Реферат Корекційно-розвивальна програма з дітьми старшого підліткового віку "Прийми ближнього свого"

Анотація (пояснювальну записку)

Розробляючи проект коррекційно-развиваючої програми, ми спиралися на такі принципи корекції:

1) принцип єдності діагностики і корекції;

2) принцип системності корекційних і розвиваючих завдань;

3)   принцип вікових-психологичних і індивідуальних особливостей підлітка;

4) принципкомплексності методів коррекційного впливу;

Програма розрахована на потрійну блокаду (емоційну, когнітивну, поведінкову), яка складається з 18 тренінгових занять.

Тренингове заняття проводяться тривалістю по 100-120 хвилин із оптимальної періодичністю 2-3 дня; склад учасників — одна група з 30 людей.

Соціокультурні умови сучасного суспільства найчастіше сприяють формуванню етнотолерантності. Такі негативні тенденції соціуму України, як зростання зростання злочинів проти особистості, зростання безпритульності, періодичні зіткнення національних, політичних, конфесійних та інших розбіжностей, викликається пильна увага до феномену толерантності, що у сучасному соціокультурному просторі сприймається як якийсь стійкий механізм,який пом'якшує численні розбіжності, протиріччя, як із можливих шляхів подолання різної форми агресивності, напруженості і конфліктності, різноманітних екстремізму. Однією з підтверджень цього є збільшення кількості убивств у студентів і учнів шкіл, що належать різним національностям і віросповіданням.

Щодо вирішення проблеми можна залучити психологів до співпраці з дітьми старшого підліткового віку (I, II, III блоки програми). На думк уФельдштейна Д.І.: «даному віку властивий розвиток абстрактно-логічного мислення, рефлексії власного життєвого шляху, прагнення до самореалізації, що загострює потребу юнацтва зайняти позицію будь-якої соціальної групи, певні цивільні позиції, зумовлюючи появою нового поворотного вузлового рубежу соціального руху. Кожне заняття даної програми складається з вступної, основної і заключної частин. Учасники знайомі між собою, оскільки є однокласниками. Цей чинник значно організував учасників працювати в тренінгових заняттях.

Вступна частина всім занять є єдиною, включає у собі розмови створені задля створення у підлітків позитивного взаємини спікера та концентрації уваги. Особливу увагу приділяють емоційному фону, що забезпечує позитивну міжособистісну взаємодію. Тривалість цієї маленької частини — 4-5 хвилин.

Основна частина відповідає головній мети заняття; включає у собі загальне спілкування, обговорення, аналітичну робота у малих групах із наступною презентацією результатів, з порівняльного аналізу в парах і трійках, елементи ситуаційно-рольових ігор, психодиагностику ,психогимнастику, малюнкові асоціації, імітуючі ігри, аналіз референтних текстів та інших документів.

Її тривалість 100 хвилин.

Заключна частина передбачає зняття психоемоційної напруги, навіювання бажаного настрою, закріплення позитивного ефекту. Тривалість цієї маленької частини — 15 хвилин.

Мета програми: корекція та розвитку навичок етнотолерантності з допомогою трансформації крайніх інтолерантних проявів в толерантності.

Завдання:

– знизити напругу, відчуття тривожності (блок I);

– навчити старших підлітків прийомам адекватного емоційного реагування до культури інших національностей (мова, релігія, мистецтво, національна приналежність); (блок I);

– знизити інтолерантність за рахунок осмислення механізмів її формування, внаслідок чого інтолерантність знижується; (блок II);

– закріпити навички толерантної поведінки з урахуванням реальних проблемних ситуацій (блок III).

 

Блок I (>когнітивно-емоційний)

Якість тренованих навичок і умінь у цьому тренінгу насамперед мають на увазі компоненти соціального пізнання: уміння працювати зі поняттями, інтелектуальна рефлексія, навички аргументації і контраргументації, креативність, розуміння механізму дії соціальних стереотипів, аналітичні здібності, вміння говорити й слухати, вміння домовитися та інші. Формування толерантних навичок і планів соціального поведінки, як і рефлексія виникаючих емоційних станів у цьому тренінгу, ясна річ, також є. Але ці прояви розглядаються і аналізуються під час тренінгу у другу чергу, як створювані і натомість розвитку навичок толерантності в когнітивної сфері.

«Заняття перше (перший модуль)»

Визначення цілей тренінгу, знайомство і з'ясування очікувань учасників, занурення в феноменологію толерантності—інтолерантності, введення і обговорювання проблематики, формування, яке впливає на роботу групової атмосфери й особистої мотивації, до якої входить психодіагностика.

Мета: згуртування підлітків, встановлення комфортної, доброзичливої атмосфери в групі.

