3. Первинний облік безготівкового розрахунку у банку.

Безготівковий розрахунок в господарському обороті України проводиться відповідно до Інстрккції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р.№ 135.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами:

а) акредитивна

б) інкасова

в) вексельна

г) розрахунок за розрахунковими чеками

Існують чіткі правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних документів:

• меморіального ордера

• платіжного доручення

• платіжної вимрги-доручення

• розрахункового чека

• акредитива

Найбільш часто застосовується при безготівкових розрахунках у сільськогосподарських підприємствах платіжні доручення.Воно подається в банк не менше чим у двох примірниках і приймається до виконання банком протягом десяти днів з дати виписки,за умови, якщо сума платежу не перевищуватиме суму,що є на його рахунку.

Платіжними дорученнями підприємствами здійснюються розрахунки:

• за фактично відвантажену (продану) продукцію;

• у порядку попередньої оплати-якщо такий порядок встановлено законодавством або передумовлено договором;

• для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;

• для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам(зарплата ,пенсії тощо) на їх рахунки,що відкриті в банках;

• для сплати податків і сборів до бюджетів та державних цільових фондів;

Основні реквізити для заповнення розрахункових документів:

1. Назва документу.Зазначається назва документу згідно Інструкціїї Нацбанку України.

2. Код розрахункового документа.Він має відповідати класіфікації Держстандарту України і назві розрахункового документа,зазначеній у полі 1.

3. Номер.Номер документа ,що може включати як цифри так і букви.

4. Дата складання.Вказується число, місяць та рік цифрами

5. Сума словами. Зазначається з великої літери буквами та слово “гривень” кпійки цифрами.

6. Сума. Зазначається цифрами. Гривні від копійок відділяються комою, якщо копійки відсутні то ствляться “00 копійок”.

7. Код платника. Зазначається ідентифікаційний код платника за Єдиним державним реєстром, якщо код відсутній, то ставиться дев’ять нулів.

8. Платник.Назва платника, що зазначена в картці зі зразками підписів.

9. Рахунок платника. Номер рахунка платника в банку.

10. Банк платника. Назва та місце знаходження банку платника.

11. Код банку платника.

12. Банк одержувача. Зазначається назва та місце знаходження банку одержувача.

13. Код банку одержувача.

14. Одержувач. Зазначається назва одержувача , що зберігається з назвою,заявленою в банку одержувача на картці зі зразками підписів.

15. Код одержувача. Зазначається ідентифікаційний код одержувача.

16. Рахунок одержувача. Номер рахунка в банку.

17. Код операції. Заповнюється ,якщо платник або одержувач платежу-особи, які відповідно до чиного законодавства є не резедентами. Код семизначний-перші чотири знаки-код операції за класифікацією балансу, три знаки-код країни –одержувача.

18. Призначення платежу.У цьому реквізиті зазначається:

• під час розрахунків за фактично відвантажену продукцію- назва, вид товарів, за які здійснюється оплата, номер і дата документа,на підставі, якого вона здійснюється;

• якщо проводиться попередня оплата, то зазначається, що це попередня оплата та назва, вид товара за які здійснюється оплата, а також назва, номер і дата документа на підставі якого вона здійснюється;

• у разі сплати платежів, утриманих з заробітної плати працівників та нарахованих на фонд заробітної плати податків до бюджету і сборів до державних цільових фондів вказується: дата виплати заробітної плати, форма її видачі, період, за який здійснена виплата. Зазначається, що податки перераховані повністю або пропорційно виданій зарплати. Відповідальність за перерахунок таких платежів (їх повнота) несе платник. Порядок заповнення платіжних інструментів визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, а щодо розрахункових документів у випадку сплати платежів до бюджету — Порядком передачі банками інформації про відкриття (закриття) власних кореспондентських рахунків, закриття та зміну рахунків клієнтів — платників .податків і зборів (обов'язкових платежів) до органів державної податкової служби електронними засобами та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затвердженим наказом ДПА від 01.08.2002 № 301.

Організація розрахунків чековою книжкою

Порядок розрахунків чеками з чекової книжки визначено главою 7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками.

Заява на отримання розрахункової чекової книжки подається в одному примірнику підписаному особами, яким надане право підпису документів. Банк під підпис на заяві ознайомлює особу, яка одержує розрахункову чекову книжку, про порядок заповнення розрахункових чеків, а також попереджає чекодавця щодо відповідальності за втрачені або викрадені розрахункові чеки. У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою кількох розрахункових чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок заброньованих чекодавцем коштів. На зворотному боці заяви чекодавець самостійно зазначає суму ліміту за кожною книжкою.

У заяві та талоні до неї банк проставляє номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків. Заява приймається банком протягом 30 календарних днів з дати її складання.

