Тема 8. Фінансовий моніторинг банківської діяльності

1. Поняття та структура системи фінансового моніторингу

2. Види та суб'єкти фінансового моніторингу в банкійській сфері

3. Основні принципи системи фінансового моніторингу

4. Напрями забезпечення якості фінансового моніторингу

5. Сутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та відмивання грошей

6. Система моніторингу фінансовго стану банків у світовій практиці

1. Поняття та структура системи фінансового моніторингу Швидкий розвиток економічних відносин, нестабільність ринкового середовища, впровадження найсучасніших методів конкурентної боротьби вимагають адекватного розвитку інструментарію управління, який здатний швидко визначити і оцінити ситуацію, що дасть змогу оперативно і найбільш правильно прийняти необхідне і виважене управлінське рішення.

Слово “моніторинг” походить від лат. monitor - нагадування, спостереження, і в сучасній мові означає “спостереження, оцінку і прогнозування стану навколишнього середовища у зв’язку з господарською діяльністю людини”.

Трактуючи поняття “моніторинг”, першим його елементом називають спостереження. Моніторинг - це:

-постійне спостереження за певним процесом з метою вивчення його динаміки і порівняння з очікуваними результатами чи початковими припущеннями;

-безперервне. довготривале спостереження за станом середовища і управління ним шляхом своєчасного інформування людей про можливе настання несприятливих, критичних чи недопустимих ситуацій;

-спеціально організоване, систематичне спостереження за станом об’єктів, явищ, процесів з метою їх оцінки, контролю, прогнозу;

-дії, які забезпечують виконання функцій спостереження, контролю і попередження, конкретизованих специфікою досліджуваного об’єкта і поставленими завданнями;

-процес спостереження за об'єктом, оцінка його стану, здійснення контролю

232

над подіями, що відбуваються, попередження небажаних тенденцій розвитку;

-система безперервного спостереження, проміжного контролю, аналізу і прогнозування;

-спостереження, контроль, що здійснюється будь-ким;

-оперативна інформаційно-аналітична система спостереження за динамікою показників;

-безперервне спостереження за економічними об’єктами, аналіз їх діяльності як складова управління.

В.О.Коваленко “фінансовий моніторинг” визначає як спеціально організоване систематичне безперервне спостереження за станом економічного об’єкта та негайну його оцінку, метою якої є вивчення та підготовка економічної інформації заради підтримки прийняття рішень на різних рівнях управління. Автор зазначає, що фінансовий моніторинг орієнтується на особливу репрезентацію даних, яка задовольняє вимогам досягнення найбільшої об’єктивності висновків [12].

Згідно Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму ” фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу [1].

Фінансовий моніторинг процес безперервного науково обґрунтованого діагностично-прогностичного контролю, аналізу і прогнозування змін фінансової діяльності суб’єктів господарювання і населення та стану суб’єктів фінансово- кредитної сфери країни з метою забезпечення економічного розвитку та фінансової стабільності суб’єктів господарювання, секторів національної економіки, регіонів і держави.

На думку О.А.Кириченка та В.І.Міщенка, “банківський моніторинг” систем а постійного спостереження за всіма контрольованими лімітами і нормативами, визначення розмірів і причин відхилення фактичних показників від нормативних, причин цих відхилень і прийняття управлінських рішень [5].

233

У дослідженнях Н.М.Шулькової визначено сутність банківського моніторингу як складної інформаційної системи, що включає спостереження за станом банківської сфери, оцінку їх результатів та прогнозування майбутнього розвитку банківської системи країни та окремих комерційних банків [22]. Трактування цією дослідницею банківського моніторингу значно розширює сфери його застосування і підкреслює важливість інформаційної складової моніторингу як першочергової. Важливим також є й виділення елементу прогнозування майбутнього розвитку банківської системи, що є суттєвою відмінністю від існуючих систем нагляду та оцінки стану і діяльності банківських установ.

В процесі фінансового моніторингу в банках здійснюється постійний, систематизований збір інформації щодо процесів, які відбуваються в банківській діяльності, з метою спостереження, контролю та прогнозування.

Предметом фінансового моніторингу є банківські процеси, тобто сукупність різноманітних видів діяльності, спрямованих на задоволення потреб клієнтів, а об'єктами - фінансово-економічні відносини в фінансовому і реальному секторах, внутрішні процеси в банках і взаємозв’язки останніх у ринковому середовищі [19].