Стимулюючий матеріал: >ватмани, листи для малювання, олівці.

Хід заняття

Вступна частина:

Починається тренінг традиційно. Тренер повідомляє цілі й завдання тренінгу. Учасники спільно формують «правила» життя тренінгової групи,  а тренер записує їх у ватмані.

Для знайомства учасників малюються два кола - офіційне і неофіційне уявлення учасників. З огляду, на те що далі передбачається працювати з емоційно значимим і, можливо, соціально негативним матеріалом, що з проявами інтолерантності, учасникам пропонується за бажання використовувати на час другого кола знайомства псевдоніми і вчасно приймати зміни, які захищають ролі, що вони далі можуть змінювати як протягом цього моменту, і у інші дні.

Головна частина:

Сподівання і побоювання учасників фіксуються як і «правила», вивішуються на загальний огляд - до них можна апелювати протягом усього тренінгу і це є головними критеріями у підбитті підсумків тренінгу як кожного дня так і у цілому. У цьому, фіксуючи очікування учасників, тренер допускає уточнення і переформулювання, про те, що вони перетиналися з цілями програми тренінгу. Саме спираючись на зафіксовані очікування, тренер далі робить повідомлення про цілі, завдання й формах майбутньої роботи. Спільно групи виробляються принципи «життя» групи і оцінки її діяльність.

Заключна частина:

Введення у феноменологію толерантності здійснюється з допомогою малюнкових асоціацій, коментарів до них і формування (з урахуванням цих коментарів) «банку ситуацій» проявів інтолерантності.

Заняття друге

Стимулюючий матеріал: текстові фрагменти, що відбивають поняття, пов'язані з особистим досвідом сприйняття й проявами інтолерантності та державними заходами припинення, ні з груповими соціальними уявленнями, ні толерантною спрямованості; діагностичні методики, бланки відповідей.

Хід заняття

Вступна частина: вітання, пояснення плану роботи кожного учасника.

Головна частина: Введення у проблематику здійснюється з допомогою заздалегідь підготовлених текстових фрагментів, що відбивають поняття, пов'язані з особистим досвідом сприйняття й проявами інтолерантності (див. Додаток 1), ні з груповими соціальними уявленнями, ні толерантною спрямованістю (див. Додаток 2) та державними заходами припинення (див. Додаток 3). Тексти обговорюються у "малих групах спеціальними завданням. Обговорення завершуються презентаціями і

загальногруповою дискусією.

Заключна частина:

Психодіагностичні завдання тренінгу на початковому етапі реалізуються за допомогою невеликого тестового опитування:

1.Экспресс-опитувальник «Індекс толерантності» Г.У.Солдатової. Ця методика дає змоги виявити ставлення людини до представників іншої етнічної групи, встановити у сфері міжкультурної взаємодії рівні толерантності і етнотолерантності;

2. Тест «Типи національної ідентичності» Г.У.Солдатовой, С.В.Рижовой. Ця методична розробка дозволяє діагностувати етнічну самосвідомість та її трансформації за умов міжетнічної напруженості. Одне з показників трансформації національної ідентичності – це зростання етнічної нетерпимості;

3. Тест «Шкала самооцінки»Ч .Д.Спілбергера. Ця методика дає змогу виявити рівень самооцінки;

4. «Опитувальник оцінки нервово психічної стійкості» С.М.Кировой. Ця методика дає змогу виявити рівень нервово психічної стійкості;

5. Опитувальник «Баса-Дарки». Ця методика дозволяє виміряти рівень стану агресії.

Заняття третє «Ттолерантність — ЦЕ ЩО Я?»

Завдання: познайомити учнів із поняттям «толерантність»; звернути увагу на небезпеку стереотипів в сприйнятті подій і явищ; розвинути вміння чітко й швидко формулювати та розповідати про свої міркування.

Стимулюючий матеріал: чернетки для кожної мінігрупи, кулькові ручки, аркуші паперу (А4) і маркери за кількістю учасників. Велику кількість учасників можна поділити на групи з 10—12 людей.

Хід заняття

Вступна частина:

Вступне слово ведучого:

Сьогодні наша розмова присвячується толерантності. Можливо, не всім знайоме це слово, адже на погляд воно дуже складне та незрозуміле. Та основний сенс, який вона несе, дуже важливий в існуванні; та розвитку людського суспільства.

Визначення слова «толерантність» різними мовами земної кулі звучить по-різному.

