Глава 6

громадські й приватні. Державним лісом, за німецьким за­конодавством, є такий, що перебуває в загальній власності країни. Громадський ліс знаходиться у власності общин, общинних союзів, громад, установ, релігійних общин та їхніх установ, кооперативів. Приватний ліс — це той, що не віднесений до державного і громадського.

Лісова політика Німеччини відображена у федеральному лісовому законодавстві та лісових законах земель. Зокрема, у федеральному “Законі про збереження лісу і сприяння лісовому господарству” зазначено, що його метою є:

1. Зберегти ліс у зв’язку з його господарською цінністю і значенням для стабілізації навколишнього середовища (особливо для водного господарства, збереження чистого по­вітря, родючості ґрунтів, ландшафтів тощо). Рекомендуєть­ся територію лісу збільшувати і по-господарськи використо­вувати відповідно до проектів, що мають глибоке еколого- економічне обґрунтування.

2. Сприяти розвитку лісової промисловості.

3. Збалансувати загальні суспільні інтереси та інтереси власників лісу.

Таким чином, мета лісової політики полягає у збережен­ні та розширенні площі лісів і корисних функцій лісу для суспільних потреб, сприянні розвитку лісової індустрії та збалансуванні інтересів різних груп населення.

Чинне законодавство Німеччини вимагає, щоби в проце­сі планування лісокористування ліси максимально сприяли збереженню і нарощуванню природного потенціалу. Струк­тура лісу має допомогти ефективному виконанню ним своїх корисних функцій. Лісокористування не повинно призводи­ти до погіршення стану лісових ґрунтів. Виробництво цінної деревини має супроводжуватися збереженням або поліп­шенням родючості ґрунтів. Там, де ліс виконує важливі захисні та охоронні функції, це необхідно оформити доку­ментально.

Регіональні особливості лісової політики Німеччини знайшли відображення в лісових законах земель. Зокрема, в Законі “Про ліси” землі Баварія записано, що його метою

181

є: охорона лісу в зв’язку з його економічною цінністю та значенням для навколишнього середовища (стабілізації клі­мату, збереження родючості ґрунту, чистоти повітря і води, рослинного та тваринного світу, краси ландшафтів); сприян­ня економіці лісового господарства; підтримка лісовласників у виконанні ними завдань, що передбачені лісовим законо­давством; досягнення компромісу між інтересами суспіль­ства і лісовласників.

З метою посилення екологічної стійкості лісових систем у Німеччині хвойні лісові насадження замінюють на ли­стяні. Так, згідно з твердженням професора Г. Ґ. Штокінге- ра, за баварською “Програмою лісівництва” передбачається впродовж десяти років реконструювати 10 тис. га хвойних лісів у змішані (на виконання цих робіт планується витра­тити 40 млн євро). Процес реконструкції хвойних лісів три­ває в Баварії 25 років.

У 1975 р. у Баварії було оновлене лісове законодавство. Воно стало підґрунтям нової лісової політики, що базується на державному регулюванні економіки лісового господар­ства. Завдяки новій лісовій політиці та державній компанії “Баварські державні ліси” стан лісів значно покращується. Починаючи з 1995 р., лісове господарство радикально ре­формується. Реформа спрямована на надання більшої само­стійності державним лісовим підприємствам і розширення підприємницького простору. Вдосконалюється практика кон­сультування приватних лісовласників із залученням това­риств лісовласників. Державне консультування приватних лісовласників у майбутньому здійснюватиметься лише що­до боротьби зі шкідниками лісу, а фінансова державна під­тримка надаватиметься лише для реконструкції хвойних лісів у змішані. Реформа лісового господарства передбачає скорочення персоналу в державному секторі економіки на 20 %.

Лісова політика Баварії спрямована на підтримку еко­номічної, екологічної та соціальної сталості. Як стверджує Г. Ґ. Штокінгер, економічна сталість у лісовому господар­стві буде забезпечена за умови: