0

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Біологічний факультет

Кафедра ботаніки

ФЛОРА ХУСТ-СОЛОТВИНСЬКОЇ ЗАПАДИНИ

Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного

рівня “Спеціалістр”

Науковий керівник: канд.біол.наук, доцент КОЛЕСНИК О.Б.

Ужгород 2004

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ 6

1.1. Географічне положення 6

1.2. Кліматична характеристика 6

1.3. Термічний режим 9

1.4. Режим зволоження 10

1.5. Гідрологія 10

1.6. Тваринний світ 13

2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 14

3. ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ 19

4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ 22

4.1. Деревна рослинність 22

4.2. Лучна рослинність 26

4.2.1. Крупнозлаково-різнотравні луки 27

4.2.2. Дрібнозлаково-різнотравні луки 30

4.2.3. Дрібноосоково-різнотравні низинні луки 31

4.2.4. Вологі осоково-злаково-різнотравні луки 33

4.2.5. Флора бур’янів 34

5. ФЛОРИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА “ДОЛИНИ НАРЦИСІВ” 36

ВИСНОВКИ 39

ЛІТЕРАТУРА 40

ВСТУП

Актуальність теми. Природа Закарпаття характеризується величезними покладами корисних копалин, запасами нафти, газу, родючими ґрунтами, численними озерами і річками, обширними лісовими просторами, різноманітним тваринним світом. Всі ці багатства – важлива умова дальшого розвитку нашого суспільства.

Правильна й ефективна організація природоохоронної роботи, наукове обґрунтування найбільш раціональних напрямків природокористування можуть бути здійсненні насамперед за умови ґрунтовного знання природних умов, їхньої специфіки і відмін в окремих регіонах регіону.

Закарпаття - це область, природою якої цікавляться не тільки науковці та спеціалісти тієї чи іншої галузі господарства, але й значною мірою широкі верстви населення. Мальовничі краєвиди Карпат, цілющі джерела, чудовий клімат, своєрідна архітектура сприяють великому напливу туристів і відпочиваючих. Розміщена на південному заході країни, Закарпатська область на півночі межує з Львівською та Івано-Франківською областями, а на заході з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Через територію області проходять важливі міжнародні транспортні магістралі: залізничні, нафто- і газопроводи, лінії електропередач, що свідчить про важливу роль Закарпатської області.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства і фермерства однією з головних і невідкладних задач є створення кормової бази для тваринництва. Запорукою збільшення виробництва продуктів тваринництва є зміцнення кормової бази, зокрема раціональне використання сіножатей і пасовищ. Сіно з добрих лук і трава з пасовищ є повноцінними кормами, багатими на перетравний протеїн і вітаміни. Численними дослідами і спостереженнями доведено, що згодовування доброго лучного сіна і пасовищного корму сприяє підвищення молочної продуктивності великої рогатої худоби.

Лучні трави нагромаджують у ґрунті велику кількість органічних речовин, що позитивно впливає на підвищення його родючості. На схилах вони запобігають ерозії, а на заплавних луках перешкоджають змиванню ґрунтів. Дуже часто сінокоси і пасовища (непридатні для оранки землі) є важливим заходом боротьби з бур’янами та служать для поліпшення ботанічного складу травостою.

Раціональне використання угідь неможливе без всебічного дослідження біології і екології рослин, без вивчення змін, що проходять в рослинному покриві під дією випасання і косіння. Це дозволяє вирішувати цілий ряд питань охорони лучних земель, їх рослинного покриву, раціонального використання.

Мета й завдання дослідження. Метою досліджень було інвентаризаційне, хорологічне й структурне вивчення флори Хуст-Солотвинської западини, оцінка й виявлення наслідків антропогенного навантаження та опрацювання шляхів її ощадливого використання й охорони. перед нами були поставлені наступні завдання:

1) виявити видовий склад флори досліджуваного регіону;

2) виконати систематичний, еколого-фітоценологічний, та синантропний аналізи;

3) дати оцінку та з’ясувати наслідки впливу антропогенного навантаження на флору;

4) оцінити господарське значення флори, визначити шляхи її ощадливого використання та охорони.

Практичне значення. Результати досліджень можуть бути використані під час розгортання регіонального рівня моніторингу стану довкілля.

Результати роботи можуть бути використані під час занять з курсу "Місцева Флора". Зібрано гербарний матеріал.

Структура й обсяг роботи. Загальний обсяг роботи становить 46 стор. машинопису. Вона ілюстрована 3 рисунками та 6 таблицями, складається зі вступу, 5 розділів, висновків списку літератури (45 найменувань).

1. Екологічна характеристика регіону досліджень

1.1. Географічне положення

Територія Закарпатської області порівняно невелика, проте вона відзначається різноманітними природними особливостями. Чотири п`ятих її території зайнято гірськими хребтами і між гірськими улоговинами та долинами і лише п`ята частина - це рівнина, при чому в переважній частині ідеальні низини.