У іспанській мові воно здатне визнавати всі власні ідеї або думки;

У французький мові — думка, за якої припускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, краще від тебе самого;

Щодо англійської — готовність бути терпимим, поблажливим;

В китайському лексиконі — дозволяти, приймати, бути стосовно іншим великодушним;

В арабській мові — прощення, поблажливість, м'якість, милосердя, жаль, прихильність, терпіння, прихильність решти;

В українській мові — здатність терпіти щось або когось (бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з тривалим існуванням чогось, когось). Тобто толерантність — це здатність допускати, приймати існування чогось іншого, когось не схожого на нас, зважати на думку інших, бути поблажливим до чогось чи до когось.

Головна частина:

Праця в мікрогрупах:

Питання до обговорення:

Яке з визначень вам імпонує найбільше?

Чому з вашого погляду, за кордоном визначення різні?

Що спільного і різного у визначеннях?

Якими способами можна визначити наявність толерантності в людини?

Після обговорення в мікрогрупах висловлюються думки представниками, потім заслуховуються індивідуальні думки бажаючих.

Гра «Країни»

Учасники сідають до кола. В кожного є чернетка та маркер. Один учасник називає для свого сусіда будь-яку країну, назву якої той записує на папері. Так, із широкого кола, учасники «роздають» один одному інші країни. Вони повинні повторюватися.

Коли в кожного їх на руках буде по аркушу під назвою країни, дається завдання: передаючи листи сусідам із широкого кола, написати до кожної країни одну асоціацію. Отже, після виконання завдання ми маємо листи із назвами країн і набором асоціацій до кожної країни. Зазвичай асоціації учасників є широко поширеними стереотипами, пов'язані з конкретної країною. Наприклад Італія - піца, макарони, чоботи;Германия-Гитлер, фашизм, пиво, машини; Англія - пунктуальність джентльмен, Шерлок Холмс тощо.

Далі зачитуються назви країн і список асоціацій. Завдання ведучого, проаналізувавши асоціації учасників, нагадати їм, що з кожної країни є найвідоміші культурні цінності: пам'ятники архітектури, витвори мистецтва, тобто показати інший бік і небезпеку стереотипного підходу до оцінювання явищ і речей.

Наступний етап гри у цьому, що ведучий ставить перед собою роль. Він уявляє себе іноземцем і пропонує свої асоціації щодо України – село, болото, бездоріжжя, державні проблеми, криза тощо. Завдання ведучого — описати свої асоціації найяскравішеі якнайнегативніше. Після цього він просить учасників постаратися переконати його, що він не ставитися до України, керуючись лише стереотипами. У результаті обговорення учасники повині дійти висновку, що необхідно більш терпимого й уважного ставитися до різних культур, націй.

Заключна частина:

Післяігрова рефлексія

Зразкові питання аналізу:

Чому було названо саме такі асоціації?

Що учасники відчували, коли «іноземець» говорив про свої асоціаціях, пов'язаних із Україною? Чи не було їм прикро?

Яке має бути ставлення до культурам інших країн і народів?

Підбиття підсумків:

Заключне слово ведучого необхідність толерантного ставлення до оточуючих нас людям, нагадування про різноманітні визначеннях толерантності і присутності цього терміну переважають у всіх мовах.

Наприклад: «У кожному з визначень робляться різні акценти, у яких можна знайти відмінність культур історичного досвіду. Однак, кожне визначення висловлює сутність толерантності: вимога поважати право інших; недопущення заподіяння їм шкоди, оскільки заподіяння шкоди іншому означає заподіяння шкоди всім, зокрема і наодинці.

Отже, толерантність — це умова нормального функціонування різних верств населення.

Бути толерантним — це означає сприймати, як факт, присутність інших людей зі своїми ідеями, банківською діяльністю та способом життя, це що означає визнавати, що всі ми різні, і поважаємо тих, хто нагадує нас».

Заняття четверте «Я особисто іноді буваю нетолерантним...»

Мета. Всебічний аналіз політики та емоційне відреагування ситуацій, у яких самим учасникам тренінгу відчувають свою нетолерантність.

Хід заняття

Більшість: Принципово важливо у роботі цього модуля звернення до особистого досвіду учасників.

На на початкових етапах роботи ми пропонуємо обговорити розбіжності в думках учасників і їхніх аргументацію з надзвичайних ситуацій, які можна представлені у формі парних обговорень, презентацій і публічних виступів, рольових продовжень діалогів.

Заключний етап: Завершується модуль підбиттям результатів і обговоренням що виникли змін. Важливо, що може бути зафіксовано у когнітивній сфері (нові аргументи, позиції, думки, цінності), а й у рівні почуттів та мотивів.