Принципова різниця фінансового моніторингу від існуючих систем контролю полягає в інтеграції окремих складових моніторингу в єдину систему, здатну адекватно реагувати на вплив зовнішнього середовища. Новизна впровадження фінансового моніторингу полягає в інтеграції зусиль різних підрозділів банку як системи з метою досягнення оптимального результату з мінімальними затратами часу і ресурсів завдяки управлінню діяльністю та фінансовим станом банку.

Система фінансового моніторингу визначається як сукупність методів аналізу, контролю та прогнозування, спрямованих на досягнення фінансової стабільності як окремого суб’єкта, так і фінансово-кредитної сфери країни загалом.

Система фінансового моніторингу в банківській сфері охоплює три рівні (рис. 4). На нашу думку, банківська сфера є доволі містким поняттям, яке включає в себе окремі комерційні банки, банківський сектор (сукупність комерційних банків) і банківську систему (центральний банк і сукупність комерційних банків), відповідно специфіка фінансового моніторингу полягає в тому, що він складається з кількох складових залежно від рівня використання, а саме:

234

• на державному рівні здійснюється моніторинг діяльності центрального банку;

• на рівні банківської системи - моніторинг фінансової стабільності в державі і фінансовий моніторинг банківського сектора національної економіки загалом, різних груп і окремих комерційних банків центральним банком, саморегулівними організаціями, рейтинговими компаніями і незалежними експертами;

• на рівні окремого комерційного банку - внутрішній фінансовий моніторинг.

Рис. 8.1. Складові системи фінансового моніторингу в банківській сфері

Специфіка формування системи фінансового моніторингу в банківській сфері залежить не лише від обрання методики оцінки фінансового стану та діяльності комерційних банків та банківського сектора загалом, але й від макроорієнтованих цілей, які стоять перед нею, а саме:

• захист вкладників від неефективного корпоративного управління в банках і можливого шахрайства;

-підтримка стабільності банківського сектора шляхом запобігання системним ризикам, які полягають в тому, що банкрутство одного банку може спричинити за собою банкрутство інших і втрату довіри до всієї банківської системи;

235

-сприяння подальшому розвитку банківського сектора та відповідно економіки держави загалом.

У відповідності до вищезазначених цілей можна сформулювати основні завдання системи фінансового моніторингу в банківській сфері:

• оцінка рівня фінансової стабільності в державі;

• збір і накопичення інформації, яка відображає основні показники діяльності центробанку, банківського сектора загалом і окремих комерційних банків;

• аналіз і прогноз показників діяльності, оцінка системних ризиків банківського сектора і окремих комерційних банків;

• виявлення і оцінка ступеня впливу основних факторів на діяльність банківського сектора і окремих комерційних банків;

• оцінка ефективності заходів, проведених в рамках державного регулювання банківської системи [12];

• аналіз ефективності грошово-кредитної політики;

• аналіз і прогнозування кон’юнктури ринків на основі оцінки фінансового стану банків, їх корпоративних та індивідуальних клієнтів, зміни попиту і пропозиції на мікрорівні, формування ділового й інвестиційного клімату в країні.

Система фінансового моніторингу в банківській сфері має наступні переваги.

-моніторинг дає уявлення про банківський сектор чи окремий комерційний банк за набором індикаторів, які різнобічно відображають їх стан і фактори, що впливають на їх розвиток. Тому комплексність відомостей щодо стану та функціонування банківського сектора (чи комерційних банків) можна вважати однією з найважливіших відмінних характеристик цього методу дослідження, що дозволяє приймати управлінські рішення на всіх рівнях з урахуванням різних факторів, що впливають на розвиток ситуації як в окремому комерційному банку, так і в банківському секторі загалом. 1

• процедура моніторингу спрямована на оперативне отримання інформації про стан банківського сектора чи окремого комерційного банку, що уможливлює своєчасне прийняття відповідних управлінських рішень. Поряд з цим, процедура моніторингу здійснюється у відповідності до певної мети, за заздалегідь

236

розробленою програмою, тому відомості про зміни в банківській системі, банківському секторі чи окремому комерційному банку надходять систематично, що підвищує ймовірність належного прогнозу розвитку ситуації на відповідних рівнях. До переваг даного методу можна віднести також і стандартність процедури проведення моніторингового дослідження (технологія моніторингу передбачає жорстке дотримання всіх передбачуваних етапів). Стандартність такого дослідження підвищує якість отримання експериментальних даних, знижує суб’єктивність оцінок реальної ситуації, дозволяє зробити результати дослідження відтворюваними, що в результаті підвищує обґрунтованість зроблених висновків.

