Глава 6

Західного та Східного Сибіру і Далекого Сходу. Ці регіони характеризуються складними екологічними умовами і не­розвинутою мережею доріг. Водночас ці ліси мають велике значення для стабілізації навколишнього природного сере­довища, виконують важливі екологічні функції. Вони представлені переважно природними лісовими екосистема­ми, які формувалися впродовж тисячоліть без істотного втручання людини в процеси лісовідновлення. Культурні ліси в Росії створювалися, як правило, у європейській ча­стині.

Великої шкоди лісам Російської Федерації завдають лі­сові пожежі. За станом на жовтень 2001 р. у лісах, які під­порядковані Міністерству природних ресурсів Російської Федерації, зафіксована 19 741 лісова пожежа. Вогнем було охоплено 1226,8 тис. га, у тому числі 765,8 тис. га лісових земель. Шкідниками і хворобами пошкоджено 8,4 млн га лісів [66]. У виступі керівника Рослісгоспу В. Маслякова щодо результатів роботи лісового господарства Росії зазна­чено, що у 2010 р. виникло 33,5 тис. пожеж, які охопили

5. млн га лісів (вогнем знищено 193,1 тис. га лісів).

Незважаючи на масштабні лісові пожежі, лісова статис­тика Російської Федерації засвідчує, що за період 1990— 2010 рр. вкрита лісом площа не зменшилася. Разом з тим варто зауважити, що погана організація боротьби з лісови­ми пожежами залишається однією з поки що не вирішених проблем, стримувальним чинником сталого розвитку лісо­вого господарства.

Лісові ресурси Російської Федерації використовуються неефективно. Заготовляються головним чином баланси, рудстояки, пиловник. Вихід готової продукції з лісосічного фонду становить 60 % . Деревина від рубань догляду та сані­тарних рубань не має збуту (як і низькоякісна деревина від рубань головного користування), складується в лісі, внаслі­док чого послаблюється пожежна безпека і розповсюджу­ються ентомошкідники [94].

Самовільні рубання в Російській Федерації стали повсяк­денним явищем. Згідно з офіційною статистикою у 2010 р.

187

зафіксовано 27 тис. випадків незаконних рубань з обсягом деревини 1,3 млн куб. м. За інформацією Огееп Реасе, в Ро­сії самовільно або з істотним порушенням чинного законодав­ства заготовляється не менше 20 % деревини. Як зауважує Н. Мойсеєв, реально в Російській Федерації заготовляється в 1,5—2,0 рази більше деревини, ніж підтверджено офіцій­ною статистикою [55, 56].

Цікаву інформацію щодо незаконних рубань у Росії на­водить В. Сухіх. Зокрема, він звертає увагу на те, що офіційна інформація про незаконні рубання в Росії базуєть­ся на матеріалах щорічних ревізій, які реєструють лише незначну їх частину. Так, автор зазначає: “У Національній доповіді Російської Федерації щодо критеріїв та індика­торів збереження і сталого управління помірними і боре- альними лісами “Монреальський процес”, підготовленій МПР Росії в 2003 р., зафіксовано, що незаконні рубання за останні 10 років зросли до 2001 р. за кількістю з 15 947 до 29 411, за об’ємом — з 451,4 до 941,4 тис. куб. м, а шкода, нанесена лісовому фонду незаконними рубаннями, досягла 2,85 млрд руб. Однак у 2004 р. керівник Федерального агентства лісового господарства МПР Росії на нараді в Же­неві оголосив, що нелегальний об’єм рубань у Росії стано­вить 5 %. Якщо це так, то неврахований об’єм незаконних рубань не 0,9 млн куб. м, а майже 8—9 млн куб. м (загальний об’єм легальних рубань у 2003 р. — 173,5; у лісах МПР — 153 млн куб. м). Ця інформація ближча до реальної, хоч і вона, мабуть, значно занижена. Напевно, більш достовір­ною є інформація, що оприлюднена, наприклад, представ­никами “Огееп Реасе". Вона дає підставу стверджувати, що об’єми нелегальних рубань сягають ЗО % від об’єму рубань головного користування”. Але й нелегальні рубання в об’ємі 38—52 млн куб. м, як стверджує В. Сухіх, навряд відпові­дають їх реальній величині. Напевно, вони є більшими [102, с. 6].