 

Блок II (когнітивний)

Теоретично передбачається, що нетолерантність пов'язані з виникненням загрози ідентичності. Маючи концепції Б.Бер’єсона, можна припустити, що досягнення толерантності можливо, якщо підібрати у власному репертуарі ідентичностей більш адекватні конкретні взаємодії, особисту основу самовизначення. Причому, це можна навчитися робити завжди, виключаючи, звісно, ті ситуації, як від іншу людину виходить пряма фізична чи моральна загроза (наприклад, поводиться агресивно, образливо, зухвало).

Заняття п'яте «Ми з тобою однієї крові»

Мета гри: направити мислення учнів до пошуку подібності в різних людей по різноманітним варіантів ознак.

>Стимульний матеріал: м'яка іграшка

Хід заняття

Вступна частина:

Завдання гравців: знайти схожість із однокласниками і запросити до кола учня на підставі цього подібності, повторюватися не можна. Наприклад: «Оля, ми з тобою живемо разом», «Коля, ми з тобою одного зросту»

Учасники стають попід стіною чи з периметру класною кімнати. Учитель чи провідний стає у центр кімнати і запрошує учня виходячи з подібності: «Тоня, у нас із тобою однакові імена». Тоня відбуває о коло і шукає подібність з наступним учнем у п'ятому класі. Гра триває до того часу, доки всі учасники не будуть у колу. Педагог підбиває підсумки: «Як багато в нас загального!» Подібність можна знайти із кожною людиною. У фіналі гри можна розповісти дітям у тому, що як люди, так й народи. У багатьох культурах є гри, пісні, дуже потрібні люди беруться за руки, грають, водять хороводи. Пригадати відомі фольклорні чи рухливі ігри, хороводи.

Більшість:

Гра «Хто потребує на допомогу?»

Мета гри: розвивати найкращі риси дітей — бажання допомогти ближньому, вчити бачити що потребують допомоги, формувати милосердя і семпатію різним соціальним групам.

Завдання гравців: згадати, чи бачили вони людей, тварин, предмети, що потребують їх допомоги. Відповісти питанням: «Хто або що потребує нашої допомоги?» — описавши, як здогадався звідси, що відчув.Повторяться небажано.

Гра можна проводити з допомогою устаткування — м'яча або домогтися будь-якого переданого предмета. Ми форму організації гри — сидячи у колі на стільцях.

По колу пускається предмет. Отримавши його до рук, дитина повинна з відповіддю: «Хто потребує допомоги?» Коли дитина не може, вчитель приходять на допомогу дітям і каже, що можеш потребути сам, як, наприклад, у разі; що треба бути уважним і до власних відчутів та не соромитися звертатися по медичну допомогу.

Якщо гра проводиться під час уроку, то діти відповідають для підняття руками і отримують картку відповідь. Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки: визначає найуважнішого чи саму незвичну прохання про допомогу. Чудово, після гри волонтер або людина, займається допомогою хворих людей, бездомним тварин і ін. скаже про свою роботу, у тому, що він над цим працює.

Заключний етап:

Підбиття підсумків заняття, обмін думками та враженнями між учасниками.

Заняття шосте

Мета: розвинути здатність бачити хороше в іншій людині й навчити знаходити слова, які виражають захоплення, подив, повагу.

>Стимульний матеріал: червоні і білі картки для «судді»;

— п'ять видів карток, визначальних ступінь толерантності кожного гравця до думки іншого в кожного учня.

1. Чорна карта

Людина поділяє погляди й переконання співрозмовника не хоче змінювати свою думку, брати позицію іншого.

2.Коричневая карта

Людина поділяє погляди й переконання співрозмовника, але готова розмовляти для окремих позицій.

3. Синя карта

Людина поділяє поглядів й переконань співрозмовника, але готова на компроміс.

4. Зелена карта

Людина має чудові погляди в деяких позиціях, але готовий на компроміс.

5. Біла карта

Людина повністю схиляється до поглядів Молдові і утвердження співрозмовника.

Хід заняття

Вступна частина:

Гра «Про кого йде мова?»

Мета гри: гра сприяє прояву інтересу до іншої людини, вчить бачити особливі якості студентів, що є цінністю: скромність, милосердя. Гру можна використовувати й для корекції самооцінки студентів, наводячи недоліки, негідну поведінку. І тут діти не вгадують, про кого йдеться, а повинні відповісти на питання лише собі самому.

Завдання гравців: коли провідний називає якості учасників, що викликають в нього повагу, подив чи захоплення, учасники повинні знати, про кого каже вчитель. Наприклад: «Мене захоплює вміння його гри на скрипці. Мене дивує здатність цієї людини часто спізнюватися. Мене дивує тактовність цієї людини. Мені подобається охайність цієї людини».

1-ї варіант. Ведучий каже комплімент. Учасники визначають, про кого йдеться. Важливо, щоб захоплення було висловлено до кожного студента.

