
- •Цифрова обробка радіолокаційної інформації
- •Цифрова обробка радіолокаційної інформації
- •1. Призначення і принцип побудови системи цифрової обробки радіолокаційної інформації
- •2. Дискретні сигнали
- •2.1. Основні типи сигналів
- •2.2.5. Періодична послідовність
- •2.3. Спектри аналогових та дискретних сигналів
- •2.4. Дискретне перетворення Фур'є (дпф)
- •2.5. Згортка дискретних сигналів
- •Кругова (періодична) згортка дискретних сигналів
- •Лінійна (аперіодична) згортка дискретних сигналів
- •Пряме z - перетворення
- •2.6.2.Властивості z - перетворення
- •2.6.3. Обернене z - перетворення
- •Зв'язок між z - перетворенням і Фур'є - перетворенням
- •Дискретних систем
- •3.1. Алгоритми дискретних фільтрів
- •3.2. Розв'язання різницевих рівнянь
- •3.3. Передаточні функції
- •3.4. Форми реалізації дискретних фільтрів
- •3.5. Структурні схеми рекурсивних фільтрів
- •3.6. Структурні схеми нерекурсивних фільтрів
- •3.7. Часові й частотні характеристики лінійних дискретних фільтрів
- •3.8. Стійкість та реалізованість дискретних фільтрів
- •4. Цифровi фільтри
- •4.1. Зображення I кодування чисел, помилки квантування
- •4.1.1. Зображення чисел
- •4.1.2. Кодування чисел
- •Обернений код числа а (4.3) подається у вигляді
- •4.2. Помилки округлення й зрізання при квантуванні чисел та сигналів
- •4.3 Аналогово-цифровий перетворювач (ацп)
- •4.4 Цифро – аналоговий перетворювач (цап)
- •4.5. Апаратурна реалізація цифрових фільтрів
- •4.6. Фільтри з кінцевою імпульсною характеристикою й нескінченною імпульсною характеристикою
- •5. Принцип побудови системи збору й обробки рлі
- •5.1. Основні етапи й операції цифрової обробки рлі
- •5.2. Математичне формулювання задач обробки рлі
- •5.2.1. Загальне формулювання задач обробки
- •5.2.2. Задача виявлення
- •5.2.3. Задача оцінки параметрів
- •5.3. Дискретизація й квантування радіолокаційних сигналів
- •5.4. Статистичні характеристики квантованих сигналів
- •Закінчення
- •Література
Лінійна (аперіодична) згортка дискретних сигналів
Нехай
і
- відповідно кінцеві
-
точечні й
-
точечні дискретні сигнали. Лінійною
(аперіодичною) згорткою
цих сигналів називається дискретний
сигнал, що визначається як послідовність
.
(2.13)
Очевидно, що
має довжину
.
Алгоритм обчислення
кругової згортки може бути застосований
також для обчислення лінійної згортки.
З цією метою належить перейти від
дискретних сигналів
і
до
-точечних сигналів
і
,
та доповнити послідовність
і
відповідним числом нульових відліків.
Після обчислення у
-
точках ДПФ
і
знайти їх добуток ДПФ
=
·
і, згідно з формулою (2.10), обчислити
згортку
.
2.6. Z - перетворення
Пряме z - перетворення
Формальним обґрунтуванням застосування Z - перетворення є те, що це перетворення допускає такі ж алгебраїчні дії над різницевими рівняннями, що й перетворення Лапласа над диференційними рівняннями. Однобічне Z - перетворення послідовності , =0,1,2,... обумовлене рядом
,
(2.14)
де
- комплексна змінна, а
- функція цієї комплексної змінної
(рис.2.7), тобто
.
Оскільки (2.14) – ступеневий ряд змінної z-1, то, як правило, виникає питання про збіжність такого ряду.
Ряд
(2.14) збігається для
|
й розбігається для
,
де радіус збіжності
є верхньою межею послідовності
.
Приклад 4. Нехай
.
Тоді
.
(2.15)
Якщо величина
то вираз
являє собою нескінченно спадну геометричну
прогресію, сума якої визначається за
формулою
,
(2.16)
де
- знаменник геометричної прогресії.
У прикладі (4)
;
-
перший член геометричної прогресії,
Зона збіжності тут
визначається радіусом кола
у Z
-площині,
поза якою
не має особливих точок.
2.6.2.Властивості z - перетворення
Наведемо приклади важливих та широко використовуваних властивостей і теорем Z - перетворення, що виходять із визначення (2.14) або легко доводяться.
Лінійність
Якщо послідовності
i
мають відповідно Z
- перетворення
i
,
і
– постійні коефіцієнти, що не залежать
від
,
то вираз
має Z
- перетворення:
.
Зсув послідовності
Якщо
і
при
,
то
має Z
-
перетворення:
.
(2.16)
Приклад 5.
Нехай
,
і
.
При цьому з прикладу (4)
,
тоді за формулою (2.16)
.
Згортка послідовностей
Нехай
.
Згортка послідовностей
i
має Z
-
перетворення
,
що дорівнює добутку
і
:
.
2.6.3. Обернене z - перетворення
За визначенням,
є оберненим Z
-
перетворенням
від
.
Його можна знайти за формулою (2.14) з
допомогою інтегральної теореми Коші.
Спочатку помножимо обидві частини
виразу (2.14) на
,
а потім проведемо інтегрування у
замкненому контурі обох частин рівності.
Якщо контур інтегрування лежить усередині
зон збіжності нескінченного ряду (2.14),
то операції підсумовування та інтегрування
можна поміняти місцями, що дає:
.
Теорема Коші доводить:
якщо контур інтегрування охоплює початок
координат, то
для усіх
,
за винятком
.
Для
інтеграл дорівнюватиме
.
При застосуванні даної властивості до
останнього виразу, одержимо теорему
про обернене Z
-
перетворення:
.
(2.17)
Інтеграл у виразі (2.17) зручно обчислити за допомогою теореми про залишки: функція визначається сумою залишок підінтегральної функції у полюсах, розташованих на ділянці, яку охоплює контур інтегрування:
,
(2.18)
де
- залишок функції відносно особливої
точки
.
Причому залишок у
простому полюсі
дорівнює:
.
(2.19)
Приклад 6.
Нехай
.
Тут один простий полюс у точці
і
.
Зручний спосіб
обчислення оберненого Z
-
перетворення
полягає у розкладанні
на прості дроби:
.
У даному випадку, використовуючи властивості лінійності, знаходимо
.
(2.20)
Приклад 7.
Нехай
.
Розкладемо
на прості дроби
.
Згідно з формулою (2.20), відповідна
решітчаста функція має вигляд
.