2. Питання як інструмент одержання емпіричних даних

Пізнавальні можливості методу соціологічного опитування реалізуються в діалогічному відповідний^-відповіднім-питально-відповідному спілкуванні дослідника з респондентами. У цьому спілкуванні саме питання виступає елементарним технічним інструментом опитування. Саме за допомогою питання соціолог одержує у вигляді відповідей респондентів ту сукупність одиниць емпіричної інформації (первинних даних), що є основою для встановлення соціальних фактів, для побудови індексів, комплексних интегративных показників.

Використання питання в соціологічних опитуваннях як дослідницький інструмент базується на багатовіковому досвіді й результатах досліджень питання в логіку, гносеології, філософії, мовознавстві, психології й інших науках1. Історія розвитку методу соціологічного опитування може бути розглянута і як історія адаптації наукових знань із приводу різних функцій питання в людському мисленні й пізнанні, у мовному спілкуванні, у навчанні, вихованні й безлічі інших сфер соціальної практики до специфіки предмета й методу соціології. Результатом цієї адаптації є методичні вимоги до розробки й використання питань. Аналіз цих рекомендацій і практики їхнього використання дозволяє вичленувати деякі концептуальні посилки, що лежать в основі розуміння питання як дослідницького інструмента. Принциповим для такого розуміння питання є розробка його формулювання й оцінка його якості щодо пізнавального завдання. Пізнавальне завдання питання - це визначення шуканої інформації, необхідної дослідникові для опису, аналізу, пояснення досліджуваної змінної.

У практиці використання питань у повсякденному мовному спілкуванні пізнавальне завдання питання представляється інтуїтивно ясної й безпосередньо включеної у формулювання питання. Коли ж соціолог звертається з питанням до різних соціально-демографічних груп, так буває далеко не завжди. Тому розробка питання передбачає поділ і спеціальне обґрунтування двох його сторін: яку інформацію необхідно одержати за допомогою даного питання (про що потрібно запитати), і як варто запитати дану групу респондентів, щоб одержати шукану інформацію. Залежно від того, як питання. Професор Лодзинского університету Ян Лютинский, аналізуючи досвід європейських й американських соціологів, виділяє чотири концепції: 1) тестовою, пов'язану із психологічною традицією; 2) традиційну; 3) індикаторну; 4) розширену інформаційну.

Тестова (психологічна) концепція питання передбачає розробку безлічі питань, що характеризують тільки одну досліджувану змінну (установку, информированность, рівень інтелекту й т.д.). Принциповою умовою є те,

що кожне окреме питання й одержувана інформації самостійного значення не

мають і не підлягають окремій інтерпретації. Стан досліджуваної змінної,

показник цього стану є результатом обліку всієї сукупності відповідей.

Ясно, що в соціологічному запитальнику співвідношення питання з пізнавальної

завданням зовсім інше. Звичайно кожне окреме питання призначене для

одержання значень окремої характеристики або одиниці шуканої інформації.

Значно рідше в соціологічному запитальнику інформація про одній змінний

виходить за допомогою блоку питань.

Це відмінність тестового використання питання від соціологічного є

принциповим для методів оцінки якості запитальників у соціології. Наприклад, для

оцінки соціологічної анкети непридатний метод розподілу навпіл або консистентний

аналіз, які механічно переносяться в соціологію із психології.

48

Психологічні тести іноді застосовуються в соціології для вивчення

психологічних характеристик респондентів, але інформація такого роду має для

соціолога лише допоміжний характер. У той же час у практиці соціологічних

опитувань одержали поширення різні модифікації тестів, механічно

запозичені із психології. Як правило, це «усічені» варіанти тестів, по

приводу яких автори цих модифікацій не повідомляють ніяких даних про їх

теоретичному або експериментальному обґрунтуванні. Мають потребу в дослідженні

проблеми надійності, валидности тестових методик або їхніх модифікацій у контексті

соціологічного запитальника.