2-ї варіант. Захват і подив висловлюють самим учасникам, а той, хто вважає, йдеться саме про неї, піднімає руку. Якщо думки збігаються — група отримує бал. Можна порівнювати кількість збігів у різні дні, проведені у різних групах.

Більшість:

>Рольова гра «Час суду»

Мета гри: гра допомагає визначити рівень толерантності стосовно думки іншої людини. Гра розвиває здатність оцінювати ту ж ситуацію, під різними поглядами зору, ставити себе на місце іншої людини. Відзначати, як змінюється сприйняття, якщо ти дивися на світ чужими очима.

Завдання гравців: формувати толерантне ставлення до протилежної думки. Навчитися аналізувати ситуацію з позиції іншої людини. Визначити, яку позицію займає кожен із провідних гравців. Пояснити у кожному даному випадку, за якими ознаками визначається ступінь толерантності.

1-ї варіант. Усі ролі розподіляються лише у групі.

2-ї варіант. Клас ділиться на декілька груп. Кожній групі дається те саме завдання. Вибирається координатор гри (ним повинен бути вчитель), який фіксує швидкість розв'язання ситуації у всіх групах, особливості перебігу обговорення у кожної групі, сильні й слабкі позиції кожного рольового гравця.

Ведучий малює конфліктну та спірну ситуації і розподіляє ролі.

Головні герої визначаються залежністю від ситуації (2—5 людей). Пропонується змінювати місцями юнаків та дівчат, розподіляти олігархів і жебраків, учителів і учнів. Завдання рольових гравців — намагатися вирішити сімейну ситуацію, зрозуміти, за якими ознаками, словами, вираженню особи, жестам, інтонації аналітики зробили той чи інший висновок про рівень толерантності.

Хронометражист (1—2 людини) - фіксує час початку гри, переломного моменту падіння у грі, час розв'язання ситуації.

Суддя стежить над виконанням правил гри, піднімає червону картку у разі некоректного ведення спору, піл час прояву агресії видаляє гравців у разі грубого порушення правил гри чи після п'яти червоних карток.

Ведучий зачитує ситуацію, розподіляє ролі, визначає порядок висловлювань.

Голос з несвідомого. 3—4 людини висувають версії тієї чи іншої поведінки, причини згоди чи заперечення, упертості у відстоюванні власної позиції.

Аналітики (кількість визначає вчитель) ставлять запитання, бажаючи проаналізувати ситуацію. Оцінюють ступінь толерантності у спорі кожного рольового гравця, піднімаючи картку. Пояснюють, за якими ознаками вони визначили ступінь толерантності.

Заключний етап:

Підбиття підсумків заняття, учасники обмінюються між собою своїми думками та враженнями.

Заняття сьоме «Моделі ситуацій»

Стимулюючий матеріал: відсутній.

Хід заняття

Вступна частина:

Привітання учасників, із широкого кола кожен називає свій настрій асоціюючи його з певним кольором.

Більшість:

Гра «Моделі ситуацій»

Чудово, якщо учні розбиратимуть реальні ситуації, сформовані у групі, місті.

1. Два сусіда. На ділянці зростає яблуня, але яблука з гілок обсипаються на ділянку до сусіда. Сусід гребує віддавати розбиті яблука, оскільки яблуня дуже йому заважає, дає тінь на посаджену дільниці моркву. Яблука — компенсація незручності. Завдання гравців — дозволити конфліктну ситуацію.

2. Любовний трикутник. Двом хлопчикам подобається одна дівчинка. Люди від того постійно сперечаються й зачіпають одне одного.

3. Учитель і учень. Учень на уроці, вважаючи, що вчитель не чує, нецензурно висловився. Вчителька вдарила його по губах.

Прийоми гри змінюються залежно від цілей. Наприклад, у середині гри можна змінити ролі сперечальників. Маша стане Петром, а Петя — Машею.

Заключний етап: Кожен учасник виявляє міру власної толерантності у спорі, причинах нетерпимості позиції іншого у процесі обговорення інші учасники.

 

Блок III (поведінковий)

Концептуальне становище, яке ми використовуємо у цьому тренінгу – це спектакль про м'які, і жорсткі технології протидії екстремізму, як крайньому прояву інтолерантності. До м'яких технологій заведено відносити усе, пов'язане з профілактикою, психологічною корекцією поведінки й відповідних установок свідомості.

Заняття восьме «Коли всі навколо інтолерантні...»

Мета. Трансформація інтолерантних соціальних уявлень учасників з допомогою іншого соціального конструювання реальності. Цей процес включає у собі нове розуміння причин, чинників, механізмів і національних кордонів інтолерантності у тих чи інших соціальних групах.

