
- •Цифрова обробка радіолокаційної інформації
- •Цифрова обробка радіолокаційної інформації
- •1. Призначення і принцип побудови системи цифрової обробки радіолокаційної інформації
- •2. Дискретні сигнали
- •2.1. Основні типи сигналів
- •2.2.5. Періодична послідовність
- •2.3. Спектри аналогових та дискретних сигналів
- •2.4. Дискретне перетворення Фур'є (дпф)
- •2.5. Згортка дискретних сигналів
- •Кругова (періодична) згортка дискретних сигналів
- •Лінійна (аперіодична) згортка дискретних сигналів
- •Пряме z - перетворення
- •2.6.2.Властивості z - перетворення
- •2.6.3. Обернене z - перетворення
- •Зв'язок між z - перетворенням і Фур'є - перетворенням
- •Дискретних систем
- •3.1. Алгоритми дискретних фільтрів
- •3.2. Розв'язання різницевих рівнянь
- •3.3. Передаточні функції
- •3.4. Форми реалізації дискретних фільтрів
- •3.5. Структурні схеми рекурсивних фільтрів
- •3.6. Структурні схеми нерекурсивних фільтрів
- •3.7. Часові й частотні характеристики лінійних дискретних фільтрів
- •3.8. Стійкість та реалізованість дискретних фільтрів
- •4. Цифровi фільтри
- •4.1. Зображення I кодування чисел, помилки квантування
- •4.1.1. Зображення чисел
- •4.1.2. Кодування чисел
- •Обернений код числа а (4.3) подається у вигляді
- •4.2. Помилки округлення й зрізання при квантуванні чисел та сигналів
- •4.3 Аналогово-цифровий перетворювач (ацп)
- •4.4 Цифро – аналоговий перетворювач (цап)
- •4.5. Апаратурна реалізація цифрових фільтрів
- •4.6. Фільтри з кінцевою імпульсною характеристикою й нескінченною імпульсною характеристикою
- •5. Принцип побудови системи збору й обробки рлі
- •5.1. Основні етапи й операції цифрової обробки рлі
- •5.2. Математичне формулювання задач обробки рлі
- •5.2.1. Загальне формулювання задач обробки
- •5.2.2. Задача виявлення
- •5.2.3. Задача оцінки параметрів
- •5.3. Дискретизація й квантування радіолокаційних сигналів
- •5.4. Статистичні характеристики квантованих сигналів
- •Закінчення
- •Література
3.4. Форми реалізації дискретних фільтрів
Еквівалентними називаються фільтри, у яких при нульових початкових умовах й однакових вхідних сигналах вихідні сигнали також однакові. Можливі такі види з'єднань фільтрів:
Послідовне з'єднання: вихідна послідовність попереднього фільтра є вхідною для наступного (рис. 3.1).
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
H1(z) |
x2(z) |
H2(z) |
|
x3(z) |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
HE(z) |
|
|
|
|
|
|
Рис.3.1 |
|
|
|
Дійсно, згідно з формулою (3.6), можна показати:
;
Тоді
Паралельне з'єднання: вхідна послідовність в усіх фільтрах одна й та ж, а вихідна послідовність системи дорівнює сумі вихідних послідовностей окремих фільтрів (рис. 3.2), при цьому еквівалентна передаточна функція системи дорівнює сумі передаточних функцій окремих фільтрів:
(3.10)
З'єднання зі зворотним зв'язком: вихідна послідовність одного фільтра надходить до входу іншого (рис.3.3), причому можливий негативний і позитивний зворотний зв'язок.
Тут еквівалентна передаточна функція системи визначається у вигляді дробу
звідки
Тоді
(3.11)
Знак плюс - при негативному зворотному зв'язку; знак мінус - при позитивному зворотному зв'язку.
3.5. Структурні схеми рекурсивних фільтрів
Пряма форма (рис. 3.4) структурної схеми рекурсивного фільтра реалізується безпосередньо за різницевим рівнянням (3.2) або за передаточною функцією (3.7).
Ця схема містить один суматор, перемножувачі та (N+M-2) елемента затримки.
Пряма канонічна форма. Канонічною називають структурну схему фільтра, що містить мінімальне число елементів затримки.
Передаточну функцію (3.7) рекурсивного фільтра можна показати у такому вигляді:
де
Передаточним
функціям
і
відповідають різницеві рівняння:
.
Оскільки
у фільтрах, що реалізують
і
,
має місце тільки затримка сигналу
,
можна використовувати тільки один набір
елементів затримки.
Пряма
канонічна форма фільтра показана на
рис. 3.5. Вона містить мінімальне число
елементів затримки
і два суматори.
3.6. Структурні схеми нерекурсивних фільтрів
Пряма форма нерекурсивного фільтра є безпосередньою реалізацією передаточної функції нерекурсивного фільтра
,
або відповідного різницевого рівняння фільтра
.
Пряма форма (рис. 3.6) містить елементів затримки, -перемножувачів і суматор на входів. Цю форму називають також трансверсальним фільтром або фільтром з густорозгалуженою лінією затримки.
3.7. Часові й частотні характеристики лінійних дискретних фільтрів
Найважливішою
часовою характеристикою лінійної
дискретної системи є імпульсна
характеристика, під якою розуміють
реакцію системи
на одиничний імпульс
при нульових початкових умовах. Імпульсну
характеристику
можна обчислити шляхом вирішення
відповідних різницевих рівнянь.
Приклад 3. Обчислимо імпульсну характеристику системи, що описується різницевим рівнянням 1-го порядку вигляду
.
Нехай
.
При цьому
є
,
отже,
.
У такому випадку
.
Звідси
видно, що
.
За допомогою дискретної згортки можна обчислити реакцію фільтра на будь-який вплив за умови, що вхідний вплив описується виразом (2.1), тобто
(3.12)
Оскільки реакція
дискретного фільтра на одиничний імпульс
є імпульсною характеристикою
,
то внаслідок стаціонарності фільтра
і з властивостей лінійності фільтра
виходить, що реакція
на послідовність
(3.12) дорівнюватиме:
Ділянки можуть бути обмежені (скінченними). Розглянемо частотну характеристику лінійного дискретного фільтра. Нехай
,
(3.13)
де
і
- Фур'є - перетворення вхідної та вихідної
послідовностей.
Тоді частотною характеристикою системи називають відношення
.
(3.14)
Отже, частотна характеристика збігається з передаточною функцією (3.6) в одиночному колі Z - площини, тобто
.
Для рекурсивного фільтра
(3.15)
Для нерекурсивного фільтра
.
(3.16)
У загальному випадку
- комплексна функція, що записується у
вигляді
(3.17)
де
- модуль частотної характеристики, який
також називають амплітудно-частотною
характеристикою (АЧХ);
- аргумент частотної
характеристики, який також називають
фазочастотною характеристикою (ФЧХ);
-
дійсна частина частотної характеристики;
- уявна частина
частотної характеристики.
Груповий час затримки (ГЧЗ) визначають, як
(3.18)