2. Технологія зведення підземної та надземної частини об’єкта потоковим методом

2.1. Розрахунок варіантів потокового виконання робіт

Спочатку приймаємо роздільний метод монтажу конструкцій будівлі із застосуванням 7 кранів. Кожен кран монтує по черзі конструкції в кожному прольоті. Схеми руху кранів та матриця розрахунку наведені на рисунках 2.1 – 2.2.

Рисунок 2.1 – Схеми проходок кранів (варіант 1)

.

Рисунок 2.2 – Матриця-1 розрахунку потокового виконання робіт (варіант 1)

Після аналізу критичного шляху матриці 1 у другому варіанті кількість монтажних кранів скорочено до п'яти внаслідок того, що другому крану планується виконувати монтаж підкранових балок, а другому крану доручено вести монтаж підкроквяних ферм у прольоті 20-24, що дозволить скоротити загальну тривалість робіт.

Рисунок 2.3 – Схеми проходок кранів (варіант 2)

Рисунок 2.4 – Матриця-2 розрахунку потокового виконання робіт (варіант 2 )

Із аналізу головного шляху матриці 2 випливає, що для скорочення загальної тривалості будівництва третьому крану додатково планується виконання монтажу конструкцій покриття та огороджуючих конструкцій в прогоні 20-24. Розрахунок матриці 3 показав, що додаткове використання третього крана дало загальне скорочення тривалості будівництва на 38днів.

Рисунок 2.5 – Схеми проходок кранів (варіант 3)

Рисунок 2.6 – Матриця-3 розрахунку потокового виконання робіт (варіант 3)

У четвертому варіанті планується використовувати при будівництві об’єкта три монтажні крани. В цьому варіанті першому кранові окрім монтажу фундаментів доручено монтаж колон , покриття і віконних, стінових блоків в 1-5. Другий кран виконує монтаж фундаментних та підкранових балок а також ферм, прогонів, покриття, стінових і віконних блоків та воріт в прогоні 20-24. Третій кран монтує конструкції покриття та стінові панелі в прогоні 5-20. Але загальна тривалість збільшилася на 7 днів порівняно з третім варіантом.

Рисунок 2.7 – Схеми проходок кранів (варіант 4)

Рисунок 2.8 – Матриця-4 розрахунку потокового виконання робіт (варіант 4)

У п’ятому варіанті планується виконувати монтаж п'ятьма кранами. Тривалість виконання робіт скорочена за рахунок виконання виконання монтажу стінових панелей та конструкцій покриття в дві захватки, що дозволить дотримуватись вимог техніки безпеки та скоротити тривалість будівництва на 23 дні.

Рисунок 2.9 – Схеми проходок кранів (варіант 5)

Рисунок 2.10 – Матриця-5 розрахунку потокового виконання робіт (варіант 5)

2.2 Вибір монтажних кранів за параметрами монтажу і конструкцій, що монтуються

2.2.1 Визначення параметрів монтажого крану із умов влаштування фундаментів

Для влаштування фундаментів підбираємо монтажний кран залежно від висоти підйому, вильоту стріли крана при монтажі конструкції і її маси. Визначені максимальні параметри, а також фактичні параметри підібраних кранів заносимо в таблицю 2.1.

Монтажний крани підбираються за трьома параметрами: монтажної маси елемента, висоти підйому гака, вильоту стріли.

Монтажна маса елемента визначається за формулою

,

де – маса будівельної конструкції;

– маса вантажозахватного пристрою.

Необхідна висота підйому крюка визначається

,

де – висота поліспаста (приймається в межах 2…6 м);

– запас по висоті між опорою та низом елемента, що монтується (приймається 0,5 …1 м);

– висота елемента, який монтується;

– висота вантажозахватного пристрою.

Рисунок 2.11 – Схема до визначення монтажних параметрів при влаштуванні монолітних фундаментів

Виліт стріли крана визначається з двох умов:

– мінімальний – за умови безпечного повертання крана навколо власної осі;

– максимальний – за умови безпечної подачі будівельної конструкції на місце монтажу.

Мінімальна глибина подачі будівельних конструкцій приймається за умови техніки безпеки і залежить від радіуса поворотної частини крана (для колісних та гусеничних кранів приймається 5 м) та безпечної відстані від поворотної частини крана до будівельних конструкцій (приймається 1 м). Таким чином

.

Довжину стріли крана при мінімальній відстані від будівельних конструкцій визначають за такою формулою

,

де – відстань від осі повороту поворотної частини крана до шарніру повороту стріли (приймається 2,0 м);

– відстань від рівня стоянки крана до шарніра повороту стріли (приймається 1,5 м);

– висота поліспаста (приймається в межах 2…6 м).

За таких параметрів приймаємо кран СМК-10