• моніторинг ґрунтується на фіксації і поясненні причинно-наслідкових зв’язків у досліджуваному середовищі, на чому ґрунтується його прогностична сутність і що може застосовуватися на етапі планування інформаційної діяльності та побудови прогнозних моделей. Прогностична сутність моніторингу дозволяє використовувати його у процедурі визначення мети, що надає будь-якій діяльності конкретну предметну спрямованість.

Формування системи фінансового моніторингу у банківській сфері не лише сприятиме оперативній та ґрунтовній оцінці фінансової стійкості банківських установ та банківського сектора, але й обґрунтованому виробленню стратегії і тактики розвитку банків, планів та управлінських рішень, підвищенню ефективності контролю за їх виконанням, виявленню резервів удосконалення управління, оцінці результатів діяльності банків, їх підрозділів і співробітників. Так, при раціональному використанні результатів фінансового моніторингу банки зможуть вирішити основні проблеми в своїй діяльності і досягнути бажаних результатів.

2. Види та суб'єкти фінансового моніторингу в банківській сфері У практичній діяльності залежно від об’єкта, суб’єктів, цілей та методів моніторингової діяльності можливе використання сукупності різновидів

фінансового моніторингу за різними класифікаційними ознаками (табл. 8.1).

Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів - первинного та державного. Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є:

1. банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші

237

Класифікаційні ознаки	Різновиди фінансового моніторингу
Цілі	інформаційний, базовий, проблемний
Масштаб цілей	стратегічний, тактичний, оперативний
Об’єкт	параметричний (кількісні характеристики), концептуальний (оціночні характеристики), подійний
Суб’єкт	зовнішній, внутрішній
Методи проведення	дистанційний, інспекційний
Просторовий масштаб орга­нізації	локальний, регіональний, державний
Ступінь опосередкованості	прямий, опосередкований
Період проведення	епізодичний, постійний, періодичний, систематичний
Характер використовуваних показників	з використанням виключно фактичних показників, індикативний (з встановленням найважливіших кількісних орієнтирів)
Організаційна форма	індивідуальний, груповий, фронтальний
Коло вирішуваних питань	комплексний, спеціалізований
Тип оцінки	кількісний, якісний
Підстави, що використовую­ться для порівняння	динамічний, конкурентний, компаративний
Час здійснення	ретроспективний, попереджувальний, поточний
Тривалість Об'єктивність	короткостроковий, середиьостроковий, довгостроковий формальний (об’єктивний, з визначенням числових характеристик), неформальний (суб’єктивний, на основі експертних оцінок)
Інформаційна відкритість	відкритий, частково відкритий, закритий
Рівень автоматизації	автоматизований, частково автоматизований, неавтоматизований

2. платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;

3. товарні, фондові та інші біржі;

4. професійні учасники ринку цінних паперів;

5. компанії з управління активами;

6. оператори поштового зв’язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;

7. філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які

238

надають фінансові послуги на території України;

8. спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу.

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є:

• Національний банк України,

• центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму,

• Міністерство юстиції України,

• центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах надання послуг поштового зв’язку та економічного розвитку,

• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку,

• національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Суб'єктами системи фінансового моніторингу в банківській сфері є структурні підрозділи центрального банку та комерційних банків.

Система фінансового моніторингу дає суб'єкту управління інформацію не тільки ддя вибору тієї чи іншої альтернативи з наявного набору, але і дозволяє розробляти нові управлінські альтернативи, тобто формувати набір, а в подальшому надавати мотивований привід для вибору однієї з розроблених альтернатив.

Виокремлення центрального банку як суб'єкта системи фінансового моніторингу пов’язано з тісним взаємозв’язком проведення фінансового моніторингу банківської сфери з реалізацією основних функцій центральних банків, виконання яких визначається рівнем та якістю проведення ними фінансового моніторингу в окремо взятому комерційному банку.

Крім того, на основі даного взаємозв’язку виділяються певні підсистеми банківського моніторингу. Серед основних функцій центробанку такі.

1. Регулювання грошового обігу\ ефективність якого, поряд з іншими чинниками, не в останню чергу залежить і від виконання комерційним банком правил проведення розрахункових та касових операцій. Тому центробанк повинен

239

приділяти увагу моніторингу здійснення касових і розрахункових операцій,контролювати їх відповідність до встановлених норм.

