Глава 6

У Польщі застосовується екологічна сертифікація лісів за схемою Р8С, що є найбільш авторитетною в світі. За цією схемою сертифіковано 6,4 млн га лісів, а за РЕРС — лише

1. млн га. Лісові такси в Польщі не використовуються.

У Законі “Про ліси” (1991) вміщено розділ “План веден­ня лісового господарства (лісовпорядкування)”. Цей Закон зобов’язує планувати лісогосподарське виробництво в лісах усіх форм власності. На державних підприємствах плани формуються на 10 років на основі матеріалів лісовпорядку­вання, які містять: опис лісів і ґрунтів; аналіз ведення лі­сового господарства в минулому; об’єм заготівлі деревини; обсяги заліснення, лісовідновлення, догляду й охорони лі­сів; порядок ведення мисливського господарства і розвиток інфраструктури. Варто мати на увазі те, що органи, які за­тверджують плани лісовпорядкування, здійснюють також нагляд за їх виконанням.

У недержавних лісах лісовпорядкування відбувається за спрощеною схемою. Спрощений план лісовпорядкування містить стислий опис лісів та ґрунтів і визначає основні завдання, що стосуються ведення лісового господарства.

Основні положення лісової політики. Польща дотриму­ється міжнародних домовленостей щодо сталого розвитку лісового господарства. У 1991 р. започатковано реформу­вання лісового господарства відповідно до Закону “Про лі­си”. На початку економічної реформи було обрано курс на приватизацію (приватні ліси в Польщі становлять 35 %). Нині Польща проводить лісову політику на стабілізацію структури лісів за формами власності й зміцнення лісового менеджменту в державних лісах. Здійснює активну діяль­ність, спрямовану на зміцнення лісівничої освіти і науки, яка дає непогані результати. За оснащеністю лабораторним устаткуванням та результатами наукових досліджень, що виконуються європейською спільнотою, Інститут дослід­ження лісу (Варшава) є одним із кращих в ЄС.

З метою запобігання екологічної шкоди в Польщі вжива­ються заходи заборонного характеру. Зокрема, в лісах усіх форм власності заборонено перебувати на території лісових

219

культур висотою до 4 м, притулків для диких звірів, діля­нок біля витоків річок і струмків. Надлісничий, крім того, має право заборонити вхід до лісу у випадках: знищення або значного пошкодження відвідувачами деревостану або надґрунтового покриву; високої пожежної небезпеки; про­ведення господарських заходів, що передбачають лісовіднов­лення, лісозаготівлю та охорону лісу. З метою збереження лісової рослинності й попередження екологічної шкоди в Поль­щі забороняється в окремих місцях збирання лісових плодів і ягід, знищення грибниці грибів і лісової підстилки, випасання домашньої худоби. Приватний лісовласник має право заборонити доступ до своїх лісів, виставивши табли­цю із заборонними написами.

7. Лісова політика Швейцарії

Характеристика основних чинників, що впливають на лісову політику. Лісова політика Швейцарії становить інте­рес для лісових політиків України тому, що вона характери­зується потужною підтримкою лісового господарства з боку держави. Це зумовлено тим, що ліси у Швейцарії мають велике суспільне значення. Швейцарія — одна із найбагат- ших країн Європи (за рівнем валового національного доходу на мешканця посідає одне з провідних місць у світі).

Загальна площа Швейцарії становить 4,0 млн га, площа лісів — 1,2 млн га. Лісистість території сягає 31 %, а за­безпеченість лісом — 0,4 га на одного жителя. За період 1990—2010 рр. площа лісів збільшилася на 5 тис га. Ліси в Швейцарії розташовані головним чином у гірській місце­вості [142].

У лісах Швейцарії мережа лісових доріг розвинута доб­ре, але нерівномірно за регіонами (в Альпах та Південних Альпах значно гірше порівняно з іншими регіонами). Це зумовлено не лише гірським рельєфом, а й специфічною швейцарською лісовою політикою (табл. 10).

221

Круглі лісоматеріали, заготовлені в лісах Швейцарії, ви­користовуються головним чином для опалення (21 %) та в целюлозно-паперовій промисловості (10,4 %). Витрати на виробництво круглих лісоматеріалів у Альпах удвічі біль­ші, ніж в інших регіонах Швейцарії [36].

Швейцарських лісівників непокоїть сучасний стан на­ціональних лісів. Зокрема, надто мала частка молодих ви­сокопродуктивних насаджень призводить до послаблення охоронних функцій лісу. Ситуація ускладнюється тим, що щорічні обсяги заготівель значно менші поточного приро­сту деревини.

Інструменти лісової політики. Лісове господарство отри­мує значні федеральні й кантонні субсидії (за цим показни­ком посідає перше місце в Європі). Більша частина коштів витрачається на створення захисних насаджень та техніч­них засобів захисту лісів і населених пунктів від снігових лавин й каміння, будівництво та підтримання лісових доріг, усунення деструктивних наслідків від ураганів й інших стихійних лих.

Державна фінансова підтримка лісового господарства Швейцарії з роками посилюється. Так, за період 1988— 1991 рр. державні субсидії в лісове господарство зросли ЗІ27 до 270 млн швейцарських франків [94].

Незважаючи на значні федеральні й кантонні субсидії, лісове господарство в Швейцарії є збитковим. Збитки лісо­вих підприємств покриваються за рахунок субсидій лісовлас- никам (головним чином з боку общин). Без субсидій лісове господарство функціонувати не може. У зв’язку з цим швей­царські лісові політики розглядають субсидії як плату за підтримання суспільних функцій лісів.

Для досягнення цілей лісової політики Швейцарія вико­ристовує екологічну сертифікацію, якою охоплено більшу частину лісів: за схемою Р8С сертифіковано 579 тис. га лісів, за РЕРС — 215 тис. га.

У лісовій політиці використовуються заборонні заходи. Зокрема, забороняється: в’їзд автомобілів у ліс (автомобілі паркуються на спеціальних майданчиках); витоптування