Глава 7

• діяльність громадських рад, проведення громадських екологічних заходів та просвітницької роботи;

• відкритість, доступність та повнота інформації про стан навколишнього природного середовища, зокрема, йо­го лісової компоненти;

• прозорість механізму прийняття екологічно важли­вих рішень владними структурами.

До внутрішніх факторів належать:

• еколого-правова обізнаність громадян у сфері лісових відносин;

• стать, вік, рівень освіти та сфера діяльності громадян.

Отже, готовність територіальної громади брати участь

у процесах прийняття екологічно значущих рішень у сфері лісових відносин можна оцінити за допомогою таких інди­каторів:

1. наявності чи відсутності зацікавлення територіальної громади в активній участі у процесі прийняття еколо­гічно значущих рішень у сфері лісових відносин;

2. виявлення питань стосовно лісів та ведення господар­ства в них, до вирішення яких територіальна громада має бажання долучитися;

3. з’ясування проблем, пов’язаних із використанням лі­сів, що потребують першочергового врегулювання у дос­ліджуваному районі;

4. визначення характеру використовуваних інформацій­них джерел щодо стану лісів та ведення господарства в них, а також рівня задоволеності існуючим інформа­ційним потоком.

Серед факторів, що впливають на готовність територіаль­ної громади брати участь у процесах прийняття екологічно важливих рішень у сфері лісових відносин, варто вирізнити рівень еколого-правової обізнаності громадян у сфері лісо­вих відносин. Еколого-правову обізнаність територіальної громади в сфері лісових відносин можна оцінити за допо­могою виявлення поінформованості щодо:

1. переважаючих деревних порід у лісах досліджуваного району;

253

2. рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринно­го світу в досліджуваному районі;

3. об’єктів природно-заповідного фонду;

4. основних суб’єктів власності на ліси;

5. можливості передачі лісів у приватну власність;

6. основного закону, який регулює лісові відносини в Ук­раїні;

7. правомірних дій у межах національного лісового зако­нодавства, а також щодо передбаченої ним адміністра­тивної відповідальності;

8. управлінських структур, які приймають рішення сто­совно охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

9. передбачених законодавством форм участі громадсько­сті у процесі прийняття екологічно важливих рішень у сфері лісових відносин.

Під час проведення соціологічного дослідження викори­стано квотну вибірку, яка відтворює у сукупності статево- вікові ознаки населення Сколівського району. Зокрема, опитано 300 осіб, з яких 48 % — чоловіки, 52 % — жінки. У віковій структурі опитаних найбільшу частку становлять особи віком від 41 до 60 років (28,3 %), а також особи віком понад 60 років (27,7 %). На частку осіб віком 26—40 років та 18—25 років припадає відповідно 26,7 та 17,3 %.

Важливість лісових ресурсів для екологічного благопо­луччя населення Сколівського району засвідчує той факт, що близько 90 % респондентів з-поміж кількох видів при­родних ресурсів (ліси, луки, болота, річки) надали перева­гу саме лісам. Незважаючи на це, лише 12 % респондентів доводилось коли-небудь звертатися до органів виконавчої влади, які приймають управлінські рішення щодо охоро­ни, захисту, використання та відтворення лісів зі скаргами, пропозиціями, зауваженнями стосовно належної організації відпочинку громадян у відведених для цього лісових зонах, виявлення фактів самовільних рубань деревини, всихання деревостанів у віддалених гірських районах тощо. Проте більш активно впливати на процес прийняття екологічно