33

ЗМІСТ

стор

ВСТУП 5

1 КАПІТАЛ ТА ВИРОБНИЧІ ФОНДИ

1.1 Сутність та види капіталу 7

1.2 Сутність виробничих фондів 8

1.3 Сутність ОФ, види 9

1.4 Оборотні кошти: поняття; види, процес нормування 12

2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АРТЕМСІЛЬ»

2.1 Загальна характеристика підприємства «АРТЕМСІЛЬ» 15

2.2 Горизонтальний та вертикальний аналіз підприємства 16

2.3 Аналіз майнового стану 19

2.4 Аналіз фінансової стійкості 20

2.5 Аналіз ліквідності (платоспроможності) 24

2.6 Аналіз прибутковості 26

ВИСНОВОК 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 31

ДОДАТОК А – Структура управління СТАНУ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АРТЕМСІЛЬ»

ДОДАТОК Б – Баланс

ДОДАТОК В – Звіт про фінансові результати

ВСТУП

Фінанси є однією з найбільш важливих і складних економічних категорій. Без них неможливе функціонування держави і діяльність юридичних та фізичних осіб, оскільки саме вони забезпечують вартісний рух створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, відображаючи досить складні відносини, що виникають при цьому. Їх головне призначення — забезпечення кожної фізичної та юридичної особи, кожної державної структури, а отже і суспільства загалом, достатніми для здійснення їх діяльності грошовими коштами.

Фінанси — це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу.

Фінансова діяльність — це застосування ряду технік і процедур, що приватні особи і організації використовують для управління своїми фінансами. Особливо важливою при цьому є різниця між прибутками і видатками та оцінка ризику інвестицій.

Фінанси виконують ряд функцій: регулюючу, розподільчу та контрольну.

Регулююча функція фінансів базується на правовій регламентації грошових відносин у суспільстві. Для забезпечення регулюючої функції застосовується набір фінансових інструментів, передусім податків.

Розподільча функція фінансів пов'язана передусім з розподілом та перерозподілом суспільного продукту й національного доходу для задоволення різних потреб народного господарства й населення.

Контрольну функцію фінанси виконують у процесі утворення й використання грошових ресурсів.

Названі функції взаємопов'язані між собою, їх виконання залежить від чітких дій державних фінансових структур, підприємств різних форм власності, стабільного функціонування економічного та правового механізмів.

Курсова робота складається з двох розділів.

Перший розділ (теоретичний):

• розкриває сутність та види капіталу;

• сутність виробничих фондів;

• сутність ОФ, види;

• оборотні кошти: поняття; види, процес нормування.

Актуальністю теми є те, що капітал та виробничі фонди підприємства - фінансово-економічна категорія, в якій переплітається багато теоретичних і практичних питань. Виробничим фондам належить особливе місце в структурі підприємства, тому що вони є одним з важливих факторів, які обумовлюють стійке фінансове становище, кредитоспроможність, інвестиційну привабливість підприємства.

Предметом дослідження даної курсової роботи є особливості вивчення ефективного використання виробничих фондів підприємства та шляхів його покращення.

В другому розділі курсової роботи було досліджено теоретичні та практичні аспекти діагностики фінансового стану підприємства на прикладі діючого вітчизняного підприємства – ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АРТЕМСІЛЬ».

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АРТЕМСІЛЬ»- велике, сучасне підприємство з повним циклом виробництва продукції, високим рівнем технологій, а також досить розгалуженою організаційною структурою, яку можна побачити в додатку А «Організаційна структура управління ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АРТЕМСІЛЬ».

Практичний розділ роботи присвячено аналізу та оцінці діяльності ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АРТЕМСІЛЬ».

Відповідно до поставленої мети, в курсовій роботі, була розглянута взаємодія елементів системи фінансових відносин підприємства, система показників, яка відображає наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Розрахункова робота, в практичному розділі, є самостійним дослідженням, вона виконується на основі фінансової звітності підприємства.

1 Капітал та виробничі фонди

1.1 Сутність та види капіталу

Термін капітал в буквальному розумінні означає основну суму коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва (діяльності). Власник капіталу , купуючи на ринку товари - робочу силу й засоби виробництва , поєднує їх в процесі праці і після реалізації створеної продукції (надання послуг) одержує більшу вартість, ніж він авансував.

Авансований капітал (від франц. аvancer - виплачувати наперед) - це грошова сума, вкладена власником в певне підприємство (підприємницьку діяльність) з метою отримання вигоди (прибутку). Вона витрачається на придбання засобів виробництва і наймання робочої сили. Ці дві різноспрямовані частини авансованого капіталу (грошових коштів) прийнято називати відповідно постійним і змінним капіталом. У свою чергу постійний капітал з урахуванням цілеспрямованого використання й характеру кругообігу ділиться на основний і оборотний.

Основний капітал - це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівель, споруд, машин, устаткування) і яка обертається протягом декількох періодів виробництва. Вона переносить свою вартість на готовий продукт частинами. Вартість основного капіталу відшкодовується виробнику по мірі реалізації готових виробів (продукції, послуг).

Відповідно джерелами формування капітал підприємства поділяється на власний, позиковий і залучений.

Власний капітал - сума статутного, резервного та додаткового капіталу, а також нерозподілений прибуток і цільове фінансування.

Зміни у власному капіталі організації між початком і кінцем звітного періоду відображають збільшення або зменшення її чистих активів протягом періоду. В умовах домінування фінансової концепції капіталу зміну величини

чистих активів свідчить про зміну власного капіталу організації, тобто про зростання або зниження її капіталізації за період.

Позиковий капітал - це кредити, позики й кредиторська заборгованість, тобто зобов'язання організації перед фізичними та юридичними особами.

Залучений капітал (кошти) - це кредиторська заборгованість банку, що виникла внаслідок попередніх операцій і яка має бути, погашена у визначений термін.

1.2 Сутність виробничих фондів

Засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна повністю ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів праці стають виробничими фондами лише з моменту їх безпосереднього використання у виробничому процес. По друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією, тому що до виробничих фондів відносяться не всі елементи засобів виробництва, а не тільки ті з них, які мають вартість.

Всіма складовими виробничих фондів властиві певні характерні ознаки, за якими можна розрізняти основні та оборотні фонди й обґрунтовано тлумачити сутність та значення цих економічних категорій у процесах відтворення.

Отже, основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовленої продукції (на платні послуги) частинами в міру зношування.

Оборотні фонди - обов'язковий елемент процесу виробництва, основна частина собівартості продукції. Чим менше витрата сировини, матеріалів, палива та енергії на одиницю продукції, тим економніше витрачається праця, що витрачаються на їх видобуток і виробництво, тим дешевше продукт.

Економічна сутність і матеріально - речовий зміст виробничих фондів служать тими основними характеристиками, які визначають їх значення в здійснено відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку, зростання і вдосконалення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства. Елементи оборотних фондів формують речовинну субстанцію виготовленої продукції (сировина, конструкційні матеріали), створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), збереження і транспортування сировини та готових виробів (різні допоміжні матеріали - мастило, фарба, а також тара тощо).