Про незадовільний стан лісового господарства в Російсь­кій Федерації повідомляє А. Тихонов. Зокрема, він звертає увагу на те, що “російському лісовому господарству за остан­нє десятиліття не було виділено кошти навіть на догляд за

лісовими культурами, що були створені в роки радянської влади. Запропонований проект лісового кодексу не визна­чив джерел фінансування, та і лісгоспи в ньому не згаду­ються. Якою буде лісова охорона і як вона зупинить вели­комасштабні крадіжки дерев у наших лісах — незрозумі­ло” [103, с. 10].

Частка круглих лісоматеріалів у структурі лісового екс­порту Російської Федерації (за обсягами деревної маси) ста­новить 72 %. У Фінляндії, Канаді й Швеції цей показник дорівнює лише 2—5 %. Така структура лісового експорту, як стверджують лісові політики Росії, не відповідає націо­нальним інтересам. Вона також не відповідає засадам ста­лого розвитку, які були проголошені в Ріо-де-Жанейро.

Лісові ресурси Російської Федерації є достатніми для за­доволення національних потреб у різноманітних продуктах і послугах лісового господарства. Російська Федерація — потужний експортер круглих лісоматеріалів (посідає третє місце після Фінляндії й Канади). В останні роки стикається з проблемами у сфері експорту круглих лісоматеріалів, що пов’язані з екологічною сертифікацією лісів та низькою культурою ведення лісового господарства.

Отже, лісове господарство Російської Федерації є відок­ремленим від лісозаготівельного виробництва, слабо інтег­роване з іншими секторами російської економіки. Еконо­мічні інструменти лісової політики недостатньо впливові, оскільки лісове господарство перебуває під потужним тис­ком корумпованих структур російського суспільства.

Основні інструменти лісової політики. У рамках еконо­мічної реформи в Російській Федерації здійснюється мас­штабне реформування лісового господарства, запроваджу­ються нові інструменти лісової політики. Одним із таких інструментів, який спрямовує розвиток лісового господар­ства на стале лісокористування, є екологічна сертифікація лісів, що передбачена Лісовим кодексом Російської Феде­рації.

У Російській Федерації прийнятий закон “Про сертифі­кацію продукції та послуг”, в якому закладені правові за­

189

сади сертифікації лісів. Сертифікацію лісів організовує і координує Комітет Російської Федерації зі стандартизації та сертифікації. Практична робота щодо організації серти­фікації лісів була покладена на Федеральну службу лісово­го господарства Російської Федерації (в 2000 р. ця служба була ліквідована, а її структурні підрозділи передані Міні­стерству природних ресурсів Російської Федерації). Безпо­середньо сертифікацією лісів опікується Центральний орган системи лісової сертифікації, до складу якого входить спе­ціальна комісія, котра розглядає апеляції, що пов’язані із сертифікацією лісів.

У Російській Федерації істотно реформована система оподаткування лісового господарства. У 2003 р. почав діяти Податковий кодекс Російської Федерації, який передбачає справляння федерального лісового податку користування лісовим фондом. За економічним змістом — це різновид податку на природний капітал. Податкові ставки диферен­ційовані в межах окремих регіонів. Окрім лісового подат­ку, справляється орендна плата, а також спеціальний лісо­вий податок.

Кореневі платежі в Російській Федерації є дуже низькими, їх стимулююча функція надто слабка. Вони справляються головним чином за мінімальними ставками, які становлять від 1,6 до 10,0 % від ціни круглих лісоматеріалів. Міні­мальні ставки кореневої плати, що передбачені постановою уряду Російської Федерації від 19 лютого 2001 р. “Про мінімальні ставки плати за деревину, що відпускається на корені”, збільшені з 14,7 до ЗО руб./куб. м (середній рівень ставки платежів зріс від ЗО до 45 руб./куб. м). Ситуація щодо кореневих платежів мало змінилася і в 2002 р. У пер­шому кварталі середня ціна кубометра деревини становила

5. руб./куб. м, а орендна плата — 23,7 руб./куб. м. На лісових торгах коренева плата дорівнювала 65,9 руб./куб. м.

Витрати на утримання федеральних органів управління лісовим господарством та їх територіальних органів, а також на ведення лісового господарства фінансуються за рахунок коштів федерального бюджету, витрати на відтворення