Глава 7

• збереження в лісовому господарстві радянської кон­сервативної системи оподаткування і фінансування від­творення, охорони та використання лісових ресурсів;

• поєднання Держкомлісгоспом України функцій уп­равління лісами і лісогосподарською діяльністю;

• масштабне нищення лісів самовільними рубаннями та лісовими пожежами;

• незадовільне виконання державної програми розвит­ку лісового господарства “Ліси України” (на 2002— 2015 рр.);

• відсутність національної системи екологічної сертифі­кації лісів.

У працівників лісового господарства часто складається суб’єктивне враження (внаслідок браку достовірної інфор­мації), що лісове господарство не могло б успішно розвивати­ся без прямого фінансування з державного бюджету. Лісові політики вперто тримаються за пряме бюджетне фінансу­вання лісового господарства, хоча доцільніше домагатися податкових пільг і відміни відрахування платежів за спе­ціальне використання лісових ресурсів у державний і міс­цевий бюджети (добрим прикладом для нас може слугувати Польща).

5. Аналіз соціальних аспектів національної лісової політики

Як уже зазначалося, серйозною загрозою для лісів Ук­раїни стали самовільні рубання. Навіть та інформація, яку можна отримати із офіційних статистичних джерел, насто­рожує. Якщо ж врахувати те, що не охоплено офіційною статистикою, можна дійти висновку: ситуація із самовільни­ми рубаннями більш ніж загрозлива. Причина чисельних самовільних рубань криється не в ментальності народу. Радше, навпаки, вона пов’язана із сучасним складним еко­номічним і соціальним становищем. Адже відомо, що в США, які характеризуються високим рівнем життя насе­

249

дарству від випасу в лісах домашньої худоби. Перш за все, ця загроза буде найбільш небезпечною для лісів, що при­лягають до фермерських господарств.

Поза усього національної лісової політики залишається соціальне значення гірських лісів України. Гірські ліси є мальовничими об’єктами природи, які приваблюють відпо­чивальників. Для відпочивальників карпатські ліси будуть цікавими лише тоді, коли вони будуть споглядати не суціль­ні вирубування, що нагадують інколи місячні ландшафти, а милуватися мальовничими краєвидами. Боляче спостері­гати ландшафти навколо Скель Довбуша, що знаходяться на території Болехівського держлісгоспу, зруйновані бай­дужою господарською діяльністю. На місці мальовничих краєвидів постала руїна. Не краща ситуація й біля давньо­української наскельної твердині Ту стань (IX ст.), що зна­ходиться поблизу с. Урич Львівської області.

Мальовнича гірська природа Карпат з її лісовими ланд­шафтами та унікальними мінеральними водами в перспек­тиві може перетворитися на потужний валютний цех Ук­раїни, якщо оберігати це природне багатство від подальшої руйнації та з розумом використовувати для потреб націо­нальної економіки і соціального розвитку.

В умовах еколого-економічної кризи, що охопила економі­ку України, зросло значення лісового господарства як най­більш стабільної галузі національної економіки, яка забез­печує робочі місця в сільській місцевості, де проблема праце­влаштування постає особливо гостро. Лісова політика має забезпечувати не лише зростання кількості робочих місць, а й збереження робочої сили в місцях, що віддалені від міських населених пунктів. Згідно з принципами лісової політики, що були проголошені в Ріо-де-Жанейро (1992, 2012), національна лісова політика України має сприяти розвитку лісівничої освіти і науки. Діти з незаможних ро­дин Полісся і Карпат повинні мати можливість здобувати освіту у вищих навчальних закладах й, передусім, у Націо­нальному лісотехнічному університеті України.