Лекція 10. Особливості якісної методології в соціології

Якісне дослідження проводиться насамперед для вивчення індивідуального аспекту соціальної практики - реального досвіду життя конкретних людей у конкретних обставинах. Але через аналіз індивідуального можуть досліджуватися й більше широкі соціальні проблеми, що стосуються соціальних груп, рухів або навіть характеру функціонування соціальних інститутів у конкретній соціальній ситуації. Додатковими джерелами інформації можуть служити й кількісна дані (наприклад, статистика), але їхній аналіз також буде здійснений на основі аналітичного підходу.

Из чого складається якісне дослідження?

Це насамперед емпіричні неструктуровані свідчення, отримані з різноманітних людських документів або «документів життя», як їх називають: текстові записи інтерв'ю й спостережень, особисті й офіційні документи, фотографії й т.д.

Другим компонентом якісного дослідження є аналітичні й интерпретативные процедури, використовувані для аналізу. Вони містять у собі різні техніки, починаючи від опису й коментування до кодування й категоризації.

Третім компонентом є оповідальний звіт. Жанр і стиль такого звіту розрізняється залежно від цілей дослідження й адресата, якому він призначений: від широкої публіки до наукової доповіді або дискусії. По своєму стилі звичайно цей живий опис із більшою кількістю цитат з усної або письмової мови досліджуваних. По жанрі - інтерпретація, міркування, гіпотези або теоретизування про даний феномен соціального життя.

Тобто якісне дослідження як процес вивчення окремої проблеми припускає не тільки наявність особливих (якісних) даних, але й специфічні прийоми їхнього збору, обробки й аналізу. Тому надалі для позначення якісного дослідження використається більше узагальнений термін - якісний метод, або якісні методи як сукупність різних тактик.

Почому дослідники звертаються до якісних методів?

Перша причина - це природа досліджуваної проблеми. Деякі соціальні проблеми природно вимагають якісного підходу, наприклад, при вивченні нетипового індивідуального досвіду (хвороба, релігійні переконання, споживання наркотиків). Якісні методи необхідні там, де потрібно зрозуміти природу невідомого дотепер феномена, детально описати нові аспекти вже відомих проблем або розкрити сховані суб'єктивні змісти або механізми функціонування соціальної практики, що не може бути досліджене шляхом масових опитувань і кількісних даних. У цілому, це тонкий інструмент глибинного дослідження вузького сегмента соціального життя.

Інша причина - установка дослідника і його схильність до певної філософської орієнтації, що відповідає теоретичному напрямку, наприклад, до феноменології, або, більш широко, до гуманістичних ідей сучасної соціології, де суб'єктивному аспекту соціального життя - миру людини приділяється основна увага.

Які навички необхідні исследователю-каче-ственнику?

Якісний підхід особливе значення надає фігурі самого дослідника. Він вивчає проблему в процесі тривалого безпосереднього контакту з об'єктом свого інтересу в природній для нього обстановці. Він також є активним «інструментом» пізнання: осягає світовідчування людей і сенси життя; гнучко будує процес збору даних, не дотримуючись жорстко заданої схеми, а постійно переглядаючи її з урахуванням реальних обставин; аналізує потік різнохарактерних польових матеріалів, що

привносить нові сюжети й може підштовхнути до перегляду первісної стратегії. Це практик, що сам від початку до кінця здійснює «монтаж» фрагментів інформації про досліджувану реальність у концептуальне бачення.

У процесі якісного аналізу він багаторазово повертається до початкових етапів, критично переосмислює ситуацію, розпізнаючи реальні протиріччя й невідповідності, зіставляючи ситуацію з теоретичними поданнями. Для цього необхідно бути теоретично й соціально підготовленим, уміло зберігати аналітичну дистанцію, використати свій минулий досвід і теоретичні знання для інтерпретації спостережуваного.