Традиційна концепція питання заснована на тих найпростіших варіантах

дослідницьких ситуацій, у яких повністю збігаються пізнавальне завдання

питання, його формулювання, сприйняття змісту питання респондентом, його бажання й

здатність дати достовірна відповідь. У практиці соціологічних опитувань такі

ситуації зустрічаються досить рідко: коли питання стосуються фактів, нейтральних в

соціальному й психологічному відношенні. Це питання про місце проживання, році

народження, режимі роботи, про число дітей і т.п.

Досвід соціологічних опитувань виявляє вплив психологічних, ситуаційних і багатьох інших факторів на формування відповідей навіть у тих випадках, коли нейтральність питань не викликає в соціологів ніяких сумнівів. Тому інформаційна концепції питання сьогодні сприймається як досить обмежена й огрубленная. Характерно, що більшість починаючих соціологів-«ентузіастів», не получивших фахової освіти, складають запитальники, виходячи саме із цих спрощених подань. Ті нечисленні ситуації, при яких пізнавальне завдання й питання збігаються, «наївні соціологи» поширюють на метод опитування в цілому, не рефлексируя із приводу вірогідності одержуваної інформації.

Індикаторна концепція питання, широко розповсюджена в сучасної дослідницькій практиці, заснована на наступних посилках. По-перше, досліджувані змінні далеко не завжди доступні прямому спостереженню. Наприклад: переконання, ціннісні орієнтації, інтереси й т.п. Тому питання задаються не про досліджуваний змінної, а про деякі інші явища, які виступають індикаторами змінної. У зв'язку із цим у концепції питання як вимірювального інструмента

виділяється його індикаторна функція. Змінна відповідно називається індикатором.

По-друге, зміст індикатора (або сукупність індикаторів) нетотожно змісту индиката, тобто воно тільки представляє (репрезентирует)

досліджувану змінну. Це означає, що індикатор або їхня сукупність повинні відповідати вимогам повноти й достатності. Отже, їхній відбір, використання і інтерпретація мають потребу в спеціальному обґрунтуванні.

По-третє, перехід від відповідей респондентів, отриманих на індикатори-питання-індикатори, до визначення стану досліджуваної змінної повинен ґрунтуватися на досить високих кореляціях між значеннями сукупності індикаторів. Таким чином, в тих випадках, коли соціолог обмежується одним індикатором для досліджуваної змінної, то він виявляється в рамках спрощеної інформаційної концепції. Якщо же соціолог використає кілька індикаторів для досліджуваної змінної, то він наближається до тестової традиції.

Розширена інформаційна концепція питання, запропонована Я. Лютинским, заснована на виділенні трьох елементів у структурі питання як дослідницького інструмента. Перший - це текст питання, що задає респондентові, тобто питання в тексті запитальника. Другий - це спосіб класифікації отриманої відповіді. Інакше кажучи, це рішення кодировщика, яким може бути анкетер, інтерв'юер, респондент (у випадку самозаповнення запитальника), про те, до якого класу явищ ставиться відповідь па питання.

Третій елемент питання в даній концепції - це шукана інформація данного питання, зв'язок з досліджуваної змінної, котра задається дослідником. Таким чином, у рамках даної концепції питання як дослідницький інструмент доповнюється досить істотним елементом - кодировщиком, що зв'язує сформований респондентом відповідь і його класифікація. Принциповим для цієї концепції є вимога контролю адекватності зв'язків між трьома названими елементами. У концепцію питання вводяться вимоги й процедури контролю й оцінки його надійності. Засобами такої оцінки є зовнішня й внутрішня верифікація. Зовнішня верифікація СКЛАДАЄТЬСЯ в порівнянні даних, отриманих за допомогою питання, з даними, отриманими іншими методами, які уважаються більше надійними (аналіз документів, спостереження й ін.). Внутрішня верифікація включає контрольне співвіднесення процесів одержання відповідей на питання с ідеальною моделлю цих процесів. Чим вище ступінь відповідності процессу розробки й використання питання ідеальної (нормативної) моделі, тим вище надійність питання. Для різних типів питань розробляються спеціальні верификационные моделі