1. Поняття методології, методу, технології та техніки соціологічних досліджень

МЕТОДОЛОГІЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ складова частина й особлива область соціологічного. пізнання, що має своїм змістом сукупність принципів і способів організації, розвитку й оцінки теоретич. й эмпирич. социологич. знання, систему норм і регулятивов проведення социологич. досліджень. Як вид социологычного знання М. с. і. відносно незалежна від теорії й емпірії, як напрямок діяльності соціолога М. с. і. підлегла завданням їхнього розвитку. Виростаючи з потреб організації й регулювання социологич. пізнання, будучи узагальненням практики социологич. дослідження й ін. видів науч. діяльності соціолога, М. с. і. у той же час виступає конкретизацією філософської й общенауч. методології стосовно до специфіки пізнавальної ситуації в соціології. Тим самим социологич. методологія є одним із джерел розвитку методології науки в цілому, вона вносить вклад у соціальне самовизначення науки. Таке розуміння М. с. і. зложилося в останні десятиліття. Методологією називають систему принципів наукового дослідження. Саме методологія визначає, якою мірою зібрані факти можуть служити реальним і надійним основанием знания

З формальної точки зору, методологія не пов'язана із сутністю знання про реальний світ, але скоріше має справа з операціями, за допомогою яких конструюється знання. Тому терміном "методологія" прийнято позначати сукупність дослідницьких процедур, техніки й методів, включаючи прийоми збору й обробки даних.

Змістовне розуміння методології виходить із того, що в ній реалізується евристична (тобто пошукова) функція предметної області дослідження. Будь-яка теоретична система знання має сенс лише остільки, оскільки вона не тільки описує й пояснює деяку предметну область, але одночасно є інструментом пошуку нового знання.

Поняття "методологія" — збірний термін, що має різні аспекти. Загальна наукова методологія включає універсальні принципи розвитку наукового знання (наприклад, логічного аналізу, здійснення наукового експерименту...). Загальсоціологічна методологія, функцію якої виконує соціологічна теорія, дає вказівки щодо принципових основ розробки приватних соціологічних теорій у співвідношенні з їх фактуальным базисом. Останні ж, у свою чергу, містять особливі методологічні функції, виступаючи як прикладна логіка дослідження даної предметної області.

Поняття "методологія" уживається й у значенні системи прийомів дослідження, наприклад виміру соціальних характеристик. Основна проблема, що тут ставиться, - питання про співвідношення між теорією й емпіричними даними, між різними рівнями наукового узагальнення.

Широке розуміння методології наукового дослідження пропонує И. Девятко: "Методологія науки - це дисципліна, що вивчає й технічні, і процедурні питання організації дослідження, і більше загальні питання обґрунтованості використовуваних методів, вірогідності спостережень, критеріїв підтвердження або спростування наукових теорій" (цит, по рукописі книги "Методи соціологічного дослідження", 1997 р.).

На відміну від методології методи й процедури дослідження — це система більш-менш формалізованих правил збору, обробки й аналізу доступної інформації. Але й тут методологічні посилки відіграють найважливішу роль насамперед у виборі тих або інших прийомів для вивчення поставленої проблеми. Потім виявляється, що конструювання методики для вивчення окремих сторін питання так чи інакше включає вихідні посилки, що стосуються природи об'єкта в цілому й звідси - способів, за допомогою яких ми повинні витягти необхідні відомості.

Ні у вітчизняної, ні в закордонній практиці немає єдиного слововживання відносно часток прийомів соціологічного дослідження. Ту саму систему дій деякі автори називають методом, інших - технікою, треті - процедурою або методикою, а іноді - методологією. У даній роботі введемо наступне слововживання.

Метод — основний спосіб збору, обробки й аналізу даних.

Техніка — сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання того або іншого методу.

Методика — поняття, яким позначимо сукупність технічних прийомів, пов'язаних з даним методом, включаючи частки операції, їхня послідовність і взаємозв'язок.

Наприклад, при опитуванні суспільної думки соціолог використає як метод збору даних анкету. По якихось міркуваннях він віддав перевагу частині питань сформулювати у відкритій формі, а частина - у закритій (запропоновані варіанти можливих відповідей). Ці два способи утворять техніку даного анкетного опитування. Анкетний аркуш, тобто інструмент для збору первинних даних, і відповідна інструкція анкетеру утворять у нашому випадку методику.

Процедурою звичайно називають послідовність всіх операцій, загальну систему дій і способів організації дослідження. Це - найбільш загальне, притім збірне поняття, относимое до системи прийомів збору й обробки соціологічної інформації.

Наприклад, проведене під керівництвом Б.А.Грушина дослідження формування й функціонування суспільної думки як типово масового процесу включало 69 процедур. Кожна з них - це як би закінчене мініатюрне емпіричне дослідження, що органічно входить у загальну теоретико-методологічну програму. Так, одна із процедур присвячена аналізу змісту публікацій центральних і місцевих засобів масової інформації із проблем міжнародного життя, інша має на меті встановити ефект впливу цих матеріалів на читача, третя являє собою вивчення ряду інших джерел, що впливають на информированность із питань міжнародного життя. Частина процедур використає той самий метод збору даних (наприклад, кількісний аналіз текстів), але різну техніку (одиниці аналізу текстів можуть бути більшими - тема й менш великими - поняття, імена), деякі ж відрізняються особливим сполученням методу й технічних прийомів, не використовуваних в інших процедурах.

Що ж стосується методології цього великого дослідження, то вона сконцентрована в його загальному задумі, істоті розгорнутих і гіпотез, що далі перевіряють, у підсумковому узагальненні, інтерпретації й теоретичному осмислення отриманих результатів.