норах	Багато дрібних пустинних ссавців, наприклад, пустинний щур
Дихальні отвори прикриті клапанами	Багато комах
Збільшення поглинання води
Проривання ходів до води	Терміти
Запасання води в специалізірованому сечовому міхурі	Пустинна жаба
У вигляді жиру (вода – продукт окислення жиру)	Пустинний щур
Фізіологічна стійкість до втрати води. Втрата значної частини маси тіла і швидке її відновлення за наявності доступної води	Lumbricus terrestris (втрачає до 70% маси), верблюд (втрачає до 30%)
Ухилення від проблеми
Поведінкові реакції уникнення	Грунтові організми, наприклад, дощові черв'яки, кліщі
Літня сплячка в слизистому коконі	Дощові черв'яки, двоякодишні риби.

Біотичні фактори або коакції та поділ тварин на екологічні групи

Дію біотичних факторів поділяють на гомотипові (тобто взаємини між організмами одного виду) та гетеротипові (між організмами різних видів).

Гомотипові коакції, їх типи.

Груповий ефект – об’єднання тварин у групи, які підвищують ефективність харчування, розмноження, захист від хижаків.

Масовий ефект – викликається перенаселенням середовища, шкідливий для організмів.

Внутрішньовидова конкуренція (суперництво) – антагоністичні відносини між особинами одного виду за однакові ресурси (їжу, простір, партнера, домінування).

Гетеротипові коакції – взаємини між організмами різних видів. Бувають

взаємокорисні (++)

корисно-нейтральні (+0)

корисно-шкідливі (+-)

взємошкідливі (--)

нейтральні (00)

Взаємокорисні коакції (+ +):

1. Протокооперація - взаємовигідне, але необов'язкове співіснування організмів, користь з якого отримують всі учасники.

Приклади:

1. Поширення мурахами насіння деяких рослин лісу

2. У порожнинах американської акації проживають мурахи, які старанно охороняють її листя. Мурахи здатні атакувати комах, які зазіхають на їх дерево.

3. Чагарник Пайпер з Коста-Ріки поводиться економно та бережливо. Він утворює білі м'ясисті поживні кульки лише після того, як його улюбленці мурахи «в'їдуть» на його територію. І повільно припиняють їх виробництво, якщо колонія вимирає. Їжа тільки в обмін на ніжну турботу.

4. Копитняк європейський.. Ця рослина широколистяних і хвойно-широколистяних лісів. Насіння копитняка мають м'ясистий придаток – арілус. Мурахи поїдають його, розносять насіння і сприяють поширенню рослини

5. Запилення бджолами різних лугових рослин.

6. Носороги і волові птахи (годуються комахами - паразитами на шкірі носорога, їх зліт служить сигналом небезпеки).

7. Чаплі і буйвіл.

8. Птахи сміливо сідають на копитних (оленів, лосів) і живляться їх паразитами або вищипують зимову шерсть (використовують для побудови гнізд).

9. Взаємовідносини мурах і попелиць, яких вони «пасуть», отримуючи натомість солодкі продукти виділення