Солотвинська улоговина знаходиться на південному сході від Березне-Липчанської долини. Вона є східною частиною Закарпатської рівнини. Вона (Закарпатська рівнина) має висоти від 100 до 200м. Її захід від Тиси, яку називають найчастіше Чоп-Мукачівською низовиною з висотами від 100 до 150-160м², і меншу на північ від Тиси, названу Солотвинською улоговиною, оскільки вона оточена майже з усіх боків горами; тільки Тиса проривається через це оточення гірських хребтів вузькою долиною, яку в районі м. Хуст навіть називають Хустськими воротами.

1.2. Кліматична характеристика

Зима - період року з середньодобовою температурою нижче 0⁰ С і значним впливом циклонічної діяльності з боку Атлантики. Частий прихід морського повітря утримує протягом зими досить високі температури, високу відносну вологість і хмарну погоду. Часом, у циклонічній діяльності бере участь континентальне помірне повітря, що призводить до низького зниження температури. Зима у Хустському та Тячівському районах порівняно коротка і починається в середині грудня, тривалість її 2,5-3 місяці. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) від –3 до –4⁰С. Погода переважно хмарна, з частими туманами, середні добові температури близько 0⁰С, у ряді випадків (навіть у січні) не буває морозів і температура в день досягає 10-12⁰С. Разом з тим вторгнення холодного повітря зі сходу та північного сходу спричиняє в окремі роки досить різкі зниження температури. Абсолютний мінімум температури може опускатися у січні-лютому до –36⁰ С, а абсолютний максимум в ті ж місяці до 13-17⁰ С. Сильні морози бувають дуже рідко. Зимовий сезон характеризується відлигами, кількість яких за три зимові місяці може становити більше 50 днів, тому сніговий покрив нестійкий і малопотужний.

Весна - за її початком прийнято перехід середніх добових температур через 0⁰ С. У цей період переважають повітряні течії, пов`язані з Азорським антициклоном, посилюється вплив циклонів із Середньоземного моря.

Збільшується також вплив теплих полярних континентальних повітряних мас і повторюваність вторгнень континентального тропічного повітря. Очевидно, такий різноманітний вплив повітряних мас і зумовлює часту зміну весняної погоди Хуст-Солотвинської западини. Починається весна в кінці лютого – на початку березня. В окремі роки у цьому місяці абсолютний мінімум може сягати 28-32^оС, а травня 30-34⁰С. Для весняних місяців характерні пізні приморозки. Останні приморозки особливо небезпечні у другій половині квітня, коли починають розпускатися бруньки. Ймовірність появи приморозків після 15 квітня на схилах і вершинах становить 60-70%, а в низовинах і нижніх частинах схилів від`ємні температури спостерігаються майже щорічно.

Літо. За початок літа прийнято дату переходу середньодобової температури через 15⁰С. Умови атмосферної циркуляції складається таким чином, що переважаючою повітряною масою є морське повітря помірних широт. Вторгнення континентального тропічного повітря зумовлює максимальні температури. Літо тут починається 10 травня і закінчується 16 вересня, його тривалість 120-135 днів. Середні добові температури повітря 15-25⁰С, а максимальні 36-40⁰С. Для цього сезону характерна найбільша кількість опадів, дуже часті грози (20-25 днів). Відносна вологість становить близько 50-60%.

Осінь. За початок прийнято перехід середньої добової температури 15⁰С, за кінець перехід її через 0⁰С. Протягом осені відбувається заміна літньої циркуляції зимовою. Осінь починається у другій половині вересня і триває 80-90 днів. Початок її характеризується малохмарною погодою і відносно високою температурою. Середні добові температури становлять 20-15⁰ С, а максимальні 29⁰С. Згодом хмарність зростає, понижується температура і збільшується кількість днів з тривалими опадами, туманами. У кінці жовтня починається приморозки. На осінь припадає другий максимум опадів. За останні місяці випадає від 180 мм на рівнинах до 300-320 мм опадів у горах. Нерідко восени для Хуст-Солотвинської западини характерна тепла погода з дощами облогового характеру. Такі погодні умови зумовлені приходом теплих морських мас повітря із Середземномор`я.

Таблиця 1.

Значення температури повітря (за даними багаторічних спостережень Гідрометеоцентру)

Населений пункт	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ	Х	ХІ	ХІІ	За рік
м.Хуст	-4,6	-2,9	3,5	9,9	15,2	18,0	20,1	19,2	15,1	9,6	3,7	-1,5	8.8
с.Руська Мокра	-6,0	-4,9	0,2	5,5	11,0	14,1	16,2	15,3	11,5	7,4	1,1	-3,3	5,7
м.Тячів	-4,7	3,0	2,5	8,4	14,0	17,0	19,0	18,1	14,1	8,0	3,1	-2,0	8,3
смт.Солот-вино	-4,8	-3,2	2,0	7,8	13,1	16,0	18,0	17,1	13,1	8,4	2,4	-2,1	7,3