Відповідальним виконавцем банку перевіряється наявність усіх розрахункових чеків у розрахунковій чековій книжці та на внутрішньому боці її обкладинки зазначаються: номери розрахункових чеків; назва чекодавця; номер рахунку, з якого сплачуються розрахункові чеки; строк дії розрахункової чекової книжки та її ліміт. В кожний розрахунковий чек записуються такі реквізити:

а) назва і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) назва чекодавця і номер його рахунку, з якого здійснюється оплата розрахункових чеків. Дозволяється ставити штамп із назвою чекодавця

Після заповнення всіх передбачених Інструкцією реквізитів розрахункова чекова книжка видається під розписку уповноваженій особі підприємства.

Строк дії чекової книжки — один рік. День оформлення чекової книжки або чека не враховується. Чеки, виписані після зазначеного строку, вважаються недійсними і до оплати не приймаються. Якщо у чековій книжці протягом одного року використані не всі чеки, строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), засвідчуючи її підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Забороняється передавання чека/чекової книжки його/її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків чека і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами.

Видача чеків на пред'явника не проводиться.

Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін чека на готівку та отримувати готівкою здачу із суми чека. Водночас підприємство може повернути до банку-емітента невикористані чеки для зарахування суми на свій рахунок або обміну його на готівку.

Заповнюється чек від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору) або з використанням технічних засобів (місяць видачі та сума чека мають зазначатися словами). Заповнений чек обов'язково має містити всі реквізити, що передбачені його формою та вимогами Інструкції.

Чекодавець виписує чек із чекової книжки під час здійснення платежу і видає за отримані ним товари (виконані роботи, надані послуги). Виписуючи чек, чекодавець переписує на його корінець залишок ліміту з корінця попереднього чека і зазначає новий залишок ліміту. Чек підписується службовою особою чекодавця, яка має право підписувати розрахункові документи, та скріплюється відбитком печатки чекодавця.

Не дозволяється внесення до чека виправлень та використання замість підпису факсиміле.

Приймаючи чек до оплати за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:

• відповідність його встановленому зразку;

• правильність заповнення;

• відсутність виправлень;

• відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку;

• строк дії;

• достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека;

• наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банкута даних чекодавця (прізвища, ім'я, по батькові — фізичної особи, даних документа, що засвідчує цю особу).

Після цього чекодержатель установлює особу пред'явника чека за документом, що її посвідчує, відриває (відрізає) чек від корінця, ставить на його зворотному боці та корінці календарний штемпель і підписує цей чек, а також робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки.

Чек, оформлений з порушенням вимог Інструкції, до оплати не приймається.

Від чекодавця чек приймається банком до оплати протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).

Для отримання коштів за чеками чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстру розрахункових чеків — якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках — якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в різних банках. Реєстри розрахункових чеків складаються в розрізі банків-емітентів.

Банк чекодержателя перевіряє правильність заповнення реквізитів реєстру чеків згідно з Інструкцією, своєчасність пред'явлення їх до оплати. Суми чеків, що оформлені з порушенням вимог Інструкції, викреслюються з реєстру чеків з виправленням його загального підсумку, і такі чеки повертаються чекодержателю під підпис на першому примірнику цього реєстру.

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відповідного рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя.

Банк-емітент може відмовитися від оплати чека, якщо:

• чек або реєстр чеків заповнено з порушенням вимог Інструкції або є виправлення, замість підпису стоїть факсиміле;

• чек виписаний чекодавцем на суму, більшу, ніж заброньована на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками".

Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його використання. Для поповнення ліміту чекодавець подає до банку платіжне доручення разом з відповідною чековою книжкою. У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" робиться напис "Поповнення ліміту за чековою книжкою, номери невикористаних чеків з № до № ".

Чекодавець має періодично перевіряти правильність використання уповноваженими ним особами чеків і відповідність оплачених чеків документам постачальників, на оплату яких вони видавалися. На зворотному боці корінця останнього виданого чека робиться відмітка про таку перевірку за підписом головного бухгалтера чекодавця або його заступника. Чекодавець має звіряти суми на корінцях чеків з отриманими від банку-емітента виписками з рахунку чекодавця, з якого здійснювалась оплата цих чеків.

У разі втрати чекової книжки (чека) чекодавець має подати до банку-емітента заяву встановленої форми із зазначенням номерів невикористаних чеків.

Відповідальність за неправильне використання чеків, за збитки в разі передавання чекової книжки або окремих чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання осіб, уповноважених на підписання чеків несе чекодавець, якому була видана чекова книжка (чек).

У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може позбавити підприємство права користуватися цим платіжним інструментом, якщо це передбачено умовами договору банківського рахунку.