177

варто звернути увагу на те, що США — одна із найбагат- ших країн світу — відмовилася виконувати Кіотські домов­леності, що стосуються глобального забруднення довкілля. Ця акція США не на користь збереження лісів світу від деградації під впливом викидів забруднюваних речовин.

Канада проводить лісову політику, яка передбачає га­рантоване накопичення коштів, що спрямовуються на від­творення лісів.

Лісова політика Канади і США спирається на потужний науковий супровід. У цих країнах часто проводяться між­народні конференції з проблем сталого розвитку лісового господарства, які зазвичай надають конкретні рекомендації щодо покращення лісокористування. Так, 1990 р. у США відбулася перша конференція з відновлюваного лісівниц­тва. В ухвалі цієї конференції зазначено, що випасання худоби в надмірних обсягах наносить значну шкоду лісам. Наголошується на необхідності регулювання випасу худо­би в лісі внаслідок обмеження кількості тварин на одиниці площі та встановлення довгих періодів ротації випасу ху­доби. Акцентується на тому, що надмірна заготівля побіч­ної продукції лісу завдає шкоди біологічному різноманіттю та здоров’ю лісових екосистем.

2. Лісова політика Німеччини

Коротка характеристика основних чинників, що впли­вають на лісову політику. Необхідно звернути увагу на те, що Німеччина є країною, в якій упродовж XX ст. пропагу­валися ідеї сталого лісокористування. Це засвідчують нау­кові праці багатьох німецьких лісових політиків. Вони сут­тєво вплинули на розвиток лісового господарства Німеччи­ни на засадах сталості.

Загальна площа Німеччини становить 34,9 млн га; пло­ща лісів — 11,1 млн га. Лісистість території — 30,7 %; за­безпеченість лісом — 0,1 га на одного жителя [142].

12-13-342

Глава 6

У Німеччині домінують невеликі за розмірами лісово- лодіння. Середня площа одного лісоволодіння — 15,5 га. Лісово лодіння, площа яких не перевищує 5 га, становлять 75,4 % від загальної кількості господарств [91].

У лісах Німеччини розрахункова лісосіка використо­вується лише на 40—60 %. Потреба в деревині за рахунок національної лісозаготівлі покривається лише на ЗО % (70 % лісоматеріалів імпортується).

Великої шкоди хвойним лісам Німеччини завдали кис­лотні дощі. За останні роки стан лісів почав змінюватися на краще внаслідок зменшення забруднення довкілля.

Ліси в Німеччині мають велике економічне, екологічне і соціальне значення. Суспільні функції лісів превалюють над економічними. У зв’язку з цим проводиться лісова політика, що спрямована на державну підтримку лісового господарства.

Інструменти лісової політики. Податкова система в Ні­меччині використовується як інструмент лісової політики. Основними податками, що застосовуються для оподатку­вання лісового господарства, є земельний податок, податок на майно, податок на спадщину і дарунки, податок з оборо­ту та прибутковий податок.

Земельний податок є пріоритетним у системі оподатку­вання. Він установлюється у відсотках від ціни лісових зе­мель. Податкова інспекція і місцеві органи управління мають великі повноваження щодо оподаткування лісових земель. Ставки земельного податку складаються з двох частин: основ­ну частину формують фінансові органи централізовано; реш­ту визначає земельна громада з урахуванням фінансового стану лісовласника. Загальна ставка податку становить

1. 6—3,1 % від ціни земельної ділянки [94]. Земельні лісові ділянки приєднують до лісового майна у випадках, коли вони є власністю лісового підприємства. З лісовласників, що мають лісові ділянки площею до 0,3 га, земельний по­даток не справляється. Ця пільга не розповсюджується на дрібних лісовласників, які використовують лісові ділянки для плантаційного вирощування деревини [94].

179

У Німеччині справляється податок з обороту. Найбільш поширена ставка податку з обороту становить 15 % . Сільсько­господарська продукція оподатковується за ставкою подат­ку 7 %. На лісове господарство розповсюджуються подат­кові пільги, тому лісові підприємства і лісовласники рідко сплачують податок з обороту.

У Німеччині справляється податок за перетворення лі­сових земель. Це відбувається у випадках використання лісових земель для інших видів землекористування. Подіб­ний податок є і в Україні (його називають податком на вилучення лісових земель для потреб, що не пов’язані з ве­денням лісового господарства). Величина нормативів, що використовуються в Німеччині для справляння податку за перетворення лісових земель, установлюється з урахуван­ням: обсягів коштів, які потрібно виділити на створення нових насаджень (з метою збалансування природного по­тенціалу); обсягу коштів, які необхідно виділити на під­тримку суспільних функцій лісу в зв’язку з їх вилученням із суспільного користування. Нормативи плати за перетво­рення лісових земель запроваджує Міністерство сільського господарства спеціальною постановою, яка погоджується з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів та Міністерством економіки.

Важливим інструментом лісової політики є планування. Так, баварський закон “Про ліси” передбачає, що лісові пла­ни створюються для всієї землі Баварії згідно з вимогами Закону про земельне планування.

Впливовим інструментом лісової політики в Німеччині є екологічна сертифікація лісів, яка використовується з ме­тою стимулювання сталого розвитку лісового господарства. Німеччина розгортає екологічну сертифікацію лісів як за схемою Р8С, так і за РЕРС. У цьому напрямі рухається не лише Німеччина, а й багато інших європейських країн (Бель­гія, Велика Британія, Данія, Латвія, Іспанія, Ірландія, Італія, Фінляндія, Чеська Республіка, Швеція).

Загальна характеристика лісової політики. За німець­ким федеральним законом ліси поділяють на державні, 12*