Глава 6

мисливства, а також надає комплексні послуги для групо­вого туризму); “Рогіа” (надає послуги в сфері лісогосподар­ського виробництва; українцям ця фірма відома як така, що намагалася прорватися на ринки України в рамках так зва­ного проекту Карпатиленд, разом з австрійською державною компанією АТ “Австрійські державні ліси”; “Рогіа” створи­ла компанію “РОВІА — ОБ/ Рогзтападетепі ОтЬН”) [94].

Як стверджують В. Парпан, Ю. Шпарик та О. Голубчак, дочірні компанії “МеізаНаШіиз” працюють за такими на­прямами: “АТ Рогіа” вирощує і реалізує насіння та садив­ний матеріал; “АТ Упсіиїог” надає інформаційні послуги щодо використання природних ресурсів, прогнозування, розвитку лісового господарства та збереження біорізно- маніття; “АТ МеізаНаШіиз СопзиІііп§” надає консультації з раціонального управління лісами. Зазначимо, що нині “МеізаНаШіиз” відома своєю активною позицією на міжна­родній арені саме завдяки комерційним (позабюджетним) підрозділам [63].

Інструменти лісової політики. У Фінляндії розроблено “Державну лісову програму Фінляндії”, в якій висвітлено економічні, екологічні та соціальні аспекти сталого розвит­ку лісового господарства. Національні критерії й показни­ки, згідно з якими здійснюється екологічна сертифікація лісів, у багатьох випадках є вищими від тих, що передба­чені законодавством Фінляндії.

Важливим інструментом лісової політики Фінляндії є система оподаткування. У лісовому господарстві, крім тра­диційних податків, застосовуються особливі, зокрема: по­даток на дохід від реалізації деревини на корені або круг­лих лісоматеріалів (до валового лісового доходу належать також обсяги лісогосподарських робіт, які виконані лісовлас- ником та членами його сім’ї); податок на майно (економічну оцінку майна обчислюють шляхом його капіталізації за став­кою 10 %) [94].

У Фінляндії ліси, що є державною власністю, не оподатко­вуються, а приватні ліси завжди є об’єктом оподаткування. До 1992 р. об’єктом оподаткування в лісовому господарстві був приріст деревини, що визначався в грошовому вираженні.

199

Податкові пільги розповсюджуються на торгівлю лісови­ми ягодами і грибами.

Система оподаткування лісового господарства у Фінляндії зазнає гострої критики як з боку лісовласників, так і “зе­лених”.

До 1991 р. лісовласники вносили кошти на спеціальні банківські рахунки на відновлення лісу після рубання де- ревостанів. У 1991 р. була запроваджена більш жорстка процедура правового примусу заліснення; у випадках, ко­ли лісовласник відмовляється відновлювати ліс на вирубці, його лісоволодіння передається під юрисдикцію спеціаль­них лісових асоціацій.

Ефективним інструментом лісової політики є екологічна сертифікація лісів. У листопаді 1999 р. почала діяти Фінська система сертифікації лісів (РРС8). За цією системою сер- тифіковано 13,5 млн га лісів (60 % покритої лісом площі). Близько 180 тис. лісовласників зголосилися дотримувати­ся національних критеріїв сертифікації. Згідно з програмою РРС8 передбачалося впродовж 2000 р. сертифікувати всі ліси Фінляндії [94].

Система РРС8 дотримується Пан’європейської програми лісової сертифікації (РЕРС). Як стверджує А. Кайвола, це зумовлено тим, що РЕРС вирізняється демократичною про­цедурою прийняття рішень, характеризується більшою про­зорістю, меншими затратами на аудит та підтримкою біль­шості лісовласників, підприємств, торговельних компаній і організацій лісового сектору. Крім того, РЕРС користуєть­ся високим міжнародним авторитетом (особливо в Європі), передбачає застосування економічно ефективної регіональної сертифікації лісів. Рішення щодо сертифікації лісів прий­маються з урахуванням балансу екологічних, економічних та соціальних аспектів сталого розвитку на національному рівні.

Сертифікація лісів у Фінляндії здійснюється під егідою Фінляндської Ради сертифікації лісів, яка охоплює 12 ор­ганізацій, що представляють інтереси різних груп населен­ня. Крім того, функціонує незалежна від неї Арбітражна