2. Регулювання та нагляд за діяльністю банків, що передбачає здійснення центробанком безпосередньо або через спеціально створені ним структури: збору звітності, проведення перевірок, аналізу отриманих даних, направлення приписів та застосування санкцій. Регулюванню і нагляду піддається вся діяльність кредитних організацій, основу якої складають банківські операції. Будь-якому виду операцій притаманний ризик, тому при виконанні даної функції центральний банк як головний орган банківської системи повинен здійснювати моніторинг всіх операцій комерційного банку та моніторинг ризиків діяльності банку. Сьогодні впровадження ефективної системи управління ризиками є одним із найактуальніших завдань банківського бізнесу, оскільки відсутність інструментів, здатних оперативно вирішувати питання прогнозування ризикових операцій, може призвести до серйозних фінансових та іміджевих втрат банку.

Оскільки одним з найризикованіших видів операцій комерційного банку є кредитні операції, то невід’ємною підсистемою фінансового моніторингу в банку є кредитний моніторинг, метою якого є відстеження змін кредитоспроможності позичальника і визначення того, які заходи необхідно вжити при виникненні проблем. Ключовим моментом є підтримання тісних контактів з клієнтом для отримання оперативної інформації і її своєчасного аналізу. Головною метою кредитного моніторингу в комерційних банках є створення системи управління якістю кредитної діяльності, зменшення ймовірності виникнення кредитного ризику [11].

3. Організація рефінансування комерційних банків. Якісне виконання центральним банком даної функції буде залежати від моніторингу ліквідності комерційного банку, а також своєчасної допомоги центробанку в момент погіршення ліквідності. Навіть за відносно стабільної ситуації в цій сфері і позитивних показниках загального економічного середовища, банки не застраховані від виникнення криз ліквідності. Оцінка ліквідності як власної, так і банків- партнерів, є одним з найактуальніших завдань управління банком і забезпечення його фінансової безпеки. Особливо гостро проблема управління ризиками

240

Підсистеми фінансового моніторингу Підсистема монітори ні у касових і розрахункових операцій	Призначення підсистеми аналіз та оцінка здійснення касових та розрахункових операцій; контроль за відповідністю їх проведения встановленим нормам і правилам
Підсистема моніторингу ризиків	виявлення та оцінка їх величини; визначення взаємозв’язку між параметрами ризику та основними результатами діяльності банку

241

Підсистема кредитного моніторингу	інформаційно-аналітичне забезпечення кредитування; встановлення кредитних рейтингів клієнтам; супровід кредитних угод та оцінювання успішності проходження їх за термінами і коштами; прогнози потреб клієнтів; забезпечення дисципліни виконання і контролю
Підсистема моніторингу ліквідності	аналіз факторів, що впливають на зміну ліквідності банку; безперервний контроль і підтримка рівня ліквідності відповідно до вимог центробанку; прогнозування змін показників ліквідності; розробка механізмів впливу на фактори, що призводять до зміни ліквідності банку
Підсистема моніторингу платіжної позиції	оцінка впливу на платіжну позицію зміни курсу валют, вартості ресурсів та ін. факторів; планування майбутньої платіжної позиції; формування портфеля цінних паперів, активів і пасивів, узгодження графіків надходження пасивів і реалізації активних операцій; прогнози залишкових коштів на коротко-, середньостроковий період: визначення необхідної кількості коштів для підтримання належного рівня платоспроможності
Підсистема моніторингу обліку і звітності	аналіз відповідності облікових операцій фінансовим операціям банку; оцінка правильності ведення бухгалтерського обліку га формування фінансових звітів
Підсистема моніторингу валютних операцій	збір інформації щодо курсів валют, процентних ставок на кошти в іноземній валюті: оцінка активності валютного ринку; прогнозування змін
Підсистема моніторингу банківських послуг	аналіз ринку банківських послуг; оцінка конкурентних переваг банку; визначення існуючих потреб потенційних та існуючих клієнтів; прогнозування результатів введення нових банківських продуктів; розробка рекомендацій щодо покращення існуючого асортименту банківських послуг
Підсистема моніторингу клієнтської бази	аналіз та прогноз економічної кон’юнктури; оцінка змін попиту і пропозиції на макрорівні, формування інвестиційного клімату; контроль за фінансовим станом та діяльністю існуючих клієнтів банку

Впровадження системи фінансового моніторингу в банківській сфері сприятиме створенню істотних переваг для всіх учасників банківської діяльності. Так, перевагами для комерційного банку стане:

• можливість централізованого контролю за грошовими потоками структурних підрозділів, філій, дочірніх, афілійованих підприємств по рахунках;

• удосконалення стратегії своєї діяльності і системи оцінки ризиків;

• стимулювання розвитку системи регулярного інформаційного взаємообміну між суб’єктами банківського і реального секторів економіки, розширення кола його учасників: підприємств і кредитних організацій;

242