Стимулюючий матеріал: відсутній.

Хід заняття

Вступна частина:

Привітання учасників, заняття ними своїх місць, учасники діляться на міні-групи по 4 людини.

Більшість:

Аналітична роботу і розширення поля аргументації точок зору, відповідних позиціям різних груп по-екстремістському, жорстко, агресивно, інтолерантно налаштованих людей. Це може бути, наприклад, певні молодіжні руху, угрупування, войовничо налаштовані етнічні об'єднання, лінійні підрозділи УВС, корумповані державні урядовці, закононеслухняні бізнесмени, авторитарні політики. У цій позиції груп конструюються учасниками тренінгу довільно.

Заключний етап:

Етап завершується підбиттям результатів і рефлексією що виникли змін у думках. Особливу увагу у підбитті підсумків тренер привертає питання, пов'язані з кордонами й механізмами прояви конвенційної інтолерантності.

Заняття дев'яте «Механізми прояви інтолерантності зі спілкуванням і соціальній взаємодії».

Мета. Виявлення, усвідомлення і аналіз окремих механізмів виникнення інтолерантності (негативні стереотипи, каузальна атрибуція, захисні механізми особи і інші), присутніх в суб'єктивних сценаріях міжособистісних комунікацій і оцінках міжгрупових соціальних взаємодій.

Стимулюючий матеріал: гра «Багаття» (див. додаток 4).

Хід заняття

Вступна частина:

Привітання учасників, пояснення умов гри «Велике багаття».

Більшість:

Аналізуючи цей етап тренінгу використовуються сюжетно-рольові ігри «Велике багаття» (див. додаток 1) зі своїми наступним аналізом з допомогою зворотного методу.

Заключний етап:

Цей етап завершується підбиттям результатів.

Заняття десяте

Мета. Підбиття підсумків тренінгу загалом, рефлексія і узагальнення виявлених механізмів зниження інтолерантності та формування толерантності до іншої точки зору, іншої думки, іншої позиції.

Стимулюючий матеріал: диагностичні методики.

Хід заняття

Вступна частина:

Під час підведення підсумків тренер звертає увагу групи на зафіксовані у початку тренінгу побоювання й очікування учасників.

Більшість:

Перед підбиттям результатів проводиться повторна психодіагностика, результати якої, наскільки можна, повідомляються і обговорюються в групі.

Заключний етап:

Після закінчення тренінгу учасникам пропонується анонімно заповнити анкету і передається тренеру лист зворотнього зв'язку.

Список літератури

 

1. Кон І. Психологія забобону. «Новий світ», М, 1966.

2. Цюрупа А.І. Національний інстинкт як наукового дослідження. «Поліс», М., 1997.

3.ЧернявскаяЮ.Л. Психологія національної нетерпимості. «>Харвест», Мінськ, 1998.

4.СолдатоваГ.У.Практикум попсиходиагностике і дослідженнюетнотолерантности особистості. М., 2003.

5.ПимановаЛ.У. Толерантність у системі духовно морального виховання учнів. «>Тогирро», Тюмень. 2008.

6. І.Г.Пчелинцева. Побудова толерантною середовища освітньому просторі вузу. «>Тогирро», Тюмень. 2004.

7.ДробижеваЛ.М., Хом'яковМ.Б. Нові підходи до вивченні і викладанні ідей толерантності як наслідок реалізацію програми УральськогоМИОН. «Єкатеринбург», Єкатеринбург. 2005.

8. Козлова О.Г., Аксьонова О.Ю., Александрова М.С., Алексєєва Є.Этнотолерантность підлітка: виховання у сім'ї і школі. «Йдеться», М., 2007 р.

9. С.Д.Щеколдина. Тренінг толерантності. «>Ось-89», М., 2004.

10.Е.Ю.Клепцова. Психологія та педагогіка толерантності. «Академічний проект», М., 2004 р.

11.Г.В.Безюлева,Г.М.Шеламова. Толерантність: погляд, пошук, рішення. «>Вербум-М», М., 2003 р.

12.О.С. Андрєєва. Організація і проведення тренінгових занять. «Видавництво Тюменського державного університету», Тюмень, 2007 р.

Додаток

 

Текстові фрагменти , що відображають поняття, пов'язані з особистим досвідом сприйняття і прояву інтолерантності »

2 . Чужинці взагалі відігравали велику роль у розвитку , починаючи з давнини . Про це написав велику цікаву статтю німецький соціолог Г. Айзерман . Він виводить з психології емігранта, позбавленого грунту людини , багато цікаві явища і на Заході ; наприклад , Сполучені Штати - країна емігрантів , які порвали зі старим порядком і розраховують тільки на себе , на свої власні руки і розум. ВлЧужой , - цитує Айзерман Георга Зіммеля , - за самою своєю природою не володіє землею , причому землю треба розуміти не тільки у фізичному сенсі , але також у переносному значенні життєвої субстанції , фіксованою ... в ідеальному просторі громадського окруженіяВ ». Таким чином , ВлземляВ » Зіммеля - приблизно те , що Достоєвський назвав ВлпочвойВ ».

