Суть вибіркового методу і його роль у соціології.
Однієї із завдань, які коштують перед соціологом при проведенні дослідження, є збір необхідних емпіричних даних про об'єкт дослідження. Безліч елементів, що становлять об'єкт дослідження називають генеральною сукупністю (ГС). Найбільш простим, на перший погляд, способом збору даних є суцільне обстеження ГС. Однак застосування суцільного обстеження не завжди представляється можливим. У цьому випадку застосовується вибіркове обстеження. Суть вибіркового методу укладена в тім, що обстеженню піддається тільки частина елементів ГС, що називається вибірковою сукупністю (ВР). Як писав професор А. Кауфман , «винахідником вибіркового було саме життя» [4]. Дійсно, ще до теоретичного обґрунтування можливостей застосування вибіркового методу, статистики були змушені проводити вибіркові обстеження. Основними причинами для цього минулого відсутність часу й засобів.
Вибірковий метод дозволяє не тільки скоротити тимчасові й матеріальні витрати на проведення дослідження, але й підвищити вірогідність результатів дослідження [6, 16]. Це твердження може викликати здивування: як можна одержати більше достовірні дані, обстеживши менш половини ГС? Вірогідність отриманої інформації може бути не тільки не нижче, ніж при суцільному обстеженні, але й вище внаслідок можливості залучення персоналу більше високого класу й застосування різних процедур контролю якості одержуваної інформації.
Крім того вибірковий метод має більше широку область застосування [там же]. Широта області застосування вибіркового методу порозумівається тим, що невеликий (у порівнянні із ГС) обсяг вибірки дозволяє використати більше складні методи обстеження, включаючи використання різних технічних засобів (наприклад, відео- і аудіоапаратури).
Варто розрізняти одиниці відбору й одиниці спостереження. Одиницями відбору є одиниці або групи одиниць ГС, що відбирають на кожному етапі формування ВР. Одиниці спостереження – це відібрані одиниці ГС, характеристики яких безпосередньо виміряються. Якщо вибірка проходить у кілька етапів (багатоступінчаста вибірка), то одиниці відбору й одиниці спостереження можуть не збігатися. Ми будемо розглядати тільки одноступінчасту вибірку, тобто вибірку, що проходить в один етап.
Розвиток теорії ймовірностей дозволило теоретично обґрунтувати можливість застосування вибіркового методу. В основі теоретичного обґрунтування вибіркового методу лежить так званий закон більших чисел. Фізичний зміст цього закону можна виразити в такий спосіб:
«при дуже великій кількості випадкових явищ середній їхній результат практично перестає бути випадковим і може бути передвіщений з великим ступенем визначеності».
Також це дало можливість визначати помилку репрезентативності. Репрезентативністю ВР називається її здатність адекватно представляти (репрезентировать) характеристики ГС. Помилкою репрезентативності, як правило, називають відхилення вибіркового середнього значення ознаки від генерального. Важливо враховувати, що за допомогою вибіркового методу ніколи не можна одержати абсолютно точну оцінку спостережуваної ознаки, завжди існує ймовірність помилки, але, якщо ймовірність помилки мала, то вона швидше за все не відбудеться.
Розділяють два типи помилок. Випадкова (статистична) помилка – це помилки, які виникають внаслідок випадкової варіації значень, викликаної тим, що спостерігається тільки частина одиниць, а не вся ГС. Випадкові помилки зменшуються зі збільшенням обсягу ВР. Випадкову помилку можна виміряти методами математичної статистики, якщо при формуванні ВР дотримувався принцип випадковості. Принцип випадковості полягає в наступному: кожен елемент ГС має рівну й відмінну від нуля ймовірність потрапити у ВР. Іншими словами, термін «випадковий» уживається тут і далі як синонім слова «равновероятный». Для дотримання принципу випадковості формування вибіркової сукупності повинне проходити по строго певних правилах, які становлять метод формування вибіркової сукупності.
На практиці принцип випадковості дотримати дуже складно, а іноді просто неможливо, що приводить до появи систематичної помилки. Систематична помилка – це неконтрольовані перекоси в розподілі вибіркових спостережень. Число опитаних не впливає на величину систематичної помилки.
Випадкові (імовірнісні) методи відбору.
Властиво випадкова вибірка.
Властиво випадкова вибірка лежить в основі всіх інших типів вибірки, які будуть розглянуті далі.
Визначення властиво випадкової вибірки.
Вибірка називається властиво випадкової, якщо при витягу вибірки обсягу n всі можливі комбінації з n елементів, які можуть бути отримані з генеральної сукупності обсягу N, мають рівну ймовірність бути витягнутими
По визначенню, при властиво випадковій вибірці виконується принцип випадковості.
Способи практичної реалізації властиво випадкової вибірки.
Відбір виробляється за допомогою жеребкування, таблиці (або генератора) випадкових чисел. Головний принцип – випадковість, тобто всі одиниці генеральної сукупності мають рівну ймовірність потрапити у вибіркову сукупність.
Принцип жеребкування. Кожен елемент генеральної сукупності заноситься на папірець (це можуть бути прізвища, адреси, просто номера (у цьому випадку номери, що випали, ставлять у відповідність із людьми в списках) і т.д.), потім папірці містяться в барабан, перемішуються й не дивлячись вытаскиваются.
Принцип таблиці випадкових чисел. Починаючи з будь-якого місця таблиці, беремо чотири наступних один за одним числа. Ці числа й будуть номерами людей у списку, яких варто відібрати у вибірку (числа, що перевищують чисельність генеральної сукупності, опускаються).
Принцип генератора випадкових чисел. Це те ж саме, що й таблиці випадкових чисел, тільки числа виробляються комп'ютером (для цього існує спеціальна програма).
Розрізняють повторну й бесповторную вибірку. При повторному відборі кожен обраний елемент повертається в ГС. При бесповторном відборі обраний елемент не повертається в ГС.
Також використаються різні методи моделювання випадковості.
Механічна вибірка вимагає список характеристик респондентів (прізвища, адреси, телефони й т.д.). Із цього списку через рівні проміжки люди відбираються у вибірку. Цей проміжок називається кроком вибірки.
.
Початок відбору вибирається випадковим образом у межах кроку вибірки. Наприклад, якщо крок вибірки дорівнює 20, то починати відбір треба з будь-якого числа від 1 до 20.
Територіальний відбір використається, коли немає основи вибірки або її складання сполучене з більшими труднощами.