Принципи ціноутворення землі
Ціна землі — це капіталізована земельна рента. В ній враховується базова цінність землі як ресурсу, що бере участь у виробництві продукту.
Якщо розглядати землю як непокриту водою частину поверхні нашої планети, то її можна вважати природним ресурсом, пропозиція якого постійна. Штучне збільшення територій, наприклад, за рахунок намиву або освоєння морського шельфу, вимагає таких значних капіталовкладень, що такі додаткові території правильніше буде віднести до засобів виробництва, ніж до землі.
Земельна рента існує тому, що земля обмежена так, що суспільство не може ні в короткостроковому, ні в довгостроковому періодах запропонувати землі (земельних ділянок) більше, ніж її існує взагалі. Саме з цієї причини в макроекономічному аспекті земля має абсолютно нееластичну пропозицію. Це означає, що в часі пропозиція землі не може бути збільшена, вона залишається сталою або ж зменшується. Змінюється лише попит на землю, а відтак, зростає або знижується земельна рента, отже, і ціна землі. В світі спостерігається загальна тенденція до зростання попиту на землю, а отже, і до підвищення ціни на неї.
Для всіх товарів, які виробляються суспільством, ціна є функцією попиту та пропозиції. А враховуючи, що пропозиція землі в цілому як природного ресурсу постійна, то дохід, що одержаний землею, буде визначатися винятково попитом.
D2
D1 Рис. 1. Попит і пропозиція на землю та величина земельної ренти
|
Лінія SS відображає абсолютно нееластичну пропозицію землі. Адже її як природного тіла не може бути більше в господарському обороті, ніж є в дійсності. За повної нееластичності пропозиції попит на землю на макрорівні є, по суті, єдиним чинником, що визначає величину земельної ренти. Якщо попит зростає з D2 до D1, то земельна рента також зростає з Р2 до Р1. Зменшення попиту на землю до D3 зумовлює й зниження величини земельної ренти до Р3, а отже, і ціни землі.
|
Земля є особливим товаром не лише через реальну відсутність її замінників, повну нееластичність пропозиції, а й тому, що така нееластичність породжує «пасивність» земельної ренти. Її зростання чи зниження не справляє майже ніякого впливу на кількість пропозиції землі, тоді як зміна ціни на «звичайні» товари або стимулює збільшення пропозиції, якщо відбувається її підвищення, або мотивує товаровиробників зменшити пропозицію за умови зниження ціни.
На мікрорівні в межах окремих територіальних регіонів описане правило не завжди витримується. Адже цілком вірогідно, що в певному регіоні може з’явитися відносно багато землевласників, які забажали продати свої земельні ділянки, тоді як бажаючих купити їх у цьому регіоні — значно менше. В такому разі перевищення пропозиції над попитом призведе до зниження ціни на землю.
Може скластися і зворотна ситуація (кількість бажаючих купити землю більше ніж бажаючих продати). Тоді згідно із законами ринку ціна на цей ресурс збільшиться. Отже, на мікрорівні за описаних обставин земля стає до відомого ступеня «звичайним» товаром, і це потрібно враховувати суб’єктам ринку землі.
При постійній пропозиції крива пропозиції S вертикальна, а величина доходу, одержуваного від землі при попиті, обумовленому кривою D2, визначається площею ОР2D2S. При падінні попиту до D1, знизиться і рівноважна ринкова ціна Р1, визначаючи менший загальний дохід ОР1D1S.
Використання землі є не однорідним. Існують різні види використання землі. У найбільш загальній постановці розрізняють землі, призначені для сільськогосподарського використання, і землі, призначені для міського будівництва. Всередині кожного виду використання існує велике розмаїття типів землекористування. Наприклад, сільськогосподарські землі можуть використовуватися для виробництва продукції рослинництва або тваринництва, а міські землі можуть використовуватися для розміщення на них офісної, комерційної, виробничої або житлової функцій.
Якщо ми вводимо припущення про можливість декількох альтернативних видів використання землі, то пропозиція вже не є сталою величиною, тому що може бути доповнена за рахунок землі іншого виду використання менш ефективного. Відповіддю на збільшення попиту може бути підвищення продуктивності землі за рахунок додаткових капіталовкладень, тобто підвищення інтенсивності її використання.
Якщо існує ринкова конкуренція за право користування землею, то ціна землі визначається взаємодією попиту та пропозиції. Попит може змінюватись в залежності від зміни рівня дохідності використання землі за тим чи іншим призначенням, що в свою чергу залежить від ціни інших ресурсів, необхідних для проведення тої чи іншої діяльності на земельній ділянці (матеріальні ресурси для виробництва, доступності кредитів для юридичних та фізичних осіб; нематеріальні ресурси, наприклад термін та умови отримання того чи іншого дозволу для певної діяльності, організації бізнесу тощо).
Попит на землю як фактор виробництва, по своїй суті, є похідним від попиту на кінцевий продукт, вироблений з використанням землі в числі інших факторів виробництва — праці, капіталу та управління. Тому величина попиту на землю буде визначатися продуктивністю землі, цінами на інші фактори виробництва і ціною кінцевого продукту.