Обробка матеріалів інтерв'ю

Кількісна обробка матеріалів інтерв'ю є можливої, але, на нашу думку, не завжди потрібної. На початкових етапах вивчення соціального явища не слід ставити перед собою інших цілей, крім формування загального інтуїтивного враження про нього. У міру того, як образ об'єкта у свідомості вченого буде уточнюватися й конкретизуватися, виникає доцільність переходу до більше строгих методів дослідження. До їхнього числа можна віднести: концептуальне пророблення матеріалів інтерв'ю, виявлення значимих соціальних змінних, типологічний аналіз. Зроблені методи можуть сполучатися з кількісною обробкою, але самі по собі вони є некількісними.

Концептуальне пророблення матеріалів інтерв'ю в цьому випадку мають на увазі фіксацію причинно-наслідкових зв'язків, у явній або неявній формі описаних респондентом, і створення на цій основі системи гіпотез для подальших досліджень.

Виявлення значимих соціальних змінних - це перший етап створення формалізованих вимірювальних методик, що полягає у відборі факторів або змінній, релевантних поставленій проблемі. Складання списку таких змінних є також першим етапом розробки анкети.

При опитуванні методом інтерв'ю досить великої кількості респондентів (не менш декількох десятків) стає можливим типологічних аналіз їхніх висловлень залежно від займаних ними рольових позицій, соціально-психологічних установок й інших значимих характеристик. Типологічний аналіз у цьому випадку являє собою не тільки виявлення типів думок і точок зору, але й визначення їхньої змістовної наповненості, внутрішньої логіки, обґрунтувань.

Подробное опис методу виявлення значимих змінних, сполученого з типологічним аналізом, є в [1, с.73-81].

Практика показує, що активне використання вільного інтерв'ю в соціальних дослідженнях протягом декількох років різко підвищує компетентність ученого, дозволяючи йому вирішувати поставлені перед ним завдання на високому рівні й у стислий термін.

Відсутність тісного контакту дослідників з досліджуваною соціальною реальністю приводить до зниження якості їхніх розробок. Симптоматичний той факт, що сучасна публіцистика в особі її кращих представників по глибині осмислення описуваних соціальних проблем значно випереджає багато наукових публікацій. Процеси, що протікають на мікрорівні суспільства, є в цей час настільки невивченими, що навіть не дуже глибоке зіткнення з ними може привести до великого й практично значимим науковим результатам.

У більше широкому плані, впровадження цього методу може послужити подальшої активізації процесів соціальної комунікації: по-перше, публікація текстів інтерв'ю й досліджень, проведених на їхній основі, вплине на наукову й суспільну свідомість, уточнюючи й поглиблюючи розуміння актуальних соціальних проблем. По-друге, социологизация мислення й оволодіння навичками інтерв'ювання є важливим напрямком підвищення кваліфікації багатьох груп практичних працівників, зокрема виробничих керівників. Цю думку висловив у свій час Э.Мэйо, указавши на необхідність навчання керівників навичкам проведення інтерв'ю. У соціологічній літературі є повідомлення про доцільність навчання інтерв'юванню практикуючих лікарів [11, с. 125] і фахівців інших професій.