3 . У січні , як до всіх радянським людям , в мої двері подзвонив лічильник: ВлДобрий день! Перепис населення » .

Ну що ж , заповнюємо анкету . Доходимо до графи ВлнаціональностьВ ».

ВлНемецВ » , - кажу я . ВлРодной мову? В »- ВлДва . Німецький і русскійВ ». - ВлРодной мова - один » . - ВлНу , пишіть - німецька ... Але , з іншого боку , я живу в Москві , всі мої друзі - росіяни , а на німецькому тільки з дружиною спілкуюся ... В »

Тепер на черзі дружина : ВлОтец - вірменин , німці в 42 -му вбили ... Але мати - росіянка , рідна мова - російська . З мов народів СРСР знаю тільки немецкійВ ».

І тут хлопчина - лічильник заявляє: ВлНемецкій - це іноземна мова! Серед народів СРСР такої мови НЕ значітсяВ ».

Ще кілька років тому такі питання начебто і не виникали . І раптом виникли. А може бути - не водночас ?

Текстові фрагменти , що відображають поняття, пов'язані з груповими соціальними уявленнями ін толерантної спрямованості

1 . При всіх відмінностях у причини і обставини конфліктів і воєн , протягом історії існує повторюваний набір зображення противника - якийсь ВлархетіпВ » ворога , який створюється , як мозаїка , по частинах. Ворог зображується : чужаком , агресором , безликої небезпекою , богоненавидники , варваром , ненаситним загарбником , злочинцем , садистом , насильником , втіленням зла і потворності , смертю. При цьому головне в Влобразе врагаВ » - це його повна дегуманізація , відсутність у ньому людських рис , людського обличчя. Тому Влабсолютний врагВ »практично безособовий , хоча може і персоналізовані. Сприйняття чужака як ворога йде корінням в родоплеменное суспільство людства. Саме тоді закладалися соціально-психологічні механізми Влобраза врагаВ » , як правило , поза своєю мікросередовища . З'явилися антитези Влми - оніВ » , Влсвоі - чужіеВ » , Влплемя - ворог племенами ». ВлПаранойя стала не випадковим індивідуальним проявом патології , а нормальним станом людини ... Звичка спрямовувати нашу ворожість зовні, на тих , хто невідомий нам , так само прищепилася у людини , як здатність міркувати , дивуватися , виготовляти орудіяВ ».

2 . Коли який-небудь народ довго і спокійно живе на своїй батьківщині , то його представникам здається, що їх спосіб життя , манери , поведінку , смаки , погляди і соціальні взаємини , тобто все те , що нині іменується Влстереотіпом поведінки » , єдино можливі й правильні. А якщо і бувають де-небудь будь-які ухилення , то це - від ВлнеобразованностіВ » , під якою розуміється просто несхожість на себе. Пам'ятаю , коли я був дитиною і захоплювався Майн Рідом , одна вельми культурна дама сказала мені : ВлНегри - такі ж мужики , як наші , тільки черниеВ ». Їй не могло прийти в голову , що меланезійського чаклунка з берегів Малаїти могла б сказати з тим же підставою : ВлАнглічане - такі ж мисливці за головами , як ми , тільки білого Цвєтаєв ». Обивательські судження іноді здаються внутрішньо логічними, хоча і грунтуються на ігноруванні дійсності. Але вони негайно розбиваються в шматки при зіткненні з оной .

3 . 30 жовтня 1968 на березі р. . Манаус , притоки Амазонки , індіанці атроарі вбили місіонера Кальярі і вісім його супутників виключно за нетактовність , з їх точки зору. Так , прибувши на територію атроарі , падре сповістив про себе пострілами , що за їхніми звичаями непристойно ; входив до хижі - малок , незважаючи на протест господарів ; видер за вухо дитини; заборонив брати каструлю зі своїм супом. З усього загону уцілів лише лісник , який знав звичаї індіанців і покинув падре Кальярі , не даєш, його порад і забув , що люди на берегах По зовсім не схожі на тих , хто живе на берегах Амазонки.

