4.2. Лучна рослинність

Луки лісовогого поясу представлені різними фітоценозами, які відрізняються між собою умовами місцезнаходження, флорою, структурою, продуктивністю і появою. Концентрується вони переважно вздовж долин річок. Луки Хуст-Солотвинської западини відносяться до періодично або постійно вологих лугів. Тут вони представлені переважно вздовж річки Тиси. Площі цих лук значно скоротилися внаслідок регулювання русла Тиси, меліоративних робіт, розорювання, а в деяких випадках і в зв`язку з розливом русла. В Закарпатті фрагментами таких лук будуть представники: типчак, райграс високий, лисохвіст і м`ятник тонколистий. Більш розповсюдженні на збережених плавнях Тиси є справжні луки, представлені формаціями полівки тонкої, лисохвосту луговою, вівсяниць червоної і лугової. Формуються вони на дерново-глеєвих кислих ґрунтах і на торфі. В залежності від умов місцевості, особливо на вологішому ґрунті після спаду весняних вод, структура і склад справжніх лук сильно змінюється: на більш підвищених і сухих місцевостях і бідних корисними речовинами ґрунтах в складі різнотравних видів виділяють такі як калган, щавель горобиний, подорожник ланцетний, а на свіжих і багатих ґрунтах вівсяниця лугова, пирій, конюшина гібридна.

Більшість лук використовують як сінокоси, але деякі з них і після сінокосів випасуються ВРХ і вівцями. Всі луки дуже добре реагують на мінеральні добрива і при раціональному використанні їх дають 60-70 ц/га доброго сіна.

Поряд з лісовими масивами природна рослинність збереглася на сінокосах, пасовищах, які займають тут значні площі. Під лучною і болотною рослинністю сформувалися ґрунти деревного і болотного типів.

Суходільні луки зустрічаються на узліссі, лісових галявинах, підвищеннях між болотами, культурними угіддями і використовуються звичайно для випасу тварин і для сіножаті. Серед суходільних лук дуже поширені мітличники. Крім едифікатора їх угрупувань-мітлиці звичайної постійно росте костриця червона, конюшина повзуча, ожина багатовікова. Суходільні луки характеризуються бідним видовим складом малоцінних злаків і різнотрав’я, а також низькою продуктивністю.

Травостій низинних луків багатший і рясніший, ніж суходільних. У його складі переважають дрібноосочники і крупноосочники.

В Хуст –Солотвинській западині зустрічаються наступні лукові формації:

• крупнозлакові – різнотравні луки;

• дрібнозлакові – різнотравні луки;

• дрібнооосокові - різнотравні луки;

• вологі осоково-злаково-різнотравні луки;

• переложні луки;

• бідні пустотні луки;

• болотяні низинні луки.

Заплавні луки розповсюджені по долинах річок.

4.2.1. Крупнозлаково-різнотравні луки

Вони широко розповсюджені в заплавах рік, займаючи їх прируслову та частково центральну частину. Ці луки пристосовані в своїй більшості до підвищених місць прируслової частини заплав і звідси переходять до рівнинних знижених місць центральної частини.

По всіх місцях знаходження цього типу, зволоження завжди достатнє, а іноді (весною і восени), надмірне. Ґрунти лужної реакції, PH (обмінний) скрізь дорівнює 7-7,5 , вологі, важкі, темно-сірі супіски, місцями дрібногоріхової структури. Поверхня луків злегка хвилювата, мікрорельєф слабо показаний.

Травостій високий, соковитий, злаково-різнотравний за складом, гігрофільно-мезофільного характеру. В кінці травня та на початку червня загальний фон складають червонувато-димчаті волоті злаки в верхньому шарі, а між ними піднімаються рожеві голівки осоту та місцями жовті кошики свербини східної та жовтушника. Під ними в нижньому ярусі серед густої зелені рябіють білим візерунчастим килимом багаточисельні кошики королиці, місцями жовтіють дзвінці, а ще нижче, понад самим ґрунтом, ховаються рожево-лілові квіти китяків. Місцями зустрічаються бурі плями кінського щавлю, яким часто засмічені ці луки. Ступінь покриття ґрунту до 90%.

Добре показані два яруси: перший ярус, висотою 80-100 см. складається з волоті злаків та квітучих полонів крупного різнотрав`я, другий ярус, 40-60 см., заввишки, утворений різнотрав`ям, дрібними злаками та дернинами крупних рослин. Задерніння середнє, на 30 –40% невеличкими дернинами, між якими просвічує не задернілий грунт.

Ці луки являються сіножатні після укосів, вони використовуються під пасовища. Склад основних видів травостою характеризується даною таблицею. Звертає на себе увагу численність злаків та різнотрав`я і надзвичайна бідність бобових. Останні зустрічаються в невеликій кількості видів, що відрізняються дуже малою ступінню численності.

Конюшина лучна скрізь находиться в пригніченому стані. Із злаків у травостої домінує вівсюг лучний (Avena pratensis), місцями досить часто зустрічаються грястиця збірна (Dastulis glomerata), стоколос безостий, тонконіг лучний (Poa pratensis).

Значна кількість ділянок засмічена заростями кінського щавлю (Rumex acetosa), що значно знижує кормову цінність цих луків. Травостій численний по кількості, але якість його за винятком окремих ділянок, мало задовільна, тому що добрі кормові злаки тут зустрічають рідко, бобових майже не має, а серед різнотрав’я переважають види, що погано поїдаються.

Таблиця 2

Список основних рослин крупнозлаково-різнотравних лук

N n/n	Назви рослин	Рясність	Ярусність	V-VI Фено- фази
1	Avena pratensis L.	7 cop2-3	I	пл.-кв
2	Poa pratensis L.	4sp (cop1)	I	кв-пл
3	Dactylis glomerata L.	5sp (cop1)Sol	I	кв
4	Briza media L.	3sp	I	пл
5	Rhbum pratense L.	2sp	I	кв
6	Festuca pratensis Huds.	2sp	I	кв-пл
7	Holcus mollis L.	3sp	I	кв
8	Bromus inermis Leyss.	2sp	I	пл-кв
9	Anthroxanthum odoratum L.	2sp	I	пл
10	Deschampsia caespitosa PB.	1sp	I	кол
11	Arrhenatherum elatins Net.	1sp	I	кв
12	Lychis flos cuculi L.	5cop1-sp	I	кв-пл
13	Rumex confortus Willd.	4sp-cop1	I	пл..-веч
14	Leucanthemum vulgare L.	3sp cop1(cop2)	I	кв
15	Phinanhtus minor Ehrh.	3sp cop1(sol)	II	кв-пл
16	Galium palustre L.	5sp	II	кв-бут
17	Plantago lanceolata L.	4sp	II	пл
18	Achillea millefolium L.	5sp	II	кв-вег
19	Heracleum sibiricum L.	4sp-sol	II	бутон-вег
20	Trifolium pratense L.	4sp-sol	II	кв-вег
21	Medicago lupulina L.	4sp-sol	II	кв
22	Lumplytum officinale L.	4sp-sol	II	кв
23	Veronica chamaedrys L.	4sp-sol	III	вег
24	Ranunculus polyanthemus L.	4sp-sol	II	кв-пл