Текстові фрагменти , що відображають поняття, пов'язані з проявами інтолерантності , державними заходами їх припинення

1 . Стаття 2 . Основні принципи протидії тероризму

Протидія тероризму в Російській Федерації грунтується на таких основних принципах:

1 ) забезпечення і захист основних прав і свобод людини і громадянина;

2 ) законність ;

3 ) пріоритет захисту прав і законних інтересів осіб , що піддаються терористичної небезпеки;

4 ) невідворотність покарання за здійснення терористичної діяльності;

5 ) системність та комплексне використання політичних , інформаційно- пропагандистських , соціально -економічних , правових , спеціальних та інших заходів протидії тероризму ;

6 ) співробітництво держави з громадськими та релігійними об'єднаннями , міжнародними та іншими організаціями , громадянами у протидії тероризму ;

7 ) пріоритет заходів попередження тероризму;

8 ) єдиноначальність в керівництві залучаються силами і засобами при проведенні контртерористичних операцій;

9 ) поєднання гласних і негласних методів протидії тероризму ;

10 ) конфіденційність відомостей про спеціальні засоби , технічних прийомах , тактиці здійснення заходів щодо боротьби з тероризмом , а також про склад їх учасників ;

11 ) неприпустимість політичних поступок терористам ;

12 ) мінімізація і (або) ліквідація наслідків проявів тероризму;

13 ) співмірність заходів протидії тероризму ступеня терористичної небезпеки .

2 . Глава 2 . ОРГАНИ , здійснюють боротьбу з тероризмом , ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ . Стаття 3 . Суб'єкти боротьби з тероризмом

Основним суб'єктом забезпечення безпеки від зазіхань терористів є держава, яка здійснює свої функції в цій галузі через органи законодавчої , виконавчої та судової влади.

Органами, що здійснюють безпосередню боротьбу з тероризмом , є:

орган державної безпеки (ФСБ , КДБ , МНБ і т.д.);

міністерство внутрішніх справ держави;

управління державної охорони;

міністерство оборони держави;

міністерство юстиції держави .

Органи, що здійснюють боротьбу з тероризмом , вирішують поставлені перед ними завдання самостійно та у взаємодії між собою , а також з іншими міністерствами , відомствами , установами , організаціями та громадянами держави .

Посадові особи міністерств , відомств , підприємств , установ та організацій держави незалежно від їх форм власності сприяють і необхідну допомогу органам держави , що здійснює боротьбу з тероризмом , в реалізації покладених на них завдань.

3 . Ст. 4 ч. 2 ФЗ ВЛО боротьбі з террорізмомВ »говорить: ВлРоссійская Федерація , керуючись інтересами забезпечення безпеки особи , суспільства і держави , переслідує на своїй території осіб , причетних до терористичної діяльності, у тому числі у випадках , коли терористичні акції планувалися проводились поза межами Російської Федерації , однак завдають шкоди Російській Федерації , і в інших випадках , передбачених міжнародними договорами Російської Федерації » .

ВлІгра на розвиток толерантності для підлітків " Велике багаття " В »

Мета : Складання моделі конструктивного спілкування з людьми

завдання:

1.Помочь учням усвідомити відмінності в їх відношенні до тих, кого вони вважають близькою людиною , і кого вони вважають чужим. 2.Дати учням досвід особистого спілкування з тАЬчужімітАЕ і тАЬсвоімітАЕ .

Методи їх досягнення :

* Робота творчих груп ;

* Групова дискусія ;

* Сюжетно -рольова гра

сценарій гри

Підготовчий етап .

Провідні заздалегідь готують приміщення для гри : парти і стільці складаються таким чином , щоб всі учасники гри виявилися сидять за чотирма великими столами ( по 5-7 чоловік за кожним столом , в залежності від загального числа учнів в класі). Столи розташовані таким чином , щоб при необхідності всі підлітки могли бачити один одного. У дошки залишається вільний простір.

Провідні заздалегідь розбивають клас на чотири групи. підліткам пропонується розбитися на групи по 2-3 людини , об'єднавшись з тими , з ким їм приємніше спілкуватися.

Потім кожна група висуває свого представника , який вибирає один з квадратиків : жовтий , червоний , синій або зелений . На цьому етапі ведучі не пояснюють учасникам гри , що значить той чи інший колір , а просто пропонує сісти за один стіл всім групам , які вибрали квадратик однакового кольору. Так утворюються групи , приблизно рівні за складом. У цих групах кожній дитині досить комфортно - поруч з ним друзі , тАЬсвоітАЕ хлопці . Але разом з тим в одній групі зібралися діти з різних міні -спільнот , можливо , в реальному житті практично не спілкуються між собою. Можна сказати - тАЬчужіетАЕ один одному.

Після того як всі учасники гри розмістилися за своїми столами , ведучий оголошує про початок гри . Звучить тиха музика.